По уровню обеспечения питьевой водой Украина занимает 125 место среди 180 стран мира, находясь между Чадом и Суданом. Как это исправить? (укр)

Дивлячись з кивських пагорбв на Днпро, складно поврити в те, що Украна вдчува брак води вже зараз.

Ми настльки звикли до безмежност ресурсу води - з рчок, колодязв, свердловин, що коли то тут, то там громади стикаються з дефцитом води, це ста справжнм шоком для населення, для економки.

Днями вперше на свтовй брж почали продавати ф’ючерси на воду. Це сталося через пожеж у Калфорн нестачу води для сльського господарства.

Хоча продаж ф’ючерсв на води вигляда як шокуюча новина, але вона яскраво люстру тренд про змну клмату брак водних ресурсв.

В аналтичному звт "Час води", який нещодавно презентували, теж багато шокуючо нформац про стан водних ресурсв в Укран.

За оцнками Свтового фнансового банку, Украна займа 125 мсце серед 180 кран за показником "кльксть питно води на душу населення". Десь мж африканськими кранами Чад та Судан.

У нас водних ресурсв у 20 разв менше, анж у Швец, ми аутсайдерами у вроп - але дос не мамо дино системи управлння водними ресурсами. Ми навть просто не знамо, скльки в нас води, яка яксть - в комплекс.

Цього року аграр на пвдн крани недоотримали 20-30% урожаю.

Ще бльш загрозливою ситуаця на сход, де воду доводиться транспортувати магстральними водогонами на десятки клометрв.

Як мпотентнсть влади вплива на зникнення рчок

Пдпримство "Вода Донбасу" потерпа не лише вд вйськового конфлкту, а й вд маловоддя - тут з басейну Сверського Донця доводиться вдбирати до 40% води, тод як за дослдженнями вчених екологчно безпечною часткою не бльше 10%.

Але ми все же "не бачимо" це як дину екосистему - а потм дивумося, чому у кран "погана" вода або взагал нема.

Обмеженсть ресурсу: вода як ключовий чинник ВВП та мграц

Сучасна нфраструктура водозабезпечення сформувалася у часи радянсько ндустралзац, коли у мстах зростали виробництва, кльксть населення.

Однак нараз ми спостергамо наростаючий дефцит води - швидше, анж скорочення водокористування промисловстю скорочення населення.

Уявть, за "старими" планами у Житомир мало проживати 400 тисяч населення, однак зараз води не вистача навть на 230 тисяч, це коли практично не працюють хмчн пдпримства мста.

Не менш загрозлива ситуаця щодо дефциту води для розвитку економки. Так, за оцнками експертв, аби Украна наздогнала Польщу по ВВП, необхдно у 4-5 разв збльшити обсяг використання водних ресурсв.

Тож коли ми говоримо про необхднсть розвитку перероблювально промисловост, аби експортувати не сировину, а продукцю переробки, то мамо усвдомлювати, що це потребуватиме бльше води.

Що вже говорити про сльське господарство, особливо у пвденних регонах, де застосовуться зрошення.

Точнше у багатьох випадках застосовувалося - в тому числ через брак води скорочуються площ бльш технологчних зрошувальних угдь.

Коли ж ми позицонумо Украну як крану з потужним агропромисловим комплексом - мамо розумти, що за нестач води деградують славнозвсн чорноземи. Понад 80% орних земель нараз мають дефцит вологи, ресурс родючост грунтв стрмко скорочуться.

Тож якими б ефективними не були заходи з стимулювання економки - вона може "впертися" у "водну стелю".

Все починаться з стокв

Говорячи про проблеми водопостачання, у нас переважно починають згадувати стар ржав труби, величезн втрати води при постачанн, нелегальн врзки у водогони та загальну невдповднсть успадкованих з часв радянсько ндустралзац систем водопостачання.

