фото показано с : epravda.com.ua

Чего ждать от МВФ, как НБУ планирует возобновлять кредитование, за счет чего вырос ипотечный рынок, какой будет политика относительно возможного укрепления гривни и "болезненные" кадровые вопросы.(укр)

Напвпорожня будвля Нацонального банку зустрла журналств ЕП пдготовленою до Рздвяних свят. В операцйнй зал встановили рздвяну ялинку, а навколо повсили традицйн новорчн прикраси.

Щоправда, насолоджуватися святковим виглядом НБУ майже нема кому: вс вдкрит заходи Нацбанку для преси проходять онлайн, а бльшсть працвникв центрального банку працюють дистанцйно. Виключення складають лише члени правлння та голови департаментв.

нтерв'ю ЕП голова Нацонального банку Кирило Шевченко дав наступного дня псля початку роботи онлайн-мс Мжнародного валютного фонду. Вн хотв пдсумувати пв року сво роботи розповсти про плани на майбутнй рк.

Псля призначення 16 липня новим головою НБУ Кирила Шевченка в Укран та серед мжнародних партнерв виникли побоювання, що полтика Нацбанку може кардинально змнитися.

Пдкрплювали ц побоювання заяви депутатв, мнстрв президента про "занадто високий курс гривн" або "занадто низьку нфляцю". Проте бльшсть цих побоювань поки що не справдилися. Всупереч бажанням полтикв.

"Шевченко точно не буде "маронеткою" в руках полтикв. Ус явно його недооцнюють, вн ще багатьох здиву", - запевняв ЕП авторитетний банкр.

На самому старт новий голова НБУ опинився в непростй ситуац: в умовах коронакризи йому необхдно було заручитись пдтримкою мжнародних нституцй, як довряли попередньому кервнику Нацбанку Якву Смолю та його команд насторожено сприйняли змну голови.

Завдання також ускладнювало те, що Шевченко з перших днв почав кадрову революцю в центробанку.

Псля змни голови Нацбанку з його правлння пшло тро членв. Ще двом оголосили догани, як нараз оскаржуються у судах. Першу заступницю голови НБУ Катерину Рожкову взагал позбавили бльшост повноважень, залишивши переважно адмнстративн питання.

Кадров змни Шевченко коменту неохоче. Попри очевидний конфлкт з старими членами правлння, свох колег голова Нацбанку назива "професоналами". Утм, схоже, з ними кервник НБУ радо б розпрощався.

Про що ЕП поговорила з Кирилом Шевченком. Коротко про змст:

Що вдпрацьову укранська влада з мсю МВФ

Чи допомагатиме НБУ фнансувати дефцит державного бюджету

Як Нацбанк буде вдновлювати кредитування, що Шевченко на початку називав одним з проритетв.

Якою буде полтика щодо можливого змцнення гривн

Як можуть змнитися пдходи у лцензуванн банкв.

Чому треба створювати окремий судовий орган для захисту прав кредиторв.

Про кадров змни в НБУ та долю Рожково Сологуба.

Як вирс потечний ринок та як перешкоди для "потеки Зеленського пд 10%".

А що там з МВФ?

- 21 грудня в Укран почала роботу мся Мжнародного валютного фонду. Вона працю дистанцйно буде працювати лише до 23-го, а потм вдновить роботу вже псля Нового року.

Наскльки такий режим роботи, по-перше, дистанцйний, по-друге, з розривами, може вплинути на час отримання наступного траншу? Можливо, Украна отрима одразу два транш, як мала отримати в грудн? Чи ведуться так переговори?

- Свт змнився дуже багато сьогодн заходв проходить саме дистанцйно. Ще пару рокв тому ми з вами не могли цього уявити. Те, що мся працю вртуально, не вплива на яксть роботи. Ми вс звикли вже до роботи у вртуальному режим. Це вже стало певною бзнес-практикою.

Не вважаю, що такий формат може негативно вплинути на строки. Мся МВФ вперше в стор Украни проходить дистанцйно, але ми багато всього проходимо вперше. Вона (Мся МВФ. - ЕП) буде роздлена: спочатку переговори пройдуть наприкнц грудня, а потм продовжаться у счн. Мета цього роздлення у пришвидшенн фнального ршення ради директорв МВФ.

Щодо того, чи зараз йтиметься про об’днання двох траншв в один - ми це зрозуммо протягом мс. Тому що ми, колеги з уряду, т колеги, як займаються антикорупцйною полтикою, будемо дискутувати ц питання.

Був певний перелк структурних маякв, як треба було виконати для першого перегляду. Але в зв’язку з тим, що посунулись в час, виникло багато нових випробувань, таких як, наприклад, затвердження державного бюджету на 2021 рк. Це була дуже велика важка робота Мнстерства фнансв.

- З липня МВФ видав лише три повдомлення, в яких фактично не йшлося про продовження спвпрац, а радше про оцнку ршень укрансько влади. Тобто, про вдставку Смоля, про ваше призначення про антикорупцйн реформи.

Як ви ставитеся взагал до того, що саме про отримання кредиту постйно говорить та сторона, яка на нього претенду, а не нада?

- Ми ранше казали, що у нас певн блоки питань, як треба буде обговорювати. Те, що мся розпочалася означа, що на цьому етап ус ц питання виршен. Тепер протягом мс кожна з наших нституцй буде проговорювати сво питання. Крм того, деяк блоки питань ми будемо проговорювати разом.

