фото показано с : glavcom.ua

Останньою краплею для голови уряду стали критичні листи, які Данилюк відправив західним партнерам

В уряді склалась парадоксальна ситуація: премвЂ?єр Володимир Гройсман на всі боки погрожує відставкою всього кабінету у разі неухвалення закону про Антикорупційний суд, і паралельно домагається відставки лише одного міністра. Роль В«головної проблеми ГройсманаВ» дісталась міністру фінансів Олександру Данилюку. Сьогодні голова уряду розродився постом у Facebook, що таки підписав подання на звільнення Данилюка, причому питання зміни очільника відомства назвав невідкладним. Тепер його долю має вирішити Верховна Рада. Не виключено, що цим вона може зайнятися вже завтра.

На публіку притостояння прем’єра і міністра вийшло кілька тижнів тому. Тоді на засіданні уряду Гройсман з Данилюком поскандалили через небажання прем’єра призначати міністру п’ятого заступника, який опікувався б Державною фіскальною службою. Данилюк вибухнув: сказав, що може працювати в таких умовах, і покинув засідання. Після цього демаршу всі члени уряду підтримали ініціативу Гройсмана звільнити міністра. Коментуючи цей інцидент, прем’єр припустив, що Данилюк вирішив змінити місце роботи і хоче зробити це красиво, виставивши себе жертвою.

Володимир Гройсман вважає, що Данилюк вирішив змінити місце роботи і хоче зробити це красиво, виставивши себе жертвою

Історія ця мала продовження: конфліктуючі сторони одна за одною почали виносити сміття з хати. На емоціях Данилюк написав листи дипломатам країн В«великої сімкиВ», МВФ, де пояснив суть конфлікту і звинуватив голову уряду у блокуванні важливих реформ. Міністр також описав кадрові війни, які тривалий час ведуться на Грушевського: на посаду п’ятого заступника на Банковій Данилюку намагались призначити людину, яку лобіювали депутати БПП Ігор Кононенко та Ніна Южаніна, – спочатку це був Ігор Уманський, а згодом Світлана Воробей. Міністр ці кандидатури погоджувати відмовився, а Гройсман у відповідь блокував кадрову пропозицію Данилюка – Яну Бугрімову. Також глава Мінфіну поскаржився в G7, що ДФС довгий час незаконно очолює В«лояльний до прем’єр-міністраВ» виконувач обов’язків голови (мова про Мирослава Продана). Пізніше з’явилася інформація, що Кабмін своїм рішенням забрав з-під Мінфіну і підпорядкував собі напряму ДФС. На фоні і так складних переговорів з МВФ звідти прийшла негативна реакція на такі кроки Гройсмана. За даними В«ГлавкомаВ», ДФС навіть вимушена була запросити на окрему зустріч західних партнерів і доводити, що звинувачення міністра – інсинуації.

Поточний урядовий тиждень також розпочався з питання Данилюка. За словами В«правої рукиВ» Гройсмана, міністра Олександра Саєнка, на терміновій нараді міністрів у понеділок Данилюк визнав, що листи, які він відправив західним партнерам, були помилкою, зробленою на емоціях. Міністр зізнався, що боявся інформаційної атаки з боку команди Гройсмана і вирішив діяти на випередження. Такі зізнання ще більше обурили главу уряду, і кілька днів прем'єр визначався, чи сумісні такі дії міністра з подальшим перебуванням на цій посаді.

Ще один Макрон

Данилюк давно виглядає В«білою вороноюВ» у Кабміні. За однією з версій, цього інвестбанкіра свого часу порадив в уряд екс-голова Адміністрації президента Борис Ложкін, який давно розгубив свій колишній вплив. Саме тому глава Мінфіну вже тривалий час не асоціюється з президентською командою, більше того навіть вступає з нею у конфлікти. Але водночас статус переговірника з МВФ дозволив міністру зблизитись із Заходом і отримати підтримку В«єврооптимістівВ», які побачили у Данилюкові людину, що пішла проти В«корумпованої системиВ». Про те, що урядовцю сприяють міжнародні партнери, свідчить і список міністрів, які вагались, чи підтримувати подання про його відставку, – Володимир Омелян, Уляна Супрун та Іванна Клімпуш-Цинцадзе. Усі вони орієнтуються більше на Захід, ніж на голову уряду. Але, як бачимо, аби лишитись на посаді цього Данилюку, скоріш за все, виявилося замало.

Близькі до Банкової політологи після скандалу на засіданні Кабміну почали розкручувати думку, що Данилюк втратив почуття реальності. В«У хлопця поїхав дах, він уявив себе В«українським МакрономВ» і почав війну на всіх фронтах, – оперативно відреагував на події політексперт Володимир Фесенко. – Схоже, що у нас з'являється ще один потенційний кандидат в президенти. Закінчиться це банальним фіаско для нього. Біда в іншому – своїми демаршами він ускладнив і без того непрості переговори з МВФ, а тепер ще й з ЄС. На жаль, це черговий приклад того, коли особисті політичні інтереси ставляться вище за державніВ».

