2020-4-9 15:00 |
Кого должна поддерживать государство во время кризиса, почему среди получателей могут быть Ахметов, Пинчук, Коломойский и Фирташ, и почему надо включать "печатный станок" "слуга" Дмитрий Наталуха рассказал о своем видении выхода страны из "коронакризиса".(укр)
За останнй мсяць Рада ухвалила два "антикризових" законопрокти, як повинн мнмзувати негативн наслдки карантину для населення та бзнесу.
Пандемя змусила останнх зменшити длову активнсть, а в деяких випадках - взагал припинити. Хто з 2,6 млн укранських пдпримцв переживе цю кризу, скльки людей залишаться через це без роботи, нараз спрогнозувати важко, не лише укранськй влад, а й свтовим фнансовим нститутам.
Наскльки ефективними виявились запропонован депутатами заходи - питання риторичне. Поки що послаблення незначними, чергове продовження карантину "викреслю" з мапи бзнесу Украни все бльше пдпримцв.
Згадан законопрокти - не останн. Рада готуватиме третй пакет "антикризових" норм, якими вони будуть, так само незрозумло через вдсутнсть прогнозв щодо спаду пандем та закнчення карантину.
Скорше за все, третй пакет не буде останнм. Свт Украна, зокрема, будуть ще довго повертатись до нормального життя, це повернення також матиме свою цну - весь бзнес, в тому числ т пдпримства, послуги яких в часи коронаврусу користуються шаленою пдтримкою, опиняться пд ударом.
Важливе питання - кого держава в майбутньому готова буде пдтримати, а кому доведеться розраховувати суто на власн сили. Очевидно, що потребуватимуть тако пдтримки майже вс.
Проте, чи варто витрачати "антикризов" фонди дербюджету, наприклад, на пдтримку заводв з великим штатом, як належать олгархам Рнату Ахметову, Вктору Пнчуку або горю Коломойському? Чи все-таки проритетною повинна бути допомога для малого середнього бзнесу?
нше питання: звдки брати кошти. Чи повинен НБУ "вмикати друкарський верстат" на повну, чи обмежимось запозиченнями мжнародних партнерв?
До дино думки з головою економчного комтету Верховно Ради Дмитром Наталухою в цих питаннях ЕП так не прийшла.
- Як при пдготовц "антикризового" законопрокту ви визначалися з тим, кому давати податков соцальн преференц, а кому н?
- Ми виходили з деклькох факторв. Перший фактор - суто фскальний або бюджетний. Ми чудово розумли т цифри, як в нас . Ми розумли, що загальна потреба додаткових запозичень - приблизно 545 мльярдв, дефцит бюджету складе при цьому близько 300 мльярдв гривень.
В умовах вкрай обмежених фнансових ресурсв потрбно забезпечити хоча б мнмально комфортне проходження цього карантину для найбльш вразливих категорй. Найбльш вразливими, на нашу думку, виявились дв категор населення.
Перша - це звичайн укранц, як змушен працювати з дому або яких вдправили у вдпустку за власний рахунок. Друга категоря - це середнй, малий та мкро бзнес.
Цей закон точно не революцйним. Це перша спроба зробити цей карантин бльш-менш справедливим, прибрати безкнечн пднжки з боку держави , наскльки це можливо, знизити загальний стрес.
Закон вийшов бльш соцально орнтованим, нж економчно стимулюючим. Але саме з цього треба було починати.
- Ви прораховували фскальний ефект? Мер Кива Вталй Кличко назвав цей закон "грабжницьким", оскльки вн призведе до значних втрат мсцевих бюджетв.
- Я б сказав, що все навпаки. Перший пакет антикризових заходв "забрав" у мсцевих бюджетв податок на землю та податок на нерухоме майно. Наш закон виправив цю помилку. В нашому закон ми повернули податок на землю мсцевим бюджетам. Так, без березня, але повернули.
Це була, мабуть, одна з найбльш непростих дискусй. Деяк представники мсцево влади дос не задоволен, що все-таки забрали ц податки за березень. Але ретроспективно ми не могли зробити накше, тому що закон не ма зворотно д в час.
Тому у березн ц податки таки пшли до центрального бюджету. З квтня податок повертаться до мсцевих бюджетв.
