Итоги 2020 года и задачи на 2021

2020-12-31 19:18

Основные достижения и неудачи украинской экономики в 2020 году и экономические риски 2021 года. (укр)

Екстраординарн шоки пандем спричинили посилене скорочення реального ВВП в Укран, динамка падння якого розпочалася ще до кризи коронаврусу.

Упродовж 2020 року тракторю падння ВВП вдалося загальмувати, за результатами року зниження реального ВВП буде ймоврно знаходитись на рвн до -5%, яке використовувалось Урядом при складанн плану Державного бюджету на 2020 рк.

Варто зазначити, що вдновлення економчно активност в Укран вдбуваться швидше, нж в бльшост сусднх кран вропи.

Так, якщо в квартал ВВП Украни скоротився на 3,5% проти вдповдного кварталу попереднього року, то в таких кранах як Чехя - на 5%, Угорщина - на 4,6%, Румуня - на 6%, Хорватя - на 10%.

Стабльнсть банквсько системи

Економчна криза у зв’язку з поширенням епдем COVID-19 не призвела до порушення стабльност банквсько системи в Укран.

Банквська система Украни зберга значний запас фнансово стйкост та потенцалу до кредитування: адекватнсть регулятивного капталу банкв на 01.12.2020 становила 21,67%, у тому числ основного капталу - 15,51%, що понад удвч перевищу нормативн значення Н2 та Н3 (10% та 7% вдповдно).

Регулятивний каптал банквсько системи зрс у листопад на 0,6%, а з початку року - на 21% - до 181,9 млрд гривень. Банки також з суттвим запасом виконують нормативи покриття лквднстю (LCR) як в ноземнй валют, так за всма валютами.

Низький рвень розвитку кредитного та фондового ринку посприяв тому, що криза реального сектору майжене позначилась на стабльност фнансового сектору.

Ризики дестаблзац фнансового сектору були невисокими. Джерелом поширення кризи цього разу, на вдмну вд всх попереднх криз (1997, 2008 та 2014 рокв) був не фнансовий сектор, а реальний сектор та сфера охорони здоров’я.

Яким може бути курс гривн у 2021 роц: прогнози банкрв та економств

Тому до досягнень цього року можна записати сумлнне виконання банквською системою сво функц обслуговування клнтв (включаючи адаптацю сервсв до кризових умов), забезпечення стабльного функцонування валютного ринку, усунення проблеми масового дефолту позичальникв.

Цльовий рвень нфляц

Псля перебування упродовж 11 мсяцв нижче рвня цльового коридору Нацонального банку за результатами 2020 року споживча нфляця повернеться до цльового дапазону, визначеного Основними засадами грошово-кредитно полтики на 2020 рк.

Водночас тривале перебування нфляц нижче нижньо меж цльового дапазону обумовило додаткове навантаження на позичальникв, як змушен були обслуговувати кредити за ставками, як включали завищений рвень нфляц, що не був реалзований.

Попри моврнсть тимчасового перевищення нфляцю свого цльового рвня у 2021 роц, стриманий внутршнй попит визначатиме помрн темпи зростання цн в Укран у середньостроковй перспектив.

Успшний бюджетний рк для державних фнансв

Попри негативну економчну динамку протягом року Мнстерству фнансв вдалося надолужити вдставання вд плану (понад 40 млрд грн на початку року), у 2020 роц дохдна частина бюджету була виконана.

Водночас низка полтичних ексцесв призвв до зриву виконання плану зовншнх державних запозичень, внаслдок чого в кнц року спостергалась напруга з виконанням плану видаткв, а також стрмко пдвищилась процентна ставка за новими розмщеннями ОВДП.

В грудн укранська сторона провела успшн переговори з МВФ, що розблокувало програми зовншнього кредитування.