Довгожитель всупереч

За інформацією В«ГлавкомаВ», міністру пропонували добровільно піти з посади ще минулого літа, але він відмовився і протримався досі попри те, що спокійного життя йому не давали. Проти Данилюка йде розслідування щодо несплати податків, генпрокурор Юрій Луценко відкрито закликав Гройсмана звільнити міністра, а близька до президента голова парламентського комітету з податкової та митної політики Ніна Южаніна заявляла, що міністр В«ганьбить свою посадуВ». Окремо точив зуб на нього і В«сірий кардиналВ» БПП Ігор Кононенко – Данилюк разом з Гройсманом не дали реалізуватися планам Кононенка про відшкодовування ПДВ шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики. На цій нормі через скупку ОВДП мала б заробитиВ близька до оточення Порошенка інвесткомпанія ICU. Не склались у Данилюка відносини і з В«Народним фронтомВ» – Арсеній Яценюк, м’яко кажучи, не приховує свого скепсису щодо професійних якостей міністра фінансів. Тож з голосами в залі за його відсторонення проблем не повинно бути.

В«Коли Данилюк пересварився з усіма, Гройсман був єдиним, хто його підтримував, – кажуть співрозмовники в оточенні прем’єра. –  Насправді, якби він не писав ті листи, то лишився би. Але це була конкретна підставаВ».

Фатальна реформа

На початку 2017 року команда Данилюка розробила комплексну реформу ДФС, і Кабмін ухвалив усі відповідні акти. Але запровадження реформи, як дорікає міністр, загальмувалося, а потім Кабмін взагалі скасував постанову, пояснивши, що реформа в такому вигляді не продумана. Те, що Данилюк так довго лишається на посаді попри, м’яко кажучи, несприятливу атмосферу пояснюється, в тому числі, конкуренцією за вплив на Мінфін між президентом і прем’єром. Гройсман хоче, аби обов’язки міністра виконувала перша лояльна йому заступниця Данилюка Оксана Маркарова, Порошенко ж має намір завести на цю посаду контрольовану Ніну Южаніну. Проблема лише у тому, що за останню треба буде голосувати в парламенті, і, якщо за відставку Данилюка голоси знайдуться, то за призначення не менш конфліктної Южаніної вЂ“ не факт. Торги за підтримку відверто президентської кандидатури запустять новий маховик кадрових домовленостей.

Заручник траншу

Сам Данилюк в оточенні суцільних ворогів поводить себе як В«лицар на білому коніВ», каже, що самостійно у відставку не піде і киває у бік МВФ.

В«Вони дуже стурбовані, – запевняє міністр. – Вони розуміють, що зараз в Україні непроста ситуація, і нам потрібно працювати як єдина команда. Вся підтримка від міжнародних фінансових інституцій, яку Україна отримала і продовжує отримувати, тримається на тому, що в складі уряду є професійний фінансовий блокВ».

Данилюк каже, що самостійно у відставку не піде

Дуже прозорий натяк на те, що у разі кардинальних кадрових змін та ключових перемовників траншу Україні не бачити. І досить нервова реакція з Вашингтону на скандальний лист Данилюка грала йому на руку. Деякі нардепи навіть напівжартома називають Данилюка В«представником МВФ в УкраїніВ». Але Гройсман все ж зважився на його звільнення, розраховуючи, що В«в.о.В» Маркарова, яка брала участь у переговорах з Фондом, зможе успішно їх продовжити.В 

На початку червня Данилюк розіслав депутатам Верховної Ради листа, в якому закликав негайно ухвалити закон про Антикорупційний суд, аби розблокувати фінансування МВФ. У разі ж зриву програми міністр погрожує секвестром бюджету на суму близько $4 млрд, що призведе до девальвації гривні та стрибку інфляції. Станом на вівторок парламентарі висловлювали обережну впевненість, що закон про Антикорупційний суд таки буде ухвалений у четвер, але питання в якій редакції, і чи піде Рада на усі принципові правки МВФ та рекомендації Венеційської комісії. Але, незалежно від того, сам Данилюк вже звикся з тим, що йому недовго залишилося в цьому уряді. Проте він хоче піти як реформатор, якому не дали працювати. Та медіа, близькі до прем’єра, створювали інший фон, останнім часом вони відверто В«мочилиВ» міністра.

На підтвердження того, що міністр таки пакує валізи, його співробітники повідомляють такий факт: у Мінфіні склалась традиція, коли глава відомства готується покинути посаду, усім співробітникам виплачують збільшену традиційну щорічну фінансову допомогу. І цієї весни її обсяг працівників міністерства вразив.

Звісно є варіант, за якого після провалу голосування за Антикорупційний суд у відставку, як обіцяв, піде і сам Гройсман, а з ним автоматично весь уряд, але це буде зовсім інша історія.

Павло Вуєць, В«ГлавкомВ»

Читайте також: Секвестр. Слово, яке боїться вимовити Гройсман

Подробнее читайте на glavcom.ua ...