Наприклад, антикорупцйна полтика знаходиться за межами мандату Нацонального банку. Ми знамо яксь загальн реч, як обговорюються, але ми не частиною ц дискус. Вдповдно, це питання ми як Нацональний банк можемо коментувати лише у вигляд особистого ставлення.

Для нас продовження антикорупцйних реформ - це не просто гасло. Для роботи Нацбанку ця реформа ма прикладне значення. Наприклад, захист прав кредитора прямо залежить вд роботи судово системи та правоохоронних органв. Ми розуммо, що якщо не буде яксно працювати антикорупцйна нфраструктура, захист прав кредитора в цй крани буде, скажмо так, дуже важко забезпечити.

- "Стратег самодостатност" мнстра фнансв Марченка. Вн окреслював цль залишити до 2022 року спвпрацю з МВФ, повернувши вс борги перед фондом. Це реальна цль, на вашу думку?

- У нас же не стоть питання вдмови вд вдносин з МВФ. Я вважаю, що нема тако мети вдмовлятися вд кредитних вдносин з МВФ, або з будь-якими ншими мжнародними фнансовими нституцями.

Для Украни амбтна мета: коли ти обираш кредитора, то ти обираш найбльш вигдн для себе умови. Наприклад, як з корпорацю: чим краща яксть бзнесу, чим краща яксть корпоративного управлння, тим корпораця бльш перебрлива.

Такий самий принцип вдносин з мжнародними кредиторами. Чим краще в Укран управлння, державне управлння, я вже не кажу, чим краще крана працю, чим кращ в не показники, тим бльше шансв обирати мж кредиторами.

Тут я скажу, що ми з паном Марченком знаходимось на однй сторон. Ми обидва зацкавлен у тому, щоб у фскальному монетарному напрямку Украна залишалася стабльною краною. Але для того, щоб отримати таку картину, щоб це стало дйснстю, треба ще багато уваги придлити реальному сектору економки.

- Той самий закон про банки банквську дяльнсть, який одним з структурних маякв МВФ. Що з ним?

- Вн входить до структурних маякв. Ми його вчасно подали до Верховно Ради. Його внс, в тому числ голова комтету, пан Гетьманцев, за що ми йому дуже вдячн.

- Чому затримуться розгляд?

- Скажмо так, ви бачили як працювала Верховна Рада останн 2,5 мсяц. Графк роботи Верховно Ради в останн мсяц був особливим через карантинн обмеження. Засдання не були регулярним, тому розгляд затримався.

- Тобто полтична воля ?

- Якраз зараз ми вдпрацьовумо будемо працювати з мсю МВФ, в тому числ. Ми вдпрацьовували графк подальшого розгляду законопроекту, коли будуть слухання в комтет, коли буде голосуватись в першому читанн. Тобто зараз ми вдпрацьовумо подальший графк, зважаючи знову-таки на обмеження, локдаун з початку року.

- Коли ви очкуте транш МВФ?

- Я не можу сказати щось нше, нж сказав прем’р-мнстр Украни.

Про фнасування бюджету, ОВДП, приховану емсю змцнення гривн

- В ухваленому бюджетя на 2021 рк ви бачите ризики?

- Хочу ще раз пдкреслити, це дуже велика складна робота, яка була проведена Мнстерством фнансв.

Ми не коментумо ситуацю з фскальними доходами чи видатками. Це стосуться виключно Мнфну. Проте в нас коментар щодо закону ("Про державний бюджет Украни на 2021 рк", - ЕП). х небагато, але я б хотв звернути на них увагу.

По-перше, це розрахунок перевищення доходв Нацонального банку над видатками.

Згдно з прогнозом Нацонального банку, ця сума буде (за пдсумками 2020 року, - ЕП) на рвн 21,6 мльярдв гривень. В закон стоть 33. Це звичайна арифметика - доходи, видатки. Наш прогноз максимально наближений до реальност. Вн ще може бути вдкоригований за рахунок останнх днв року. Крм того, його ще треба буде пдтвердити висновком незалежного аудитора псля цього перерахувати до державного бюджету.

В будь-якому випадку ця сума не буде в пвтора рази бльшою. Для нас це ще й питання нашо фнансово незалежност. Це перше питання, воно бльш технчне.

Друге питання бльш важливе. В бюджет на наступний рк ми бачимо ризик ефекту так званого фскального витснення. Обсяги запозичень, як закладено в закон, тльки на внутршньому ринку - 497 мльярдв гривень. Це майже пв трильйона. Загальна лквднсть банквсько системи, в залежност вд дня, становить 160-170 мльярдв.

Щоб запозичити таку величезну суму, треба сподватись на те, що вс борги, як держава ма повернути в 2021 роц на внутршньому ринку, будуть перекладен в нов - так званий "роловер". З нашо точки зору, припущення, що вс 100% боргв знову вкладуть в ОВДП, досить оптимстичне.

- Тобто, ви в це не врите?

- Ми вважамо, що це оптимстичне припущення. Дивлячись на суму в пв трильйона, ми вбачамо в цьому ризик ефекту фскального витснення. Це означа, що Мнстерство фнансв, для здйснення такого великого запозичення буде конкурувати з бзнесом за кошти банкв. Який у нас перший нструмент? ОВДП. А яким чином можна пдвищити його привабливсть?

- Пдвищувати ставку.

- Так. Як працю банквська система? Ви можете вкласти ц 160-170 мльярдв в кредити малому, середньому бзнесу, вдпрацювати вс необхдн процедури з точки зору фронт-офсу. У банкв величезне навантаження, операцйн витрати на роботу, ризик менеджмент. Ця система вимага, по-перше, дуже яксного рвня знань, по-друге, побудови внутршньо системи. Це кошту грошей.

