Украина могла бы "абсорбировать" огромные средства, но в государстве отсутствуют инфраструктура для реализации проектов и деловая культура. (укр)

Зараз все частше та гучнше точаться розмови про перспективнсть нфраструктурних проектв для оздоровлення укрансько економки.

Якщо подивитися на сторю сусднх кран, то саме нвестиц в нфраструктуру ставали ключовим фактором "перезапуску" економк.

Так було в Польщ, Литв, Азербайджан та десятках нших кран.

Ми не самотн у свому прагненн. Я працюю в галуз, яку у свт називають "водна нфраструктура", а у нас - водо-каналзацйне господарство.

Наш зральськ колеги вважають, що долар, нвестований у водну нфраструктуру, приносить не менше п'яти доларв прибутку, породжуючи нову яксть послуг, робоч мсця, старт нових перспективних напрямкв. В Укран таких розрахункв не робили, проте свтов цифри можна застосувати до нашо ситуац.

Згдно з стратегю розвитку водно галуз Украни, яку розробила данська консалтингова компаня Cowi на початку 2000-х рокв, тльки для стаблзац укрансько галуз необхдно було нвестувати близько 40 млрд дол.

Украна таких коштв не ма, але для Свтового банку модернзаця укрансько нфраструктури вигляда перспективним напрямком. Теоретики нвестування в нфраструктуру мають прогнози, цифри, але галузев фахвц розумють, наскльки колосальний розрив сну мж теорю практикою.

Хочу подлитися ключовими висновками, як я зробив пд час реалзац великого нфраструктурного прокту Urban Infrastructure Project-2 на Житомирському водоканал в рамках договору Свтового банку та Мнрегону.

1. В Укран вдсутня "нфраструктура" для реалзац нфраструктурних проктв.

Перш системн спроби модернзац укрансько водно нфраструктури почалися у 2008 роц, коли Свтовий банк видлив перший великий кредит, 140 млн дол, на прокти з модернзац 14-ти водоканалв Украни.

Цей "плот" тривав протягом 2008-2015 рокв. Як правило, прокти були спрямован на пдвищення енергоефективност водоканалв. Результат - енергоспоживання цих пдпримств було знижено в середньому на 31%.

За час пдготовки та реалзац "плота" змнилося дев'ять профльних мнстрв (в середньому мнстр перебував на посад менше року), см вдповдальних заступникв мнстра - координаторв проектв.

Для реалзац проектв за свтовими стандартами звтност Свтовому банку довелося навчати команди. Залучити таких фахвцв з ринку було неможливо.

У травн 2014 року в офс Свтового банку в Кив уповноважен представники вд Украни пдписали угоду про старт другого проекту мського розвитку (Urban Infrastructure-2) на 350 млн дол, згдно з яким десять укранських мст отримували кредити на вигдних умовах для модернзац нфраструктури.

"нфраструктури" для реалзац проктв у мстах теж не було. Навть т мста, як мали досвд участ в першому прокт, також повинн були шукати навчати кадри.

Професйн кадри в таких проктах - один з ключових чинникв х успшно реалзац. Вдсутнсть компетентних людей суттво вплива на "пропускну здатнсть" фнансв, навть коли грош перестають бути проблемою.

Хоча другий кредит СБ був розрахований на п'ять рокв, процес реалзац так затягнувся, що за чотири роки водоканали реалзували не бльше 15% коштв.

Мй висновок: щоб Украна могла ефективно використовувати кредити, держав треба нституалзувати роботу з МФО. Наприклад, створити постйний штат фахвцв, який працюватиме тльки в таких проктах, накопичуватиме експертизу та кейси. Цей досвд дозволить втлювати прокти якснше та швидше.[BANNER1]

2. Чиновники не виконують домовленост про повернення кредитв.

Кредити Свтового банку на модернзацю нфраструктури водоканалв видляються з певними умовами. Алгоритм повернення коштв чтко прописаний в договор про субкредитування. Водоканали повертають кредити шляхом включення в тариф коштв на погашення тла позики вдсоткв.

Всупереч мжнародному договору, нацональний регулятор, НКРЕКП, рунтуючись на сво суб'ктивнй думц, вважа, що грош в тариф на воду - рч необов'язкова, питання повернення мжнародних нвестицй якось виршаться.

Виходить, що домовленост на урядовому рвн перспектива довгострокових кредитв перебувають пд загрозою зриву через ршення членв нацкомс.