Ступнь зносу основних фондв водоканалв вже склада майже 80%, однак в умовах маловоддя нагальною проблемою ста очистка стокв, адже вони потрапляють назад у рчки, де нижче за течю знаходяться нш водозабори.

На початку ХХ столття Кив "додумався" влаштувати поля фльтрац каналзацйно мереж вище за течю Днпра, анж водозабр, - досить швидко днпровська вода стала непридатною для вживання, мсту довелося переводити все водопостачання на артезанське, а вода стала дуже дорогою, особливо для промисловост.

Казус виправили величезними капталовкладеннями, однак зараз неможливо розглядати кожне мсто, кожен водоканал "у вакуум", не враховуючи впливу на вдповдний басейн рчки.

Отже, нараз 33 водоканали входять до топ-100 забруднювачв Украни - як через застарлсть обладнання водоочистки, так вдсутнсть контролю за викидами.

Саме поширення мийних засобв з вмстом шкдливих домшок, зокрема фосфатв, спричиняють "цвтння" водойм - а отже погршення якост води на водозаборах.

Для виршення проблеми потрбне поднання законодавчих екологчних вимог та модернзаця очисного обладнання, яке ма технолог ще минулого столття - тод як хмчний склад стокв значно змнився.

Не краща ситуаця з промисловими викидами. Нараз близько 80% пдпримств взагал не мають локальних очисних споруд, у каналзацю без будь-яко додатково очистки зливають рзномантн небезпечн речовини (жири, смоли, вдпрацьован нафтопродукти, стружку, вапно, а часом токсичн рдини).

Нараз серед лдерв-забруднювачв - паперова, харчова, текстильна, хмчна, металообробна, фармацевтична галуз, та й чимало нших.

Соромно казати, але дос Украна залишаться краною вигрбних ям - в далеких селах, навть у столиц.

Крана ма величезний профцит неочищених стокв: якщо мськ мешканц мають доступ до централзованого водопостачання та водовдведення на рвн 99,2% та 96,1% вдповдно, то у сльськй мсцевост - це вже 27,5% та лише 2,5%, тобто стоки в селах не очищаються в принцип.

Втм, навть у Кив водоканал з автодором та активстами раз по раз проводять рейди по виявленню врзок у дощову каналзацю - вулиц навть окрем мкрорайони столиц лишаються зовсм без централзовано каналзац.

Нараз Украна - ледь не дина крана вропи, де системи водопостачання та водовдведення дос "лишаються у ХХ столтт", а окрем "прориви" лишаються локальними.

"Велика модернзаця": чому в Укран "пробуксовують" мжнародн проекти

З викликом модернзац водоканалв стикнулися практично вс вропейськ крани, Украна, здаться, дина держава, яка не спромоглася виробити державно полтики х оновлення. Успшних прикладв чимало.

Португаля мала наприкнц 1980-х рокв ситуацю схожу з нашою, 1993 рк - початок стратегчних нвестицй, до 2000 року вкладено 3,5 млрд вро- в першу чергу працювали з очисними спорудами.

Польщ знадобилося 10 рокв для повного оновлення нфраструктури водопостачання водовдведення, за пдтримки вросоюзу - але з увагою мсцевих полтикв.

Мер Варшави клька рокв тому визначила забезпечення мста яксною питною водою одним з проритетв - особисто ходила по помешканнях з переврками якост води.

Украна також взяла на себе зобов’язання, укладаючи Угоду про асоцацю з вросоюзом, мплементувати директиви 2000/60/С "Про встановлення рамок дяльност спвтовариства у галуз водно полтики" для полпшення стану водних ресурсв.

Ще на початку 2000-х рокв два десятки укранських водоканалв мали можливсть реалзовувати модернзацйн прокти на кредити Свтового банку, БРР, Б та Фонду чистих технологй, пд дуже мал вдсотки -0,45-0,75%. Однак, на жаль, подбн проекти реалзуються в Укран дуже важко та з затримками.