Збережено довру та пдтримку мжнародних партнерв

Ефективн переговори з мжнародними партнерами про продовження програм фнансово пдтримки Украни сприяли розблокуванню доступу Украни до мжнародних фнансових ринкв та досягненню суттвого прогресу у реалзац кредитних угод з мжнародними органзацями.

o Мнстерство фнансв забезпечило отримання вд вропейсько Комс першого траншу в рамках програми макрофнансово допомоги обсягом 600 млн вро пд вдсоткову ставку з погашенням у 2035 роц, що збльшило загальну вибрку Украною коштв пльгово кредитно пдтримки С у 2014-2020 рр. до 4,4 млрд вро.

o Мж Украною та МБРР було пдписано Угоду про Друге додаткове фнансування, спрямоване на подолання наслдкв пандем COVID-19, у розмр 300 млн доларв США.

o Уряд Украни було пдписав кредитну угоду з вропейським нвестицйним банком за проектом з вдновлення нфраструктури Донбасу загальним обсягом 340 млн вро.

o Украна також здйснила розмщення додаткового випуску врооблгацй на суму 600 млн доларв США з рекордно низькою дохднстю 6,2% та цною пропозиц при вторинному розмщенн 108,914%.

Стан платжного балансу покращився

В 2020 р. поточний рахунок платжного балансу покращився на понад 11 млрд доларв США порвняно з минулим роком.

Це було викликано скороченням попиту на мпорт та зростанням цн на ключов товари укранського експорту, а також стйкстю надходжень з оплати прац та переказв громадян, обсяг яких знизився лише на 7% порвняно з вдповдним перодом минулого року.

Присутнсть Нацонального банку на валютному ринку дозволила запобгти необрунтованому змцненню гривн та сприяла збереженню цново конкурентоспроможност укранських експортерв, що позитивно вплинуло на динамку експорту.

Запроваджено державну пдтримку кредитуванню

У 2020 роц успшно розпочато реалзацю президентсько нцативи щодо стимулювання кредитування малого та мкробзнесу шляхом впровадження програми компенсац частини вдсотково ставки за банквськими кредитами.

Це дозволило бзнесу отримати близько 16 млрд гривень кредитв з компенсацю вдсоткв.

Розпочато програму надання портфельних гарантй держави за кредитами пд започаткування нового бзнесу. На так цл в Державному бюджет 2021 роц передбачено 5 млрд грн.

Знижено ставки за кредитами банкв

Середньозважена ставка за гривневими корпоративними кредитами у гривн у грудн 2020 року становила близько 8,2% рчних, що майже удвч нижче, нж у грудн минулого року.

Це стало можливим завдяки зниженню облково ставки НБУ, що прискорило низхдний тренд щодо вартост фондування банкв за рахунок гривневих депозитв, процентн ставки за якими яких у грудн знизились до сторично найнижчого рвня - 4,5%, у тому числ за гривневими депозитами суб’ктв господарювання - до 3,9%, фзичних осб - до 8,8%.

Що не вдалося зробити у 2020 роц - завдання на 2021 рк

Вдновлення процесу кредитування не вдбулось

Рвень кредитування економки знаходиться на позначц близько 12% ВВП. Це - один з найнижчих показникв у свт.

Починаючи з квтня 2020 року прирст кредитування економки призупинився: коливання номнального приросту працюючих кредитв вдбуваються в межах +/- 1 % до попереднього року (з врахуванням ефекту змни обмнного курсу). Розрив з сусднми кранами за рвнем кредитно пдтримки економки - збльшився.

нститут фнансового посередництва працю неефективно

Застй у сфер кредитування економки спостергаться на фон динамчного зростання грошово маси в банквськй систем.

Поряд з цим скорочуться грошовий мультиплкатор. Це ознакою того, що нститут фнансового посередництва та механзм монетарно трансмс працюють неефективно.

Особливе занепоконня виклика той факт, що в умовах дефциту кредитно лквдност в економц банки збльшують сво вкладення в зовншн активи.

Слабка нвестицйна активнсть пдпримств

Рвень нвестицй в економц, який до коронакризи перебував на низькому рвн (до 18% ВВП), в перод кризи суттво погршився.

За 9 мсяцв поточного року валове нагромадження основного капталу становить лише 12,6% ВВП.

При цьому, серед джерел фнансування нвестицй кредити укранських банкв становлять лише 4,3% (в 2019 р. було 5,6%).

Значною мрою нвестицйний процес 2020 р. пдтримувався за рахунок державних нвестицй в нфраструктурн проекти (частка коштв державного бюджету серед джерел нвестицй зросла до 6% проти 4,9% в минулому роц).

