Снижение лимита на концентрацию сельхозземли в одних руках и запрет допуска иностранцев позволили бы деолигархизировать аграрный сектор. (укр)

Уряд внс до Верховно Ради Украни законопроект 2178, яким скасовуться дя мораторю на продаж с/г земл в Укран.

Його вже включили в порядок денний сес та мають розглянути найближчим часом.

Однак згдно з ним, право купувати землю отримують компан, як зарестрован за законодавством Украни, але власниками яких можуть виявитися ноземц.

уряд та ноземн органзац в один голос наполягають на тому, що ноземн компан повинн отримати право купувати укранськ с/г земл. Мовляв, це потрбно для того, щоб максимально пдвищити цну покупки с/г земл у пайовикв та х спадкомцв, яких близько 7 млн.

Здавалося б, логка залзна, а протести середнх малих аграрв спричинен лише х особистим корисливим нтересом - небажанням конкурувати з ноземцями.

Тому можна не звертати на них увагу, як на дан соцопитувань, як свдчать, що переважна бльшсть укранцв, включаючи пайовикв, також проти допуску ноземцв на ринок с/г земель.

Але це не так. У залзнй логц вада: вд допуску ноземцв пайовики та економка нчого не виграють.

А от за вдкриттям ринку по урядовй модел справд стоть меркантильний нтерес, але не малих та середнх фермерв, а аграрних олгархв, як продали частину свох компанй ноземцям.

Питання життя та смерт

П'ять з шести найбльших аграрних холдингв Украни: "Кернел", МХП, "Агропросперс", "Астарта", "Мря" мають серед акцонерв ноземн компан.

Якщо ринок с/г земель буде вдкритий тльки для укранцв, вони не зможуть купувати, тод як х чисто укранськ конкуренти землю купуватимуть.

Очевидно, що це ставить пд питання майбутн цих компанй, а значить, цна х акцй буде знижуватися, як статки х господарв-засновникв.

Бльше того: в довгостроковй перспектив вони будуть змушен або переорнтуватися на переробку с/г продукц, або пти з аграрного ринку.

Нов господар земл будуть суттво вдрзнятися вд ниншнх пайовикв. Вони сконцентрують у свох руках длянки земл розмром з поле - 50-200 га, що збльшить х ринкову силу.

Так длянки цкав всм с/г виробникам, на вдмну вд самотнього паю з середнм розмром у 4 га посеред чужого поля.

У результат холдингам доведеться вддати господарям земл всю земельну ренту, залишивши соб лише пдпримницький дохд.

А як пдпримц вони програють власникам середнх господарств, як особисто об'жджають сво поля, перевряють технку, стежать за роботою спвробтникв, ншими словами, не страждають вд проблеми агента - господар в середньому краще веде бзнес, нж найнятий менеджер (агент).

[BANNER1]Окрм допуску ноземцв, великим холдингам необхдна ще можливсть придбати у власнсть земельний банк, аналогчний за розмрами тому, що вони обробляють зараз.

Звичайно, вони хотли б бльше, нж дозволена урядовим законопроектом верхня межа - 200 тис га в одн руки, однак, вона дуже велика.

Статистика показу, що кран було б вигдно обмежити х апетити максимум 50 тис га. Справа в тому, що якщо у господарствах до 50 тис га в середньому зайнято 2,2 людини на 100 га, то у тих, хто перевищу цей лмт, вже 1,1, тобто, в два рази менше.

Те ж саме з доданою вартстю: вона становить 600 430 грн на гектар вдповдно.

Суспльний нтерес

Очевидно, що в питанн допуску ноземцв та обмежень на максимальний земельний банк, ми мамо конфлкт нтересв середнх малих аграрв з одного боку та власникв великих холдингв з ншого.

Вдповдно, ключове питання в тому що вигдно суспльству кран.

Якщо пти шляхом вдкриття ринку с/г земель для ноземцв, чого, до реч, не робив жоден наш схдновропейський сусд, то велик холдинги продовжать нарощувати свй земельний банк, поступово видавлюючи свох малих конкурентв.

На кожних 100 гектарах, що пдуть вд середнх малих господарств до холдингв ми втратимо, як мнмум, одне робоче мсце.

