Зеленое соглашение приведет к росту спроса на металлолом в мире. В то же время тонна экспортируемого лома дает государству 1914 грн, тогда как тонна лома, переработанного в сталь - 8200 грн в виде налогов. (укр)

Цього року на Украну чекають дв важлив под у сфер еколог та захисту довклля. По-перше, вже зовсм скоро офцйний Кив повинен оголосити другий Нацонально-визначений внесок (НВВ2).

Це нов зобов'язання, як наша крана взьме на себе щодо зменшення викидв парникових газв до 2030 року в рамках Паризько угоди.

Ну а по-друге, вросоюз до кнця 2 кварталу ма оприлюднити, як саме та проти яких кран вн збираться застосовувати так званий "вуглецевий" податок (CBAM) аби захистити свох виробникв, що впроваджують заходи с декарбонзац виробництва.

Поки що точних параметрв ан першого, ан другого нема, проте вже зрозумло одне: прийнявши план зниження викидв СО2 European Green Deal, згдно якого вропа ма стати екологчно нейтральним континентом до 2050 року, вросоюз накладе зобов’язання на вропейських металургв перейти до бльш екологчного виробництва стал.

Проте зробити це буде вкрай непросто, оскльки зараз у свт снують лише дв технолог, що дозволяють витримувати норми Зелено угоди - це водневе виробництво стал та електросталеплавильний спосб.

Як не повторити помилки сусдв у зеленй трансформац?

Перша з них довол примарною: застосування водню не вдбуваться в промислових масштабах, а поодинок прокти, що анонсуються, мають дослдно-випробувальний характер.

диною промисловою технологю виплавки стал, яка дозволя суттво знизити викиди СО2, електрометалургя.

Паростки брухтового протекцонзму

Таким чином, виплавка стал за допомогою електроенерг - нараз диний метод, який дозволя металургам дотримуватися викидв СО2 згдно з Green Deal.

А з цього виплива наступне: вже зовсм скоро глобальний попит на металобрухт почне рзко зростати з одночасним протекцонзмом по вдношенню до власно сировини.

Це пов’язано з тим, що тльки у США частка електрометалург у загальному обсяз виробництва стал значно перевищу 50%. У той же час у С цей показник склада близько 40%, у Пвденно Коре - 35%, у Япон - 20%, а в Кита - менш 10% (згдно з даними асоцац Worldsteel за 2019 рк).

дйсно, вже можна спостергати ц тенденц. Наприклад, наприкнц минулого року вропейське сталеве лоб Eurofer закликало Еврокомсю запровадити обмеження на експорт металобрухту.

А у Великобритан зробили бльш радикальну заяву: власник мсцевих металургйних заводв Санжв Хупта закликав уряд крани взагал заборонити вивз брухту аби металурги мали змогу декарбонзуватися.

з найсвжшого - японський сталевий велетень Nippon Steel заявив, що ма намр нвестувати у будвництво великих електросталеплавильних печей для переплавлення металобрухту з метою досягти вуглецево нейтральност до 2050 року. Ц нцативи вже знайшли вдображення у бзнес-план компан.

Чому Укран потрбен брухт

Незважаючи на прогресуючу дендустралзацю, Украна все ще залишаться краною з розвиненою металургю, що фундаментальною галуззю укрансько економки.

Пдпримства ГМК формують п’яту частину укранського товарного експорту, забезпечують понад 30 млрд грн вдрахувань до бюджетв усх рвнв та дають роботу близько 280 тис. укранцв.

При цьому металобрухт - це критично необхдна сировина для метзаводв, оскльки ан конвертерна технологя, ан мартенвська, ан електрометалургйна (тобто жодна з снуючих) не можуть виробляти сталь без брухту.

Проте заготвля ц сировини в Укран скорочуться вже два десятилття поспль. Так, якщо у 2000 роц ломозбр досяг максимально позначки у 11 млн тонн, то вже за пдсумками 2019-20 рокв брухтозаготвельна галузь послдовно встановила два антирекорди - 3,1 млн тонн та 2,9 млн тонн вдповдно.

Укранськ металурги постйно вдчували дефцит брухту, через що багато сталеплавильних потужностей йшли у перестй. Додатковим негативом став експорт сировини, який у 2015 роц сягнув неймоврно позначки у 1,2 млн тонн.

Саме для запобгання кризових явищ у втчизняному ГМК Верховна Рада 4,5 роки тому запровадила мито на експорт брухту.

Це дало позитивнй ефект, однак не вдразу: дефцит брухту скоротився з 20% до 11% в перший рк д мита, а по завершенн минулого року вн був фактично подоланий.

При цьому варто вдзначити, що Укран набагато вигднше переробляти брухт на метпдпримствах в продукцю з доданою вартстю, нж експортувати сировину.

Спвставимо: 1 тонна експортованого брухту да держав 1914 грн, тод як 1 тонна брухту, переробленого в сталь, приносить 8200 грн бюджетам всх рвнв у вигляд податкв.

Бльше того, майже 95% експорту укранського брухту вдвантажуться до кран, що проводять економчно недружню полтику до укрансько металург: до Приднстров’я Туреччини.

Так, у Туреччин дють мита проти укрансько металопродукц, а Приднстров’я - це взагал росйський анклав на кордон з Украною, який нада фактично безкоштовну електроенергю газ мсцевому металургйному заводу.

Тобто нсентницею з точки зору державно економчно полтики стимулювати розвиток турецько та приднстровсько промисловост, вддаючи м свою стратегчну при цьому дефцитну сировину.

Пдсумовуючи, можна з упевненстю стверджувати, що мито на експорт брухту зробило свою справу - укранськ металурги залишилися з сировиною, а бюджети - з податками.

Про необхднсть продовження його д говорити зайве. У цьому випадку треба розраховувати на збереження десяткв тисяч та створення нових робочих мсць, додаткове зростання ВВП, скорочення споживання енергоресурсв та викидв СО2, а також залучення додаткових нвестицй на переоснащення метпдпримств, що набува особливо актуальност в умовах розгортання вропейського зеленого курсу.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...