Притк ноземних нвестицй залишаться низьким

Гальмування структурних реформ та невизначенсть перспектив впливу пандем на укранську економку поки що стриму настро потенцйних зовншнх нвесторв.

Сальдо припливу П за 10 мсяцв 2020 р. становило лише 0,2 млрд доларв США. Чистий приплив портфельних нвестицй до приватного сектору також був близьким до нуля.

Майже упродовж всього 2020 року нерезиденти вилучали кошти з гривневих ОВДП. Лише на останнх аукцонах грудня х частка в ОВДП дещо збльшилась (за 11 мсяцв 2020 р. портфель ОВДП, як знаходяться у власност нерезидентв зменшився на 28% до 77 млрд грн станом на 11.12.2020).

Падння заощаджень

Падння заощаджень - ключовий тренд укрансько економки останнх рокв. Падння частки ВВП, яка направляться на прирст нацональних заощаджень стало специфчною ознакою тепершнього стану економки Украни.

На жаль, пд час кризи ця негативна тенденця посилилась. За 9 мсяцв 2020 р. на цл формування нацональних заощаджень було спрямовано лише 7% ВВП (В 2017 р. було 17,8%, 2018 р. - 15,2%, 2019 р. - 12,2%).

При тому, що в кранах С в умовах ниншньо кризи, навпаки, спостергаться стрмке зростання заощаджень (до 27% ВВП), що форму фундамент для швидкого посткризового вдновлення х економки.

Зменшення заощаджень домашнх господарств

З середини 2019 року домашн господарства Украни не тльки не створюють помтного позитивного внеску в нацональн заощадження, але, навпаки, зменшують х.

За останнй плинний рк (станом на квартал 2020 р.) норма заощаджень населення становить -0,9% вд х наявного доходу.

Для порвняння - середньорчний за останн 10 рокв прирст заощаджень населення в кранах С не опускався нижче 10% ВВП, а в перод ниншньо кризи - стрмко пдвищився до 20% ВВП.

Низький рвень формування заощаджень консерву проблему економчно вдсталост Украни, оскльки за такого стану не створються базовий ресурс для нвестицйного вдтворення економчного зростання.

Основн ризики 2021 року

Продовження негативного впливу коронакризи на економку

Зниження ВВП Украни за 9 мсяцв 2020 року становило 5,4%, а за результатами року в цлому становитиме близько 5%.

Основним драйвером вдновлення економчно активност продовжують виступати галуз з швидким оборотом коштв, зокрема, роздрбна торгвля, фзичн обсяги яко за 11 мсяцв 2020 року зросли на 7,8% до вдповдного пероду минулого року.

Водночас, нвестицйна активнсть пдпримств критично низькою - обсяг каптальних нвестицй пдпримств за 9 мсяцв 2020 року був на 35,4% нижчим вд показникв минулого року, а виробництво промислових товарв нвестицйного призначення у жовтн 2020 року - на 19,3% нижчим вд жовтня 2019 року.

Нестача каптальних нвестицй консерву стан втчизняного виробництва товарв з високою доданою вартстю та обмежу економчний потенцал втчизняно економки.

Недостатня глибина внутршнього ринку державних запозичень

Загальна сума потреб у фнансуванн Державного бюджету у 2021 роц становитиме близько 16% ВВП, що поряд з плановими показниками 2020 року рекордними значеннями за всю сторю Украни.

Для фнансування потреб в погашенн боргу та покриття дефциту у 2021 роц передбачаться залучити 702 млрд гривень (в тому числ зовншнх - 153,3 млрд гривень, внутршнх - 549,1 млрд гривень), ще 12 млрд грн плануться отримати вд приватизац державного майна.

Зважаючи на те, що майже 70% потреб у фнансуванн бюджету передбачаться покривати за рахунок внутршнх запозичень, це ставить вдповдн вимоги щодо мсткост та лквдност ринку ОВДП.

Суттве розширення участ держави на внутршньому ринку державних запозичень може негативно вплинути на стимули банкв здйснювати кредитування реального сектора економки та спровокувати зростання процентних ставок за кредитами.

Висока вартсть державного боргу

Висока вартсть державного боргу може спричинити кризу державних фнансв та суттво обмежу можливост фскально полтики.