Законопрокт абсолютно консенсусний. Напевно, вперше в стор цього скликання пд проктом пдписалися вс лдери голв фракц або депутатських груп.
Принцип цього закону був таким: якщо бодай одна фракця проти конкретно норми - ця норма або не включаться, або якщо ми наполягамо, а фракця проти, то вона виходить з процесу. це було найважче - втримати вс фракц в перемовному процес.
Там нема вдверто лобстських норм. Вс см представникв вд рзних груп фракцй балансували один одного. Але з ншо сторони, ми були змушен викинути деяк реч як, я особисто вважаю, були добрими позитивними. Але цей закон - це дитина компромсу.
джерело: thepage.ua
- Хто з представникв громадськост або бзнесу був задяний у створенн цього антикризового законопроекту?
- Кожен з депутатв комунку за свом напрямком. Я, наприклад, регулярно сплкуюсь з Асоцацю роботодавцв Украни. депутати-мажоритарники, як контактують з Асоцацю мст Украни. Хтось з колег сплкувався з Асоцацю ритейлерв, нш - з Незалежною Асоцацю банкв Украни, EBA, АCC.
Я персонально не вв з всма перемовини, але так чи накше ус пропозиц ми отримували. Скажу вдверто, що керувався також практичними проблемами людей, яких знаю особисто.
Наприклад, сторя з змною сплати оренди взялася, в тому числ через те, що мен розповли знайом. Вони орендують 6-7 примщень в рзних торговельно-розважальних центрах. от бльшсть торговельних центрв надслала м лист з вимогою сплатити оренду за 3 мсяц наперед.
Позиця таких орендарв наступна: краще платити СВ решту податкв, анж оренду авансом. В останньому випадку ма мсце сценарй "сплати оренду збанкрутуй". Тод вже вс ц податков стимули таким пдпримцям вже як мертвому припарка.
- Роз’яснть клька практичних моментв, пов’язаних з орендною платою. Який бзнес за яких обставин звльняться вд орендно плати?
- Врегулювання ситуац з орендною платою виявилось архскладним. У чому складнсть? Частина 6 статт 762 Цивльного кодексу говорить наступне: наймач у випадку неможливост користування винайнятим майном через обставини, як вд нього не залежать, звльняться вд сплати за це майно. Все начебто "чорним по блому".
Виника питання, чи стосуться це комунальних пдпримств, державних пдпримств, чи стосуться це земельних пав, квартир, рухомого майна.
Зараз ми прописали вдсилочну норму на положення Цивльного кодексу. В закон передбачено, що тимчасово, на час карантину, наймач або орендар може бути звльнений вд сплати оренди вдповдно до положень Цивльного кодексу. Як виявилося, багато орендарв не знали про цю статтю.
Якщо ми хочемо зробити так, щоб ця норма стосувалася, наприклад, виключно орендарв примщень в торговельних центрах або продавцв батарейок, як невеликий магазинчик орендували, при цьому не розповсюдити на нш об'кти оренди, то треба виписувати окремий законопроект змн саме щодо оренди. Там дуже багато аспектв.
Як скасувати плату за оренду на карантин: буде непросто, але шанси
Ми знамо, що снують вже суперечки мж роботодавцями орендарями. З одн сторони ршення Торговельно-промислово палати вважати це форс-мажором враховувати це в господарських вдносинах, а з ншо сторони, абсолютно недобросовсн орендодавц, як кажуть: "Окей, форс-мажор, але заплатть мен наперед, а я вам потм це врахую в майбутн пероди сплати".
Наша задача була допомогти орендарям зрозумти, через який юридичний механзм з застосуванням яко норми закону вони можуть прийти сьогодн до свого орендодавця сказати: "Я не можу користуватися цим примщенням через обставини, як вд мене об'ктивно не залежать, тому пробач, але станом на сьогодн я перестаю за нього платити".
Насправд нам не хочеться втручатися в господарську дяльнсть суб'ктв пдпримництва, але з ншо сторони ми теж розуммо, що прогнорувати це неможливо.
- А можемо застосувати цю норму до ЗМ, наприклад? Працвники працюють вс вдома вони не користуються фактично офсними примщеннями, як орендують. Чи можливо в такому випадку домовитися з орендарем?
- Абсолютно.
- Якщо орендодавець не погодиться, то ЗМ зможе довести в суд необхднсть звльнення?
