
2016-3-11 10:15 |
Польского предпринимателя удивляли некоторые украинские производители, которые сами находили его компанию и предлагали свой товар. Презентации своих компаний они обычно присылали на русском или вообще их не имели. (Укр.)
Клька мсяцв тому телеканал CNN показував ролик, який рекламував нвестицйну привабливсть ще одн асоцйовано з С крани.
"Грузя уклала угоду про асоцацю з С. Тепер все, що виготовлено у Груз - кран, де вести бзнес надзвичайно просто, - можна легко вльно експортувати до кран С. Роби бзнес у Груз", - каже голос на фон привабливого вдеоряду.
Сусдня з вросоюзом Украна, начебто, так само могла б скористатися такою перевагою. Угода про асоцацю з С вдкрила для Украни велик можливост, але х максимальна реалзаця - такий же великий виклик.
Насамперед це стосуться впровадження глибоко всеосяжно зони вльно торгвл - ГВЗВТ, яка почала дяти в повному обсяз з 1 счня 2016 року.
Понад 34% укранського експорту припада на ринок вросоюзу. В основному це агропромислова продукця, чорн метали та електричн й механчн машини.
Хоча за даними Держстату, експорт до С у 2015 роц впав на 23% становив близько 13 млрд дол. Це при тому, що ще з квтня 2014 року укранськ виробники можуть користуватися перевагами наданих вросоюзом автономних торговельних преференцй.
Падння торгвл значною мрою спричинене вйною погршенням свтово кон'юнктури. Однак можливост вльно торгвл використовуються ще несповна.
Поляк з укранським корнням Борис Лайкш зайнявся мпортом укранських харчових продуктв до Польщ влтку 2014 року псля надання вросоюзом Укран автономних торговельних преференцй.
Вн приднався до колег з фрми Petro Trade, як вже займалися цим бзнесом також мали укранське походження. Отже, знали складнсть цього ринку.
Борис шукав укранськ компан, як б виробляли дешевш яксн продукти або продукти, не представлен на польському ринку, наприклад, халву. "Поляки часто привозять халву з Украни. Вони дуже люблять", - поясню бзнесмен.
Згодом його компаня почали привозити до Польщ й нш укранськ кондитерськ вироби, насамперед цукерки та шоколад. Наприклад, стали ексклюзивним мпортером продукц "Рошен" до Пдкарпатського воводства.
Проблемою технчна неготовнсть укранського виробника до захдного ринку, вважа Лайкш. Наприклад, написи на упаковц кирилицею не дають можливост польському споживачев дзнатися про склад товару чи його походження.
Зате майже не було проблем з безпечнстю укранських продуктв. Вони зазвичай проходили лабораторн дослдження. "Лише одного разу аналз показав вмст у печив забороненого в С складника, виробник помняв склад", - каже Лайкш.
Рч у тм, що стандарти, запроваджен в Укран, вдрзняються вд вропейських. Наприклад, дозволена норма вмсту канцерогенно та токсично речовини "афлатоксин" у втчизняному та вропейському законодавств рзна.
"накше ми могли б перекласти документи, цього вистачило б для продажу в С. Натомсть були змушен проводити в Польщ лабораторн тестування. Якщо компаня з Украни хоче експортувати товари, й слд вивчати закони С, це допоможе уникнути зайвих клопотв та витрат", - розповда Лайкш.
Часто проблемою неготовнсть укранських бзнесменв до ведення бзнесу з захдними партнерами. Бориса дивували деяк виробники, як сам знаходили його компаню пропонували свй товар. Презентац свох компанй вони надсилали зазвичай росйською або взагал х не мали.
"Якщо людина не зна росйсько чи укрансько, як вона зрозум ту презентацю? - риторично запиту Лайкш. - Як вони збираються продати свою продукцю, коли ще на старт роблять помилку? Презентац слабеньк, нема каталогв та зразкв, тобто елементарних речей, як допомагають продати продукт".
Борис порвню з словацькими бзнесменами. Т якщо не прижджали сам, то надсилали каталог з цнами та ящик продукту на пробу. Потм телефонували питали, чи посилка доставлена, як враження вд продукту.
