2018-4-11 14:40 |
В скором времени может начаться строительство железнодорожной ветки в аэропорт "Борисполь". Сколько денег будет потрачено на проект и что это даст пассажирам? (Укр.)
На початку року укранц вдзначили великий маленький ювлей - см рокв як влада обця побудувати залзничне сполучення мж Кивом та аеропортом "Бориспль".
Вперше в далекому 2011 роц про будвництво "Повтряного експресу" заговорив тодшнй голова Держнвестпроекту Владислав Каськв, якого нещодавно добровльно-примусово повернули до Украни через пдозру у мльйонних розкраданнях. Тод Каськву завершити обцяне не вдалося - псля Майдану вн вимушено пшов з посади, а згодом залишив крану.
Спочатку план передбачав запуск швидксно електрички, однак з'ясувалося, що вона буде створювати перешкоди для аеронавгацйного обладнання аеропорту.
Пзнше розглядався варант пдземного тунелю, але вн виявився би значно дорожчим за початковий задум. Тож чиновники взяли паузу, щоб оцнити доцльнсть вкладення нвестицй.
Реанмувати "Повтряний експрес" виршили наприкнц минулого року - полегшений варант побудують за грош "Укрзалзниц". Влада обця, що вже до кнця року до аеропорту можна буде дохати набагато швидше, зручнше та дешевше.
Яким буде оновлений "Повтряний експрес", чи полегшить вн життя пасажирам та наскльки доцльно витрачати сотн мльйонв бюджетних коштв на подбний проект, розбиралася ЕП.
Будуй сво
Про будвництво швидксного залзничного сполучення мж столицею та найбльшим аеропортом крани почали говорити ще в 2011 роц. Тод "Повтряний експрес", який згодом отримав скандальну славу, хотли збудувати з нуля.
Перший камнь проекту планувалося закласти ще 7 рокв тому.
Обцянки розпочати будвництво лунали протягом двох рокв, однак грошей на "Повтряний експрес" не було, хоча про залучення 372 млн доларв кредиту вд Експортно-мпортного банку Китаю було домовлено ще в 2011-му. Старт вдкладався через "важк перемовини щодо узгодження умов проекту".
Перший транш в обсяз 52 млн доларв китайц видлили влтку 2013 року, вн мав пти на виконання проектних та пдготовчих робт. Втм, як пзнше заявили у Мнстерств нфраструктури, ц кошти "десь розчинилися".
У листопад того ж року, перед самим початком Майдану, Каськв повдомив про початок будвництва. Втм, вже у лютому 2014-го з зрозумлих причин голова Держнвестпроекту був змушений звльнитися за власним бажанням залишити крану.
Поки правоохоронц шукали фгурантв багатомльйонних розкрадань, здйснених пд час реалзац проекту, у Мннфраструктури засумнвалися в доцльност його продовження.
Тодшнй заступник мнстра нфраструктури Володимир Омелян заявив про необхднсть проведення консультацй, вивчення доцльност продовження робт, але при цьому наголосив, що говорити про повне припинення проекту зарано.
Повернутися до цього питання виршили за два роки.
Повтряний експрес 2.0
16 лютого поточного року Кабмн виршив, що лню швидксного залзничного сполучення з "Борисполем" таки варто побудувати.
До 1 червня "Укрзалзниц" доручено провести вс необхдн органзацйн та технологчн заходи, пов'язан з пдготовкою початком будвництва. Пуск поздв на новому маршрут ма вдбутися на початку грудня.
Згдно з проектом, маршрут буде прокладений вд вокзалу станц Кив-Пасажирський через станц Видубич та Дарниця до термналу D аеропорту "Бориспль".
Для реалзац проекту плануться добудувати до снуючо залзнично нфраструктури шляхопровд, 4 км кол та дв зупиночн платформи поблизу "Борисполя".
"Платформи знаходитимуться бля термналу аеропорту. Експрес двч зупинятиметься на шляху до "Борисполя". Фактично добудувати потрбно лише 4 км шляху", - поясню прем’р-мнстр Володимир Гройсман.
Час у дороз за задумом повинен складати 35 хвилин, вартсть квитка - 80-120 гривень.