- Тут навряд чи дйде до суду, тому що об'ктивно орендодавець у 80% випадкв суд програ. По-перше, ТПП визнала пандемю форс-мажором. По-друге, наш закон, по-трет, Цивльний кодекс. скрзь говориться про те, що якщо ти не використовуш майно, то звльняшся вд оплати за нього.
нша справа, що якщо ми спробумо нтерпретувати термн "використання" як користування майном для досягнення кнцево мети вашо дяльност.
Умовно кажучи, працювати журналст може з дому брати нтерв’ю по Skype, але якщо сервера вашого меда стоять в орендованому примщенн, то опосередковано ви його використовуте для того, щоб виробляти той кнцевий продукт або послугу, яка передбачена вашою дяльнстю.
Ми з мнстром юстиц Денисом Малюською говорили про це. Ми б дуже хотли б щоб Мнюст дав роз'яснення саме ц норми.
- вропейська бзнес асоцаця, Сплка укранських пдпримцв та нш бзнес-лоббсти неодноразово зверталися до влади з проханням про зниження оподаткування фонду оплати прац. Наскльки взагал це можливо зараз зробити?
- Проблема полягала в наступному: ми розумли, що паралельно з розробкою нашого законопрокту трива так званий антикризовий бюджетний процес.
Я, до реч, залучений членом робочо групи, яка працю над пдготовкою змн до бюджету. Оскльки обидва законопрокти готувалися паралельно. Я чтко розумв: якщо ми наповнимо наш законопроект ресурсними нормами, як критично впливають на бюджет, то ми просто не зможемо провести взамоузгодження мж комтетами, фракцями Мнфном.
Хоча, якщо ви спитате мене особисто, то я вважаю, що в таких умовах взагал ма вдбуватись монетарне, фскальне, економчне стимулювання. За монетарне вдповда Нацональний банк. За фскальну полтику повинн вдповдати Мнфн, парламентський податковий комтет податкова служба.
Стосовно економчних стимулв - це якраз наша задача.
Вважаю, що такий нструмент як кльксне пом’якшення - якщо простше, то просто "увмкнути друкарський станок" - нам треба застосувати. накший наслдок - це нфляця. Але якщо ренвестувати емтовану грошову масу в основн засоби виключно в нфраструктурн нвестицйн проекти, то велику нфляцю нам бльш-менш вдасться подолати.
Але пти цим шляхом ми не можемо без згоди з НБУ. Так само без узгодження з Мнфном ми не можемо прийняти ресурсн норми. Не хотлося б в процес голосування за секвестр отримати несподвану критику вд Мнфну чи НБУ.[BANNER1]
- Якими, на вашу думку, можуть бути масштаби емс?
- В межах вдсотку падння ВВП.
- Ви говорите про секвестр, але депутати поки не пшли шляхом секвестру. Навпаки поки плануться рзко збльшити видатки та дефцит. В чому суть такого пдходу який економчний тренд ви очкуте отримати за його результатами?
- Збльшення видаткв пд час кризи - це не наш власний велосипед. Був такий легендарний товариш Джон Кейнс, який дуже чтко сформулював свй постулат: коли економка пада, то державн видатки мають збльшуватися. паралельно з цим Нацональний банк ма емтувати власну грошову масу - так зване "кльксне пом’якшення".
Зараз ми мамо повертатися до нормального, здорового кейсанства. Тобто, дефцит бюджету - це зовсм не трагедя. Питання лише в тому, чи зможемо ми ефективно його адмнструвати.
- Одна з найбльш дискусйних змн до бюджету пов’язана з створення особливого фонду в бюджет для протид пандем. Чи доцльно створювати такий фонд? Як ким вн ма керуватися, для того щоб мнмзувати корупцйн ризики?
- Я вважаю, що разом з Мнфном ним може керувати ще Мнстерство економки. Мнфн - це фскали, як працюють над зберганням, накопиченням грошово маси у власних руках розподленням. Мнстерство економки ма дяти стратегчно.
Тому якщо головним розпорядником буде суто Мнфн - ну, я вважаю, що це помилка. Якщо ми збалансумо це баченням стратегчним поглядом вд Мнекономки, тод у нас якась певна можливсть.