Тобто, банк може дати кредит малому, середньому, великому бзнесу, фзичнй особ, або вкластися в ОВДП фактично, без витрат без ризикв.

- Це ми саме бачимо останнм часом.

- Як формуться ставка по кредитам? Якщо дохднсть ОВДП на певному рвн, то для того, щоб фнансувати нш сегменти, залежно вд х ризиковост, банки будуть давати премю за ризик. мнмальним рвнем саме ставка за ОВДП.

Що це означа? Ми бачимо ризик того, що запас зниження вдсоткових ставок буде вичерпаний. Якщо такий ефект спрацю, банки не зможуть дал знижувати вдсотков ставки. Я не кажу, що це буде стовдсотково, але Нацональний банк вбача в цьому ризик.

- Як же ви в таких умовах збиратеся вдновлювати кредитування? Коли ви вступали на цю посаду, то називали це одним з свох проритетв.

- Прирст гривневого кредитування бзнесу у нас протягом липня-листопада становив 8% на чистй основ. За одинадцять мсяцв зростання кредитування майже 5%. Ми бачимо, що найбльше цього року кредитуються компан з постачан електроенерг, а також т, що працюють в торгвл, харчовй промисловост.

Також у нас вдновилося кредитування населення. Обсяг кредитного портфеля фзосб наблизився до рвня початку року. Зростання чистих кредитв у рчному вимр становить 7,3%. Найбльш динамчним сегментом тут потека. Чист гривнев кредити на купвлю нерухомост у липн - листопад зросли на 11,6%. Тож ознаки, що кредитування вдновлються.

Чому я зараз говорю про ризики? Якщо вони реалзуються, то наше завдання по вдновленню або по перезапуску кредитування може бути ускладнене саме цим ефектом витснення. Незважаючи на те, що з боку Нацонального банку ми мплементумо в життя вс можлив регуляц.

- Восени ви казали, що певне обмеження, стосовно того, скльки банки можуть вкладати в ОВДП. Ви тод казали, що це 35% вд депозитно бази, що банки майже досягли ц меж. Зараз ми бачимо масштабн запозичення Мнфну на внутршньому ринку. Минулий аукцон став рекордним за останн клька рокв.

- За всю сторю.

- Чи зараз банки виходять за цю межу вкладання в ОВДП?

- Йдеться про 35% вд загальних пасивв банквсько системи. Це не норматив. Це свтова практика. ми дуже пильно стежимо за тим, щоб банквська система не перевищувала цю межу. Останнй аукцон Мнстерства фнансв був рекордно успшним завдяки участ не тльки банкв, а й нерезидентв.

Ми порахумо цей показник на кнець року, але я не очкую шалених коливань. Чому? Тому що в нас продовжуться зростання коштв у банквськй систем. З початку року тльки депозити фзичних осб зросли на 24%. Це тльки гривня. Валютн заощадження теж зростають, звсно, меншими темпами, через значно нижч вдсотков ставки.

До реч, ми цього року виходили з нцативою на уряд, щоб вдмнити податок на доходи з депозитв. За всю сторю незалежност Украни такого податку не було. Вн був введений в 2014 роц коли ситуаця з надходженнями була просто жахливою. Сьогодн цього вже нема, досить стала дохдна база, ми вважамо, що можна вдмнити цей податок.

Вн складаться з двох складових - це 18% ПДФО 1,5% вйськового збору. Про вйськовий збр не йдеться. Доки йде вйна, його треба лишати. А от прибрати 18% ПДФО, зважаючи на те, що депозитн ставки так низьк, ми пропонували Мнстерству фнансв Уряду в закон про бюджет. Це не було враховано. Наступного року ми будемо продовжувати роботу в цьому напрямку.

- Мнфн вийшов на ринок запозичень, залучив досить велик кошти, вони невдовз будуть перерозподлен через Держказначейство. Як, на ваш погляд, така ситуаця взагал може вплинути на нфляцю фнансову стабльнсть?

- Це звичайне коло коштв. Тобто, спочатку ц грош виходять з банквсько системи, потм потрапляють в казначейство, потм з казначейства повертаються на рахунки в банквську систему. Якщо по дороз нчого не загубиться, то така ситуаця не ма впливу на нфляцю, не ма впливу на готвку.

- Щодо нерезидентв. Ви кажете, що вони мають великий вплив, на останньому аукцону це проявилось. Минулий склад правлння НБУ за таких умов викуповував надлишки валюти на ринку. Однак недостатньо, тож гривня суттво змцнювалась. Якою ваша полтика стосовно можливого змцнення гривн?

- Наша ключова полтика - це полтика плаваючого курсу. Вона збережена протягом всх мсяцв буде збережена, поки я тут працюю.

На що ми реагумо? Ми реагумо на попит пропозицю. Тльки з початку грудня ми викупили з ринку 387,6 мльйона доларв. Сальдо четвертого кварталу - 141 мльйон. З початку року Нацональний банк викупив з ринку 1,127 мльярда. Це дан на сьогодн (22 грудня. - ЕП).

- Ви плануте виходити на ринок з купвлею валюти до кнця року?

- Залежно вд того, як буде поводитися ринок. Наприклад, чи будуть нерезиденти брати участь в сьогодншньому аукцон Мнфну - в залежност вд цього буде формуватися попит або пропозиця. Треба дивитися, що буде сьогодн (22 грудня. - ЕП). Якщо буде великий попит ми будемо як Нацональний банк змушен згладжувати коливання, то ми будемо викуповувати.

