Основные экономические достижения 2021 года в Украине и задачи на следующий год.

На 2021 рк покладалося багато надй та сподвань. Водночас рк, що мина, виявився неоднозначним.

Укран вдалося зберегти макроекономчну стабльнсть та загальмувати поширення пандем COVID-19, запустити державн програми пдтримки економки та вдновити економчне зростання.

Проте низка викликв, як стояли перед владою та суспльством рк тому, все ще актуальн.

Основн здобутки 2021 року

Економка Украни вдновлються. Однак темпи економчного зростання Украни у 2021 роц нижчими, нж в нших кранах вропи з ринками, що формуються.

За даними Держстату, економка Украни за 9 мсяцв 2021 року продемонструвала лише 2,2% рчного зростання, що не компенсу минулорчного падння (-4%).

Збережено фнансову стабльнсть. Банквська система залишаться стабльною, достатньо капталзованою, лквдною та прибутковою.

Загальносвтов тренди, як впливають на економку Украни та бюджет-2022

Економчна криза у зв’язку з поширенням епдем COVID-19 не призвела до порушення стабльност банквсько системи в Укран.

Банквська система Украни зберга значний запас фнансово стйкост та потенцалу до кредитування: адекватнсть регулятивного капталу банкв на 01.12.2021 становила 21,44%, у тому числ основного капталу - 14,45%, що понад як удвч перевищу нормативн значення Н2 та Н3 (10% та 7% вдповдно).

Регулятивний каптал банквсько системи зрс з початку року на 17% - до 213 млрд гривень, що його сторично найбльшим значенням.

Прибуток банквсько системи за 11 мсяцв 2021 року становив майже 66 млрд гривень, збльшившись у 1,5 рази порвняно з вдповдним перодом минулого року. Значна частина цього прибутку отримана державними банками в подальшому трансформуться в податков та нш доходи державного бюджету.

Вдновлено спвпрацю з мжнародними партнерами. Узгодження параметрв подальшо спвпрац з МВФ та отримання кредитно пдтримки вд мжнародних партнерв дозволило посилити зовншньоборгову стйксть державних фнансв та сприяло розблокуванню доступу Украни до мжнародних фнансових ринкв.

Продовжено державну пдтримку кредитування. У 2021 роц успшно продовжено реалзацю нцативи Президента Украни щодо стимулювання кредитування малого та мкро бзнесу шляхом впровадження програми компенсац частини вдсотково ставки за банквськими кредитами, а також надання пакетних гарантй пд нов нвестицйн проекти.

Це дозволило бзнесу отримати за програмою "Доступн кредити 5-7-9%" отримати вд уповноважених банкв майже 30 тис. кредитв на загальну суму близько 80 млрд гривень.

За державними гарантями на портфельнй основ банками було надано понад 2 тис. кредитв на загальну суму майже 7 млрд гривень.

Запуск програми пдтримки потечного кредитування дозволив повернути надю мльйонам домашнх господарств на покращення х житлових умов.

Реалзаця програм державного субсидування кредитування дозволила посилити трансмсйн ефекти монетарно полтики допомогти Нацональному банку сконцентрувати зусилля монетарно полтики виключно на проблематиц зниження нфляц.

Ефективна робота податкових органв дозволила забезпечити стабльн надходження до державного бюджету та гарантувати фнансов передумови для реалзац нцатив Президента з Великого будвництва, кредитно пдтримки бзнесу, наближення мнмально заробтно плати до прожиткового мнмуму, зменшення нервност тощо.

Скасовано мораторй та запущено ринок сльськогосподарсько земл. хоча на першому етап ринку продавати купувати земл с/г призначення можуть лише фзичн особи, кльксть угод з купвл-продажу с/г угдь в Укран вже перевищила 40 тис., а загальна кльксть земель, що яких було зарестровано правочини перевищила 100 тис. га.

Що не вдалося зробити у 2021 роц?

нвестицйна активнсть бзнесу та держави залишаться низькою. За 9 мсяцв поточного року на нвестиц в основний та оборотний каптал було спрямовано лише 10,1% ВВП (в минулому роц було 7,5%), тод як в середньому по груп кран з ринками, що формуються у 2020-2021 рр. цей показник становив 24% ВВП.