Стосовно ризикв лобзму, пов’язаних з цим фондом. Якщо ми говоримо про розподл цих коштв в ручному режим, а накше, я так розумю, не виходить, то це точно не ринковий засб протирчить концепц вльного ринку.
Але з ншо сторони, я вважаю, що в цих умовах ми бльше не можемо гратися у вльний ринок. В концепцю "невидимо руки ринку" - тим паче.
В цих умовах це просто злочинно. Нам доведеться просто самостйно вибирати певн галуз, певн пдпримства в ручному режим каналзувати фнансову пдтримку на х стимулювання для того, щоб зберегти робоч мсця, як вони створюють.
джерело: facebook Дмитра наталухи
- Як це будуть пдпримства та галуз?
- Домнуючий критерй вдбору - це мають бути пдпримства з великим штатом людей.
- Але найбльш постраждал сфери - це туристична галузь, сфера послуг. Вони представлен не великими компанями. Якщо вдмовитися вд хньо пдтримки, то вони просто вийдуть на вулицю?
- Вдмовлятися точно н вд кого не потрбно. Але давайте бути реалстами: Украна як держава нституцйно фнансово не може допомогти всм одразу. Нам потрбно буде обирати проритезувати т галуз, як мають критичне значення для того, щоб економка взагал не розвалилася.
Це звучить, напевно, довол жорстко, але накше в таких умовах не бува.
У нас нема тако фнансово потужност, як у Нмеччини, США, Пвденно Коре чи Снгапуру. Ми не можемо видляти триларди доларв на те, щоб пдтримати власну економку. У нас Нацбанк дос вдмовляться вд емс. Нам треба оперувати тим, що , проритезувати.
Видляти грош на пдтримку галузей потрбно, на мою думку, в першу чергу, враховуючи, скльки мсць робочих ця галузь забезпечу, який у не вплив на реальний сектор економки.
- А на запас мцност власникв ви будете дивитися? Просто у нас найбльш пдпримства належать, фактично, олгархам. Чи треба пдтримувати Ахметова чи Коломойського? .
Або нший приклад: чи ма право МАУ бути пдтримуваною? Це ж авакомпаня з великим штатом. Але що втратить Украна вд того, якщо ми втратимо одну авакомпаню? Можливо, нчого.
- Абсолютно справедливе питання мен здаться, що ви насправд мате рацю. Тому що якщо порвняти вплив на реальний сектор економки компан МАУ великого заводу, то вдповдь абсолютно очевидна.
Вдбр, кого пдтримувати, буде дуже непростим процесом. багатьом цей процес буде здаватися несправедливим. Але скажмо так, криза не справедливою.
взагал, не знаю, чи чули ви, що я прихильник жорсткого карантину на 4 тижн, повного локдауну Украни. Тому що, якщо ми вже говоримо про справедливсть, то це буде найбльш справедлива модель.
У мене дуже примтивне розумння врусолог й епдемолог, але з тих джерел, як я читаю, тих дискусй, в яких я приймаю участь, я розумю, що наступний сетап. ндекс репродуктивност врусу - так зване "базове репродукцйне число".
Вн дорвню коефцнту R0. У кожно хвороби вн рзний. Цей ндекс показу скльки людей, одна заражена людина може заразити. У кор цей ндекс 12-18, у коронаврусу - 2,2-2,5 (за новими дослдженнями - вже 3,9). Для того щоб пандемя перестала бути пандемю, перетворилася просто на локалзовану хворобу, цей ндекс ма знизитися до 1. Тобто 1 людина нфкуватиме не бльше одн ншо людини.
Наскльки сильно впаде економка коли це все закнчиться: прогноз свтових економств
чотири сценар, за якими рзн крани дють.
Перший, найбльш жорсткий - це уханьський сценарй. Уханьський сценарй передбача повний локдаун пдпримств на 4 тижн. Обмеження не торкаються тльки стратегчних об’ктв: аптек, продуктових магазинв, атомних станцй тощо.
Вс нш повнстю закриваються за перший тиждень з 2,2 цей ндекс пада до 1,3. Вдбуваться локалзаця хвороби, що да можливсть говорити про те, що пандемя закнчилася.
За 4 тижн ндекс репродуктивност хвороби пада до 0,3. Тобто фактично хвороба скочуться до поодиноких випадкв деклькох сотень людей на карантин в лкарн. Все. Псля цього ми вс разом виходимо на вулицю починамо нормально працювати.
