Новый законопроект дает крупным промышленным загрязнителям 12 лет на экомодернизацию предприятий. Насколько реален такой сценарий? (укр)

Сьогодн в десятках укранських мст трива боротьба. Боротьба за можливсть дихати чистим повтрям, мати чист водойми та рчки, не потерпати вд накопичення вдходв.

З одного боку протистояння - мльйони укранцв: мешканц Маруполя, Днпра, Запоржжя, Кам’янського, Харкова, Кривого Рогу та нших промислових мст, як щодня потерпають вд надмрного промислового забруднення.

З ншого - потужне промислове лоб, для якого на першому мсц, вочевидь, прибутки, а життя та здоров’я укранцв - десь, на жаль, наприкнц списку.

Станом на сьогодн, за даними аудиту Державно нспекц енергетичного нагляду Украни 68 з 75 енергоблокв теплоелектростанцй експлуатуться понад проктний термн.

13 рокв минуло з часу затвердження технологчних нормативв модернзац для енергетичного сектору, 11 рокв з введення перспективних нормативв по викидах коксохмчного та 9 рокв агломерацйного виробництв укрансько промисловост.

Чи можемо ми констатувати що в Укран вдбулася велика модернзаця? На превеликий жаль, н.

За 13 рокв найбльш промислов забруднювач не поспшали екологчно модернзувати власн активи. як наслдок, необхдно модернзац зазнала менш нж третина виробництв.

При цьому ступнь зносу промислових потужностей з кожним роком лише зроста сьогодн вже доходить до критично меж - 70%.

Так само невпинно продовжу зростати кльксть смертей: бльше 50 000 укранцв щороку завчасно йдуть з життя через забруднене повтря.

Наша мета, переконаний, як мета свдомого та вдповдального бзнесу (якого, на жаль, меншсть) - розрвати це коло хвороб смертей, надати реальний старт модернзац технологчних ланцюгв та дати укранцям можливсть дихати чистим повтрям.

Як кроки необхдно здйснити?

Не треба нчого вигадувати. Вс найкращ ршення вже давно закладен вропейською директивою 2010/75/С "Про промислов викиди" (нтегроване запобгання та контроль забруднення).

Команда Мндовклля зробила крок до системного захисту укранських громадян вд надмрного забруднення довклля промисловстю. Спльно з вропейськими фахвцями ми розробили та подали на розгляд Парламенту законопрокт 4167 "Про запобгання, зменшення та контроль забруднення, що виника в результат промислово дяльност", який мплементу бльшсть положень директиви 2010/75/C.

Цим законодавчим актом ми планумо запровадити в Укран визнан вропейськ нормативи та пдходи до регулювання промислового забруднення.

Цей законопрокт, один з найважливших для довклля, вже двч виносили для голосування в першому читанн в залу парламенту. Перший раз вн зткнувся з потужним промисловим лоб в Верховнй Рад Украни. В другий - виявився не прохдним через недостатню кльксть депутатв в зал наприкнц пленарного засдання в п'ятницю.

Екологя на кону: як влада олгархи ведуть вйну за довклля

Серед дискусйних тем навколо законопрокту : термн вдступу, який промисловсть може отримати для проведення модернзац, умови вдступу та прив'язка до НДТМ - найкращих доступних технологй та методв управлння, як диними для вс вропи слугують так званим "дороговказом" для бзнесу в питаннях модернзац.

Впровадження укранським бзнесом НДТМ за пдрахунками розробникв законопрокту дозволить значно зменшити викиди забруднюючих речовин в Укран вже у наступн 4-12 рокв.

Але, про все по черз...

12 рокв на модернзацю складних виробництв - невже замало?

Повернмось на десяток рокв назад у ретроспективу модернзац промисловост за укранськими нормативами. Зокрема, наказом, тод ще Мнприроди вд 29.09.2009 507 було затверджено нормативи допустимих викидв забруднюючих речовин вд коксових печей встановлено норматив, який на сьогодн значно м’якший за вдповдний вропейський.

Тобто пдпримства мали 11 рокв, аби досягти зменшення рвня промислових викидв на коксохмчному виробництв.

Чи були зроблен ефективн та результативн кроки пдпримствами? На жаль - н. За 11 рокв модернзац не зазнала навть третина джерел викидв.

Тльки через 8 рокв псля затвердження нормативв, лише одне!!! пдпримство почало реконструкцю плану завершити у цьому роц. Друге велике пдпримство, яке одним з найбльших забруднювачв, ще навть не розпочало реконструкцю.

Бльше того, термн модернзац на вимогу бзнесу вдклали до 1 счня 2021 року, проте згодом х знову перенесли, тепер через Covid-19.

Для енергетичного сектору, який одним з найбльших забруднювачв атмосферного повтря, ще 2008 року було передбачено технологчн нормативи допустимих викидв забруднюючих речовин з теплосилових установок.

Саме ц нормативи закладали фундамент для поступово модернзац.

Загалом, впродовж 2008-2018 рокв, на той час ще Мнеколог було затверджено технологчн нормативи для 12 типв устаткування, з поетапним переходом на нормативи, наближен до вропейських. Термн переходу бльш нж тривалий - понад десять рокв, з урахуванням найкращих доступних технологй.

Легко обцяти, та важко виконувати

Який результат виконання модернзацйних зобов'язань промисловстю? Фактично жодного. Аудитори стверджують - технчний стан обладнання у галузях електроенергетики та теплопостачання наближаться до критичного через високий ступнь зношеност джерелом пдвищено техногенно небезпеки.

Зокрема, на бльшост електростанцй давно вичерпано термни експлуатац обладнання. У незадовльному стан 95% розподльчих електричних мереж, як безпосередньо живлять споживачв.

