2018-5-6 20:00 |
Найдієвіший вплив на суддів мають голови судів, адже далеко не кожен, навіть чесний суддя, спроможний відмовити голові суду. Нерідко незговірливих суддів починають переслідувати, і цю систему ніколи не перемогти, поки самі судді не почнуть активно їй протидіяти.
Зазвичай саме через голови судів влада контролює суддів, а «рєшали» домовляються за потрібні рішення.
У грудні 2013 року суддю Апеляційного суду Черкаської області Сергія Бондаренка викликав голова цього суду Володимир Бабенко. Він наполягав, щоб суддя виніс рішення на користь фірташівського ПАТ "Азот" та незаконно виселив вчительку з гуртожитку даного підприємства. Бондаренко проігнорував вказівку та виніс законне рішення, захистивши просту вчительку. Голова суду сприйняв це як особисту образу, знову викликав Бондаренка та почав залякувати його.
Голова Апеляційного суду Черкаської області Володимир Бабенко
Бондаренко записав цю розмову на диктофон. Вона доступна у інтернеті і її варто послухати, оскільки вона яскраво демонструє, як вирішуються справи у наших судах.
На цьому фрагменті Бабенко називає винесення законного рішення оголошенням йому війни.
Відео з записами із диктофона під час розмови суддів
Ви розумієте глибину падіння нашого правосуддя, якщо винесення законного рішення сприймається головою апеляційного суду як прояв неповаги та оголошення війни. Далі ще гірше.
Виявляється ціною незаконного виселення мало бути отримання зали для святкування Дня працівника суду. А ще Бабенко пояснює, якими є "нормальні" судді і розкриває схему, за якою "рішаються" справи у судах.
Зверніть увагу, Бабенко постійно посилається на колектив. У його розумінні "нормальні" судді завжди готові допомогти тим, хто звернувся до голови. Мабуть, більшість колективу цього суду складається саме з таких "нормальних" суддів, оскільки тричі поспіль обирають своїм головою саме Бабенка. Закінчується розмова у кабінеті голови прямими погрозами Бондаренку.
Через деякий час погрози стали реалізовуватись. Спершу Бондаренку створили нестерпні умови на роботі, звільнили його помічника, всіляко цькували. Потім йому підпалили машину, а біля квартири чатували невідомі молодики.
Проте суддя Бондаренко не здався і не лише продовжував демонструвати незалежність, але й вимагав покарати голову суду. Для цього він подав відповідні заяви у прокуратуру, Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Раду суддів України.
Покарати голову апеляційного суду за тиск на суддів – це потужний удар по налагодженій системі контролю судової влади. Така особа зазвичай інтегрована у сірі та чорні схеми "взаємодії" влади, правоохоронних органів, бізнесу та судів. Через них вирішуються усі питання і вони мають індульгенцію від покарання.
Суддя Апеляційного суду Черкаської області Сергій Бондаренко
З другого боку, саме такі голови є керованими. Влада у будь-який момент може скасувати цю індульгенцію та покарати голову, як це відбулось з екс-головою Апеляційного суду міста Києва Чернушенком. При цьому владі важливо не допустити, щоб такий голова суду був покараний за зверненням іншого судді чи громадськості. Невідворотність покарання – це смерть для такої системи.
Тому система максимально захищає таких голів суду та атакує викривачів. Кожен з органів, куди потрапляла справа Бабенка, намагався не допустити покарання Бабенка.
У прокуратурі справу спершу закрили. Бондаренку довелось оскаржувати її закриття. Потім завдяки втручанню Автомайдану і депутату Єгору Соболєву її вдалось передати у Департамент Генеральної прокуратури, який очолює Сергій Горбатюк. Тут справу почали реально розслідувати.
До речі, Володимир Бабенко причетний і до справ Майдану. Є докази, що під час Революції Гідності керівництво апеляційного суду давало вказівки суддям відправляти учасників протестів за ґрати. Тоді у Черкасах було незаконно затримано та взято під варту понад 60 активістів. Але і це ще не все. Виявляється, що Бабенко також причетний і до звичайного дерибану майна суду. За його сприяння приміщення суду площею 3 600 квадратних метрів, на яке витрачено майже мільйон доларів бюджетних коштів було передано приватній компанії за 89 000 гривень.
У департаменті Горбатюка вже готові оголосити підозру Бабенку. Але рятувати голову суду кинулось керівництво Генпрокуратури, яке робить це з відома Юрія Луценка. Спершу просто блокували розслідування, а потім забрали одну із справ та дали догану Горбатюку. Це змусило Горбатюка подати заяву про злочин з боку заступника Генпрокурора. Ось так, розслідуючи справу про тиск на суддю, прокурору довелось самому захищатись від тиску керівництва ГПУ. Наразі слідство триває.
Щоб звільнити Бабенка з посади потрібне рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів. І тут теж була серйозна протидія. Комісія розглядала, точніше тягнула, справу цілих 30 місяців, хоча її голова – Сергій Козьяков неодноразово обіцяв зробити це оперативно. Лише завдяки постійним зверненням громадськості кваліфікаційна комісія у червні 17 року внесла подання про звільнення Бабенка.
Проте навіть таким рішенням комісія продемонструвала кругову поруку "по-новому". Влада не могла допустити звільнення голови суду за незаконні вказівки іншому судді. Це був би серйозний удар по роками налагодженій системі контролю судів.
Тому комісія відмовилась звільняти Бабенка за тиск на Бондаренка, бо закінчився строк притягнення його до відповідальності. Той строк, який сама комісія і затягнула. Формально Бабенко покараний за його неетичні висловлювання на брифінгу, який він провів після того, як запис його розмови потрапив у інтернет. Саме тоді я зрозумів, що ВККС не планує боротись навіть з найганебнішими явищами у судовій системі.
Офіс Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Остаточне рішення про звільнення Бабенка мало бути прийнято Вищою радою правосуддя протягом місяця. Але і тут Бабенку допомагають, минуло 9 місяців, а рішення досі немає. Цей час Бабенко використав для оскарження свого звільнення у Верховному Суді.
Кваліфікаційна комісія відверто "зливала" справу. Але порушення з боку Бабенка є такими очевидними, що 26 квітня Верховний Суд відмовив Бабенку у задоволенні його скарги. Це означає, що Бабенко таки буде звільнений. Попереду апеляція і Вища рада правосуддя, але ключову битву Бабенко вже програв.
Ця історія демонструє наскільки важко у чинній системі бути чесним суддею. Ще важче домогтись покарання осіб, через яких влада контролює суди і на яких тримаються корупційні схеми. Але це таки можливо. Якщо чесні судді починають боротись з цим, то отримують підтримку суспільства і перемагають. Лише так можна зруйнувати систему "кривосуддя" і нарешті отримати справедливі суди. Боротьба за чесні суди триває і з часом перемог буде все більше.
+Відео.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
