Украина стоит на пороге старта земельного рынка. Каким ему быть? Пусть нам поможет опыт соседей. (укр)

Украна повинна визначити сво проритети у розвитку земельних вдносин: що ма бльшу вагу - високоефективне виробництво чи добробут селян?

На жаль, ц орнтири сумстити непросто, тому селянам, землевласникам та законодавцям треба чтко усвдомити цль реформи вже тод реалзовувати.

Питання власност на землю у нас гостре та спекулятивне, воно уособлю суперечлив суспльн страхи та бзнес-нтереси.

Мораторй на продаж земель д в Укран з 2002 року. Його продовжують з року в рк, нбито захищаючи селянську власнсть вд "жадбних капталств". Однак через обмеження права власност на землю люди не можуть розпоряджатися свом майном на власний розсуд. При цьому "срий" ринок все одно сну.

Украна - не дина держава, яка змушена виршувати питання земельних вдносин. Ця проблема спльна для всх "перехдних кран", де земля була нацоналзована або обг жорстко контролювався.

Попри ндивдуальн особливост держав, отриманий ними досвд проведення земельно реформи ефективним нструментом для розумння загальних тенденцй. Крани Балт наприкнц 20 столття теж реформували земельн вдносини та переходили до нових форм господарювання. Як це було?

Уроки Латв

На початкових етапах земельно реформи в Латв було визнано недйсними вс операц вд пероду втрати незалежност держави у 1940 роц та створено правовий механзм реституц - повернення прав власност.

Тобто вс потенцйн власники повинн були подати до спецально комс заявку на повернення або отримання права власност на певну земельну длянку.

Дал латиш розробили плани землекористування, а потм вдбувалося передавання земель у власнсть або надання в користування фзичним та юридичним особам, переважно колишнм власникам або спадкомцям власникв.

Основн принципи ринкового обгу земель так: купувати продавати землю можуть громадяни Латв, держава, пдпримства з латвйською рестрацю, тобто ноземц, релгйн органзац. Ус операц з передавання прав на землю погоджуються з мсцевими рестрацйними органами фксуються у кадастр.

Обмежень за розмром нема. Цна не може бути нижчою за кадастрову оцнку. Як результат, середня цна 1 га земл тут становить 800-2000 вро. Завдяки легальнй можливост для ноземцв брати участь в операцях та угодах з сльськогосподарськими землями ринок земл привабливий для нвесторв.

Експерти вдзначають постйне зростання операцй з землею за участю ноземних громадян та пдпримств з Швец, Рос, Дан, Норвег, Нмеччини та Британ. За клька рокв ноземн пдпримства викупили понад 20 тис га земель.

Шведська компаня Bergvik Skog найбльшим власником сльськогосподарських земель крани. Вона контролю понад 60 тис га латвйських землеволоднь.

Другим за розмром власником аграрних земель, 12 тис га, шведсько-норвезька компаня Foran Real Estate. На третьому мсц, 5,5 тис га, - американська компаня Empetrum. Латвйськ землевласники посдають лише восьме та дев'яте мсця.

У 2019 роц серед 30 компанй, що контролюють найбльш сльськогосподарськ володння в Латв, лише 11 номнально належать латвйським власникам.

Наслдком вдкриття ринку для ноземцв стала х повльна експанся. У цьому позитивн наслдки - залучення нвестицй та рст виробництва, негативн наслдки - запровадження монокультури, негативний вплив на сльськ територ.[BANNER1]

Уроки Литви

ншою ситуаця у Литв, де ноземцв на ринок земл не допустили. У 2004 роц, псля вступу крани до С, уряд схвалив десятирчний мораторй на продаж земл нерезидентам. Зараз понад 80% литовських земель перебува у приватнй власност. Майже 9% населення працю в АПК забезпечу створення 3,4% ВВП.

Земельний ринок лбералзований, проте вдносини на ньому пдкрплен низкою обмежень. Щоб придбати аграрн земл, фзичн особи повинн протягом десяти останнх рокв займатися сльськогосподарською дяльнстю, мнмум три роки мати зарестроване фермерське господарство або пдтверджену аграрну освту.

Вартсть 1 га земл в середньому становить 2 200 дол.

Колишн власники та хн спадкомц мали переважне право отримання свого майна чи вдповдно компенсац. Загальна площа земель, яку можуть купити фзичн особи, не перевищу 300 га, юридичн особи - 2 тис га.

Аграрна сфера Литви сформована на основ маленьких фермерських господарств, власникв та виробникв. Близько 60% господарств мають по 10 га поля. Така фрагментаця негативно вплива на продуктивнсть в сектор.

Значних ноземних нвестицй сльське господарство Литви не отриму. За рк нвестиц в галузь, включаючи сектор виробництва харчових продуктв та напов, становлять менше 1 млн вро або близько 5% усх ноземних нвестицй.

Попри вс передумови для розвитку, аграрну ситуацю в кран важко вважати успшною. Свтова криза, складна процедура рестрац власност, бюрократя, поява нових гравцв та занепад старих призвели до того, що формування прав власност, ринкових вдносин консолдаця земель дос тривають.

Важк умови виробництва, низька продуктивнсть земель, дорог ресурси й обладнання роблять литовськ продукти неконкурентними порвняно з мпортними. Завдання сприяти розвитку фермерського укладу та зберегти сльськ територ так не вдалося виконати при проведенн земельно реформи.

Уроки Естон

Зовсм ншим шляхом пшла Естоня. Перехд до нових форм власност та господарювання почався у 1990 роц. Головною метою було вдновити сторичну справедливсть повернути право власност тих, хто володв землею до 1940 року.

Зараз в кран домнують операц оренди. Громадяни кран С можуть брати участь в операцях купвл-продажу земл за умови використання в аграрних цлях, а громадяни нших кран можуть використовувати не бльше 10 га земель.

Дрбн длянки продаються вльно, незалежно вд громадянства. Псля вступу Естон в вросоюз дотац та адресна допомога були передан мсцевим та ноземним виробникам вдповдно до розмру длянки.

Через неповну приватизацю в Естон набули популярност орендн вдносини: близько 60% земель орендують аграрн виробники. Оренда мж приватними власниками вдбуваться на основ нотарального договору, оренда державно земл - на довгострокових умовах вдповдно до кадастрово вартост длянок.

Орендн вдносини в певних моментах перешкоджають розвитку ринку, можливост передавання длянок в заставу. Надмрна бюрократизаця теж уповльню розвиток земельних вдносин. ноземцям належить лише 5% длянок.

Яким шляхом ти укранцям? Створення ринку земл не самоцллю. Бльш важлив питання - у якому формат цей ринок функцону, хто отриму вд цього переваги, як досягти компромсу в нтересах всх учасникв земельних вдносин та чи можливо створити оптимальну ринкову модель взагал.

Саме тому необхдно абстрагуватися вд болючих внутршнх дискусй та нав'язаних нам жахв визначитися у власних проритетах.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...