Коммунальные поставщики тепла жалуются на свою убыточность и требуют увеличения тарифов, а люди возмущаются из-за плохого качества и высокой стоимости коммунальных услуг. Как разорвать этот порочный круг? (укр)

З настанням опалювального сезону укранц знову починають говорити про потенцйне пдвищення тарифв, а влада - спростовувати цю нформацю.

Цна може зрости не тльки через припинення контракту на транзит росйського газу через Украну, а й через запит компанй-постачальникв послуг.

Наприклад, комунальн пдпримства з постачання теплово енерг по всй кран традицйно наркають на свою збитковсть виступають за збльшення тарифв.

Тимчасом люди бдкаються через незадовльну яксть та високу вартсть комунальних послуг - так з року в рк.

Недавнй фльм-трагкомедя укрансько режисерки Над Парфан "Спва вано-Франквськтеплокомуненерго" яскраво люстру цю сюрреалстичну ситуацю: компан не мають коштв для яксного виконання сво роботи, а жител не завжди готов за це платити. Тож пошук двих ршень саме на час.

Тарифи - одне з найболючших питань. У 2019 роц воно було четвертим серед найбльш проритетних проблем, як турбували укранцв перед виборами президента (хоча встановлення тарифв навть не належить до його повноважень).

Протягом опалювального сезону громадяни Украни витрачають до 15% свого бюджету на комунальн послуги. Водночас у кранах вросоюзу витрачати на це понад 10% вважаться ознакою "енергетично бдност".

Майже половину енерг укранц витрачають на опалення домвок. При цьому вони часто навть не знають, скльки споживають тепла, не кажучи про використання нструментв, як допомагають його заощаджувати та економити.

Забути про цну на газ

Згдно з дослдженням Кивського мжнародного нституту соцолог (КМС), Фонду Фрдрха Еберта та ГО "Екодя", 71% опитаних вважають, що енергоефективн заходи допоможуть м заощаджувати на комунальних платежах.

Найпопулярнш енергоефективн заходи, до яких вдаються укранц, - зменшення споживання енерг (86%), газу (72,5%) та води (66%), встановлення лчильникв (83%), замна старих вкон (76,5%) та лампочок (47%). Ще 46% встановлюють у себе бойлери чи негазов котли (наприклад, котли на дровах).

Укранц, як провели енергетичний аудит, здйснили комплексне утеплення приватних домвок або багатоповерхвок з ОСББ через участь у державних, мунципальних чи кредитних програмах з енергозбереження.

Лише державною програмою "Тепл кредити" скористалися понад 700 тис укранських родин. х могло б бути бльше, однак у держбюджет-2020 на "Тепл кредити" закладено лише 0,4 млрд грн замсть необхдних 2,2 млрд грн.[BANNER1]

Попри це, приклади таких родин пдтверджують, що енергоефективнсть - це довгострокова нвестиця, яка окуповуться, пдвищу комфорт в домвках та дозволя економити кошти смейного бюджету.

Так, Кивське ОСББ "Оберг на Позняках" реалзувало один з найбльш масштабних проктв з термомодернзац в Укран змогло залучити на енергоефективнсть аж 31,3 млн грн, бльшсть з яких, 24,5 млн грн, - з державного та мсцевих бюджетв.

Тимчасом 19% укранцв визнають, що готов об'днатися з сусдами, щоб взяти спльний кредит. Це на 4% бльше, нж було у 2015 роц, коли КМС проводив аналогчне дослдження. Проте, як показують результати, укранцям браку не лише грошей (84% вважають, що енергоефективн заходи надто дорог), а й знань.

Якщо у 2015 роц 35% чули хоча б про одну державну програму пдтримки, то зараз х кльксть скоротилася до 29%. 34% вважають, що не знають достатньо про енергоефективн технолог. Хоча таких людей зараз менше (у 2015 роц х було 39%), це ще багато. Кожен третй укранець не зна, як економити енергю вдома.

Проблеми з розумнням ситуац проявляються ще й у тому, що люди не врять в об'ктивнсть тарифв. Лише 9% погоджуються, що для ниншнх цн вагом пдстави, а 12% вважають механзм х формування прозорим та зрозумлим. Однак аж 83% переконан, що на вартсть послуг вплива корупця на верхнх щаблях влади.

Це важливий показник, адже деяк учасники фокус-груп того ж дослдження визнавали: вони готов платити бльше, якщо знатимуть, за що платять. "Я згодна платити так тарифи, можливо, навть бльш, якщо конкретно буду знати, що мняються яксь тепломереж, стар труби", - зазначила респондентка з Кива.

Тож для держави важливо сплкуватися з людьми: рунтовно пояснювати, чому тарифи так на що витрачаються ц грош. Це допоможе людям спокйнше ставитися до цн. Бльш систематичн нформацйн кампан дозволять м бльше дзнатися про державн програми пдтримки, скористатися ними та заощадити власн грош.

Крм того, багато опитаних розумють, що збереження ресурсв - це не лише економя, а й енергетична (72%) та екологчна (70%) безпека держави. Тобто людей мотиву не лише гаманець, але й турбота про крану та довклля.

Крм того, хоча заходи з енергоефективност видаються бльшост укранцв надто дорогими (87%), 40% громадян готов вкладати у прокти, як окупляться за три-п'ять рокв. Тобто попит на так заходи , важливим завданням держави популяризаця програм пдтримки серед тих, хто готовий ними скористатися.

Поради щодо того, як це найкраще зробити, дають сам укранц.

Найбльше вони довряють не державним нституцям, а досвду нших людей. Тож позитивн стор про тих, хто вже скористався державними програми чи впровадив енергоефективн заходи самотужки, допоможуть тим, хто дос вагаться, наважитися зробити сво домвки трохи теплшими, а сво гаманц - трохи повншими.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...