2019-1-18 10:30 |
Бюджет страны не был бы принят два месяца назад, если бы Рада не поддержала ряд скандальных поправок в пользу определенных олигархов и депутатов. Что это за поправки и чего это будет стоить казне?
Найбльша частка угонв машин припада на 3.00-6.00 ранку. Вважаться, що в цей промжок часу людина дуже мцно спить шанси зустрти на вулиц небажаних свдкв мнмальними.
Бюджет крани ухвалються приблизно в той же самий час.
Так звана "бюджетна нч", насправд, мало чим вдрзняться вд викрадення автвки. дина вдмннсть лише в тому, що класичн крад ховаються.
Повернемось трохи назад. У 2018 рк.
Нч ухвалення бюджету, з 22 на 23 листопада. На годиннику четверта ранку. Депутати ухвалюють законопроект з так званого бюджетного пакету - змни до Податкового кодексу. Сам вд цього документу залежить, як буде наповнюватися бюджет, в яких сферах зростуть податки, в яких - н, хто отрима податков пльги.
"Колеги, у нас не проходить н з правками, н без правок не проходить. Колеги, увага! Принципова правка для частини 577-а. Увага! Якщо вона не дуже для вас конфлктна, я поставлю з 384-ю 577-ю. Колеги, мен непросто зараз, помагайте...".
"Отже, я ставлю на рейтингове голосування змни до Податкового кодексу Украни з поправками... Кожен голос. Прошу голосувати. Прошу пдтримати. Прошу голосувати. Три правки, лишень три правки…".
"Я бачу диний шанс… Отже, колеги, зараз я ще раз поставлю з правками ... , колеги, я прошу за це проголосувати. Неголосування за цей варант унеможливлю голосування за Податковий кодекс. Подумайте добре. Подумайте, колеги…"
ЕП циту спкера Верховно Ради Андря Парубя, який т ноч разом з головою податкового комтету Нною Южанною протягом двох годин десятки разв безуспшно ставив на голосування незрозумлий набр правок.
Рада тод нагадувала бржовий майданчик перед закриттям сес, на якому торгували виграшними правками. Все, що, зазвичай, проговорються за закритими дверми в комтетських залах в кулуарах, тепер обговорювалось перед об’ктивами телекамер. Але мовою номерв правок, як зрозумл були тльки присутнм в зал. Та й то не всм.
У пдсумку, псля двохгодинних примрювань пдтримку зали отримал комбнаця з семи врахованих правок: 151-а, 152-а, 301-а, 303-я, 541-а, 550-а 577-а.
Лише псля цього документ з змнами до Податкового кодексу ухвалили, а прийняття самого бюджету уже стало простою формальнстю.
Вдтод минуло уже багато часу, укранц провалились на три тижн у святковий анабоз, крана почала життя за новим бюджетним роком, а згадан правки стали частиною чинного законодавства.
Зараз, коли крана повернулась до длово активност, ЕП поясню, що ж вони передбачають, чому так бились за них окрем полтичн сили.
Додатковий "податок" на продаж майна
Ухваливши ц правки, депутати зацементували схему з посередниками у сфер оцнки майна, яка буде приносити бенефцарам сотн мльярди гривень щороку. В фокус - угоди з купвл-продажу майна, як не обходяться без оцнки.
сторя виникнення ц схеми бере свй початок ще з ухвалення бюджету 2018 року.
Тод "срий кардинал" традицйних "парламентських бюджетних балв", депутат БПП Максим Курячий внс до Податкового кодексу правки, як "вмонтували" посередникв у процес внесення звту оцнки нерухомост вд професйного оцнщика до дино центрально бази даних.
Так, з липня минулого року вс продавц або покупц нерухомост зобов'язан звряти цни на квартири, примщення, будинки землю з базою Фонду державного майна. Це повинно було зробити неможливим заниження оцночно вартост об'ктв.
Тод ж з'явилися перш компан посередники, як забезпечували доступ до бази. х назвали "авторизован електронн майданчики". Завдання у посередникв прозачне - вони просто "пересилають дан". за це вони отримували з кожно оцнки по деклька сотень гривень, зараз - уже бльше тисяч.
За так послуги платить, начебто, сам оцнщик, але насправд виклада додатков грош з кишен той, хто цю оцнку замовля - продавець нерухомост. Тобто, це майже як додатковий податок на продаж майна.