При 20 млн га легально оброблюваних с/г земель, 60% яких обробляють середн господарства, мова буде йти про 120 тис робочих мсць, а з урахуванням малих господарств, цна питання перевищить 150 тис.

Якщо ж ми взьмемо вс 40,5 млн га укранських с/г угдь то цна латифундизац крани гарантовано перевищить 300 тис легальних нелегальних робочих мсць.

Однак справа не тльки в робочих мсцях. Справа також в податках - чим бльше зайнято людей, тим бльше податкв надходить до мсцевого бюджету навпаки.

Крм того, середн мал фермери живуть там, де розташоване х господарство, тобто в сел.

Вони хочеш-не-хочеш виявляються занурен в його проблеми всюди, окрм податкв, пдтримують мсцев школи, спортивн команди, ремонт дорг, все те, що прийнято називати соцальною сферою села.

[BANNER2]Оцнити це в грошах складно тому, що про так витрати нхто не звту. Однак неформальний показник прийнятного рвня "соцального" навантаження - 100 грн з гектара. Що становить близько 1,2 млрд грн по всй кран тльки вд середнх господарств.

Тож не дивно, що жити в селах, де працюють холдинги, в середньому, грше, нж в селах, де землю обробляють укранськ середн та мал аграр.

Тому бльшсть пайовикв виступають проти дозволу ноземцям купувати землю.

Вони на власному досвд знають, до чого це призведе. що х сумарн втрати виявляться значно вищими, нж виграш у цн земл. При цьому не важливо: продав ти сам свою землю чи н, головне що продали тво сусди.

Украна - не Мадагаскар

Одним з найбльш яскравих свтових прикладв провалу лберального ринку земл Мадагаскар.

Цей острв став символом негативних наслдкв скупки с/г земель ноземними компанями: зростання безробття, загострення екологчних проблем загрози голоду для бльшост громадян.

Звичайно, в Укран цього не станеться. Але не тльки тому, що наш аграр багатш свох мадагаскарських колег, а в сел живе менше третини всього населення крани, а ще й тому, що укранське суспльство цього просто не дозволить

Янукович на момент вдмови вд пдписання Угоди про асоцацю з С знаходився на пку сво могутност, проте Украна угоду пдписала, просто без нього.

Як показують опитування, вд 80 до 90% усх громадян крани проти допуску ноземцв на ринок с/г земель.

Навть якщо закон, що вдкри ринок с/г земл для ноземцв, все ж таки буде прийнятий, вн завжди буде знаходитись пд загрозою скасування. Причому чим активнше буде йти процес скупки с/г земель ноземцями, тим бльше невдоволення вн буде викликати в суспльств.

Тому вже в наступному електоральному цикл або ще ранше - як тльки буде прийнятий закон про референдум за народною нцативою - вн буде переглянутий.

[BANNER3]Стратегчн нвестори дуже чутлив до подбних ризикв. Тому не дивно, що нхто з них не заявив про сво плани нвестувати в укранськ с/г земл.

Вони прийдуть тльки тод, коли переконаються, що шляху назад вже не буде.

дина можливсть дати м вдповдн гарант вже зараз - встановити в кран авторитарний режим, як у Кита.

Деолгархзаця вдмняться

Пдводячи пдсумок сказаному, вд вдкриття ринку укранських с/г земель для ноземних компанй виграють тльки наш аграрн олгархи.

Використовуючи дешевий ресурс, вони зможуть наростити свй земельний банк, тому не дивно, що Кернел МХП розпочали пдготовку до розмщення свох вробондв.

Украна та вс громадяни заплатили високу цну за появу олгархв в укранськй полтиц х вплив на не.

Аграрний сектор залишаться одню з найменш олгархзованих галузей укрансько економки.

Зниження лмту на концентрацю с/г земл в одних руках заборона допуску ноземцв, могло б дозволити деолгархзувати аграрний сектор.

З огляду на його роль в укранськй економц, це стало б серйозним кроком вперед до деолгархзац вс крани. Однак поки полтична лня парт уряду веде зовсм в ншу сторону. Що ж, ще час помняти.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...