Держаудитслужба обнаружила нарушений в ГП "Львиввугилля" почти на 3 млрд грн. Почему госпредприятие остается убыточным и кому это может быть выгодно? (укр)

У 2018 роц тодшнй президент Петро Порошенко пдписав закон "Про приватизацю", яка передбачала подл процесу роздержавлення на велику та малу.

Майно вартстю до 250 мльйонв гривень вднесли до об’ктв мало приватизац, а все, що вище ц вартост ­­- до велико.

Новообраний президент Володимир Зеленський продовжив розвивати тему та пообцяв пришвидшити процес. Однак, у зв’язку з поширенням Covid-19, велику приватизацю виршили вдтермнувати. Проте це няк не зачепило малу приватизацю.

Мж тим, як вдалось дзнатись StateWatch, у малй приватизац чимало проблем та незрозумлих ршень. На приклад одного пдпримства спробумо це довести.

17 серпня 2020 року прес-служба Фонду державного майна Украни повдомила, що за пропозицю Мненерго було прийняте ршення виключити з об’ктв на приватизацю ДП "Львввуглля" та ДП "Шахта "Надя" ДП "Львввуглля".

Таке ршення могло бути мотивоване тим, що держава цлком справляться з управлнням даного об’кту, а саме пдпримство прибутковим. Хоча, як з’ясувалось, справи на ДП "Львввуглля" далеко не деальн.

У 2019 роц Державна аудиторська служба Украни провела переврку ДП "Львввуглля" та виявила низку багатомльйонних порушень та фактв неефективного управлння. Ми отримали документ, тому деталзумо основн порушення, що були виявлен на пдпримств пд час аудиту.

Збитковсть пдпримства

Основною метою ДП "Львввуглля", як багатьох нших пдпримств, отримання прибутку вд ведення господарсько дяльност. Однак, як показав аудит, пдпримство цю мету системно не викону та вже багато рокв залишаться збитковим для держави.

Приватизувати не можна залишати у державнй власност. Де поставить кому влада?

Лише за два з половиною роки чистий збиток пдпримства наблизився до майже мльярда гривень. Якщо говорити детальнше, то за 2017 рк збиток пдпримства становив 145,6 млн грн, за 2018 рк - 457 млн грн, за пврччя 2019 року - 271,4 млн грн.

Що стосуться 2020 року, то за результатами другого кварталу пдпримство продемонструвало прибуток у розмр 215 мльйонв гривень.

Однак причина такого рзкого покращення фнансового стану криться не у покращенн стану справ на пдпримств, а у банальнй дотац з державного бюджету розмром 244 мльйонв гривень, що отримало пдпримство на погашення заборгованост з заробтно плати.

Неефективне управлння

Вуглля, що видобуваться на шахтах ДП "Львввуглля", ма достатньо високу зольнсть (чим вища зольнсть - тим менша його ефективнсть. - ЕП).

У зв’язку з цим велика частина видобутого вуглля потребу додаткового збагачення, що з свого боку збльшу його собвартсть. Збагаченням вуглля з шахт ДП "Львввуглля" займаться нше пдпримство - ПАТ "Льввська вугльна компаня".

Ця компаня на ринку ма монопольне становище та дикту вартсть послуги з збагачення вуглля. У зв’язку з цим, ДП "Львввуглля" втрача велику частину прибутку.

Аудитори встановили, що подбних витрат можна було б уникнути шляхом будвництва збагачувально установки на потужностях ДП "Львввуглля".

Однак, неприйняття Мненерговугллям ршення щодо здйснення будвництва модульно збагачувально установки на баз вдокремленого пдроздлу "Шахта "Червоноградська" призвело до втрати можливост отримання додаткових доходв розрахунково на суму понад 122 мльйони гривень.

В мнстерств зазначають, що будвництво тако установки погоджене, але через вдсутнсть необхдного фнансування в бюджет планували побудувати в рамках державно-приватного партнерства, проте потенцйний нвестор не недавав ще необхдних розрахункв технко-економчного обгрунтування.

Також аудитори встановили, що через зволкання з виконанням наказу Мненерговуглля щодо видлення з Пдпримства вдокремленого пдроздлу - "Шахта "Зарчна" створення на його баз ДП "Шахта "Зарчна", а також внаслдок зволкання Мненерговуглля з фнансуванням робт з лквдац шахти, ДП "Львввуглля" понесло додаткових витрат на утримання шахти в режим провтрювання та водовдливу на суму 67 млн гривень.