- Ми опитували банкрв стосовно курсу. Якщо справдиться сценарй, що нерезиденти дйсно повернуться в наш активи, вони не очкують, що Нацональний банк дасть гривн змцнитися бльше, нж на 10%. Чи у вас яке-небудь обмеження щодо того, до яко мри можна давати гривн змцнитися? Чи прав банкри?

- Банкри завжди прав. Ми теж банкри (смться. - ЕП).

У Нацонального банку нема жодних таргетв до курсу гривн. Коли йдеться про курс, який закладаться в бюджет, то це курс, який закладаться на баз макропрогнозу Мнстерства економки, а не Нацонального банку.

У нас сво внутршн розрахунки вони нод бльш консервативн, нж розрахунки Мнстерства економки. Це стосуться не лише курсу, а ВВП. Банкри - консервативн люди, так ма бути.

- Давайте повернемося до ОВДП. Напередодн згадуваного рекордного аукцону Нацональний банк видав 11 мльярдв гривень довгострокового рефнансу. Вигляда так, що частина цих коштв могла пти на купвлю ОВДП. Чи ви вдстежуте, аби не було ефекту фскального домнування, щоб у такий спосб не вдбувалося приховано емс?

- Справд, хороше професйне питання. Перше - в аукцон, про який ви говорите, взяли участь 11 банкв. Тому нема жодно кореляц мж нашими аукцонами аукцонами Мнстерства фнансв. Друге - Нацональний банк не вдслдкову цльове призначення коштв, як в нас позичають банки на аукцонах. Тому що це нструмент пдтримки лквдност.

Я точно не прихильник так званого цльового рефнансування, яке фактично прихованою емсю. Рефнансування - це виключно нструмент для пдтримки банквсько лквдност. куди вони його спрямовують - на фнансування яких проктв, Нацональний банк не вдстежу.

Це, до реч, дуже цкаве питання, тому що цльове фнансування, в Укран вже колись було нчим хорошим воно не закнчилося.

- Про цльове рефнансування часто говорили на засданнях Ради Нацбанку. 15 грудня вдбулося засдання Ради, за пдсумками якого правлнню рекомендували вивчити ноземний досвд участ центральних банкв на ринку державних облгацй.

де виходу Нацбанку на вторинний ринок ОВДП озвучувались ранше. Коли очкувати, що НБУ вийде на ринок, за яких умов це може статися як наслдки матиме для нфляц?

- Дйсно, на останньому засданн Ради обговорювалося питання цльового рефнансування. Але мен здаться, ми тут вже крапку поставили.

Що стосуться вторинного ринку. Кран потрбен цивлзований вторинний ринок, це абсолютно природньо. Як вн ма функцонувати? Вн точно не ма використовуватися для прихованого фнансування державного бюджету. Це заборонено законом про Нацональний банк.

Для чого вн ма працювати? У першу чергу для того, щоб учасники ринку мали можливсть отримати лквднсть в будь-який момент. Про що йдеться? Коли нвестор купу укранськ ОВДП, враховуючи обмеженсть вторинного ринку, у нього фактично тльки одна нвестицйна стратегя - вона називаться "buy and hold" ("чекати погашення", - ЕП).

Для чого нструментарй вторинного ринку? Коли нвестор захоче продати ОВДП, то вн зможе звернутися до нституц. Вона надасть нформацю про цну, за якою вн зможе це зробити. Дискусйне питання - чи ма цю нституцю бути саме Нацональний банк. Але потрбно створити нститут маркет-мейкерв, це питання повинно виршуватися разом з урядом.

Наприклад, у Мнфну нститут первинних дилерв. Це ма бути схожа конструкця, яка пдтримуватиме котирування на вторинному ринку. Але ми зараз на самому початку цього шляху. Попереду дуже багато роботи. Тому це точно буде не завтра навть не в першому пврчч наступного року.

- В 21-му роц це можливо взагал?

- Це питання спльно роботи Нацонального банку Мнстерства фнансв.

- Дмитро Сологуб в однй з публкацй у ЗМ повдомляв, що з початку року Нацбанк надрукував бльше 60 мльярдв гривень. Яка цифра зараз взагал? Як плани на майбутнй рк? Скльки Нацбанк готовий друкувати грошей який рвень емс в залежност вд, наприклад, рвня зростання ВВП чи нших економчних показникв, ви вважате прийнятним?

- У нас нема мети чи цлей по обсягам емс. Для нас головне - це нфляцйн ризики. Адже наша полтика реалзуться на засадах нфляцйного таргетування.

Щодо каналв емс, то ви знате, що всього х три. У нас активно застосовуються два: рефнансування та купвля валюти з ринку. Якщо Нацональний банк з початку року купив на ринку 1,127 мльярда доларв, то це означа, що вдповдний екввалент в гривн потрапив в банквську систему.

Третй канал - операц на фондовому ринку. Утм, нараз вн працю не на випуск коштв в обг, а на х вилучення - коли Мнстерство фнансв погаша ОВДП, як знаходяться в портфел НБУ.

До реч, рефнансування купвля валюти на мжбанку також працюють не лише на випуск коштв, а й на вилучення. Адже кредити рефнансування рано чи пзно повертаються, а на валютному ринку Нацональний банк може не лише купувати, а й продавати ноземну валюту.

- У питаннях монетарно полтики ви взагал прихильник кльксного пом’якшення чи традицйних методв?

