2018-3-4 14:00 |
Боротьба із корупцією може бути різною. Якщо дотепер ви були упевнені, що це – досягнення справедливості, то, напевне, помилялися. На антикорупційній темі можна насправді непогано "піднятися".
Парламент таки проголосував у першому читанні законопроект про "Антикорупційний суд". Але ми всі чітко усвідомлюємо – до того моменту, як він запрацює, мине не один місяць. Так от, поки ми чекаємо, ця тема вже два роки як на озброєнні у так званих благодійників, що назвалися антикорупційними суддями. Чому "так званих"?
Минулого тижня в рамках проекту "Центр розслідувань України" ми розповіли про неймовірно винахідливих таких собі громадських активістів, які зареєстрували благодійний фонд, назвали його "Міжнародні антикорупційні суди України" та почали активну громадсько-підприємницьку діяльність.
Така діяльність полягала у тому, що представники цього благодійного фонду почали розсилати десятки листів по великих компаніях з пропозицією "взяти участь у фінансуванні заходів з захисту інтересів України в міжнародних юрисдикціях" і додавали до листа рахунок-фактуру на 20 тисяч гривень.
За це пропонувалося внести підприємство в відсутній Міжнародний реєстр підприємств, які сприяли економічному захисту і розвитку України.
В цих це листах містилася ще одна важлива приписочка – підприємства, які з різних причин гальмують дії щодо захисту України, вносяться в чорний список, згідно з яким будуть проводитися антикорупційні розслідування. І що ви думаєте, ці так звані "антикорупціонери" шуткували? Зовсім ні!
Підприємства, які проігнорували їхні запити, отримали згодом купу проблем. Адже від імені нікому невідомого благодійного фонду по всьому світу почали розсилатися листи ці скаргами на українські компанії.
Борщагівському фармзаводу через цю писаниниу навіть зупинили постачання ліків до В'єтнаму, компанія "Вілмар" поставила на паузу інвестиційний проект в Одесі. Полтавська компанія "СВГ Плюс", що працює на ринку нафтопродуктів, ніяк не могла відбитися від перевіряльників з різних контролюючих структур.
Як виявилось, на цю компанію антикорупціонери-благодійники написали купу скарг і до Верховної Ради з вимогою позбавити компанію ліцензії, накласти арешт на всі активи та продукцію.
І це спрацювало – з комітету парламенту на Кабмін надійшла вказівка – перевірити компанію. А правоохоронцям та податківцям лише дай команду "фас", тим більше згори. І коли в самій компанії зрозуміли, від чого отримали так багато проблем – отетеріли! Бо ж неприємностей нажили більше, аніж на запропоновані їм на початку 20 тисяч гривень!
Напевне, на те й був розрахунок. І за цією схемою антикорупційні судді-благодійники діяли не один і не два рази. Достеменно невідомо, скільком компаніям вони розсилали такі листи-щастя, і з кого врешті отримували благодійну допомогу. Але судячи з масштабів діяльності – вона справді приносила прибутки. Адже саме лише листування, який-не-який іноземний переклад суті скарг на українські компанії, поштові витрати - це не копійчані витрати.
Ми вирішили звернутися до благодійників, написавши їм листа електронною поштою. Зокрема запитали – з якою метою вони надсилали депеші до українських підприємств, до яких країн писали запити і прохання припинити співпрацю із "підозрілими" на їхню думку компаніями, про суму благодійних надходжень та врешті про фактичне місцеперебування цього фонду. Ми лишили телефон та чекали на зворотній зв'язок.
Звісно, нам ніхто не перетелефонував. Але вельми цікавий лист від цих "антикорупціонерів" ми все ж таки отримали.
Що-що, а у мистецтві листування та складанні кількаповерхових речових конструкцій їм таки немає рівних. У відповіді "антикорупційних суддів" наше журналістське звернення називається фейковим, безграмотним, а ще благодійники припускають, що наша зацікавленість їхньою діяльністю – це атака на справжніх патріотів та я зацитую "маніпуляція свідомістю українців на користь агресора та можливо в інтересах російського бізнесу на користь Путіна".
Додам, що в цьому ж шедеврі епістолярного жанру представники "антикорупційних судів" підтвердили, що приховують своє місцеперебування, адже побоюються тиску мафії, і через велику завантаженість готові узгоджувати інтерв'ю не раніше, аніж за 2 тижні. Далі цитувати сенсу вже не бачу.
Лист був підписаний іменем виконавчого директора Фонду "Міжнародні антикорупційні суди" Русланою Броніною.
Руслана Броніна
А за кілька днів ми отримали ще один лист на нашу пошту – ще до виходу програми "ЦРУ" в ефір нам почали погрожувати. Антикорупціонери пригрозили судом і навіть позбавленням каналу ліцензії на мовлення.
У такій зухвалості ці так звані "антикорупціонери" справді перейшли межу. Адже, називаючись "антикорупційними суддями України", запевняючи, що вони представляють інтереси України, розсилали листи за кордон в офіційні представництва.
Дійшло навіть до того, що у 2017 році наше МЗС отримало ноту Посольства Федеративної Республіки Бразилія в Україні із запитом щодо правового статусу та легітимності Благодійного фонду "Міжнародні антикорупційні суди", бо ті написали (!) до Бразильського космічного агентства. Скаржились на "Південмаш"!
І така зухвала поведінка, відверте залякування та тиск на підприємців напевне приносить матеріальну вигоду. Для великих компаній 20 тисяч – крапля в морі, заплатив – і не маєш проблем. Геніальна ідея для заробітку із нічого. В Остапа Бендера таки є гідні послідовники в 21 столітті.
Тут можна і посміятися, і навіть захопитися винахідливістю людей, які на антикорупційній хвилі в країні та завдяки влучній назві втілили на перший погляд абсурдну ідею у життя. І, напевне, таки досягли своєї матеріальної мети. А з іншого боку - прикро.
Дуже прикро, що при реальній патовій ситуації в країні із корупцією, подібні псевдокорупціонери нівелюють зусилля реальних активістів. Адже тепер розрізнити – хто за що бореться – за ідею жити в європейській країні чи банально хоче заробити грошей – справді вже важко.
+Відео.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