У 2014 роц Мнстерство регонального розвитку (Мнрегон, зараз - Мнстерство розвитку громад та територй Украни) та Свтовий банк оголосили про вдкриття спльно програми "Urban Infrastructure Project-2", в рамках яко 12 укранських мст повинн були отримати 350 млн дол на модернзацю мсько нфраструктури.

Прокт повинен був завершитися в кнц 2020 року, однак клька проектв взагал "не запустилися", обсяг освоних коштв ледь сяга 29%. Проект нараз продовжили до 2022 року, однак якщо у 2019 роц обговорювалося продовження програми, то зараз про запуск наступно програми, "Urban Infrastructure Project-3", мова вже не йде.

Причина насправд - не у нестач коштв, а в тому, що нараз Украна не готова до системних модернзацйних проектв з великими бюджетами та складними технологями.

Ключовою причиною нституцйно неспроможност галуз криза кадрв - нараз в Укран на мсцях практично нема спецалств, здатних супроводжувати проекти модернзац водоканалв, навть компан нацонального рвня змушен залучати закордонних експертв та нженерв.

В Укран нема самопдтримуючо екосистеми пдготовки кадрв - роками в першу чергу через низьк зарплати галузь позицонувалася як непрестижна.

Причину цього визначити легко - економчно необрунтован тарифи стають причиною постйного браку грошей у водоканалв навть на поточн витрати: на реагенти, електроенергю, зарплати, год й говорити про можливост залучення високооплачуваних професоналв - х взагал в кран лишилося обмаль.

Вдповдним чином деградувала система освти - ми нараз мамо нституцйну неспроможнсть навть за наявност коштв та технологй.

Для проектування сучасних водопровдних каналзацйних очисних споруд у укранцв нема вдповдних компетенцй релевантного досвду.

Управлння водоканалами: кластерна модель та мсцев тарифи

Нараз сну клька моделей органзац управлння водопостачанням на державному рвн, однак основних моделей дв: вд жорстко централзац на рвн одного з базових проритетв нацонально безпеки, у кранах, де дефцит води (наприклад зраль) - до децентралзац управлння мсцевими громадами, у кранах з достатнми водними ресурсами (Швейцаря, що ма 6% запасв питно води вропи).

Разом з тим все бльшого поширення, особливо у вроп, набува так звана кластерна модель управлння, коли невелик водоканали об’днуються у регональн компан та корпорац за принципом розподлу басейнв рчок.

Вже псля об’днання може здйснюватися часткова або повна приватизаця таких корпорацй, "прив’язка" до рчкових басейнв запорукою х зацкавленост у комплексному пдход до водопостачання та водовдведення.

Якщо говорити про Украну, то для нас також прийнятною вропейська кластерна модель - з вдповдним врахуванням регональних особливостей.

Бльше того - в умовах обмеженост ресурсв водозабезпечення ма стати основою розвитку регональних економчних кластерв, коли для бзнесу забезпечуться максимальне спрощення пдключення до нфраструктури водопостачання та водовдведення.

Власне, схожа модель поширена у свт стосовно ндустральних паркв - це вже якщо "спуститися" на рвень мста чи територально громади.

Найголовнше усвдомити, що час вертикального модернстського управлння, що застосовувалося в умовах радянсько планово ндустрально економки, вже минув - однак разом з тим "спустити" питання водопостачання на рвень територальних громад, лишивши х з проблемою "сам на сам" також небезпечно, це може мати негативн соцальн, економчн, екологчн наслдки. Нараз у нас фактично рархчна вертикаль зруйнована - однак горизонтальна система не збудована.

Щодо центрального органу державно влади в царин водних ресурсв дино ефективно модел у свт ще не винайшли - у багатьох кранах "водне" питання розпорошене мж рзними нституцями, ним вдають мнстерства рзного профлю ― як охорони довклля, так мунципальних послуг.