- Я не прихильником кльксного пом’якшення у поточних умовах. Сьогодн у свт рзн приклади як вдалого, так невдалого запровадження цього нструменту. Зазвичай у багатьох кранах воно застосовуться тод, коли вже вичерпано потенцал традицйних методв. А традицйний метод - це зниження вдсотково ставки.

Тобто, коли у вас вдсоткова ставка вже "нуль" або близько того, то ви можете обрати для себе механзм кльксного пом’якшення.

Правда, в свт також приклади, застосування кльксного пом’якшення в ситуацях, коли вдсоткова ставка була навть вдвч бльшою, нж зараз в Укран. Сьогодн, на жаль, ц крани потерпають вд великого рвня нфляц та курсових коливань. Тому нараз, в такй ситуац, я не прихильником застосування кльксного пом’якшення в Укран.

Про непродан державн банки, падння "Аркади" та нов лценз для банкв

- Основний попит ОВДП сьогодн формують державн банки. Частка ОВДП в чистих активах державних банкв вже 40%. Чи не бачите ви тут системного ризику?

- Державн банки - це один з основних напрямкв у мой робот. Серед нших проритетв я видляю, роботу з NPL, прагнення Нацонального банку стати шерифом на ринку небанквських фнансових установ, якими ми вже два квартали опкумося. там також дуже цкава ситуаця.

Я прийшов в НБУ не займатися внутршнми чварами.

Великий портфель ОВДП в активах держбанкв дуже просто пояснються. В х портфелях знаходяться так зван капталзован папери, як м держава надавала для збльшення капталу. Цього року держава докапталзувала Укрексмбанк на 6,8 мльярда гривень.

Питання роботи з державними банками для Нацонального банку так само важливо, як для х власникв - уряду та Мнстерства фнансв. Сьогодн основне завдання, коли ми сформували органи управлння державних банкв - це рух до хньо приватизац. 55% банквсько системи, яка належить державним банкам, створю системний ризик для банквсько системи.

Укрексмбанк - диний державний банк, для якого урядом була ухвалена особлива стратегя. По решт державних банках нема ншого шляху, крм приватизац. Нема. Для Укргазбанку сьогодн це спвпраця з IFC. Нацональний банк я особисто докладемо всх зусиль, щоб Ощадбанк почав спвпрацю з БРР. Приватбанк - трохи окремий кейс, але його майбутн - так само приватизаця.

- Якщо ми заговорили про Укразбанк про угоду з IFC, то в ЗМ нещодавно з’явилася нформаця, що ця угода пд загрозою зриву, тому що, на думку юриств Baker Mckenzie, в банку була практика платити ФОПам дуже велик бонуси за приведення клнтв.

Чи була така практика, коли ви очолювали цей банк, коли очкувати на фналзацю угоди з IFC?

- Сьогодн Укргазбанк найближче до ц угоди. Мен важко сказати, коли остаточн документи будуть сформован IFC. Але я сподваюся, що це питання не рокв, а тижнв.

- Розмови йдуть вже бльше року. Нещодавно була нформаця, що начебто це питання мсяця плюс-мнус.

- Це понерська угода, перша у свому род. Тут застосовуться дуже складний нструмент - це кредит з подальшою конвертацю у каптал. Тому вона дуже непроста. Над нею працюють чотири юридичн компан, вс з свтовим м’ям.

Процес складний, вс бюрократичн питання, в хорошому сенс цього слова, теж виникають. Якщо ви думате, що Мжнародна фнансова корпораця не ма сво побудовано бюрократ, то вона у них так само .

- А щодо виплат ФОПам?

- Якщо Baker Mckenzie проводив якесь дослдження, то вони, значить, краще знають, що там вдбувалося.

- Тобто, ви пдтверджуте, що була така практика?

- Практика залучення агентв для пошуку клнтв сну на банквському ринку.

- Тобто, на вашу думку, це ринков нструменти?

- Абсолютно.

- Яксь велик бонуси ц агенти не отримували?

- Та як там велик бонуси, я вас прошу.

- Розкажть про ваш пдхд до лцензування банкв.

- певн проритети на наступний рк. Перший проритет - це все ж передприватизацйна пдготовка державних банкв. Вн абсолютно прямо перекликаться з питанням NPL, про яке ми говорили.

В державних банках сьогодн найбльша частка непрацюючих кредитв. За третй квартал вдбулось зниження, частки NPL - з 48,5% до 45,6%. У листопад - до 43,4%. Це дуже великий вдсоток. Але це вже тренд.

Для мене це проритетом: знизити рвень NPL до бльш-менш прийнятних рвнв. У перспектив цей рвень може бути знижений до менше нж 20%. До кнця 2022 року банки скоротять обсяги непрацюючих кредитв бльш як на 400 млрд грн. Ц поган кредити зарезервован на рвн 98%. Тобто навть х списання не да навантаження на каптал банквсько системи.

Що ще тут важливо? Коли ми говоримо про величезний рвень NPL, про його складов, давайте згадамо, скльки кредитв активв втратила Украна на Сход в Криму. Тобто, не можна сказати, що вс ц кредити стали поганими виключно через те, що був поганим ризик менеджменту. Н.

Так, в державних банках були, назвемо х так, "полтично вмотивован кредити". Але найбльше на ситуацю вплинуло те, що крана втратила третину ВВП вдповдно банки втратили велику частку свого кредитного портфеля.

- Що ви хочете зробити?

- Мамо зробити так, щоб система не отримувала нов поган кредити. тут вже питання до нфраструктури, яка знаходиться поза межами Нацонального банку. Це судова система, правоохоронн органи. Це питання захисту прав кредиторв.