Видатки на обслуговування боргу у 2021 роц становитимуть 161 млрд. грн або 3.6% ВВП (це суттво вище, нж в 2018-2020 рр.).

Оскльки рвень державного боргу становить близько 60% ВВП, це означа, що ефективна ставка обслуговування державного боргу Украни становить близько 6% рчних. Це вдвч вище за аналогчну процентну ставку у кранах свту з ринками, що формуються.

Залежнсть державних фнансв вд боргового фнансування суттво посилилась протягом 2018-2019 рокв.

Якщо в 2017 р. нов запозичення становили 16% вд сумарного потоку коштв вд податкв, соцальних внескв та запозичень, то в 2018 р. цей показник зрс до 19%, в 2019 р. - до 24%, а в перод за плинний рк з листопада 2019 р. по жовтень 2020 р. - до 26%.

Ризик пдвищення вартост державних запозичень суттво ускладню виконання державних програм з пдтримки економки, як необхдними для виходу економки Украни з кризи.

Вдсутнсть достатнього простору для фнансування державних витрат за прийнятною вартстю ставить Украну у нервн умови з кранами ЦС в контекст подолання наслдкв кризи.

Волатильнсть цн на свтових фнансових товарних ринках

Попри те, що кон’юнктура на свтових сировинних ринках у 2020 роц була сприятливою для укранського експорту, значна залежнсть Украни вд динамки цн на зовншнх ринках залишаться фактором ризику.

Державна промислова полтика повинна надал спрямовуватися на стимулювання нвестицйно активност у галузях з високою доданою вартстю, що сприятиме як збльшенню валютних надходжень до крани, так зменшенню залежност вд кон’юнктури зовншнх ринкв.

Як виконати завдання на 2021 рк?

Розвиток нструментв нвестування

Стимулювання заощаджень шляхом покращення виконання перерозподльно функц державних фнансв, пдвищення ефективност нституту фнансового посередництва, покращення механзму монетарно трансмс. Це потребуватиме конструктивно взамод монетарно та фскально полтики.

З боку державних фнансв заходами мають бути: бльш справедливий перерозподл доходв; виправлення диспропорцй в оплат прац рзних галузей, як фнансуються з бюджету; запровадження адекватного рвня прожиткового мнмуму; спрощення механзмв залучення наявних коштв громадян в державн цнн папери.

З боку монетарного блоку - пдвищення грошового мультиплкатора шляхом посилення зацкавленост банкв в кредитуванн нвестицйних проектв в нацональнй економц (замсть акумулювання коштв на НОСТРО-рахунках в ноземних банках та в цнних паперах ноземних емтентв); пдвищення зацкавленост банкв в розвитку фнансово нфраструктури та залученн коштв громадян в банквську систему для х продуктивного використання.

Розвиток нструментв нвестування на основ посилення алокацйно функц державних фнансв, формування точок росту з високим мультиплкацйним ефектом (включаючи розвиток фзично нфраструктури).

Вдновлення кредитування економки та оздоровлення механзму трансформац нацональних заощаджень в нвестиц через банквську систему; створення нституцйних передумов (завершення структурних реформ) для пдвищення зацкавлення ноземних нвесторв в нвестуванн у виробничий потенцал нацонально економки; державне сприяння залученню стратегчних нвесторв в велик нвестицйн проекти.

Активна полтика на внутршньому ринку державних запозичень

В мжнароднй практиц з початку кризи коронаврусу центральн банки як розвинених кран свту так кран з ринками, що формуються вдалися до започаткування чи розширення програм викупу активв.

Зазвичай так програми скеровуються на вдновлення криво дохдност на довгих термнах, недопущення зростання ринкових вдсоткових ставок та дестаблзацйних тенденцй на ринку.

Серед кран з ринками, що формуються, з початку коронакризи програми "кльксного пом'якшення" з масштабним викупом державних облгацй на ринку запровадили центральн банки Угорщини, Польщ, Румун, Хорват, Туреччини, Пвденно-Африкансько Республки, Чил, Колумб, Коста-Рки, ндонез.