Другий пдхд - нчого не робити. Швеця - дина крана, яка ним пшла. Але вже цього тижня вн може бути переглянутий Парламент Шевец введе карантин, бо в Стокгольм - найбльша кльксть смертей серед скандинавських кран.
Великобританя думала про це, але вибудувавши певну математичну модель, вони отримали дан, що за такими темпами, як у них на сьогодншнй день, до кнця квтня помре близько 500 тисяч людей. Цей сценарй ми вдкидамо.
Залишаться ще два.
Третй сценарй - це вирвнювання криво зараження. Вн поляга у тому, щоб розтягнути в час знизити пк захворюваност, щоб наша система охорони здоров’я витримала навантаження.
останнй сценарй - це циклчний карантин. Карантин, який вдкрився - закрився, вдкрився - закрився. Фактично останн два сценар в нас вдбуваються зараз. Вони тривають щонайменше вд 2 до 12 мсяцв.
Зараз багато спекуляцй над поняттям "розумний карантин". Це точковий карантин, з заходами на кшталт "А давайте золюмо людей вком 60+, онкохворих, дабетикв, та нших осб з хрончними захворюваннями найбльш вразливих перед врусом".
- Частково так обмеження у нас запроваджуються з 6 квтня.
- А як це ршення мплементуться на практиц? Багато людей живуть вдома з рдними, як можуть бути носями. Ми ж не можемо уявити соб, що на 4 дн ми закримо бабцю в туалет чи в однй кмнат. Виконати подбн обмеження фзично неможливо.
На мою думку вс мають закриватися на однакову кльксть часу, тод у нас не виника дебатв на тему, чому "Епцентр" працю, а продуктов ринки в селах чи райцентрах не працюють?
В накшому випадку ми тод говоримо про те, що виходимо на циклчний карантин тривалстю 3-4 мсяц. тут у мене питання: чи здатн ми в таких умовах 3-4 мсяц снувати економчно? Я вважаю, що не здатн.
За такого сценарю економц точно гайки. Якщо 1 мсяць ще можна витримати, звсно з прогнозованими втратами, то безкнечний карантин ми не осилимо.[BANNER2]
- Коли настане час для ршень щодо пдтримки великих пдпримств?
- Поки що х приймати зарано. Прийнятий проект закону (3275-ЕП) вн про що завгодно, але точно не про велик пдпримства. Вн взагал дуже соцальний, орнтований на робтника. Ми почали не з великих пдпримств.
Ви знате, що кити, на яких триматься економка. На жаль, у нас ус ц кити - це компан олгархв, Ахметова, Коломойського, Пнчука, Фрташа т.д.
Така модель у нас вибудувалася протягом 29 рокв незалежност Украни. Чи означа це, що якщо компаня бюджетоутворюючою, системно важливою для економки, то ми не повинн пдтримати тльки тому, що вона асоцються з Рнатом Леондовичем чи ншим олгархом.
Мен теж не дуже подобаться пдхд пдтримувати компан олгархв. Але зараз, в умовах кризи, нам треба думати, яким чином зберегти людей на робочих мсцях яким чином зберегти бодай якийсь реальний сектор. накше ми завалимося повнстю.
"...висадився на залзничному вокзал в Днпр уврвався до Святая Святих укранського космосу - КБ "Пвденне" "ПвденьМаш", - так пдписав це фото в Facebook Наталуха.
джерело: facebook Дмитра наталухи
- Про як види пдтримки йдеться?
- Про види пдтримки бзнесу ми почали говорити ще до пандем, коли падння промисловост стало трендом. На баз комтету ми розробили так званий промисловий порядок денний, який покликаний змцнити укранську промисловсть.
Зараз, в умовах кризи, дуже важко сказати, як нструменти треба передбачити, як будуть дв, а як н? Ну от деклька цифр просто для розумння. Китай - крана з дуже дискусйною демократю, але, тим не менш, це дина крана, яка поки що приборкала коронаврус за один мсяць. приборкала завдяки жорстким заходам, про як я говорив ранше.
Результат в Кита: падння промислового виробництва на 13,5%, падння роздрбних продажв на 20%, падння нвестицй в основн засоби на 24,5%. Цифри просто феноменальн. Так це тльки один мсяць пройшов.
