Что нужно сделать для привлечения в отрасль вдвое больше специалистов в ближайшие три года. (укр)

За останн п'ять рокв кльксть Т-спецалств в Укран подволася перевищила 200 тис.

Повторюючи свтов тренди, експорт Т-послуг, за даними НБУ, досяг 5 млрд дол перегнав показники машинобудування та хмчно промисловост.

До 2024 року Украна сформувала амбтн плани: пдвищити частку Т у ВВП крани до 10%, перевести вс публчн послуги для бзнесу та громадян в онлайн та допомогти шстьом мльйонам укранцв опанувати цифров навички.

Ц плани - свдчення того, що Т-ринок в Укран розвиваться надзвичайно стрмкими темпами. Одразу постають два головн питання: чи вистача ринку професйних кадрв чи встига освта за темпами запиту ринку.

На прохання Мнцифри та МОН ми зробили експрес-аналз, щоб чтко артикулювати проблеми. Псля цього, як вдомо, виршувати х значно простше.

Ми почали з аналзу статистичних даних. Вн задекларував те, що галузь розумла не перший рк: Т-сфера стоть на пороз гострого дефциту кадрв.

Нараз в кран понад 200 тис Т-спецалств. Вдповдно до Нацонально економчно стратег, за десять рокв х кльксть може перевищити 700 тис. Тобто щороку на ринок з укранських вишв мають виходити 50 тис айтвцв.

Аналз показав, що укранськ ВНЗ щороку випускають лише 25 тис Т-фахвцв, що наполовину менше вд потреб ринку. Однак 12 тис з них одразу кладуть сво дипломи в шухляду не роблять жодного кроку в отриманй профес.

В яких кранах айтвцям краще де там мсце Украни: порвняння податкв вартост життя

Таку освтню прогалину пдтвердили й експерти. Ми опитали понад 150 респондентв, долучили до обговорень понад 100 фахвцв, запросили до далогу щонайменше 35 бзнес-асоцацй, Т-кластерв та компанй, провели 15 рунтовних нтерв'ю з ключовими експертами та п'ять загальних обговорень.

Це дозволило нам ясно аргументувати головну тезу: Т-ринок в Укран росте, а Т-освта вдста як за швидкстю пдготовки кадрв, так за х якстю.

Свй звт Центр економчного вдновлення представив робочй груп, створенй при Мнцифри, яке вдосконалюватиме систему Т-освти в Укран. До складу групи увйшли представники Мносвти, Офсу президента, Верховно Ради, бзнес-асоцацй та Т-об'днань, кластерв та громадських органзацй.

Аналз пдтвердив усе те, про що давно говорять представники Т-освти. Однак ми не просто проаналзували стан Т-освти в Укран, а крзь призму цифр спрогнозували, яким цей ринок може бути в майбутньому.

Головна мета аналзу - не просто задекларувати поточний стан справ, а й вдповсти на головне питання: як змни необхдно запровадити, аби вже найближчим часом Украна отримала яксну систему Т-освти.

Ми сформували 12 ключових нцатив, як допоможуть модернзувати укранську систему Т-освти. За кожною нцативою ми отримали зворотний зв'язок та врахували вс зауваження Мносвти та Мнцифри.

На основ матриц оцнки ефективност з-помж 12 конструктивних нцатив ми виокремили шсть, як мають високий ефект при цьому легк у впровадженн.

нцатива 1. Спрощення лцензування закладв неформально освти з метою визнання дипломв неформально Т-освти.

Понад третину фахвцв на ринку - вихдц з неформальних закладв освти. Щороку х порг переступають близько 61 тис осб, бльшсть з яких - конкурентн гравц на ринку прац. Однак якщо учн вишв отримують офцйн дипломи, то слухач неформальних Т-шкл - лише знання та сертифкати.

Ми вбачамо в цьому штучне обмеження можливостей закладв неформально Т-освти, як часто надають вищий рвень знань, нж багато унверситетв.

Як один з першочергових крокв на шляху до змн пропонумо визнавати дипломи неформально освти лцензованих закладв на рвн з формальними, зараховувати найбльш яксн з них у залк навчальних програм.

нцатива 2. Удосконалення механзмв державно-приватного партнерства, автоном вишв для активзац спвпрац мж бзнесом, науковими та науково-дослдницькими закладами.

