фото показано с : 24tv.ua

Останнім часом заголовки новин замайоріли згадками про рішення Баришівського суду Київської області. Цей скромний суд виніс, м’яко кажучи, сумнівне рішення про зупинення ліцензії цілій авіакомпанії.

А потім розійшовся та заборонив заступниці голови НБУ Рожковій виконувати свої обов’язки. Проте тут треба розуміти, що всі ці рішення баришівських, окружних, печерських судів є лише наслідком проваленої судової реформи.

Персональну відповідальність за таке кривосуддя несе Вища кваліфікаційна комісія, яка нещодавно вдалась до фальсифікації, щоб протягнути чергову недоброчесну суддю.

Вже давно всім відомо, що обіцяного очищення судової влади не відбулось. Конкурс до Верховного Суду виграло багато недоброчесних, кваліфікаційне оцінювання успішно проходять майже усі судді.

Що таке Вища рада правосуддя і чим вона займається?Це незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування. Його мета – забезпечення незалежності судової влади, її відповідальності перед суспільством. Також формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, професійної етики в роботі суддів і прокурорів.

За три останні місяці Комісія вирішила звільнити лише одного суддю. Понад 180 негативних висновків Громадської ради доброчесності просто відкинуто без будь-якої аргументації. А рішення Комісії ховають від громадськості та всупереч закону навіть не публікують.

Ми розуміли, що Комісія навмисно і усвідомлено робить усе, щоб недоброчесні, а отже залежні судді залишились на посадах. І проблема не у відсутності чи недостатності фактів порушень з боку суддів, а саме у цьому умислі більшості членів Комісії. І виявилось, що для реалізації цих планів вони готові навіть на фальсифікації власних голосувань.

12 червня стало публічно відомо, як саме це відбувається. У цей день Комісія мала остаточно вирішити чи підтверджувати відповідність посаді 21 судді з негативними висновками Громадської ради. Це судді Майдану, порушники правил декларування, а також ті, чиї статки явно не відповідають їх доходам.

Зазвичай, такі судді дуже просто проходять перевірку Комісії. Але тут виникла одна серйозна проблемка. Для того, щоб суддя з негативним висновком Громадської ради пройшов оцінювання за нього мають проголосувати не менше 11 членів Комісії. Якщо менше – суддя підлягає звільненню.

Засідання 12 червня мало початись о 9:30. Необхідні для кворуму 11 членів були присутні, як і представники Громадської ради доброчесності, а також судді. Проте один з членів Комісії Андрій Козлов в очах своїх колег є ненадійним, тобто не хоче голосувати за недоброчесних.

Андрій Козлов

Щоб нейтралізувати "фактор Козлова" початок засідання відклали на 1,5 години та спеціально терміново викликали Сергія Прилипка, який в цей час виступав на судовому форумі. Головуа на засіданні Валентина Устименко не приховувала цього. Вона прямо повідомила представникам Ради доброчесності, що очікують Прилипка, щоб на засіданні "було хоча б 12 членів Комісії".

Прилипко приїхав і Комісія запустила звичний конвеєр імітації перевірки. Дві судді одразу отримали добро Комісії, а от на третій – судді Інні Грибан щось пішло не так. Це суддя, яка розглядала апеляційну скаргу на заборону Майдану у Чернігові. Тоді апеляційний суд підтримав цю очевидно незаконну заборону.

Ці рішення однозначно були політично вмотивованими і судді, які забороняли Майдани по усій країні тоді діяли відповідно до чітких вказівок влади. Тобто ці судді є залежними та лояльними до влади, що недопустимо для справді доброчесного судді.

Мабуть, цей факт став випробуванням навіть для одинадцяти друзів заплямованих мантій. Ми бачили, як з нарадчої кімнати вискочив Андрій Козлов. Після цього вийшла Комісія і голова Валентина Устименко повідомила, що стосовно судді Грибан оголошено перерву.

А через декілька хвилин з'явився пост Андрія Козлова, де він пояснив – перерву оголосили виключно тому, що не назбиралось 11 голосів, необхідних для протягування судді.

