Украинский монополист на рынке удобрений хочет через суд добиться внедрения квот на импорт. (укр)

Питання мндобрив мало цкавить широку громадськсть - лише вибух в Бейрут спровокував дискус щодо безпекових загроз, проте й вони досить швидко вщухли.

Тому проблема цноутворення на ринку мнеральних добрив мало турбу суспльство, щонайменше до того часу, допоки не призводить до зростання цнникв на полицях магазинв.

Зараз все може дещо змнитись. Але почнемо з стор.

В 2017 роц пдпримства холдингу "Остхем" зупинили реалзацю добрива аграрям, посилаючись на неврегульован питання з урядом.

Бльшсть агропдпримств та аграрних компанй виявились заручниками недовизнано монопол, не отримали вчасно добрива, зазнали втрат через порушення термнв технологчних операцй або недовнесення необхдних обсягв добрив.

серед ншого - спробували перекрити нестачу за рахунок мпорту - нших варантв просто не було. Наслдки ц ситуац вдчувались в 2018 роц - мпорт азотно групи добрив хоч знизився в пвтора рази, але все одно був суттвим.

Як висновки зробила для себе група "Остхем" - думате ми почули про сучасн нструменти хеджування по обсягах цн поставок газу, щоб гарантувати покупцями добрив ритмчнсть свочаснсть поставок?

Н, пдпримства "Остхему" звернулись до Мнекономки з нцативою щодо запровадження квотування мпорту, посилаючись на... його зростання, яке було спровоковано самою ж групою.

Формально зростання було, чиновники Мнекономки також сильно не обтяжували себе роздумами, - пдготували ршення щодо запровадження квот.

Проте згодом Мжвдомча комся з мжнародно торгвл схвалила нше ршення - залишити заявку щодо квот без розгляду.

Квотування на ринку добрив, або Яку економчну модель ми будумо

На додаток до того, якими були причини зростання мпорту, нша складова - виробники азотних добрив при ниншнх цнах на газ мають дуже непогану конкурентоспроможнсть запровадження квот на мпорт м може бути потрбне лише з одню метою - для вдскання вд кон’юнктури свтового ринку отримання гарантовано супер-марж.

Подбн стор в нтересах одн людини зараз часто тягнуть за собою пильну увагу правоохоронних органв (хоча з неочевидними наслдками), тому грати в ц гри хоче далеко не кожний.

Фактичн дан пдтверджують правильнсть ршення Комс. Якщо, наприклад, в першому квартал 2020 року зовншня торгвля азотним добривами була дефцитною - мпорт перевищував експорт на 16 млн доларв США, то вже за счень-серпень цей дефцит був бльше нж перекритий, а сальдо було позитивним становило 113 млн доларв США.

Ви спитате де тут загроза вд мпорту? Але, на думку "Остхема", вона . Одне з пдпримств групи, "Черкаський Азот", оскаржило ршення Мжвдомчо комс з мжнародно торгвл в Окружному адмнстративному суд Кива.

Проблем насправд не в цьому - кожен ма право на правосуддя. Проблема в тому, що предметом оскарження не лише скасування ршення Комс щодо незапровадження квот, але зобов’язання Комс прийняти ршення щодо х запровадження!

По сут, "Остхем" пропону пдмнити ршення мжвдомчого органу, статус якого визначений Законом Украни, судовим ршенням.

У цьому випадку треба розумти, що Комся - це не додаток до Мнекономки, а самостйний орган, який оцню не лише формальн пдстави для прийняття того чи ншого ршення, але х вплив на економку (згадаймо оцнку Кивсько школи економки - мнус 200 млн доларв США економчного ефекту вд квот на добрива).

Наприклад, представник Антимонопольного комтету може брати до уваги, що при квотуванн збльшаться без того очевидн ознаки монопольного становища "Остхему".

А в Мнфн, наприклад, можуть взяти до уваги, що при зростанн цн на добрива зменшенн х використання, ми отримамо менш врожа, менший експорт , вдповдно, загрози для фнансово стабльност.

Але кого це турбу, якщо позицю Президента (щодо недопущення преференцй для олгархв), закони Верховно Ради (щодо спецального статусу Комс), Кабнету Мнстрв урядових мжвдомчих органв (щодо не запровадження квот) можна перекрити одним ршенням ОАСК?

Щонайменше, так думають в "Остхем". Що думають в ОАСК, покаже ближчий час - розгляд справи заплановано на 5 жовтня.

Ви думате все це про добрива? Н - це сторя про те, як вся система органв держвлади множиться на нуль.

Якщо таке ршення буде схвалено, вже вдчутно уявляться соб нша ситуаця, коли, наприклад, Мнстратег направля проект ршення на погодження мнстерствам вдомствам, а ОАСК зобов’язу х погодити це ршення у раз вдмови. Президент, Верховна Рада Кабнет Мнстрв зайв в цй систем координат.

Щоб пересвдчитись, чи це дйсно так, дочекамось 5 жовтня.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...