Основною причиною стагнац нвестицйно дяльност слабк темпи економчного вдновлення, в результат чого в кран не формуться адекватний внутршнй ресурс нацональних заощаджень - основного джерела нвестицй.

Так, за пдсумками 9 мсяцв 2021 р. на формування заощаджень суб’ктами економки було спрямовано лише 10% ВВП, тод як в середньому по кранах С на прирст заощаджень було спрямовано 25% ВВП вросоюзу.

Водночас фскальна та монетарна полтики, як мали б пдтримати економчне зростання, упродовж 2021 року були достатньо жорсткими.

Державн нвестиц концентровано спрямовувалися в дорожн будвництво. Однак в цлому каптальн видатки зведеного бюджету реально скоротилися на 12,5% проти попереднього року.

Залучення ресурсв для нвестицй за рахунок банквських кредитв та коштв ноземних нвесторв також не покращилося. Рвень банквського кредитування економки залишаться на рвн 14% ВВП (при середнх по регону Схдно вропи показниках у 50% ВВП).

Притк коштв ноземних нвесторв у акцонерний каптал у 2020-2021 рр. становить близько 20 дол. на 1 жителя в рк (наприклад, в Польщ аналогчний показник становить 115 дол. на 1 жителя).

В 2021 р. виплата доходв нерезидентам за нвестицями, кредитами та позиками вперше з 2014 р. перевищила доходи укранцв вд оплати прац в нших кранах (15,8 млрд проти 13,5 млрд дол. США).

Виплати нерезидентам доходв за прямими нвестицями (без ренвестованих доходв) в 2021 р. сягнули сторичного максимуму - 13,9% вдносно вкладеного ноземного капталу (в середньому за 2018-2020 рр. було 7,5%). При цьому каптал прямих нвесторв в Украну за 10 мсяцв поточного року взагал знизився на 85 млн. дол. США.

Цльового рвня нфляц не було досягнуто. У 2021 роц нфляця лише один мсяць перебувала в межах цльового коридору псля чого стрмко прискорилася, незважаючи на пдвищення облково ставки центральним банком.

Причиною недостатньо ефективност зусиль з приборкання нфляц став немонетарний характер, викликаний переважно реформуванням тарифв, свтовими цнами, епдемологчними витратами тощо, а також слабкстю монетарно трансмс.

Вразливий до змн на зовншнх ринках стан платжного балансу. У 2021 роц поточний рахунок платжного балансу буде зведено лише з незначним дефцитом (близько 1% ВВП).

Водночас як в 2020 р. ця ситуаця зумовлена не розвитком укрансько економки, а наслдками пандем, структурою укранського експорту (сировинний, що слабко реагу на змни споживчого попиту) та стабльним джерелом надходжень у вигляд грошових переказв, як становитимуть понад 14 млрд дол. США за результатами 2021 р.).

Виплати дивдендв та ренвестованих доходв значною мрою були компенсован надходженнями грошових переказв в Украну.

Водночас прогнози подальшо динамки стану поточного рахунку платжного балансу вказують на поступове розширення його дефциту до 4% ВВП вже в 2023-2024 рр. унаслдок погршення умов торгвл, зростання внутршнього попиту та змцнення реального курсу гривн.

Через нерозвиненсть фондового ринку в Укран, обсяг зовншньо заборгованост великих корпорацй та низьку нвестицйну привабливсть Украни операц державного сектору визначали динамку фнансового рахунку.

Показовим також той факт, що понад 90% П реального сектору надходять у вигляд ренвестованих доходв. Тому прогнози щодо пожвавлення припливу капталу у форм П мають суттвий ризик невизначеност.

Мжнародн резерви за пдсумками року становитимуть понад 30 млрд дол. США та коливатимуться на рвн 29-31 млрд дол. США впродовж 2022-2025 рр.

Фактично незмнний рвень резервв призведе до того що за прогнозами МВФ впродовж 2021-2026 рр. рвень достатност резервв за композитним критерм зменшиться з 97% до 73%, а у мсяцях мпорту майбутнього пероду з 4 до 2,5 (мнмально достатнм вважаться значення на рвн 3 мсяцв майбутнього мпорту).