Попередн нвестиц, за розрахунками "Укрзалзниц", становитимуть до 800 млн гривень, з яких 450 млн гривень витратять на будвництво шляхопроводу, 100 млн гривень на залзничну нфраструктуру, 170 млн - на вдновлення рейкових автобусв та спорудження боксу депо для х обслуговування. Наприкнц березня УЗ вже оголосила перш тендери на 112 та 17 млн гривень.
Рухомий склад складатиметься з 11 поздв PESA 620 М на 91 мсце та 2 поздв PESA 630 М на 192 мсця.
"Ус позди за пвроку будуть пдготовлен до експлуатац. Заплановано, що псля хнього запуску понад 2,6 млн осб або 35% загального пасажиропотоку на напрямку користуватиметься залзничним транспортом, що принесе компан понад 300 млн гривень за рк", - розповда представник УЗ.
Також в компан очкують, що завдяки залзничному сполученню з аеропортом зменшиться завантаженсть автошляхв на тисячу автомобльних та 30 автобусних поздок на день, що ма позитивно позначиться на екологчнй ситуац в регон.
"За" "проти"
Пдтримують будвництво проекту як Мнстерство нфраструктури, так пдпримства, як належать до сфери його управлння: "Укрзалзниця" та аеропорт "Бориспль".
Один з головних аргументв - треба готуватися до зростання пасажиропотоку. Менеджмент держпдпримства вдзнача, що "Повтряний експрес" буде актуальним коли аеропорт вийде на прямий пасажиропотк (з точки А в точку В - ЕП) в 10 млн осб.
За минулий рк "Бориспль" вже обслужив понад 10 млн осб, однак досягти таких показникв вдалося завдяки запровадженню "хабово" стратег розвитку.
"Пасажиропотк суттво зрс тому що МАУ перейшла на транзитну модель. Велика частина цих пасажирв - транзитн, як не користуються залзничними перевезеннями або такс, а просто пересдають в аеропорту на нший рейс. Треба рахувати тльки тих пасажирв, для яких "Бориспль" це точка А або Б", - каже екс-заступник мнстра нфраструктури Володимир Шульмейстер.
"Тому мен здаться, що за умови пасажиропотоку в 10 млн осб цей проект не буде окупатися в найближчому майбутньому", - дода вн.
Представники ж МУ стверджують, що "Повтряний експрес" - проект на перспективу. "При збереженн динамки зростання пасажиропотоку через 5 рокв вн може сягнути 25 млн пасажирв на рк. Тод вже можуть з’явитися проблеми з транспортом", - заявляють у мнстерств.
В свою чергу транспортний експерт Олександр Кава вважа, що реалзаця цього проекту - "просто трата державних коштв".
"Дохати до "Борисполя" зараз нема жодних проблем. За ц грош УЗ могла купити 35-40 нових пасажирських вагонв, як могли б перевозити сотн тисяч пасажирв на рк, або придбати 800 нових вантажних вагонв, як б за рк заробили не менше 100 млн гривень чистого прибутку", - вважа експерт.
Що стосуться коштв на проект, то цього разу виршили обйтися без "китайських кредитв". Плануться витратити до 800 млн гривень "Укрзалзниц", термн окупност - 10,5 рокв.
Однак галузев експерти сумнваються, що компан вдасться повернути кошти за вказаний час.
"У мене пдозра, що кошторис, як зазвичай у нас це бува, "пде в несподвану сторону". Плюс пд час будвництва з'ясуються певн детал, як потягнуть цну вгору. Тому, на мою думку, термн окупност може бути не 10 рокв, а значно бльше", - заявив Шульмейстер.
Погоджуться з ним Кава: "Я думаю, що це абсолютно нереальний показник цей проект нколи не вийде на рвень окупност. Вн тльки приноситиме додатков збитки залзниц держав", - заявив вн.
"Наприклад, у Торонто подбний проект був реалзований коли пасажиропотк в аеропорту сягнув 30 мльйонв, зараз перевезення по цй лн дотуються за кошти бюджету.
У Варшав таке сполучення побудували за рахунок грантових коштв С. Зараз близько 1% пасажирв аеропорту мен Шопена користуються залзницею, щоб дохати в аеропорт, нш користуються авто та автобусами. Тобто проект теж по сут виявився провальним нчого крм збиткв не приносить", - пдсумував Кава.
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