Розвиток спвпрац мж вишами та Т-бзнесом дозволить створити на баз навчальних закладв сучасн навчальн центри та лаборатор для студентв. Украна вже ма успшн кейси, де Т-компан на баз найбльш рейтингових технчних вишв вдкрили власн лаборатор чи окрем пдготовч курси.

До числа щасливчикв потрапили Льввська полтехнка, столичний КП та Днпровський нацональний унверситет. Певн нструменти ДПП вже працюють в освт, але слд так удосконалити процедури, аби бзнес вдчував: його нвестиц досягають цлей, а не розпорошуються в загальних бюджетах вишв.[BANNER1]

нцатива 3. Покращення роботи механзмв дуально освти, осучаснення навчальних програм та пдтримка пдвищення квалфкац викладачв у спвпрац з Т-ндустрю.

Мж програмами вишв, за якими навчають студентв, та актуальними знаннями, що цнуються на ринку прац, сну величезна пррва. Штучний нтелект, нтернет речей, велик дан, кбербезпека - одн з найперспективнших напрямкв, однак х викладають лише в поодиноких укранських вишах.

Тому передусм слд кардинально змнити навчальн програми. Залучивши до х складання представникв Т-компанй, можна вбити двох зайцв: налагодити далог мж формальною освтою та бзнесом запровадити сучасн пдходи у викладанн з урахуванням останнх тенденцй ринку та потреб поколння Z.

Бльшсть Т-компанй, як були активними учасниками нашого далогу, готов надавати нформацю для перегляду навчальних програм та брати участь у процес пдготовки викладачв вищих навчальних закладв.

нцатива 4. Створення стимулв для бзнесу з метою поширення практики ДПП у сфер професйно та професйно-технчно освти.

Спвпраця з бзнесом може дати поштовх розвитку "передвищо" Т-освти.

Професйно-технчна освта - джерело неоцненних можливостей. Саме ц заклади можуть стати постачальниками на ринок прац молодших Т-фахвцв, а бльш квалфкованих готуватимуть виш. Так заклади можуть щорчно випускати дв-три тисяч яксних молодших спецалств - кодерв та тестерв.

Уряд шука таланти: як новий прем'р та Т-бзнес планують перетворити укранцв на Т-нацю

Однак якщо з одного боку поставити потреби ринку, а з ншого - яксть "передвищо" освти, то матимемо таку статистику: лише для 1,7% працвникв Т-компанй здобуття освти закнчилося на рвн коледжу або технкуму.

Ситуацю можна врятувати двома шляхами. По-перше - залучити до модернзац та осучаснення навчальних програм фахвцв Т-ринку. В Укран чимало успшних прикладв в нших галузях. По-друге - пдвищити яксть менеджменту коледжв та закладв "передвищо" освти.

нцатива 5. Звльнення провайдерв неформально IT-освти вд ПДВ, що пдвищить х конкурентоспроможнсть полегшить масштабування.

Нервн податков умови з зарубжними платформами неформально освти призводять до низько конкурентоздатност укранських закладв.

Мамо виправити цю колзю.

Нин студент, який робить перш кроки в галуз, досвдчений працвник, який плану пдвищити квалфкацю в неформальному заклад освти, постають перед вибором з сотень навчальних програм - онлайн та офлайн. Укранськ заклади часто програють не через яксть освти, а через вартсть навчання, тод як закордонн провайдери, маючи податков пльги, бльш конкурентн.[BANNER2]

нцатива 6. Оновлення системи державного фнансування вищо освти на принципах яксних показникв дяльност вишв, спвфнансування приватних вишв, портативност фнансування освтнх послуг.

Грош мають йти за студентом, а студент - за яксною освтою незалежно вд того, бажа здобувати в приватному навчальному заклад чи в державному. Новий пдхд до фнансування закладв вищо освти стимулюватиме унверситети розвиватися та вдповдати на запити ринку прац.

Виш з кращими показниками дяльност отримуватимуть бльше грошей та зможуть вкладати х в розвиток. Це заохотить заклади збергати свй профль. Технчн виш будуть зосереджуватися на пдтримц та розвитку технчних спецальностей, оскльки вд них залежатимуть показники х ефективност.

Ус ц кроки - "сантарний мнмум" для посилення системи Т-освти. Заходи, звсно, можна розширювати та конкретизувати. Така робота триватиме.

Псля фахових обговорень робоча група затвердить концепцю трансформац системи Т-освти та сформу дорожню карту, за якою профльн мнстерства впроваджуватимуть змни за активною участю бзнесу, Т-фахвцв та освтян.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...