нша проблема укранських виробникв, за спостереженнями Лайкша, у тому, що вони хочуть вдразу налагодити постачання великих партй. Однак для мпортера це ризик: потрбно нвестувати бльше коштв, невдомо, чи перший вантаж пройде митницю. Укранцям браку нформац про правила торгвл на ринку С.
Належн навички сплкування дуже важлив, як вдповднсть продукц стандартам С. На цьому завжди наголошу бзнес-консультант Олег Мрошниченко, автор посбника з виходу на ринки С.
Вн радить укранським виробникам особисто вдвдувати потенцйних партнерв за кордоном, сплкуватися з бзнес-асоцацями для х пошуку вивчати англйську, адже вона допоможе безпосередньо сплкуватися з потенцйними клнтами.
В Укран чимало нших випадкв успшного виходу на ринок С. Один з них - льввське пдпримство "Галця" - Galicia Trade. Воно виробля ск прямого вджиму, не використовуючи концентрати, цукор або воду. "Галця" освола польський ринок готуться до експанс до кран Балт та нших держав С.
Фрма плану виготовляти боск, вирощуючи фрукти й овоч на рунт з бологчною сертифкацю. Значну частина сировини вирощують на захднй Укран.
Завоювати ринок С вдаться навть без переваг зони вльно торгвл, каже директор "Галц" Андрй лн. Велика частина асортименту подну ск яблука вишн, яблука груш, яблука чорно смородини, а яблучний ск належить до продуктв, на експорт яких до С застосовують безмитн квоти - 10 тис тонн на рк.
На 2016 рк укранськ компан вичерпали х ще до середини лютого. Щоправда, з 1 счня компаня припинила платити 5% мита за пакувальний матерал, який завозить з Польщ, але девальваця гривн знищила цю перевагу. Тому Galicia Trade шука вдповдн замнники на укранському ринку.
Канадський економст Барр Гебб живе в Одес. Як багато нших, вн вбача проблему в банквськй систем, яка не дозволя взяти грош в кредит пд низький вдсоток. Укранському малому та середньому бзнесу буде важко адаптуватися до вимог вропи, якщо вн не зможе бльше нвестувати у розвиток.
"Важливо, щоб вдкривалися нов можливост з мкрофнансування. Це залежить вд полтичних крокв на нацональному рвн", - наголошу економст.
Вльна торгвля з найбльшим у свт ринком повинна стати величезним стимулом для покращення нвестицйного клмату в Укран, створення високотехнологчних пдпримств та виробництва конкурентоспроможних товарв.
Ще один, часто згадуваний пдпримцями бар'р, який уже встиг стати притчею во язицех - несприятливий бзнес-клмат.
"Цей ринок сповнений викликв, - каже директор з розвитку бзнесу норвезько Pelagia Ойвнд Сатрен. - Якщо Украна зум провести успшн антикорупцйн реформи, компаня зможе нвестувати у виробнич потужност. Тут велик можливост для переробно промисловост, реекспорту на вропейський ринок".
Pelagia постача рибу у понад 40 кран свту. Спвпрацю з Украною почала ще на початку 1990-х рокв. У 2007 роц в Миколав збудувала склад, а у 2009 роц вдкрила компаню з мпорту Egersund Seafood.
Прикладом перспективного для нвестицй мста Львв. Близьксть до кордону, дешева робоча сила та сприяння мсько влади допомогли десяткам компанй вдкрити там сво фл чи заснувати пдпримства.
Останн з них - японська Fujikura, що спецалзуться на виробництв автомобльно електропроводки, та голландська CTP, яка буду у Львов ндустральний парк.
"Коли до Львова приходить нвестор, я йому гарантую безпеку, чеснсть, максимальну повагу сприяння, - каже мський голова Андрй Садовий. - Це треба гарантувати не тльки нвесторам з нших кран. Слд любити свох".
Вн згаду промовистий приклад: вдкриття у Львов ресторану "Макдональдз" викликало свого часу велике обурення, але через збльшення конкуренц заклади харчування довкола нього швидко пдняли рвень обслуговування.
"Треба робити все можливе, щоб приходили нвестори з великим досвдом, бо вони приносять з собою свою культуру виробництва", - пдсумову Садовий.
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...





