Государство получает выгоду от большинства введенных в Украине мораториев. Почему это вредно для экономики?

Почнемо з клькох непримних цифр, щоб мати бльш чтку доказову основу для дискус про те, чи Украна встановила належний баланс мж свою роллю регулятора з одного боку, постачальника послуг/суб’кта господарювання - з ншого.

В Укран, за офцйною статистикою, понад 17 000 державних пдпримств (ДП) та мунципальних пдпримств.

Бльше 3 000 з них урядовими. Це значно бльше, нж в нших кранах. Наприклад, за даними Органзац економчного спвробтництва та розвитку (ОЕСР), у Дан - 21 ДП, 29 - у Ндерландах, 47 - у Фнлянд, 48 - у Литв, 51 - у Франц, 71 - у Нмеччин чи 126 - у Польщ.

Через сво ДП Украна бере участь у всх видах бзнесу - починаючи з виробництва алкоголю до управлння готелями. Окрм цього порвняльного розриву, чи ще щось погане у надзвичайно великй клькост державних пдпримств в Укран?

Для вдповд на це питання, подивимося на ще одне важливе число: майже 800 мльярдв гривень становить сума несплачено за ршенням суду заборгованост в Укран, при цьому значна частина не сплачуться вже близько 10 рокв навть довше, як свдчить офцйна статистика Мнстерства юстиц (Мн’юсту).

Це становить приблизно 1/4 рчного ВВП крани. Щорчно стягуться близько 2,7% вд згаданих 800 млрд грн.

ншими словами, реальний ККД укранських судв становить лише 2,7% на рк з точки зору отримання реального результату при виршенн спорв у судовому порядку.

Порвняймо цей показник з бльш нж 50% рчного показника реального примусового виконання у Литв, що найбльш успшною вропейською краною за цим показником, згдно з останнм рейтингом Свтового банку Doing Business.

У нервних умовах: як держава (не) ряту малий бзнес на карантин

За зворотною логкою, 97,3% зарплат, пенсй та нших вимог законних укранських власникв та кредиторв, як виграють у суд, не сплачуються на постйнй основ.

Можна задатися питанням, хто вдповда за бльшу частину цих 97,3%, як щороку залишаються несплаченими? Ви правильно здогадалися - основна вдповдальнсть лежить на укранських ДП.

нше цкаве число: 9 центв за 1 вкладений вро - на таку суму повернення свох коштв кредитори можуть розраховувати за результатами провадження у справ про банкрутство (у тому числ реструктуризац) в Укран.

Порвняймо це число з майже 90 центами за 1 вро, як стягуються за тих самих обставин у Нмеччин, котра демонстру найкращий серед вропейських кран результат за цим показником у рейтингу Свтового банку Doing Business.

За зворотною логкою ця ситуаця означа, що будь-яка особа, яка плану вступати у фнансов чи длов вдносини в Укран, повинна враховувати, що при вступ в договрн вдносини ризик втратити все становить 91%.

Зрозумло, що надмрна вартсть кредитв в Укран через велику вдсоткову ставку багато в чому рунтуться на розумнй оцнц цього ризику банквською системою. Крм того, це головним фактором, що перешкоджа надходженню прямих ноземних нвестицй (П) до крани.

В такому контекст, розумний спостергач очку на те, що напрями полтики сприятимуть бльш передбачуваним та прозорим вдносинам мж суб’ктами господарювання та суспльством, будуючи сталу фнансову систему та систему правосуддя в цлому.

Мораторй на банктрутство не тльки

Натомсть, факти свдчать про те, що рзн укранськ уряди протягом майже двох десятилть були залучен до юридично-фнансово нженер пд назвою "моратор".

Експерти Проекту нарахували щонайменше 12 мораторв, прийнятих починаючи з 2002 року, причому 4 з них були додан нещодавно з огляду на Covid-19.

Деяк з цих мораторв захищають певн сектори, деяк - вд стягнення певних видв заборгованост.

Бенефцарами бльшост мораторв у першу чергу та значною мрою ДП.

Наприклад, для стягнення заборгованост за ршенням суду не можна накласти арешт на жодне майно ДП - у тому числ його нерухоме майно, па та засоби виробництва, - крм тих коштв, що залишилися на його поточному банквському рахунку.

На щастя для ДП, вони навть не зобов’язан фгурувати в нацональному рестр боржникв, ставлячи пд питання саму мету його снування - остергати потенцйних партнерв, постачальникв, клнтв, кредиторв та найманих працвникв вд ведення справ з безвдповдальним суб’ктом господарювання.

Якщо прозорсть - це добре для приватних пдпримств, чому погано для державних?

Будь-як грош, як хтось заборгував, також боргом перед кимось. Час - це грош. сторона, яка "перемага" в суд, не може "програти" через ршення полтикв вдмовити у виконанн судового ршення.

Судячи з практики прийняття полтичних ршень судово практики в Укран, незрозумло, чи усвдомлення тако базово сутност, необхдно для забезпечення верховенства права та ринково економки.

Як можна "захищати" ДП чи ншого боржника з таким привлем як мораторй, не караючи в той самий час ншу сторону, яка ма право на отримання коштв не отриму х через дю того самого мораторю?

У той час як ДП основними та найбльшими бенефцарами бльшост мораторв, "зворотними" бенефцарами насамперед малий та середнй бзнес, а також громадяни Украни.

Крм того, чи пропонують моратор яксь нш ефективн нструменти регулювання, окрм вдкладання - вочевидь - гаяння часу при розрахунку за заборгованстю?