Ми вже входимо в другий мсяць карантину, дос не розуммо, яко форми йому надати. Тим паче ми не розуммо, чим це все закнчиться, скльки триватиме цей карантин, що ми обмежумо, кого ми обмежумо.
В межах промислового порядку денного була нцатива з запуску ндустральних паркв.
Друга нцатива - це локалзаця виробництва. Нам би хотлося, щоб принаймн 30% комплектуючих в сфер, наприклад, машинобудвництва вироблялося на територ Украни.
Третя дея - це створення преференцй для нацональних виробникв у процес публчних закупвель. Але це не обов’язково законопрокт Вктора Галасюка "Купуй укранське". Це законопроект про "Виробляй укранське".
Виробнику ма бути вигдно входити саме з укранським товаром у процес публчних закупвель. Ми хочемо простимулювати саме укранського виробника. Ще одна нцатива - це зниження ставки ПДВ на обладнання, яке виробляться реалзуться на територ Украни або яке мпортуться для власних виробничих потреб.
- А де в цьому перелку малий середнй бзнес?
- Ми ж говоримо про промисловсть, а не про малий середнй бзнес.
"Карантинн пльги" для бзнесу 2.0: послаблення для ФОПв, сплата
- Ви розповдате про те, що ми кинемо вс сво зусилля на пдтримку великих компанй, запуску ндустральних паркв та нше. рано чи пзно на цьому шляху ми прийдемо до конкретних мен. Мал пдпримц псля цього просто вийдуть на вулицю.
- Ви мен вже вдруге погрожуте тим, що хтось буде виходити на вулиц. Виходьте на вулицю, ну як проблеми? Нам потрбно досягати якихось економчних результатв чи робити так, щоб нхто не виходив на вулицю?
Якщо комусь не подобаться, що держава намагатиметься зберегти робоч мсця стимулюватиме пдпримства, як мають реальний вплив на сектор економки, нехай виходить. Ну ви що - жартуте чи що?
- Я не жартую. Як додатков послаблення та стимули можуть бути передбачен тод в третьому законопрокт для найбльш постраждалих галузей?
- Ви зараз намагатесь "поженить мух з котлтами". Я говорив щойно про промисловий порядок денний. Третй законопрокт - це окремо. Малий середнй бзнес з промисловстю, на жаль, дуже рдко ма щось спльне.
Третй законопрокт в процес обговорення. Промисловий порядок денний - це не частина третього законопрокту.
Стосовно малого середнього бзнесу, ми в процес дискус прийняття пропозицй. Якщо вони у вас , будь ласка, я буду тльки радий. Але я ж вам недарма озвучив цифри Китаю. Якщо в наших ртейлерв продаж впадуть на 20,4%, то я не знаю, що ми мамо зробити.
Ми хотли включити деяк преференц ще в другий законопрокт, але вони ресурсн Мнфн ц пропозиц не пропустив би. Ми пропонували зрзати СВ для МСБ, забезпечити податков канкули хоча б до кнця року вдтермнувати будь-як переврки та н.
Мен дуже близька модель, яку застосовувала Нмеччина Франця псля Друго свтово вйни. Вони тод сказали: якщо ви щось виробляте здатн забезпечити бодай одну людину робочим мсцем, робть це, ми, як держава, тимчасово звльнямо вас вд оподаткування. Потм з часом вони почали повертати певн податки.
Для малого середнього бзнесу я би пшов таким самим шляхом. Питання в тому, чи можемо ми це потягнути з точки зору бюджету. Бюджет може втратити кошти зараз, але в перспектив пв року-рк отримати значно бльше. тут питання в тому, чи будуть у нас на посадах люди у виконавчй влад, як на таке готов пти.[BANNER3]
- Яке у вас бачення штрафно полтики на кризовий перод? За яким принципом пдвищуються штрафи, а за яким знижуються або вдмняються? Як кроки в цьому напрямку плануються?
- Я прихильник того, що в такий час, штрафв в нас не може бути взагал. Вся крана поставлена на паузу - про як штрафи може йти мова?
- Тод чому збергаються штрафи за порушення строкв декларування та сплати ПДВ, акцизв, ренти?
- Справедливе питання, давайте я його зафксую. До 1 счня, я повнстю прибрав би вс ц штрафи взагал. Будемо дискутувати з колегами.
