2022-1-21 11:00 |
Одна из крупнейших госкомпаний страны в ближайшее время войдет в состояние дефолта и оставит украинцам долг на миллиард долларов, который нужно будет вернуть Китаю. Как это произошло?
Скандал нацонального масштабу з масовими звльненнями та вдправленням за грати десяткв колишнх чинних чиновникв, топ-менеджерв високопосадовцв. Так подбна сторя могла б закнчитись в будь-якй з захдновропейських кран, але не в Укран.
Причин - багато. Одна з них - компаня, про яку пде дал мова, не знайома 99% укранцв. Тому особливого резонансу не варто очкувати. Особливо в той час, коли увага всх укранцв зосереджена переважно на дях пвнчного сусда.
Тож, якщо раптом якийсь державний зернотрейдер збанкруту повсить на крану борговий тягар пд мльярд доларв, це не матиме вибухового ефекту.
А станеться саме так. 21 счня Державна продовольча зернова корпораця (ДПЗКУ) увйде в стан дефолту. Вона нараз не може виплатити черговий транш позики на суму майже 100 млн доларв китайському кредитору, а держава не поспша й на допомогу.
Дефолт стане логчним завершенням стор життя "чорно дри", яка з моменту створення ДПЗКУ згадуться здебльшого в контекст корупцйних оборудок, краджок та мльярдних збиткв.
Якби там не було, але згадан кошти все одно доведеться повертати держав. Тобто, укранським платникам податкв.
Саме вони заплатять за афери команди Вктора Януковича, "регоналв", "свободвцв", депутатв "Самопомоч" та "БПП", та поплчникв Володимира Зеленського. Кожну владу болото ДПЗКУ засмоктувало по-рзному, а разом з ними й китайський кредит.
тепер уряд повинен повернути Китаю суму, яка на порядок перевищу, для порвняння, той же самий вимучений Украною транш МВФ.
Китайський кредит: як все почалось
11 серпня 2010 року з постанови уряду Миколи Азарова розпочалась сторя ДПЗКУ. створили на замну збитковому та загрузлому в боргах державному "Хлб Украни", що розпродало сво залишки, взяло грош з бюджету та збанкрутувало. Зернова корпораця отримала вд "Хлбу" елеватори, заводи та 150 тис га земл.
У тодшнього мнстра аграрно полтики Миколи Присяжнюка та "регонала" Юря ванющенка, за яким вони на пару керували вдомством вибудовували в ньому корупцйн "потоки", була "рожева мря" - створити на баз ДПЗКУ корпорацю з земельним банком в 1 млн га вивести на IPO.
Таким амбтним планам не судилося збутися. Стосунки з четвертим президентом у тандема Присяжнюк-ванющенко з часом зпсувались не вс хн нцативи знаходили пдтримку в "см’ Януковича".
Утм зернова корпораця стала в нагод "регоналам". Пд час чергово бюджетно кризи, наприкнц 2012 року, вони домовились з китайською владою про отримання кредитно допомоги на суму 1,5 млрд дол.
Тод Експортно-мпортний банк Китаю та ДПЗКУ пдписали два кредитн договори, кожен - на 1,5 млрд дол.
Перший - на фнансування закупвл зернових. Укранський зернотрейдер повинен був поставляти в Китай щорчно близько 5 млн тонн зерна для подальшого його продажу китайському нацональному мпортеру - компан ССЕС. Насправд за вс роки поставлено лише близько 6 млн тонн. Претенз за невиконання постачань корпораця отриму постйно.
Другий кредитний договр передбачав реалзацю нфраструктурних проктв в Укран за участ Китаю, мпорт китайських засобв захисту рослин, насннвого матералу, сльськогосподарсько технки. Проте вн так не був не розкритий
Кредити надавались на 15 рокв пд державн гарант (гарант - уряд Украни в особ Мнстерства фнансв У). Ставка - 4,5% + 6 мсяцв LIBOR.
Якраз перший договр став пдрунтям для всх корупцйних скандалв та суперечок з китайською стороною, як супроводжували дяльнсть державного зернотрейдера ус ц роки.
До сьогодн табличка з менем на кабнет кервника компан вже встигла змнитися 14 разв, що вже багато може сказати про ефективнсть пдпримства. Про це свдчать фнансов результати - чистий фнансовий результат ДПЗКУ за неповних дванадцять рокв становить вд’мн 19,3 млрд грн.
В самй корпорац наголошують, що одна з основних проблем - в природ самого кредиту.
"Для ДПЗКУ ця сума початково була надлишковою бралась державою для власних цлей, однак при цьому кредит був не пльговий (як для держави), а комерцйний", - наголошуться у звт держкомпан щодо фнансового стану виконання зобов'язань перед Експортно-мпортним банком Китаю, який в розпорядженн ЕП.