Нещодавно журналсти програми "Наш грош" з’ясували, що вс ц посередники ймоврно мають одного бенефцара, пов’язан з автором знаменито "тендерно палати" Антоном Яценко, який нараз членом депутатсько групи "Вдродження".
Видання Liga.net, посилаючись на свох спврозмовникв на ринку, повдомля також, що змни на ринку оцнки пов’язан з нтересами колеги Яценка - лдер "Вдродження" Вталй Хомутиннк. Сам депутат виданню це уже спростовував.
Правки 151 152, як пд тиском т ж групи "Вдродження" були ухвален в останню "бюджетну нч", остаточно закрпили зухвалу схему навть розширили можливост.
По-перше, вдтепер порядок визначення вартост нерухомост, що продаться, або обмнються, буде визначитись Фондом держмайна, а не Кабмном, як ранше.
За даними сайту "Наш грош", у згадуваного Яценка в Фонд своя людина - це вген Асташев, який заступником голови вдомства. Саме Асташев, як зазнача ЗМ, опкуться роботою тих самих "авторизованих електронних майданчикв".
По-друге, закрплються монополя вже снуючих посередникв. В Податковий кодекс були внесен змни, як трансформують поняття "авторизований електронний майданчик".
Вдтепер будь-який новий АЕМ повинен отримати згоду ниншнх авторизованих електронних майданчикв на використання нформац та документв - у вигляд пдписаного протокол обмну мж усма майданчиками. Тобто, якщо надихнувшись таким бзнесом, ви сам захочете створити такий банальний "стартап", то вам доведеться отримати на це погодження вд вже снуючих "гравцв ринку".
Нараз йдеться про чотири фрми: ПП "нформацйно-консалтинговий центр АСБОУ" (майданчик "Рестр оцнки"), ТОВ "В Ай П Департамент" ("Оценка.online"), ТОВ "Акцепт Онлайн" ("Експрес Оцнка") та ТОВ "Про закупвл" ("Професйна оцнка").
З останнх новин - перед новим роком електронн майданчики, як курують згадан фрми, одномоментно пдвищили цни на сво послуги. Наприклад, оператору "Рестр оцнки" приватн нотаруси тепер платитимуть 1,20 гривн, а оцнщики - не менше 1150 гривень. 1356 гривень - коли оцночна вартсть об’кта бльше 200 тисяч гривень, 1152 гривень - коли об'кт оцнються в дапазон вд 20 тис до 200 тис грн.
Ранше майданчики збирали по 510 гривень за одноразовий доступ.
"Уранов" нвестори з високих кабнетв
Правка "301" звльня пдпримства вд сплати ренти на видобуток урановмсних корисних копалин на стад розвдки. Норма поширються на дозволи, що були отриман псля 1 счня 2018 року.
автор, згадуваний нардеп з президентсько фракц Максим Курячий, пд час обговорення в зал запевняв, що вдсутнсть правки може розлякати потенцйних нвесторв.
"Йдеться не про звльнення вд оподаткування уранових руд, а про звльнення вд оподаткування на стад розвдки, це логчно. пропонуться сплачувати рентн платеж лише на стад промислового видобутку", - заявив з трибуни парламенту Курячий.
"Не будемо лякати нвесторв, нехай заходять. З 91-го року жодних нових родовищ в Укран не винайдено", - додав вн.
Пд час обговорення ц поправки лдер "радикалв" Олег Ляшко не вдставав вд Южанно крутився бля трибуни: "Нно Петрвно, пояснть, а хто ж т нвестори, де нам х шукати...".
"Йдть, будь ласка, до Курячого, нехай назве вам нвестора. Я не знаю...", - парирувала Южанна.
"Чому це раптом на урановмсн корисн копалини не ма сплачуватися рента? Цкава поправка, да, олгархчна. А, можливо, тому що тут Кононенко, Грановський замшан отримають вд цього сотн мльйонв?", - обурювався безфракцйний депутат Юрй Левченко.
Проте Курячий не став пояснювати незадоволеним колегам, про яких же саме нвесторв йдеться.
Як вдомо, уран використовуться в якост основно сировини для виробництва ядерного палива, з якого на атомних електростанцях виробляться електроенергя. Частка атомно енергетики у структур генерац Украни сторично перевищу 50%.