Дефцит бюджету обмежувався спроможнстю Уряду здйснювати запозичення за прийнятною вартстю. Псля вимушеного розширення дефциту державного бюджету у вдповдь на пандемю COVID-19 (до 5,3% ВВП) в 2020 р. уряд проводив достатньо стриману фскальну полтику впродовж бльшо частини 2021 р.

Зокрема, впродовж счня-жовтня 2021 р. доходи зведеного бюджету зросли на 21% р/р, а видатки лише на 12%. Податков надходження зросли майже на 30% завдяки пдвищенню ефективност адмнстрування платежв, сталому внутршньому споживчому попиту та пришвидшенню нфляц.

Зокрема, через висок темпи росту номнального ВВП надходження вд ПДВ з вироблених в Укран товарв зросли на третину, а стрмке вдновлення мпорту сприяло значним надходженням ПДВ та акцизв з ввезених на територю Украни товарв (+38% р/р).

Водночас видатки зростали нижчими темпами, нж заплановано. Високими темпами зростали видатки на охорону здоров’я (+26% р/р), зокрема, через закупвлю вакцин та проведення масово вакцинац, а видатки на соцальний захист населення мають перевищити показники нфляц, що пдтрима реальний рвень доходв громадян.

Хоча темпи зростання видаткв, як правило, пдвищуються наприкнц року, орнтовний дефцит зведеного бюджету за пдсумками 2021 р. не перевищить 4% ВВП, а за прогнозами МВФ та НБУ продовжить скорочуватися в 2022-2025 рр., вдображаючи заходи фскально консолдац до рвня близько 2,5% ВВП.

Васлдок стримано фскально полтики, стрмкого зростання номнального ВВП (+24%) та вдносно стабльного обмнного курсу спввдношення державного та гарантованого боргу до ВВП впродовж 2021 р. скоротилося бльше нж на 10 в. п. до рвня близько 50% ВВП, що суттво нижчим за середнй рвень цього показника для кран, що розвиваються (близько 63% за прогнозами МВФ).

Це створю певний запас фскального простору для стимулювання економчного зростання та/або нвелювання негативних шокв в середньостроковй перспектив.

Кредитування бзнесу значною мрою залежить вд державно пдтримки. Працююч кредити в економку за рк зросли на 27% (в т. ч. бзнесу - 20%, населенню - 37%).

Однак, ключовою причиною такого приросту було його фскальне стимулювання за урядовими програмами ("5-7-9", потечного кредитування, пакетних гарантй), на як припада понад 50% приросту кредитного портфеля банкв.

При цьому, рвень монетизац економки Украни (М3/ВВП) скорочуться. Якщо на початку року рвень монетизац становив 44% ВВП, то на кнець листопада - лише 38% ВВП.

Грошовий мультиплкатор (М3/грошова база) залишаться низьким (2,5), що вказу на низький рвень трансформац грошових потокв банквсько системи у нов кредити та позики.

В цлому частка працюючих кредитв у ВВП залишаться нижчою 15% (найнижчий у свт показник серед кран ЕМ).

Незважаючи на помтну трансмсю кредитних ставок в цлому, кредитний канал залишаться малозначущим для реальних економчних процесв, оскльки дуже вузьким: обсяг працюючих банквських кредитв корпоративному сектору становить лише близько 10% ВВП (при середньому у кранах Схдно вропи значенн у 30% ВВП).

Основн ризики 2021 року

Продовження негативного впливу коронакризи на економку. Наслдком реалзац цього ризику стане пдвищення епдемологчних витрат суб’ктв економки та зниження продуктивност виробництва.

Низький рвень нвестування призводитиме до зниження ефективност використання наявних факторв виробництва та зниження економчного потенцалу крани.

Погршення умов на зовншнх товарних та фнансових ринках. Ризик бльш тривалого нфляцйного шоку в розвинених кранах створю передумови для швидкого переходу ЦБ цих кранах до бльш жорстко монетарно полтики.

В умовах пожвавлення економчного зростання в розвинених кранах це неминуче призведе до вдпливу та здорожчання капталу для кран, що розвиваються.

Актуальним залишаться ризик погршення умов торгвл для Украни: тривале збереження високих свтових цн на енергонос, зокрема на нафту та природний газ та/або падння свтових цн на товари укранського експорту. Подбна ситуаця призведе до пдвищення девальвацйного та нфляцйного тиску в Украни.