Сьогодн Нацональний банк мжнародн партнери, а конкретнше МВФ, розпочали дискусю про те, яку саме нфраструктуру Украна ма застосовувати для того, щоб захистити права кредиторв.

У нас кредитний портфель банквсько системи - близько трильйона гривень. Умовно кажучи, 40 мльярдв доларв. Мен здаться, що така сума варту того, щоб захищати. Що ми можемо зробити? Сьогодн в обговоренн дв де. Це або створювати окрему судову нституцю для захисту прав кредитора, або створювати окрему судову палату.

- Як ви це бачите, хто буде створювати?

- Це законотворча робота. Нацональний банк цього створити не може. Це окремий шлях. Для цього потрбна полтична воля.

Банки закладають у вартсть кредитв ризики потенцйних витрат на стягнення застави. Як тльки ми врегульовумо це питання, то вартсть кредитв знизиться. Кредитор буде впевнений, що вн зможе стягнути заставу, а не отрима позови або блокування цього процесу в судах.

Поврте, я дуже довго працював в банквському сектор я знаю, як механзми застосовуються для того, щоб не вддавати заставу. Там все, що завгодно. так зван чорн рестратори, як працювали свого часу, нотаруси тако ж якост. Тобто, цла нфраструктура, яка працю проти банквсько системи.

Сьогодн банквська система вже майже повнстю очищена. Цього року банквська система втратила два банки - це банк "Аркада" "Мсто банк". Ц банки пшли з ринку не у зв’язку з проблемами, як виникли з коронаврусом.

- Ц банки таки втратили нерухомсть. "Аркада" втратив свй головний офс, а "Мсто банк" - совий завод. Чи не вважате ви це певним системним ризиком снуючо системи нагляду, тому що певн обмеження стосовно концентрац активв банку в кредитах, але нема таких обмежень стосовно нерухомост.

- Так обмеження , по-перше. Бльше того, в Нацонального банку спецальна регуляця щодо вкладення в так активи.

По-друге, у випадку "Мсто банку" - цей актив був банком отриманий свого часу в якост заставного майна, яке перейшло на його баланс, тому що там був неповернений кредит. В Нацонального банку спецальна регуляця, яка фксу як ц непрофльн активи впливають на каптал банку.

- Щодо банку "Аркада". Нацональний банк лише через три тижн псля внесення нформац про виведення з-пд застави головного офсу, вказав кервництву банку на необхдность переоцнки наявного майна. Чому НБУ так довго реагу? Чим це пояснються?

- Мен здаться, у вас, некоректна нформаця. Нацональний банк вдреагував моментально псля того, як банк вдобразив списання з балансу цього об’кту. Каптал банку опустився нижче нормативного значення, його вивели з ринку. Ми також повдомили правоохоронн органи про втрату об’кту.

- А скльки зараз взагал таких банкв, як можуть через втрату одного з активв стати неплатоспроможними?

- Банкв, яким притаманний саме такий ризик, мен здаться, бльше не лишилось.

- По "Мсто банку". Банк був проблемним, але незважаючи на це, вн з липня отримав 330 мльйонв гривень рефнансу. Як активи банк взагал давав в якост застави за цими кредитами, та скльки отриманого рефнансу колишн власники встигли вивести?

- Щодо рефнансу, то це питання ми з вами вже обговорювали. перелк нструментв, як можуть бути заставою, вони обмежен сьогодн ОВДП та валютою. Тобто це високолквдн нструменти. Будь-який банк може взяти участь в аукцон.

- Оскльки у нас залишилося мало часу, ми хотли б перейти до кадрових питань.

- Давайте спершу закнчимо щодо лцензування банкв. Сьогодн ми мамо ситуацю, коли очищення банквсько системи майже вдбулось. Там лишились мнорн ризики. ми почали обговорювати ситуацю, коли треба переходити до наступного кроку в реформуванн банквсько системи.

З нашо точки зору, це ма бути розподл банкв за видами лцензй, в залежност вд бзнес-модел.

Сьогодн сну одна унверсальна банквська лцензя. будь-який банк, незалежно вд його розмрв або бзнес-модел, працю за унверсальною лцензю. Погодьтесь, недоцльно мати лцензю на весь перелк операцй пдтримувати нфраструктуру якщо, наприклад, якийсь банк працю виключно на ринку споживчого кредитування, в нього взагал нема корпоративних клнтв.

Так банки у нас м надлишок нфраструктури не потрбний. Тому сьогодн ми планумо почати процес, який я бачу наступним кроком реформи банквського нагляду - це диверсифкаця банквських лцензй у вдповдност до бзнес-моделей банкв.

Це питання, яке не буде реалзовано завтра, але це проритет. Ми будемо це питання дискутувати з нашими мжнародними партнерами. В свт дуже багато таких прикладв, починаючи вд Сполучених Штатв, Нмеччини де працюють кооперативн, земельн банки. Тобто дуже багато рзних банкв з рзними видами лцензй.

- А хба на укранському ринку така спецалзаця? Чи достатньо у нас таких банкв, з рзною бзнес-моделлю? вдчуття, що вс вони унверсальн.

- Сьогодн ми чтко подлямо банки за бзнес-моделями. Здебльшого вс банки сьогодн подлен за бзнес-моделями. Мен простше сказати, хто ще шука свою бзнес-модель.

банки унверсальн, як використовують майже всю лцензю. банки, як сконцентрован на двох-трьох видах операцй.