нтерес у цй галуз прослдковуться як з боку оточення голови МВС Арсена Авакова, так президента Петра Порошенка. Компаня "Атомн енергетичн системи Украни", яку пов’язують з оточенням мнстра, вперше отримала лценз на геологчне вивчення та розробку чотирьох родовищ уранових руд в березн 2017 року.
Псля цього почався тривалий судовий процес, який на початку листопада 2018 року завершився повторним наданням вказаних лцензй компан з оточення Авакова.
Одразу псля завершення судових суперечок майже 85% АЕСУ викупили структури спввласника торговельно мереж "АТБ" Геннадя Буткевича.
В свою чергу близький до президентсько команди бзнесмен Леонд Крючков нещодавно засвтився в проект спльного виробництва ядерного палива з Росю та Казахстаном.
За даними ЗМ, частка в спльному пдпримств була придбана пд продаж. Про нтерес до будвництва заводу з виробництва ядерного палива в Укран заявляла китайська China Nuclear Fuel Corporation, яка в червн запросила укранську сторону на переговори з цього питання.
Можливо саме тому за пакет правок, включно з 301-ю, активно голосували як представники БПП - 109, так "Народного фронту" - 73.
Врятувати рядового Ахметова
Без подарункв в бюджетну нч не залишилися найбльш металургйн холдинги крани. В першу чергу "Метнвест" Рната Ахметова та Ferrexpo Костянтина Жеваго.
Змнами до Податкового кодексу рента на видобуток залзно руди була пдвищена лише на 0,8% - до 8,8%.
За словами спврозмовника ЕП в парламент, мжнародн партнери наполягали на бльш суттвому пдвищенн ренти, що було необхдно для збльшення доходв бюджету. Втм, депутати погодилися лише на скромн 0,8%.
Бльше того, стараннями нардепа вд "Опозицйного блоку" Олександра Долженкова, який внс правку 301, термн пдняття ренти було обмежено лише одним роком. Таким чином пдвищення дятиме тльки в 2019 роц.
На це пд час засдання Ради звернула увагу нардеп Ольга Блькова, але безуспшно. Вигдна олгархам правка у пдсумку була ухвалена.
Варто вдзначити, що це не перший випадок, коли у процес пдвищення ренти втручаються "трет сили".
Так, у серпн 2014 року Рада проголосувала за пдвищення ставки з 5% до 8%, але згодом виявилося, що у закон був "зашитий" понижуючий коефцнт, який залишив ефективну ставку на рвн 5%. Помилка була виправлена аж в березн 2015 року псля чергового внесення змн до Податкового кодексу.
Куди ж без агрохолдингв
Якщо минулорчний бюджет найбльше "дивдендв" принс аграрному мльярдеру Юрю Косюку, цей бюджетний процес в актив може соб записати один з власникв аграрного холдингу "Кернел" екс-нардеп Андрй Веревський.
Правка 541 нардепа вд БПП Олекся Мушака, який, до слова, родичем Веревського, суттво полегшила життя однй з найбльших аграрних компанй крани. Та й не тльки "Кернелу", а й всм представникам галуз харчово промисловост, як розширюють виробнич потужност будують нов об'кти - вд елеваторв до заводв з виробництва морозива.
Справа у тм, що ухвалена Радою правка скасову для бзнесу сплату так звано "пайово участ" у мсцев бюджети, яка може сягати до 10% вд загально кошторисно вартост будвництва таких об'ктв.
Для великих агрохолдингв виробникв, як розширюють сво потужност, це суттва економя. Особливо для "Кернела", який активно х нарощу.
Нараз компаня буду завод з переробки олйних у Хмельницькй област, два елеватори, термнал з переробки збергання зерна в Чорноморському порту. вропейський нвестицйний банк оцню вартсть цих об'ктв в 519 мльйонв доларв.
Сам Мушак в коментар ЕП наголосив, що зробив велику послугу усм аграрним пдпримствам виробниками.
"Сплата пайово участ податком на нвестиц фактично корупцйною схемою. Це нонсенс у бльшост розвинених кран. нвестори в регонах створюють нов робоч мсця, вкладаються грош в розвиток мсцево промисловост, а за це треба зразу заплатити до 10% вартост об’кту", - зазначив Мушак.
