2019-7-26 14:30 |
Ми опинилися практично на межі диктатури, яку Зеленський зможе отримати якщо матиме таке бажання. Його рішення та дії не будуть балансувати парламент чи Кабмін. Точок прийняття рішень в країні стане значно менше.
І ніхто не може сказати, якими ці рішення будуть.
Останні декілька днів мене питають здебільшого про дві речі – безстрокове перемир’я та результати парламентських виборів. Вони, насправді, пов’язані. Тому давайте поговоримо про них.
На момент запису цієї програми ЦВК іще веде підрахунок голосів, але стає очевидним, що ми усі прокинулися у новій політичній реальності. Коли партія маловідомих нам політиків уперше в історії України зможе самостійно сформувати парламентську більшість.
В Україні відбувся політичний бліцкриг. Парламент розпустив президент, який на інерції успіху своєї кампанії, користуючись неготовністю опонентів, оголосив дострокові вибори. Розпуск парламенту 8 скликання не був чимось новим. До цього ми уже бачили 3 розпуски.
Попередні розпуски парламенту
розпуск парламенту відбувся в 1993 році. В той період відбувались масові страйки гірників, ситуація була доволі нестабільною. Першим у відставку пішов прем’єр-міністр Леонід Кучма, далі – президент Леонід Кравчук та нардепи. Було ухвалено закон щодо дострокових виборів президента та нардепів. Позачергові вибори Верховної Ради та президента відбулись влітку 1994 року.
Страйки шахтарів призвели до Розпуску парламенту
В 2005 році розкололась помаранчева коаліція, а на виборах 2006 року до Верховної Ради партія регіонів отримала 186 місць в парламенті. Коаліцію сформували БЮТ, "Наша Україна" та "Соціалістична партія".
Але через місяць соціалісти передумали і створили нову – з регіоналами і комуністами. Потім Ющенко хотів розпустити парламент, але той тривалий час не розпускався. Це протистояння закінчилось тим, що 66 нардепів із "Нашої України" та 103 БЮТівці склали мандати і були призначені позачергові вибори.
Перевибори 2014 року були логічним та необхідним кроком після Революції Гідності. Більшість депутатів 7 скликання голосували за диктаторські закони 16 січня. Коаліція розпалася, нова не була сформована.
І в серпні Петро Порошенко достроково припинив повноваження Верховної ради. Перевибори відбулись в жовтні 2014 року. Вони мали стати певним механізмом очищення влади, але на практиці до парламенту 8 скликання потрапило 187 осіб, які раніше вже працювали в парламенті.
Також новим не стала і поява нових політсил – у попередньому парламенті топ-4 з них були новоствореними. Але вони частково складалися зі старих політиків. І тодішній парламент оновився всього на 56%.
"Слуга народу" отримує монобільшість в Раді
Цей же парламент оновиться значно сильніше. І вперше ми побачимо так звану монобільшість, до якої можуть приєднуватися інші партії – а можуть і ні. Це буде уже не так важливо. Найближче до подібного ми були в 2012 році, коли після виборів коаліцію утворили комуністи з регіоналами. Але це були принаймні 2 різні партії. Хоча спільного у них було, можливо, навіть більше, ніж у деяких майбутніх депутатів від "Слуги народу".
Скільки мандатів отримають партії
Партія "Слуга народу" не мала електорального ядра. Зеленський і його оточення сіяли різними меседжами для різних аудиторій. Виборці цього політичного проекту на західній Україні і на Донбасі хочуть від "Слуги народу" взаємовиключних речей.
Одним з небагатьох слабких місць нової влади буде те, що пасіонарна частина киян, м’яко кажучи, не завжди на її боці. І якщо на дільницях тут перемогли представники "Слуги народу" – то на вулицях вони можуть програти.
Я взагалі думаю, що вулиця дуже скоро почне балансувати рішення парламенту, якщо нардепів поверне не у той бік. Тому нам варто потроху прокидатися і визначатися з тим, що для кожного з нас є червоними прапорцями, за які не можна запливати.
Чого не варто робити партії "Слуга народу"? Для мене це:
амністія для бойовиків;
відміна декомунізації;
відмова від Криму та Донбасу;
спроби "дружити" з Росією;
надання так званим "Л/ДНР" можливості у майбутньому блокувати зовнішньополітичний вектор країни;
приховане послаблення армії;
скорочення бюджету сектору безпеки та оборони;
заперечення російської агресії;
скасування мовних квот, тощо.
Якщо нова влада не запливатиме за ці червоні прапорці – я готовий її підтримувати. Тут також важливо розуміти, що президент Зеленський заявляв, що не готовий вдаватися до військових інструментів. Я сподіваюсь, що він встигне передумати. І не тому, що я хочу продовження війни.