- Можливо, варто продовжити мораторй на переврки бзнесу до кнця року?
- Я з вами погоджуюся. Це ми з вами повертамося до концепц по виходу вропейських кран з кризи псля Друго свтово, про яку я згадував ранше. Зараз потрбно взагал скасувати все, що заважа бзнесу працювати.
джерело: thepage.ua
- Антикризовий закон мстить низку норм, як змнюють трудове законодавство. У вас розумння масштабв безробття яких масштабв можуть досягти обсяги допомоги по частковому безробттю?
- Поки мова про 2-2,5 млрд.
- Чи варто запроваджувати нш стимули. Примром, компенсац за створення нового робочого мсця?
- Це, до реч, дуже цкава дея. Мен це дуже подобаться - треба ссти порахувати.
З нами зв'язався один пдпримець, запропонував концепцю, за яко роботодавц зможуть взяти цльовий кредит пд фонд оплати правц у укранських банкв, як отримуватимуть кредит рефнансування вд НБУ пд спецальн "антикризов" ОВДП.
З його слв, це дозволить банкам фнансувати рефнансувати роботодавцв, не витрачаючи при цьому додаткових коштв. Мен потрбен час на вивчення ц пропозиц, але сьогодн я б дослджував будь-як де, навть т, як здаються найбльш нестандартними.
У нас була довга дискуся з урядом стосовно того, чи можемо ми визнати страховим випадком коронаврус карантин, потм здйснити виплату за рахунок Фонду соцального страхування тим особам, як, в принцип, були позбавлен робочого мсця або примусово вдправлен у вдпустку за свй рахунок.
За нашими розрахунками, з бюджету Фонду соцального страхування у 29 млрд грн доведеться виплатити до 3 млрд грн.
Втм, тут варто розумти одну аксому: в умовах нестабльност невизначеност будь-як грош, як людина отрима адресно, пдуть не на ренвестиц в реальний сектор, а в накопичення. Тобто, якщо ми просто роздамо людям грош, вони х не витратять, а вдкладуть. тод виходить, що ми не стимулюмо економку внутршн споживання.
Народилася дея, правда, дещо радянська - повернутися до продуктових пакетв.
- Це практикують зараз в тал.
- Такий пдхд дозволить принаймн простимулювати пдпримства, як виробляють складов цього продуктового пакету.
Була також дея звльнити вд сплати ПДВ найбльш постраждал галуз - сфери послуг, розважальну ндустрю та н. З ншо сторони, ми дйшли висновку, що це повнстю "спалить" м податковий кредит.
- Пд час пдготовки законопроекту обговорювалась норма про звльнення вд податку на доходи фзичних осб мнмально зарплати на час карантину. Спершу вона була в законопроект, а потм кудись зникла. Чому саме?
- Йшлося про звльнення вд ПДФО не мнмально заробтно плати, а порогово. Ми спочатку почали з 10 тисяч гривень, потм спустилися до 7 тис грн, потм пднялися знову до 8 тис. грн.
- Ви кажете про дею замнити чинний неоподатковуваний мнмум в 17 грн певним рвнем мнмально зарплати, який не пдляга оподаткуванню?
- Так-так. Ми мж собою досягли згоди, що готов закласти таку концепцю в закон проголосувати всма фракцями. Потм ми посплкувалися з Асоцацю мст Украни стало очевидно, що проблема з ПДФО.
55% цього податку надходить до мсцевих бюджетв якщо впровадити такий пдхд вони будуть жорстко недофнансован. Мсцев органи влади забезпечують лкарн, потреби свох жителв в умовах кризи позбавити х основного доходу - неприйнятно.
Коронаврус VS бзнес: половина пдпримцв протриматься на карантин не бльше мсяця
- Бзнес дуже чека зменшення податкового навантаження. Якщо пдпримц не збережуть робоч мсця, то звльнен просто псля цього пдуть на бржу прац. Держава в будь-якому раз понесе ц збитки. Що в такому раз робити?
- Ви мате рацю на 100%. Я взагал вважаю, що якщо ми говоримо про напрацювання стратегчного документа стимулювання пдтримки економки псля кризи або в процес, то червоною лню мають стати стимули для збереження створення робочих мсць. Це дине, що ма мати сенс.