На жаль, ми мамо невелику кльксть банкв, як сьогодн знаходяться в пошуку сво бзнес-модел. Однак т, хто визначились, складають левову частину. Зрозумло, що бзнес-модель - це "живий органзм" вона може адаптуватись, але на середню перспективу, на 3 роки, вс банки мають свою бзнес-модель.

В нас ще велике питання поста по небанквському ринку. За нашими пдрахунками, там бльше нж 2 тисяч учасникв: страхов компан "нон-лайф" - 190, "лайф" - 20. Страхов брокери - 65, ломбарди - 302, кредитн сплки 322, лзингов компан -146 та фнансов компан - 968.

- Ми практично щотижня бачимо новини Нацональному банку, що здаються лценз не банквських установ. Скльки, на вашу думку, не банквських установ буде через рк?

- У нас нема мети щодо клькост цих компанй. Чимало учасникв побоювалися, що прийде Нацональний банк як регулятор почнеться масове виведення з ринку. Ц побоювання були марними.

Ми проаналзували звтнсть учасникв ринку. з’ясували, що з близько 2 тисяч небанквських фнансових органзацй близько 500 - це "спляч" компан. Тобто, власники просто тримали лцензю, але фактично дяльнсть не вели. Найбльше таких "сплячих" лцензй мають так зван фнкомпан-гаранти. Цих компанй 354, з них дйсно працюють 26. Також велика частка "сплячих" лцензй на факторингов послуги - неактивна кожна третя така лцензя.

Мамо також 302 ломбарди.

- Що плану зробити НБУ для розвитку пдтримки ринку страхування, особливо в ситуац поточно кризи?

- Насправд страховики переживають перод пандем значно легше, нж решта ринку. У другому квартал вдбулося просдання, але вже в третьому квартал обсяги страхових послуг вдновилися до "докарантинного" першого кварталу.

Загалом за дев’ять мсяцв страховики надали послуг на 33 млрд грн. А страхов прем навть перевищили показники першого кварталу - на 3,5%.

Упродовж року псля "сплту" мамо спокйний перехдний перод. Нчого кардинально не змнюмо. Але працюмо у тснй взамод з ринком, щоб закласти фундамент нового бльш сучасного регулювання ринку. Запровадження новацй буде поступовим. Ми не хочемо влаштовувати "холодний душ" для небанквського ринку.

Сво пдходи ми давно озвучили. Структура власност усх фнустанов ма бути прозорою. страховики, решта ринку сьогодн страждають непрозорстю.

Близько 70-80 компанй мають непрозору структуру власност. Ми планумо спростити лцензування, запровадити ризик-орнтований пдхд у нагляд, введемо термн "ринкова поведнка" та контролюватимемо поведнку фнустанов стосовно клнтв. З’явиться довра до ринку це буде найлпша допомога.

Серед бльш практичних крокв - ми звернулися до податково та Мнфну, щоб зробити можливим врегулювання страхових випадкв у дистанцйному формат.

Кадров питання: про Рожкову, Сологуба не тльки

- Псля вашого призначення пшло тро членв правлння. Також вдбулася ротаця у середнй ланц, змнилось чимало голв департаментв управлнь. Багато хто оголошував про свою вдставку псля сплкування з вами. Ви з самого початку ставили соб за мету повнстю оновити склад правлння? Чи як це взагал вдбувалося?

- По-перше, таких випадкв, щоб хтось оголошував про вдставку псля сплкування з мною, не було.

По-друге, я вкотре хочу наголосити, що дв основн вимоги для роботи в Нацональному банку - це професоналзм та робота у команд. Тому, що Нацональний банк - це не "one man show", не шоу голови, а це робота команди.

По-трет, давайте ми з вами повернемось на крок назад. Кадров змни - це не те, заради чого я тут. Головне для мене збереження фнансово стабльност у держав. Це комплексна вдповдь на вс питання щодо структури центробанку чи прзвищ.

- Все одно ми не можемо не розглядати прзвища…

- Останн змни до структури НБУ ми вдпрацьовували з МВФ. Давайте переходити дал.

- Це принципове питання. Ми пднмали х в свох текстах хотли особисто у вас запитати.

- Запитуйте, але я можу тльки ще раз повторити свою вдповдь.

- Катерина Рожкова, ви бачите членом сво команди?

- Катерина Рожкова працю зараз у Нацональному банку. Коли ми вдпрацьовували останню структуру (правлння. - ЕП), ми вдпрацьовували з нашими партнерами з МВФ. Я хочу наголосити: будь-як мжнародн фнансов нституц не працюють з прзвищами, вони працюють з нституцями.

- Чи може перший заступник вдповдати лише за господарськ справи? З сторони вигляда, начебто це спецальне позбавлення повноважень.

- Давайте дал.

- Ви кажете, головн принципи - це професоналзм робота в команд. Пд час останнього перерозподлу повноважень в правлнн банквський нагляд перейшов до Ярослава Матузки. Вн професйний юрист, брав участь у справах ПриватБанку, але вн не мав някого вдношення до банквського нагляду.

На вашу думку, 3 мсяц роботи в правлнн - це достатнй досвд для того, щоб людина могла опанувати таку складну систему як банквський нагляд?

- На мою думку, вс, хто сьогодн працю в команд Нацонального банку, великими професоналами. Що стосуться пана Матузки, в нього величезний досвд роботи в Мнстерств фнансв.

До приходу у НБУ вн чотири роки працював у ПриватБанку. хочу сказати, що його досвд як юриста, став у нагод ще стане у нагод Нацональному банку. Особливо в одному з ключових питань для нас - це в справ ПриватБанку. це саме справа, яка стосуться саме банквського нагляду.