Звсно, кредити Свтового банку та БРР захищен: у раз невиплати грош поверта Мнфн. Однак такий стан речей показу, що укранська держава не ма синхронзовано позиц з реалзац нфраструктурних проктв.

Укранськ полтики з одного боку заявляють, що будують лберальну економку, а з ншого - обцяють соцальн тарифи. Для того, щоб Житомирський водоканал повернув кредит Свтового банку, ниншнй тариф потрбно пдвищити на 26%. Проте члени НКРЕКП переконан, що пдвищення можливе тльки до 10%.

На папер ми обцямо мжнародним фнансовим нституцям повернення кредиту через тариф, на дл - як доведеться. Чим це загрожу? Вдсутнсть дино позиц щодо нвестицй не да перетворити струмочок грошей в бурхливий потк. Неможливо реалзовувати велик проекти не виконувати мжнародн правила.

Мй висновок: держава повинна визначитися з проритетами: яксна нфраструктура або популстськ тарифи.

3. Низький рвень проктв та економя на послугах консультантв.

нфраструктурн прокти в укранських мстах дуть важко. Багато ресурсв витрачаться даремно, в управлнцв нема н досвду, н компетенцй. Багато хто перебува в люз, що впораться з проктами самотужки.

Мо завдання - побудувати сучасн очисн споруди в Житомир. Такого експертного пулу фахвцв в Укран просто нема - не будували ми в останн 30 рокв очисн споруди. Через це прокт очисних для Житомира розробляла спанська нжинрингова команда, яка ма десятки таких кейсв.

Керують реалзацю проекту австрйськ менеджери. Контракт з ними - це 3 млн дол. Для укранського чиновника - це неймоврна сума. У нашй культур в принцип не прийнято витрачатися на консультантв консалтинг. Як правило, це йде "в пакет" в основним продуктом, наприклад, з обладнанням.

Тимчасом у свт консалтинг - важлива частина витрат, на не закладають до 10% вд суми проекту. Чому? Тому що у консультантв ункальн знання компетенц. Думаю, наш австрйськ консультанти вже не раз заощадили нам чимал суми.

Наприклад, не дали нашим пдрядникам перевищити затверджений кошторис, вчасно попередили неяксне будвництво, а головне - вони передають нам свою бльш ефективну логку ведення проектв. Тобто в процес реалзац прокту команда водоканалу ма можливсть вивчати вропейськ стандарти.

Мй висновок: для реалзац нфраструктурних проектв потрбн сильн навчен управлнц.[BANNER2]

4. Прокт ста полем битви замовника з пдрядниками.

Багато нфраструктурних проктв зазнають невдач через людський фактор непорозумння мж замовником та пдрядником. Для мене було великим вдкриттям, коли австрйськ консультанти радили мен не зупиняти платеж.

В Укран вважаться нормальним, коли замовник зупиня платж пдряднику. Для вропейсько культури це нонсенс. У них вважаться, що мсячний борг гальму проект на чотири мсяц. Укранськ кервники недооцнюють фактор часу.

"Грош потрбно платити платити вчасно, навть якщо ти не задоволений свом пдрядником", - повторюють мен мо консультанти мало не щодня.

Я знаю, що багато мох колег страждають вд якост виконання робт. Майже вс вони використовують невиплату як нструмент помсти або впливу, сподваючись, що пдрядники будуть будувати навть без передоплати. Однак логка така, що на тендер пдрядник зазвичай вигра завдяки цн.

Це означа, що вн деалзу ситуацю розрахову на вчасну оплату. Тут коло замикаться. Як тльки ти пересташ платити йому, вн переста платити постачальникам субпдрядникам. Проект зупиняться грузне в обопльному невдоволенн. В результат втрачають замовник, виконавець, банк, мсто, крана.

Що робити, коли яксть робт пдрядника не задовольня замовника? Мо австрйськ консультанти радять набагато бльше часу присвятити написанню проекту, деталзувати всю нформацю, не заходити з пдрядником в конфлкт, а намагатися знаходити конструктивн виходи з поточного положення.

Мй висновок: укранська нфраструктура могла б "абсорбувати" величезн потоки коштв, але пропускна здатнсть - дуже низька. Коли ми запрошумо нвесторв, треба розумти, чи здатн ми працювати з цими нвестицями.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...