Вдновлення Нацональним банком операцй з державними цнними паперами на вдкритому ринку, з огляду на наявний свтовий досвд та положення Закону Украни "Про Нацональний банк Украни" дозволить мнмзувати загрози широкомасштабно кризи у реальнй економц та сектор державних фнансв.

Обсяг таких операцй повинен бути достатнм для покриття розриву фнансування дефциту державних фнансв з урахуванням наявност нших джерел.

Стимулювання залучення коштв населення у ОВДП

Практика нших кран свту показу, що саме у пероди фнансових криз запозичення держави у населення стають одним з каналв фнансування потреб Уряду у валютних коштах зважаючи на зниження суверенних рейтингв та обмеженого доступу до комерцйних внутршнх та зовншнх ринкв капталв.

За даними Eurostat обсяг запозичень у населення, як змогли моблзувати уряди Угорщини, Португал, Мальти перевищу 10% ВВП; Кпру, тал, рланд - бльше 3% ВВП станом на кнець 2018 року.

Псля вдновлення економчного зростання, стаблзац стану державних фнансв, покращення суверенних кредитних рейтингв, як правило, уряди поступово зменшують суми запозичень у населення, вддаючи перевагу комерцйним запозиченням на внутршнх та зовншнх ринках.

Залучення до бюджету валютних коштв населення в ОВДП дасть змогу отримати альтернативний каналв покриття потреб Уряду в ноземнй валют знизити зовншньоборгов ризики державних фнансв.

Запровадження цльових програм рефнансування банкв

Запровадження цльових операцй з довгострокового рефнансування банкв, що спрямовуватиметься на антикризову пдтримку пдпримств реального сектору, дозволя активзувати (прискорити) кредитування економки та запобгти "витсненню" фнансових ресурсв з реального сектору на користь державних запозичень.

Така практика уже застосовуться в кранах С. З 2014 року вропейський центральний банк (ЦБ) запровадив програму TLTRO, яка спрямована на рефнансування банкв врозони пд кредити, як надан нефнансовим корпорацям та домогосподарствам (переважно для малого середнього бзнесу) на пльгових, порвняно з стандартними умовах.

Основною метою таких змн пдтримка найбльш постраждалих вд кризи малих та середнх пдпримств.

Розробка та впровадження Нацональним банком нструментв цльового рефнансування банквських кредитв, наданих суб’ктам економчно дяльност, полегшить навантаження на державний бюджет в частин заходв, спрямованих на пдтримку економчно дяльност.

Розширення державних програм пдтримки кредитування

Обсяг наданих кредитв в рамках Державно програми "Доступн кредити 5-7-9%" становить на сьогодн лише 3,6% вд загального обсягу кредитв суб’ктам малого та мкропдпримництва.

При цьому, параметри програми не заохочують банки-партнери збльшувати обсяги нового кредитування, натомсть стимулюють банки та х клнтв використовувати бюджетн ресурси для рефнансування ранше виданих кредитв пд 0%.

З огляду на це, доцльним удосконалити критер участ у Державнй програми "Доступн кредити 5-7-9" з метою фокусування на новостворен бзнеси та бзнеси, як найбльш вразливими до зниження попиту внаслдок кризи COVID-19, та посилення нвестицйно спрямованост.

Подальша конструктивна взамодя монетарно та фскально полтики ключовим завданням на майбутн та фактор успху державних антикризових програм.

Акцентом тако взамод ма бути створення умов для ефективного перерозподлу доходв, формування диного внутршнього ринку та стимулювання нових нвестицй у розширення виробничого потенцалу нацонально економки.

Подробнее читайте на ...

року 2020 державних ввп економки украни кредитування фнансв

В Германии с начала года более 50% электроэнергии получили из возобновляемых источников

За пдсумками першого кварталу 2020 року 52% електроенерг, яка використовуться в Нмеччин, була отримана з вдновлюваних джерел. Це на 7% бльше, нж за аналогчний перод минулого року. Про це повдомля DW. Зростання вдбулося, незважаючи на закриття заводв зменшення мпорту обладнання для сонячних та втрових електростанцй через вплив пандем на промисловсть Однак, як зазначають у Федеральнй асоцац енергетики та водного господарства Нмеччини, цю тенденцю не можна екстраполювати на весь 2020 рк. epravda.com.ua »

2020-04-06 19:03