В Укран ситуаця схожа - до водних ресурсв причетн не менше семи державних нституцй нацонального рвня, але дино стратег за 30 рокв та не з’явилося.

Натомсть водоканали залишаються заручниками страхв полтикв з приводу запровадження реальних тарифв - в той час коли мова йде абсолютно не про захмарн цифри, а про цлком прийнятн для громад економчн модел.

Для прикладу, "зарегульован" тарифи на воду у Житомир складають 18 грн за кубометр води стокв, а справедлива цна - 26 грн, де закладено хоча б 5% на розвиток.

Такими темпами фнансування можна "встигнути" перекласти вс мереж мста за 410 рокв - але це було б хоч щось, а не збитки.

За належно комункац з громадою, коли пдвищення тарифв супроводжуться модернзацю системи, це може бути сприйнято з розумнням - адже ми вс хочемо не просто мати "воду в кран", а й належно якост без перебов у постачанн.

Приклади тому : у Днпропетровськй област мешканц клькох сл погодилися на пдвищення тарифу на 45%, коли в рамках швейцарсько-укранського проекту DESPRO у громад вдбулася система модернзаця водопостачання.

Тарифи повинн розраховуватися за прозорою формулою, ма дотримуватися баланс мж нтересами споживачв отримувати яксну послугу та економчно обрунтованим тарифом, який дозволя пдпримству розвиватися - це розумли сам споживач.

Питання тарифв справедливо капталзац водоканалв ма "вдкрити двер" для нвестицй у галузь - адже за оцнками дансько компан COWI, яка розробляла проект нацонально водно стратег Украни, для модернзац вс системи водопостачання та водовдведення крани потрбно не менше 40 млрд доларв США.

На першочергов заходи, для зменшення зносу основних засобв на 10% необхдно залучити нвестиц на модернзацю основних засобв на рвн 1 млрд дол. США.

Тут потрбн кошти мжнародних фондв, приватн нвестиц, державна пдтримка - зокрема, доречно запровадити обов’язкове спрямування на водоканали не менше нж 10% коштв Державного фонду регонального розвитку - так як ще вже передбачено Бюджетним кодексом щодо енергоефективност та, як не дивно, спортивно нфраструктури.

Стратегя води: державна полтика головного ресурсу крани

Резюме ниншньо ситуац - в Укран неможливо запустити системний процес модернзац через деградацю вс галуз.

У нас нема комплексного управлння водними ресурсами - а проект нацонально водно стратег так не був схвалений Урядом.

Головна проблема укрансько водно нфраструктури не грош, а вдсутнсть системного розумння водних проблем, з якими Украна вже може зткнутися в найближчому майбутньому.

Стратегя ма сформувати модель системи - на нституцйному, органзацйному, регулятивному рвн, визначити механзми управлння активами, зв'язкв з громадськстю, фнансових аспектв - де взяти грош на модернзацю що вона принесе економц, населенню, як вплине на довклля.

Врешт, як крана "навчить" спецалств, як впроваджуватимуть проекти модернзац. Врешт, вода - ресурс, який можна облковувати, дея "цифрово води" поляга у створенн модел ринку водопостачання, що також дасть вдповд щодо необхдних нституцй механзмв у сучасних умовах, з сучасними технологями - сучасними викликами.

вропейськ донори, як вже чимало рокв видляли гранти надавали експертв, аби допомогти Укран у пдготовц нацонально водно стратег, похали н з чим. Але це наша спльна справа - усвдомити, що вода - це ресурс, який може скнчитися.

Можна говорити про набр ршень для "швидких перемог" - створення Нацонально водно ради для координац державно полтики, Водного фонду для забезпечення фнансування модернзац водоканалв, водного акцизу для пдпримств, що використовують водн ресурси, який би стимулював х встановлювати очисн споруди застосовувати ощадн технолог - це справд дв ршення.

Але насправд це не просто велика розмова про воду - це питання нашого спльного майбутнього. Адже вода - це життя.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...