Скоріше навпаки – я гарно розумію, що єдиний шлях отримання миру – це бути до війни готовим. І дати про це знати твоєму ворогу. Бо оголошене безстрокове перемир’я поки тримається лише на тому, що Росія бачить шанс для отримання миру на своїх умовах і що її інтереси максимально враховані.
З часом вона буде ці умови змінювати, бо апетит прийде до неї під час їжі. І якщо ми не будемо готуватись до війни – гарантовано її отримаємо. Це було вже доведено одного разу у 2014 році.
На момент запису цієї програми безстрокове перемир’я діяло і на фронті стріляли рідко. Але я б не спішив з висновками щодо того, що воно не повторить долі попередніх перемир'їв. А саме:
– Десятиденного перемир’я, оголошеного 20 червня 2014 року.
– Перемир’я, про яке домовились в Мінську 5 вересня 2014 року, після Іловайську.
– Перемир’я, яке було регламентоване Другими мінськими перемовинами від 15 лютого 2015 року.
Джакузі у недобудованому маєтку у Пісках / Фото журналістки 24 каналу Єлизавети Герасимюк
Про перемир’я домовлялись майже систематично. Ось лише частина з них:
• Перемир’я від 1 жовтня 2015 року
• Великоднє перемир'я 30 квітня 2016 року,
• Шкільне перемир'я 1 вересня 2016 року
• Новорічне перемир'я 24 грудня 2016 року
• Хлібне перемир'я 24 червня 2017 року
• Шкільне перемир'я 25 серпня 2017 року
За 5 років війни бойовики вщент розтрощили селище Піски/ Фото журналістки 24 каналу Єлизавети Герасимюк
• Новорічне перемир'я 23 грудня 2017 року
• Перемир’я 5 березня 2018 року
• Великоднє перемир'я 30 березня 2018 року
• Хлібне перемир'я 1 липня 2018 року
• Шкільне перемир'я 29 серпня 2018 року
• безстроковий режим "тиша" з 29 грудня 2018 року, за яким було оголошено Весняне перемир’я 8 березня 2019 року
Перемир’я Росія дотримує лише тоді, коли їй вигідно. І абсолютно комфортно стріляє у спину, коли – ні. Це доведено Іловайськом, Донецьким аеропортом та сотнями дрібних припинень вогню, які погоджувались на різних ділянках фронту в різний час.
Але запорукою перемоги у гібридній війні є адаптивність. Наскільки швидко ми здатні пристосовуватися до все нових і нових викликів, і чи здатні наступати там, де ворог слабкий. Росія адаптувалася і змінила стратегію. Вона стала захоплювати навколополітичний медіапростір, з’їдаючи інформаційні канали один за одним.
Медіа-імперія Медведчука
На даний момент ЗМІ говорять про те, що медіа-імперія Віктора Медведчука вже поповнилась каналами "112", NewsOne та ZIK. І ходять чутки, що найближчим часом вона може продовжити своє розширення.
Окупація медійного простору, де антиукраїнські канали мають щедре фінансування і не націлені на отримання прибутку, а проукраїнські мають незрівнянно менші бюджети, гірші можливості і як результат – не такий яскравий контент та рейтинг – призводить до зміни риторики та електоральних уподобань.
Це, до речі, одна з причин чому ви не побачите мене на каналах "112", NewsOne та ZIK, навіть у якості експерта щодо зміни їх власника.
Ми всі дивуємось результатам партії Медведчука. Але давайте додамо до них результати, на мій погляд, дуже подібних до них "Партій Шарія" та Опоблоку і у нас вийде понад 18%. Більше того, я думаю, що за деякий час до них перетече і частина тих, хто підтримував партію Зеленського. Тому на наступних виборах ми цілком можемо очікувати на 30% бенефіс антиукраїнських сил. Якщо ця Рада не зробить щось з медіапростором.
Віктор Медведчук
З хороших новин, хочу сказати вам одне: не забувайте, по чию сторону знаходяться пасіонарії. Майдан підтримувала більшість українців. Але не дали йому захлинутися тисячі, які вірили у свою перемогу і зневажали політичні стяги навколо себе, яких ставало менше як тільки починали стріляти.
За останні 5 років їхні ряди поповнилися сотнями тисяч ветеранів, волонтерів, переселенців та інших людей, які жертвували свої гроші, час, сили і втрачали близьких на цій війні. Вони усі тут. І у разі потреби готові заговорити.
Нова влада про це знає. Це і є демократія в дії. І система стримувачів та противаг, яких немає в Росії. Головне тут не пересваритись з одне одним на радість умовному Медведчуку. І тримати у цей непростий час голову холодною, порох сухим і продовжувати допомагати своїй армії. Я ж казав вам що буде весело, але не мав на увазі "смішно".
+Відео.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...