Станом на 1 жовтня 2020 року згдно з звтом НЕК "Укренерго" вс енергоблоки теплових електростанцй Украни вже вдпрацювали свй парковий ресурс х подальша експлуатаця пов’язана з пдвищеним ризиком аварй.

Однак сьогодн, вд промислових лобств ми знову чумо стинання щодо чергового перенесення встановлених строкв. х головний аргумент: вропа, начебто мала набагато бльший термн часу для модернзац.

тут одразу хотв би нагадати, що мж укранським та вропейським пдходом до ведення бзнесу - колосальна рзниця, я би навть сказав - пррва. В той час, як вропейц проводили обов’язкову модернзацю промисловост, в Укран, правдами й неправдами намагалися уникнути. Це суть бзнесу.

Якщо можна працювати в розмитих рамках - бзнес буде в них працювати не буде витрачати кошти на те, що на думку власникв та кервникв можна вдкласти, особливо якщо можна уникнути вдповдальност.

Якби ми мали бльш жорстк та безапеляцйн умови модернзац, то за понад 10 рокв, можна було б що два - три роки виводити 20% виробничих потужностей для реконструкц.

Адже свтов цни на укранську промислову продукцю завжди мали тенденцю до зростання, за винятком певних кризових перодв, особливо, якщо йдеться про сировинн продукти.

Сьогодн прибутки окремих пдпримств сягають астрономчних в укранських реалях сум. Який вдсоток цих коштв витрачаться на модернзацю? М'яко кажучи, критично недостатнй.

Модернзаця. Бути чи не бути?

12 рокв! Близько 12 рокв на модернзацю заклада законопрокт 4167. За цей час, акумулюючи фнансовий ресурс, демонструючи вроп прагнення до гармонзац спльних ринкв та, таким чином, вдкриваючи можливост нвестицй та кредитв, проводячи поступов ремонти виробничих потужностей - реально здйснити масштабну модернзацю.

В будь-якому випадку, хотв би ще раз наголосити на тому, що мартенвськ печ, зразка кнця XIX столття не можуть працювати в Запоржж з захмарними викидами, що перевищують вс чинн укранськ "поблажлив" нормативи.

Власники цих пдпримств у будь-якому випадку повинн приймати зважен ршення будувати сучасне виробництво.

Чи побачить укранська промисловсть вропейськ НДТМ?

Законопрокт передбача, що бзнес отримуватиме довкльн дозволи, спочатку за нормативами, як дють в Укран.

Найоптимстичнший сценарй нин такий: вропейськ НДТМ (найкращ доступн технолог та методи управлння) вступатимуть в силу лише за 4 роки. Звсно, пдпримства звертатимуться до Мндовклля або до Кабнету Мнстрв (визначить законодавець), демонструватимуть свою економчну спроможнсть та план модернзац на основ оцнки цих даних в порвнянн з шкодою довкллю буде прийматись ршення про можливий вдступ.

Оскльки процедура буде повнстю оцифрована, такий сценарй абсолютно чесний та прозорий як для учасникв дозвльного процесу так для громадськост.

В той же час точаться дискус про те, що Украна ма скасувати прив’язку до вропейських нормативв, або взагал винайти власн "укранськ НДТМ".

В подбних ршень один фнал - наступне поколння укранцв втратить можливсть жити в сучаснй та чистй вропейськй кран, дихати чистим повтрям, купатися в чистй рчц та не потерпати вд промислових вдходв.

Умови вдступу: чому х нема в законопрокт?

Головн скарги бзнесу, що у законопрокт вдсутн умови вдступу щодо впровадження НДТМ. Позиця Мндовклля чтка зрозумла: основна умова надання вдступу транспонована з С: коли досягнення нормативв, визначених у висновках НДТМ призведе до непропорцйно високо вартост порвняно з перевагами для довклля, що закрплено у законопрокт.

Натомсть методики розрахункв, оцнки та розгляду вдступу мають бути опрацьован на рвн пдзаконних актв, як обговорюватимуться у встановленому законодавством порядку.

наостанок - наслдки

Бзнесу, який опираться необхднй модернзац, вже вдалося затягнути схвалення законопрокту 4167 майже на рк.

Поки тривають дискус, модернзувати промисловсть чи вдкладати на десятки рокв цю саму модернзацю, в Укран вже сьогодн через забруднене повтря, в окремих регонах, дти народжуються з важкими хворобами.

За даними багаторчних спостережень Центру медично статистики обласно лкарн м. Мечнкова у Кривому Роз, як у розпорядженн ГО "Досить Трути Кривий Рг", було виявлено кореляцю мж показниками захворюваност населення мста та факторами забруднення довклля: кльксть онкологчних захворювань збльшуться через забруднення повтря важкими металами та ншими токсичними речовинами, такими як оксиди азоту органчн сполуки.

Згдно з методикою розрахунку медико-екологчного коефцнта для встановлення витрат мсцевих рад на охорону здоров’я населення мст обласного пдпорядкування сльських районв Днпропетровсько област, для Криворзького регону вплив екологчного фактору в причинах захворюваност оцнються в 37%.

Якщо вдмотати плвку на 10 рокв назад уявити, що найбльш промислов забруднювач тод розпочали процес модернзац, сьогодн Украна не мала б один з найвищих рвнв забрудненого повтря в вроп.

Ми б не ховали щороку понад 50 000 наших громадян, як передчасно йдуть з життя через забруднення атмосферного повтря, а крана б не втрачала через це 6% ВВП. А це - близько 250 мльярдв гривень. Для розумння, така сума дорвню рчному бюджету МОЗ Украни, або половин рчного бюджету Пенсйного фонду Украни.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...