- В липн закнчуться термн повноважень Дмитра Сологуба. Чи будете пропонувати йому залишитися на другий термн?

- У мене закнчуться термн повноважень у 2027 роц. Чи будуть мен щось пропонувати? Ми не можемо цього знати зараз. Сьогодн, я так вважаю, команда, яка працю - професйною, будь-яке оновлення буде вдбуватись так само, як вдбувалось до цього - тльки для посилення ефективност роботи НБУ.

В перод з 2014 по 2019 рк персональний склад кервникв у Нацональному банку оновився на 80%. Це нормальний процес. Зазвичай вн йде лише на користь розвитку органзац. Саме тому сьогодн команда Нацонального банку - яксна професйна.

Моя основна позиця: перелк речей та завдань, для здйснення яких я прийшов на посаду голови НБУ. це точно не мй проритет займатися лише кадровими питаннями.

до реч, нцювання (кадрових ршень. - ЕП) точно не було не буде з мого боку.

Як зростають ризики за споживчими кредитами та що з "потекою Зеленського"

- Пд час локдауну Нацбанк запровадив кредитн канкули, дозволив позичальникам не платити пеню, штрафи за обслуговування кредитв. Багато хто зрозумв це так, що можна не платити вдсотки та тло кредиту. Чи ви побачили якесь збльшення показника NPL, чи взагал яксть банквського кредитного портфеля якось змнилась?

- У зв’язку з новим локдауном ми ранше дали публчну нформацю про те, як будемо дяти.

З точки зору якост портфеля. Ми бачили погршення суттве тльки в одному сегмент - це в сегмент споживчого кредитування. там ми очкумо потенцйно, що може бути прирст NPL на рвн десь 10% у низки банкв.

Саме для цього ми з наступного року пдвищумо ваги ризикв за споживчими кредитами. Це показник, який ми планували збльшити для цього сегменту кредитування з 100% до 150% з 1 счня. Псля консультацй з банквською спльнотою ми пдемо за бльш м’яким сценарм з 1 липня збльшимо до 125%, на кнець року до 150%.

Поточн ваги ризику встановлен на рвн 100%. Це означа, що на кожн 10 грн кредиту банк ма тримати 1 грн капталу. Пдвищення ваг ризику до 150% вимагатиме вд банкв, тримати вже 1,5 грн капталу. Тобто банки повинн будуть бльше таких кредитв фнансувати власним капталом, а не депозитами вкладникв.

- Як це вплине на кредитування?

- Це стосуться виключно одного сегменту, споживчого кредитування. Там достатньо хороша маржинальнсть, щоб банки цей прибуток спрямовували на власну капталзацю. , до реч, по питанню сегментац та бзнес-моделей банкв. В нас перелк ключових гравцв на цьому ринку. навть банки, як виключно на споживчому кредитуванн концентруються.

- Не секрет, що деяк банки декларують ставку менше 10% по потец, проте за рахунок комс зборв ефективна ставка склада 13-14% рчних. Що ви плануте робити для того, щоб реальн ставки були менш у всх банках, а не лише у державних не лише тому що так захотв президент?

- Сьогодн сприятлив передумови для вдновлення потечного кредитування. Ми проводимо регулярн опитування банкв. За хнми даними, за 10 мсяцв цього року обсяг виданих потечних кредитв зрс на 23% до 2,8 млрд грн, порвняно з попереднм роком. Особливо висок темпи потека набрала з липня. У третьому квартал зростання було +64% до третього кварталу попереднього року.

Проте варто розумти, що це зростання вдбуваться з дуже низько бази. Крм того, банки вддають перевагу робот з вторинним ринком: лише десята частина нових кредитв надаться на житло в новобудовах. Це свдчить про висок ризики, як несе первинний ринок як для банкв, так для нвесторв.

Тому суттво вдрзняються ефективн ставки. На вторинному ринку ставка значно нижча, нж на первинному. Загалом же за нашими даними, з початку року потечн ставки знизилися на 7 в.п. - з 19,6% до 12,8% рчних.

У 2021 роц потенцал для подальшого зниження ставок збергаться. У першу чергу за рахунок поступового зниження процентно марж.

Для повноцнного вдновлення потечного кредитування, треба прибрати низку нших перешкод, як стримують банки вд роботи в цьому сегмент. Це незахищенсть прав кредиторв та неврегульовансть непрозорсть первинного ринку житла. Це проблема дючого мораторю на стягнення застави за валютною потекою.

Також банки говорять про дефцит платоспроможних позичальникв. над чим працювати. Ми у свою чергу теж запланували деяк кроки. Хочемо дозволити враховувати доходи членв родини боржника-фзично особи пд час оцнки фнансового стану. Також планумо вдмнити вимогу для банкв щодо огляду житлово потеки у раз страхування. Напрацювання .

- Коли до якого розмру можна пдвищити гарантовану Фондом гарантування суму по вкладах?

- Це питання обговорються вже тривалий час. Ми за поступове пдвищення гарантовано суми. Ранше Рада фнансово стабльност пдтримувала пдвищення до 600 тис грн.

З часв останнього пдвищення гарантовано суми, зросли нфляця, середнй розмр депозитв та доходи населення. Щоб таке пдвищення вдбулося, потрбно виршити питання з платоспроможнстю Фонду, в тому числ заборгованост перед урядом та накопичити достатн кошти для потенцйних виплат вкладникам.

Ус фото Дмитра Ларна

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...