Продаж вуглля за заниженою цною та "сре" вуглля

Як стверджують аудитори, внаслдок реалзац вугльно продукц операторам оптового ринку за цною, нижчою вд собвартост, компаня втратила понад 686 млн гривень.

Також пд час аудиту було виявлено факти, як можуть свдчити про видобування вдокремленим пдроздлом "Шахта "Степова" необлкованого вуглля.

Встановлено, що пд час проведення розрахунку середньо маси рядового вуглля в скп знижено його кльксть, що призвело до невдображення в облку вдокремленого пдроздлу видобутого вуглля та вдповдно втрати доходв на суму майже 15 млн гривень.

Порушень на 3 мльярди

Якщо говорити про вс порушення та недолки, що були знайден пд час проведення аудиту, то таких назбиралось 3,3 млрд гривень.

Зокрема, прийняття неефективних управлнських ршень, як призвели до втрачено вигоди на суму понад 830 млн гривень, непродуктивних витрат знайшли на суму понад 181 млн гривень.

Окрм цього, було виявлено неефективн управлнськ ршення, що можуть свдчити про непродуктивн витрати на суму понад 474 млн гривень.

Також аудиторами було встановлено окрем помилки та порушення, що призвели до завищення або заниження доходв та витрат, , як наслдок, до викривлення показникв фнансово звтност на загальну суму в 1,59 млрд гривень.

Результати проведеного аудиту були додан до кримнально справи, порушено за статтями 191 Кримнального кодексу Украни ("привласнення, розтрата майна або заволодння ним шляхом зловживання службовим становищем") та 209 Кримнального кодексу Украни ("легалзаця (вдмивання) доходв, одержаних злочинним шляхом").

Окрм цього, кервнику "Львввуглля" було надано низку пропозицй, запровадження яких дасть змогу полпшити ефективнсть фнансово-господарсько дяльност ц державно компан.

Однак, збитковсть пдпримства протягом останнх 4 рокв ставить пд сумнв здатнсть Мненерговуглля та кервництва пдпримства досягнути ц мети.

В самому мнстерств зазначають, що в ситуац з виявленими порушеннями Держаудитслужбою вдповдальних осб "притягнули до дисциплнарно та матерально вдповдальност".

Вдповдь Мненерго

Замсть висновку

Небажання виставляти дане пдпримство на приватизацю не несе у соб жодних економчних вигод для держави, а швидше навпаки­ - залиша у державнй власност чергове дотацйне державне пдпримство, що функцону на наш з вами податки.

Але, якщо для держави ршення про неприватизацю ДП "Львввуглля" не вигдним, тод для кого воно може бути таким?

На момент, коли Мненерго подав пропозицю про виключення з об’ктв на приватизацю ДП "Львввуглля" та ДП "Шахта "Надя" ДП "Львввуглля", мнстерство очолювала Ольга Буславець, яку ЗМ пов'язують з олгархом Рнатом Ахметовим. Також, за нформацю НАБУ, призначення Буславець тамно обговорювалось топ-менеджером ДТЕК.

це не дина сторя, що пов’язу ДП "Львввуглля" та Рината Ахметова. Так, у жовтн 2019 року очльник Антимонопольного комтету Украни Юрй Терентьв заявив про виявлен порушення законодавства про захист економчно конкуренц, як були вчинен ТОВ "Корум Украна" АТ "НВК "Грнич Машини" пд час участ в трьох процедурах публчних закупвель, як проводило держпдпримство "Львввуглля".

Нагадамо, обидв компан входили до складу СКМ згаданого укранського мльярдера. Тод на компаню Ахметова було накладено штраф у розмр 55 млн гривень.

На питання: чи було ршення Мненерговуглля про вилучення ДП "Львввуглля" з списку приватизац мотивовано приватними нтересами нших осб, повинн вдповсти органи правопорядку.

Нараз залишаться сподватися, що новий очльник Мненергетики Юрй Втренко все ж таки розбереться з роботою ДП "Львввуглля" та ухвалить ршення, що не буде шкодити нтересам Украни.

Матерал пдготовлено в рамках прокту "Приватизаця + демоноползаця = економчне зростання"

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...