В документ, який датований жовтнем 2021 року, зазначаться, що в свой господарськй дяльност компаня використала лише 450 млн доларв з кредиту, що "унеможливлювало обслуговування 1,5 млрд кредиту".
Решту суми поклали в державний Укрексмбанк, щоб депозитом перекривати вдсотки за наданим кредитом. Але з 2017 року 2,5-3% депозиту не покривали ставку за кредитом у 6,5-7%. Остання зросла в результат пдвищення пврчно ставки Libor, до яко прив’язаний кредит.
Довдково: з кнця 2021 року свтовий фнансовий ринок вдйшов вд використання ндикаторв LIBOR через втрату репрезентативност. Вн виявився вразливим до можливост змови посадових осб банкв з метою манпулювання ставкою у свох нтересах.
В держкорпорац також наркають на вплив курсову рзницю, яка мала негативний вплив - за це час гривня просла з 8 до 27 грн за дол.
В результат на сплату тла та вдсоткв йшли вс кошти компан, а згодом за кредит почали платити самим кредитом. Використання "бзнес-модел Понц" вистачило до кнця 2021 року, а з 2022-го платити просто нчим.
За весь час виплати за кредитом становили 1 284,5 млн доларв. З них 600 млн доларв - тло кредиту, 668,6 млн доларв - вдсотки, комсйн та нш платеж - 15,8 млн доларв.
Вдповдно, компан ще до 2027 року треба заплатити 900 млн доларв тла плюс невдому суму вдсоткв.
А дал дефолт та перспективне банкрутство
Напередодн народний депутат "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький повдомив на свой Facebook-сторнц, що до кнця цього тижня компаня "може стати банкрутом".
За його словами, ДПЗКУ не зможе самостйно виплатити наступний транш за китайським кредитом, який за графком погашень повинен бути сплачений не пзнше 21 счня.
Цна питання - 96,4 млн доларв, але тако суми в корпорац нараз нема. На рахунках компан, за даними ЕП, зараз близько 23 млн доларв - тобто чверть вд потрбних для виплати грошей.
За даними спврозмовника ЕП в держкорпорац, компаня плану виплатити Експортно-мпортному банку Китаю лише 8,8 млн доларв.
"Допомоги вд держави не буде. будуть зносити", - запевнив ЕП один з народних депутатв "Слуги", ознайомлений з станом справ. Джерело в Мнстерств фнансв також пдтвердило, що плану порятунку держкорпорац нема , скорше за все, не буде.
А це означа, що ДПЗКУ входить в стан дефолту, чого в Укран з державними компанями такого масштабу не було вже десятки рокв.
У держкорпорац, правда, ще теоретичний шанс на спасння. За умовами кредитного договору, у державного зернотрейдера ще 10 додаткових днв, щоб закрити платж, але в такому випадку включаться штрафна санкця умови змнюються - на залишок тла кредиту буде нараховуватись не 4,5% + 6 мсяцв LIBOR, а 5,5% + 6 мсяцв LIBOR. А це додатков витрати на рвн десяткв мльйонв доларв.
Втм, на це сподватися не варто. За даними спврозмовникв ЕП в уряд та парламент, Банкова пдтримала "дефолтний" сценарй, який автоматично вдкрива державну гарантю.
"Якщо ми не знайдемо вихд, то доведеться вдкривати державну гарантю, тобто сплачувати з держбюджету. Тут можлив два сценар: або держава оплатить черговий платж по кредиту, а це 96 млн доларв, або ж, на вимогу банку, сплачу залишок кредиту 900 млн доларв, плюс вдсотки", - пояснював ранше в нтерв’ю "Укрнформу" в.о. голови правлння ДПЗКУ Василь Коваленко.
Якщо у середньому, наприклад, процентна ставка становитиме 5%, то до 900 млн доларв тла треба буде додати ще близько 160 млн доларв нарахованих вдсоткв.
Тож йдеться про борговий тягар перед Китам на суму бльше, нж мльярд доларв. тут ще не враховуться нша складова - це потенцйн втрати вд судових суперечок з Китам через згадан кредитн угоди ДПЗКУ.
Поточн вимоги китайцв до ДПЗКУ за арбтражним процесом в GAFTA - це ще 82 млн доларв. Втм, не виключено, що КНР пде в мжнародн суди з позовами на мльярди доларв. Про таку ймоврнсть ще влтку 2021 року ЕП розповдав один з членв Кабмну.
Ключових питання тут два. Як поведе себе ображений на Украну Китай за сторю з "Мотор Сччю"? звдки брати ц кошти для виплат в ниншнй ситуац, коли з Украни ткають налякан Росю нвестори?
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