За його словами, вдсутнсть фксовано ставки пайово участ у формулюванн "до 10%" - це поле для зловживань.
Так, чинне законодавство не визнача, якою повинна бути ставка: мсцева влада сам виршу, це буде 1% чи 10% вд вартост будвництва. Тож в реальному житт бзнес, зазвичай, сплачу 1% у мсцевий бюджет, додатково "вддячу" мсцевй влад за малий вдсоток.
дине, що тут не в'яжеться - чому апрор корупцйна схема не була скасована для усх забудовникв, а лише для аграрв. На цьому пд час розгляду правок, зокрема, наголошувала депутат вд Самопомоч Тетяна Остркова.
"Це створю дискримнацю одного виду бзнесу перед ншим. Ми або взагал повинн його скасувати цей пайовий внесок, надавши компенсатори мсцевим радам, або не створювати пльг тим чи ншим галузям економки видам будвель", - пдкреслювала вона.
Зрештою, в парламент у "Кернела" потужне лоб ключовий "союзник" - депутатська група "Вдродження", голоси депутатв яко зграли одну з ключових ролей в ухваленн бюджету. Нагадамо, лдер "Вдродження" Вталй Хомутиннк ма також свою частку в "Кернел".
"За" пластик
Правкою 550 нардеп БПП Михайло Кобцев фактично пролобював скасування мпортного мита на гранули, з яких виробляють пластиков пляшки. Ранше х ввозили з митною ставкою в 1%, тепер вона буде нульовою.
В коментар вн пояснив, що так змни важлив для пдтримки втчизняного виробникв пет-пляшок, оскльки вони не можуть конкурувати з вропейськими, як купують зазначен гранули без сплати мита.
Кобцев родом з Харкова. У парламент потрапив за списками. Мсцевий харквський ресурс Mediaport пише, що Кобцев "працював в приватному бзнес вд створення лнз для окулярв до пластикових пляшок".
Близько двох рокв вн очолював ТОВ "ТНС", яке якраз спецалзуться на виготовленн тари з пластмаси. Тобто, автор правки знайомий з цю галуззю. Чи ма вн дос бзнес в цй сфер, нараз невдомо.
"Проти" контрафактного вск
Схоже, що ця поправка технчна, хоча захища вона певну бзнес-групу з захдно частини крани.
Поправка передбача, що так званий зерновий дистилят повинн виробляти лише спиртов заводи державно форми власност. Власне, спиртзаводв нших форм власност в Укран зараз нема через монополю ДП "Укрспирт".
Чим важливий зерновий дистилят для парламентарв?
У 2018 роц Рада на законодавчому рвн визначила поняття "вск". Це алкогольний напй, мцнстю вд 35% до 45% об'мних одиниць з характерним ароматом, виготовлений за коньячною технологю з витриманого в обвуглених всередин дубових бочках (мностях з обвугленою дубовою клепкою) зернового дистиляту.
Проте в закон "Про державне регулювання виробництва обгу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напов та тютюнових виробв" не було чтко передбачено, кому саме дозволено виробляти зерновий дистилят.
Тепер, завдяки поправц 577 нардепа з БПП Миколи Люшняка "Укрспирт" отримав монополю на виробництво спиртових дистилятв.
За словами Люшняка, у першому читанн було допущено помилку, що дозволяло пдпримствам усх форм власност виробляти зерновий дистилят. А це, мовляв, могло спричинити колапс на ринку призвести до його засилля контрафактним продуктом, тому що недобросовсн виробники, як використовують чуж торгов марки.
"Ця правка потрбна для того, щоб унеможливити виробництво контрафакту та неяксного алкоголю на ринку", - наголосив вн ЕП.
Чому це питання лобював Люшняк? Вн обирався за виборчим округом на Тернопльщин, яка за останн роки вийшла в передовики по модернзац спиртових заводв. В мереж можна знайти багато нформац про взити Люшняка на мсцев спиртзаводи та його част контакти з кервництвом "Укрспирту".
Водночас, бльшсть пдпримств ДП фактично контролюються не державою, а рзними напвкрмнальними кланами. За даними ЕП, спиртзаводи на Захднй Укран куру екс-нардеп-"свободвець", бзнесмен гор Кривецький, бльш вдомий пд прзвиськом "Пупс".
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