Завдання на 2022 рк

Для пдвищення впливовост монетарно полтики на нфляцю та нш показники розвитку економки важливо вдновлювати та розвивати нститут фнансового посередництва та механзм монетарно трансмс.

Одним з напрямв розвитку трансмсйного механзму монетарно полтики пдтримка кредитування за допомогою нструментв Уряду та НБУ.

Кредитування суб’ктв малого та мкропдпримництва в рамках Державно програми "Доступн кредити 5-7-9%" вже форму майже половину рчного приросту обсягв банквського кредитування бзнесу. В подальшому важливо сконцентрувати акценти дано програми на кредитах пд нов нвестицйн проекти, що посилить трансмсйн ефекти даного нструменту.

Запровадження нструментв центрального банку з довгострокового рефнансування нвестицйних цльових кредитв банкв, дозволило б нтенсифкувати розвиток кредитного каналу монетарно трансмс.

Слд також пам’ятати, що банквський бзнес потребу пдтримки, як будь-який нший бзнес в умовах кризи.

Тому, запроваджуючи нов вимоги банквського нагляду, у вдповдност до оновленого законодавства та мжнародних стандартв, потрбно дотримуватися зваженого та недискримнацйного пдходу, який дозволятиме банкам нвестувати у свй розвиток та покращувати сервси, дотримуючись нтересв вкладникв.

Розвиток нструментв державного стимулювання нвестування. Стимулювання нвестицй у виробництво та робоч мсця ма бути безумовним проритетом державно економчно полтики.

Структурн реформи у судовй та правоохороннй систем поступово покращуватимуть правов передумови бзнес-активност та захист прав власност. Однак, низький рвень доходв населення обмежу попит та можлив прибутки потенцйних нвесторв.

Тому, на початковому етап нвестицйно нтенсифкац економки для пдвищення комерцйно зацкавленост нвесторв важливо запровадити механзми державного стимулювання нвестицй, так як програми здешевлення кредитування, податкового субсидування, державного супроводу стратегчних нвесторв ("нянь"), стимулювання мпортозамщення та локалзац тощо.

Не менш важливо пдтримувати та розвивати прокти фзично нфраструктури. Яксна нфраструктура потенцйно знижу трансакцйн витрати нвестора пдвищу готовнсть нвестувати кошти у бзнес-проекти.

Вирвнювання доходв в економц та пдвищення норми заощаджень. Бльш справедливий розподл доходв економки сприя пдвищенню рвня заощаджень та х прогресивнй мультиплкац.

Заощадження населення Украни протягом останнх рокв не перевищують 3% ВВП, а в окрем пероди набувають вд’мних значень.

Така ситуаця сигналзу про проблеми нервност, справедливого формування та перерозподлу доходв економки. Адже внутршн заощадження - основний ресурс нвестицй для будь-яко економки.

Тому важливо посилити акценти фскально та монетарно полтики на ефективному виконанн посередницьких функцй.

У державних фнансах - через справедливий перерозподл доходв та алокацю фнансових ресурсв в проритетних сферах з високим мультиплкацйним ефектом; в грошово-кредитний сфер - через ефективне фнансове посередництво мж власниками заощаджень та потенцйними нвесторами.

Конструктивна взамодя монетарно та фскально полтики. Ефективнсть використання та розвитку потенцалу економки крани цлком повнстю залежить вд ефективност державно економчно полтики.

Минулий рк засвдчив, що ршення державно економчно полтики не були оптимальними для умов, в яких опинилася Украна.

Цлей як ставили на початку року, не було досягнуто, наприкнц року загострилися окрем ризики макроекономчно стабльност.

Багато в чому це було пов’язано з проблемою налагодження конструктивно взамод рзних ланок державно полтики - монетарно, фскально, структурно.

Враховуючи, що спльною метою дяльност центрального банку та Уряду пдтримка економчного розвитку крани, конструктивнсть взамод рзних ланок економчно полтики буде досягнуто лише за умови, коли цл кожно з нституцй, вдповдальних за проведення цих полтик, будуть чтко вдповдати спльнй мет дяльност, тобто спрямовуватися на розв’язання проблем економчного розвитку.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...