Ви чудово знате, що створення нового робочого мсця в 5-7 разв дорожче, нж збереження снуючого. Нхто ще не говорить про феномен реемграц. Коли вропа виганяла через карантинн заходи ноземцв-нелегалв за меж свох кран, вони виганяли фактично працвникв, як обслуговували сферу послуг.
зараз, коли кордони знову вдкриють, а в Укран не буде нових робочих мсць або зникнуть стар, ми можемо стати свдками значно бльшо реемграц людей за кордон. це буде нацональна катастрофа.
Нам конче необхдно збергати по-максимуму т робоч мсця, як на сьогодн.
Сьогодн сну робоча група, яка працю вже над третм стимулюючим законопроектом. Псля ухвалення змн до бюджету буде зрозумло, якими ресурсами ми реально розпоряджамося як х витрачати.
- Коли чекати на третй законопроект - зараз чи псля вдмни обмежувальних заходв?
- Я думаю, що зараз, одразу псля того як ми проголосумо бюджет ми будемо розумти чтко цифри фнансову ситуацю в держав. Якщо до цього моменту у нас будуть хорош новини щодо зовншнх запозичень - взагал було б чудово.
Поки, оперуючи тим, що , я б робив наступн подальш кроки. По-перше, проритезував сектори або галуз економки за клькстю створених робочих мсць. По-друге, проаналзував би х на наявнсть мпортно продукц, яка конкуру з кнцевою продукцю цих секторв, галузей економки Украни.
По-трет, подумав би над тимчасовим обмеженням мпорту за рахунок пдвищення мпортних мит або тарифв для того, щоб простимулювати саме ц галуз. Подумав би про державне замовлення для цих пдпримств, щоб забезпечити попит на хню продукцю.
Це жорстк протекцонстськ заходи, але, на мою думку, без них ми зараз не впорамося.[BANNER4]
- Третй законопрокт, напевне, буде орнтуватися на певний розвиток ситуац? При його пдготовц ви обговорюте План А, План Б?
- В мене мох колег в голов найгрший сценарй - продовження карантину до 1 липня. дуже не хотлося б, щоб вн виправдався. Подивимося, якою буде динамка.
Зараз почнеться масове тестування за допомогою тих експрес-теств, як були завезен з Китаю. Подивимося на реальну ситуацю по хворим в кран виходячи з цього вже будемо приймати ршення, що робити дал.
Звсно, що всм би хотлося цей карантин закнчити якомога швидше розпочати знов вдновлювати господарську дяльнсть. Оптимстичний сценарй - закнчення карантину 24 квтня. Мй прогноз, вн буде продовжений.
- Хто ж тод, на вашу думку, з пдпримцв доживе на карантин до 1 липня?
- Нхто. Це одночасно буде армагедон катастрофа. Саме тому я вдстоюю концепцю 4-тижневого карантину. Концепця "ранше закрився - ранше вдкрився" зараз адекватна, як нколи.
Я не розумю, яким чином ми золюмо тих людей, як пдпадають пд найвищу групу ризику, яким чином ми зробимо таким способом, що вони не будуть взагал контактувати з особами, як можуть бути гпотетичними носями хвороби. На мою думку, це майже нереально.
Можете подивитися на карантин в Польщ, з якою ми постйно себе порвнюмо. Там взагал на вулицю не можна вийти без спецпапрця, в якому потрбно вдмтити, що ти йдеш в аптеку, на дозволену роботу, чи до лкаря в лкарню. Няких пробжок, вигулв собак. Нчого нкого не хвилю.
При зафксованих випадках самозоляц в Польщ час вд часу протягом дня до тебе прижджа полця просить, щоб ти вийшов до вкна показав себе, що ти сидиш вдома не ставиш в небезпеку оточуючих.
Можна також встановити на телефон окремий мобльний додаток, який абсолютно випадково протягом дня вимага вд тебе надслати фотографю з геолокацю. якщо ти не надсилаш цю фотографю протягом 20 хвилин, то до тебе вижджа патруль.
Держава ма бути готова для того, щоб адмнструвати смарт-карантин. А в нас дос навть дино телефонно "гарячо лн" нема, не те що мобльного додатка, який дозволяв би вдстежувати кльксть захворюваних. Гарячу лню ми передбачили в свому закон, але одним законом, на жаль, все не виправиш.
Потрбн ршуч кроки вд уряду.
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