Ситуаця з нормативним регулюванням не покращилася з початком кризи Covid-19 та надзвичайними заходами полтичного спрямування, як вдтод почала вживати Верховна Рада, запроваджуючи нов моратор, не приймаючи при цьому жодних чтких положень стосовно дати завершення д цих обмежень.

Очкуваними наслдками цих заходв, ймоврно, стане значне збльшення тривалост процедур банкрутства та зниження хньо ефективност, головним чином тому, що буде згаяно час та втрачено можливсть завершити х ранше.

Адже як показу практика, цна активв у переважнй клькост випадкв зменшиться, а не зросте, псля зняття мораторю.

Найкраща вропейська практика показу, що в умовах пандем Covid-19 боржник може очкувати на певн тимчасов послаблення або навть грошову допомогу вд держави, наприклад:

- схеми прямих виплат роботодавцям з боку уряду, що становлять вд 50% до 90% вд заробтно плати з урахуванням податкв для кожно окремо посади будуть сплачуватися протягом клькох мсяцв псля закнчення карантину (Австря, Чехя, Нмеччина, Литва, Ндерланди);

- перенесення сплати податкв та соцальних внескв (Бельгя, Франця, Португаля, Нмеччина);

- перенесення строкв погашення заборгованост за банквськими кредитами (Нмеччина) без штрафв чи вдсоткв (Литва);

- вдкладення сплати орендно плати приватним орендодавцям для пдпримств, як постраждали вд Covid-19, до 30 червня 2020 року (Нмеччина), державне субсидування орендно плати як компенсаця (Литва);

- значне тимчасове або постйне зниження ставки ПДВ для окремих пдпримств, що постраждали найбльше, як то ресторанв та готелв (Чехя, Нмеччина);

Однак жоден з цих заходв не включа звльнення боржника вд обов’язку виконувати основн зобов’язання за договором або ршенням суду.

Загалом, нов нормативн змни, запропонован укранськими полтиками, свдчать про певне концептуальне нерозумння рол держави пд час серйозно кризи, на контраст з передовою вропейською практикою реагування на Covid-19.

Замсть того, щоб субсидувати бзнес за рахунок державних ресурсв за допомогою ршень у сфер грошово-кредитно податково-бюджетно полтики, схем виплати заробтно плати працвникам пдпримств тощо, укранська держава поклада свй тягар з надання допомоги суспльству на приватний сектор, фактично змушуючи кредиторв платити за наслдки Covid-19.

Моральна небезпека такого пдходу очевидна. Замсть того, щоб демонструвати полтичну готовнсть солдарнсть з бзнесом - особливо з малим середнм - держава робить прямо протилежне , як це не парадоксально, безпосередньо дискримну успшних представникв бзнесу в нтересах тих, хто до кризи демонстрував найгрш результати у веденн бзнесу, конкретнше - сотень державних пдпримств, захищених мораторями.

Не покладаючи на боржника зобов’язання сплачувати борг за ршенням суду або звертатися до суду для того, щоб захистити себе вд банкрутства у випадках, коли боржник не може платити, держава створю небезпечну люзю платоспроможност боржника, яка завда шкоди всм ншим учасникам ланцюжка економчно дяльност.

Таким чином законодавч моратор зарекомендували себе як ще один спосб для нечесного боржника в Укран пдтримувати люзю сво платоспроможност та не визнавати обмеженсть власних ресурсв, що змусило б боржника скорочувати сво витрати, мати обмежений доступ до кредитування та почати жити власним коштом. Чи хтось ма вигоду вд ц люз врешт-решт?

Крм того, виникають цлком справедлив питання, чи вдповда будь-який з дючих мораторв принципам антимонопольного та конкурентного права С чи державно допомоги, як передбачен Угодою про асоцацю Украна-С (стаття 262).

Нещодавно затверджена програма С з надання макрофнансово допомоги включа деяк показники, згдно з якими на Украну покладаться зобов’язання прийняти законодавчий акт, який би забезпечував фнансову дисциплну серед державних пдпримств.

Зокрема, шляхом допуску приватних виконавцв до стягнення невеликих за обсягом позовних вимог з державних пдпримств. Це стало б великим кроком на шляху до бльшо вдповдальност державних пдпримств

Незважаючи на ц перш "зелен" паростки, нормативно-правове регулювання в Укран спонука до рунтовно дискус з питання, яке так не було остаточно виршено з моменту набуття незалежност - чи дйсно "мораторй" частиною сучасно нормативно-правово нженер, чи скорше алхмю?

Нарешт, ще бльш важливим питанням те, як довго ще укранський приватний сектор та громадяни зможуть терпти очевидну дискримнацю з боку держави, яка не лише вдгра надмрно велику роль у бзнес через непомрну кльксть державних пдпримств, а й робить ДП привлейованими гравцями, яким можна не дотримуватися справедливих, чтких передбачуваних умов гри, що дють для всх?

надя, що криза Covid-19 та наслдки нарешт продемонструють сувору реальнсть економчно та правово нестабльност законодавчих мораторв на примусове виконання та банкрутство, створять пдрунтя для виважено покроково дорожньо карти хнього усунення.

Ми не сумнвамося, що експерти Проекту, нш вропейськ та мжнародн партнери, укранська бзнес-спльнота та суспльство загалом будуть зацкавлен у наданн допомоги в реалзац цих зусиль, без яких неможливо уявити справжн верховенство права чи ринкову економку в Укран.

Спвавтори: Катлн Попов, приватний виконавець (Болгаря), Довдас Вткаускас,кервник Прокту С "Право-Justice" (Литва)

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...