Перед початком засідання два представники громадської ради мимоволі стали свідками телефонної розмови Сергія Прилипка з головою Комісії Сергієм Козьяковим. Він сказав, що було два голоси проти і що Козлов влаштував демарш, бо замість рішення про звільнення судді Комісія чомусь вирішила зробити перерву.

Отже голосування дійсно було, яке не набрало 11 голосів. Це значить, що рішення про відповідність судді займаній посаді не підтримано і суддю треба звільняти. Але очевидно, що ціль Комісії не очищення суддівських кадрів, а залишення на посадах максимальної кількості дискредитованих суддів. Тому рішення про звільнення замінили рішенням про перерву. Тобто відбулась фальсифікація результату голосування.

Після початку засідання я звернувся до голови з вимогою повідомити чи було голосування щодо судді. Я декілька разів повторив питання, але Валентина Устименко не відповіла та просто ігнорувала мої питання. А Сергій Прилипко сказав, що неетично підслуховувати розмови телефоном. Ну звісно, покривати недоброчесних суддів етично, а мимоволі почути розмову, яка засвідчує цей факт – неетично.

Сергій Прилипко

А ще мені дуже цікаво як це для авторитетного науковця Прилипка бути вирішальним голосом у протягуванні недоброчесних суддів. І не просто голосом, а "голосом за викликом". З цього стає очевидним, що саме так все і відбулось. Тобто якщо раніше Комісія просто ігнорувала факти недоброчесності, то тепер пішла на фальсифікацію результатів голосування.

Зрозуміло, що після цього залишатись на засіданні не було жодного змісту. Представники ГРД залишили засідання, а Комісія продовжила одностайно підтверджувати займаній посаді усіх сумнівних суддів. Павло Луцюк взагалі запропонував не заслуховувати суддів, а одразу розв'язати усі питання у нарадчій кімнаті. Ну дійсно, для чого ця фейкова прозорість на камери, якщо все вирішено наперед.

Наступного дня майже половина складу Громадської ради прийшла на засідання Комісії з метою поставити чіткі питання щодо фальсифікації результатів голосування за суддю Грибан.

Ми чекали 2 години, але комісія вийшла і оголосила перерву. При цьому прямо збрехала, що причиною цього є надсилання багатьох нових матеріалів від Громадської ради. Такі матеріали дійсно надійшли, але лише щодо 3 з 21 судді. Раніше це не було перешкодою для засідань. А тепер раптом стало. Очевидно, що Комісія просто не хотіла відповідати на питання Ради.

А ще треба було б вирішувати питання про конфлікт інтересів, бо першим суддею, якого мали розглядати був Олександр Вільчинський. Він засвітився на дні народження Євгена Аблова разом з членами Комісії Володимиром Бутенком та Тарасом Лукашем, які якраз були на засіданні і входять в 11-тку друзів недоброчесних.

Олександр Вільчинський

Тому голова просто закрила засідання та проігнорувала усі намагання представників Ради поставити питання про фальсифікацію голосування. Цього ж дня член Комісії Андрій Козлов знову публічно у своєму пості пояснив, що ця Комісія навіть не думає про очищення. Усі судді мають успішно пройти оцінювання та отримати підвищену зарплату.

14 червня засідання Комісії теж не відбулось. Біля залу засідань було пусто і стояв лише ось такий тазик. І хоч він не мідний, але дуже влучно символізує поточний стан судової реформи. Але треба зрозуміти, що кожен додатковий день роботи цієї Комісії означає залишення на посаді десятків недоброчесних суддів. Ці судді після Революції Гідності трохи причаїлись та урізали свої апетити.

Але тепер вони відчувають свою повну безкарність і вже не бачать причин стримуватись. Тому такі свавільні рішення Баришівського чи окружного адмінсуду м. Києва є лише квіточками. Ягідки підуть потім.

Тому усі здорові сили, які зараз пропонують справжні реформи судочинства повинні добитись повної перезагрузки Вищої кваліфікаційної комісії та принципів її формування. Без цього будь-які спроби забезпечити справедливе правосуддя приречені на провал.

+Відео.

Подробнее читайте на 24tv.ua ...