За 10 лет объем железнодорожных перевозок в Украине сократился втрое, а изношенность грузовых вагонов достигает 90%. Кто виноват и что делать? (укр)

Вседозволенсть дода будь-якому монополсту зухвалост щодо нших суб'ктв перетворю його на критично небезпечного для держави суб’кта.

Ршення РНБО про запровадження тимчасового кервництва в АТ "Укрзалзниця" пдтверджу це правило змушу пильнше придивитися до стану найбльшо монопол.

В СБУ визначили негативними маркерами УЗ ризики дестаблзац об'ктв критично нфраструктури загрозу життво важливим нтересам держави.

Глобальн проблеми держкомпан - жахливий стан залзничного полотна, рухомого складу загалом - логстично нфраструктури. Бльше третини шляхв вимагають капремонту (11 тис. км).

Зношенсть 85 тисяч вантажних вагонв, що становлять парк УЗ, сяга майже 90%. А локомотивв - близько 95%.

Ключова проблема компан - вкрай низьк (близько 50%) темпи електрифкац. Компаня щорчно витрача мльярди гривень на спалювання дизпалива. Прискорюючи клматичний колапс знесилюючи власн нвестицйн програми.

Корупця та тарифи для Ахметова: за що летять голови в "Укрзалзниц"

У 2020-му каптальн видатки УЗ в порвнянн з 2012-м скоротилися в вро-екввалент уп'ятеро. з урахуванням недофнансування рзниця - ще бльш разюча. За п'ять рокв видлено лише 44% коштв, запланованих на оновлення модернзацю рухомого складу.

Поплавком, який трима УЗ на плаву, статус природного монополста. Можливсть визначати умови ринку залзнично логстики дозволя компан гнорувати яксть перевезень рвень нфраструктури.

Аби уникнути надзвичайних ситуацй, там вдаються до найпростшо найбльш доступно опц - знижують швидксть руху поздв.

Бльше трьох тисяч клометрв дорг закрито для руху. Подбн ршення посилюють експлуатацйн показники, критично сповльнюючи обг вагонв. Зрештою за 10 рокв обсяги залзничних вантажоперевезень в Укран скоротилися на 35%. Це - точний прозорий ндикатор рвня послуг монополста.

Ниншнй стан УЗ позбавля крану конкурентоспроможност. Адже держава недоотриму колосальн доходи, громадяни приречен на "нновац" середини минулого столття, а вдправники та одержувач вантажв зазнають збиткв.

Серед "особливостей" тарифно полтики УЗ - занижен ставки для деяких вантажв, примром, залзно руди. Неможливо пояснити рацонально, чому транспортування готово продукц в компан оцнюють значно дорожче, анж сировини.

Адже витрати на хню логстику - однаков. Але при цьому УЗ виробники технологчно продукц фактично субсидують акцонерв сировинних монополй.

В УЗ не гребують демпнгом, коли визначають ставки оренди рухомого складу. Пдриваючи цим власну економчну базу, , руйнуючи конкурентне поле приватних операторв. За розрахунками СБУ, недосконале тарифне регулювання позбавило компаню 100 млрд гривень за чотири роки.

Згадамо хоча б так зван голландськ аукцони, де УЗ уклала контракти на 1,26 млн вагоновдправок. Це - понад 10 тисяч вагонв, задяних на три роки за ставкою 480 гривень щодоби.

Реальна вартсть ще нижче - 360 грн, з огляду на нарахування повно ставки на навантажений рейс 50% - на повернення порожнх вагонв.

Дане ршення менеджменту УЗ - очевидний економчний суцид. Воно дозволило йому збльшити свою частку перевезень з 20% в счн 2021-го, до майже 30% у квтн. Але при цьому - спровокувало критичне, зокрема для УЗ, падння ставок, з подальшим вдходом з ринку приватних перевзникв.

Оскльки мнмальний тариф становив абсолютно неприйнятн для бзнесу 240 гривень на добу, опускаючись в счн-лютому до 100 гривень.

За таких цн втрачаться сенс органзовувати логстику й нвестувати в рухомий склад. В результат в поточному роц виробництво вантажних вагонв в Укран скоротилося на 75%. См з 10 пдпримств зупинили виробництво.

В УЗ потрапили у капкан збиткових довгострокових зобов'язань з 8 серпня заборонили надавати напввагони будь-яким суб'ктам, окрм переможцв електронних торгв. Таким чином користувачами послуг одночасно - ключовими вигодонабувачами кризово ситуац стали чотири вдом компан.

Ус вони, за дивним збгом, пов'язан з найбльшим гравцем металургйного ринку. Що дозволя припустити можливсть картельно змови на ринку залзнично логстики.

ншим спрним ршенням УЗ стало впровадження в 2020-му механзму вдправних маршрутв з перевезення зерна в нтересах великих клнтв. Пд цю логстику в "Укрзалзниц" видлили маршрути з першочерговим поданням локомотивв.

Мета - отримати додатковий дохд (+ 20%) за прискорену доставку вагонв до стацй вивантаження, а також - дотримання термнв доставки для ВП-клнтв.

Зворотною, непривабливою, стороною медал, критична затримка усх нших вантажв. Для основно маси клнтв УЗ очкування вльних локомотивв збльшилася на 40-50 годин.

Це ршення дозволя стверджувати, що в компан зловживають монопольним статусом, створюючи дефцит локомотивв розподляючи наявну тягу на окрем контракти.

Ц та нш приклади дають пдстави для реагування Антимонопольного Комтету Украни (АМКУ). Оскльки монопольне становище УЗ на ринках локомотивв, ремонту рухомого складу та доступу до нформацйних послуг пригнчу увесь логстичний бзнес.

Фокусування УЗ на нтересах великих корпорацй, посилене цновим демпнгом, знищу конкурентне поле залзнично логстики.

Приватн компан йдуть з ринку, не маючи можливост конкурувати з монополстом. А хн клнти - малий середнй бзнес, шукають альтернативу, рятуючись вд необрунтованого подорожчання послуг УЗ.

Операцйним органом УЗ, заточеним на змцнення монопол, Центр транспортно логстики (ЦТЛ). Там визначають технчн комерцйн умови, що впливають на дяльнсть учасникв ринку. Можна визначити основн чинники, що пдтверджують зловживання УЗ монопольним статусом.

Насамперед це - практично тотальний контроль вагоноремонтних потужностей. Приватних компанй такого профлю - значно менше, анж державних. Це створю УЗ переваги в логстиц термнах ремонту свого рухомого складу.

На вдмну вд не, приватн оператори вдправляють ремонтувати власн вагони на значн вдстан. Це збльшу м оборот витрати на передислокацю.

Монополя на тягу дозволя УЗ забезпечувати першочергову подачу локомотивв пд сво склади. складова - монополя на маневров локомотиви. Навть наявнсть у вдправника власного локомотива не да можливост здйснювати маневров роботи на шляхах УЗ.

Компаня може накопичувати прям вдправн маршрути з власних вагонв. Натомсть приватним операторам у мсцях утворення вагонопотокв вдмовляють у такй можливост. У цьому та нших випадках вони змушен вступати у договрн вдносини з "Укрзалзницею" на дискримнацйних умовах.

Важливий фактор - монополя УЗ на надання нформацйних послуг. Вдсутнсть у приватних операторв доступу до нформац про наявнсть вагонв на станцях локомотивв на длянках, виконання планв навантаження, ремонтних даних, тощо створю нервн ринков умови.

"Укрзалзниця" ма вдчутну перевагу перед приватниками у використанн нфраструктури. Забезпечуючи, скажмо, вдстй парку на колях станцй. Передислокаця неробочого парку не вимага для них додаткових витрат.

Як - пересування порожнх вагонв мж замовниками. УЗ форму ступнчаст маршрути в зон малодяльних станцй. з використанням практики заборон конвенцй на передислокацю приватних вагонв до мсць завантаження/розвантаження.

Часта практика - штучне завантаження станцй вагонами УЗ неузгоджена подача х пд навантаження вдправникам.

Узгоджен антиконкурентн д "Укрзалзниц" загалом - критична економчна ситуаця в залзничнй логстиц вимагають системно вдповд держави. Альтернатива цьому - колапс стратегчно галуз, про який шлося на нещодавньому засданн РНБО.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...