фото показано с : for-ua.com

"На машині Києвом стає неможливо пересуватися. З транспортним колапсом у столиці треба щось робити. Інакше здохнемо всі у цих пробках", - написав головний редактор НВ Віталій Сич на своїй сторінці у Facebook перед новорічними святами.

Засилля "євроблях", "американців", "корейців", а також зростання добробуту українців зробили власником автомобіля кожного третього киянина. Дорожньою мережею столиці, розрахованої на 500 тисяч автомобілів, користується вже понад 1 мільйон автомобілів.

Надія міської влади пересадити киян на громадський транспорт зазнала краху: пасажиропотік автобусів, тролейбусів та метро падає щорічно.

Як розвиватиметься ситуація з трафіком далі? За яких умов транспортна система "ляже на лопатки"? І що робить київська влада, щоб столиця вибула з рейтингу найбільш завантажених міст світу?

Ковідне затишшя

Після новорічних свят кияни-автомобілісти помітили, що транспортних засобів на дорогах столиці суттєво поменшало. Серед можливих гіпотез озвучувались потенційне вторгнення Росії і міграція населення, збільшення кількості хворих на коронавірус та подорожчання вартості пального.

Заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Костянтин Усов головною причиною називає складну епідеміологічну ситуацію. На дорогах стало значно менше машин батьків, які возять дітей на навчання, і самі їздять на роботу.

"У Києві спостерігається високий рівень інтенсивності епідемічного процесу, щотижня збільшується динаміка рівня захворюваності на грип, ГРВІ та СОVID-19. Причому вона зростає як серед дорослих, так і серед дітей, у зв’язку з чим після нового року на дистанційне навчання пішли кілька шкіл та майже тисяча класів у різних навчальних закладах", - повідомив Усов в коментарі ЕП.

Другим фактором зниження трафіку на дорогах міста у КМДА назвали здорожчання бензину, дизпального та скрапленого газу.

"З початку року на українських АЗС пальне подорожчало на 10%, і деякі водії або перейшли на громадський транспорт, або намагаються взагалі зменшити пересування по місту", - вважає Усов.

ЕП надіслала запит у Державну прикордонну службу і очікує даних щодо міграційного сальдо.

У Києві знизився не тільки автомобільний трафік, а й міська мобільність загалом.

За даними Google, за період з 25 грудня до 5 лютого завантаження зупинок громадського транспорту знизилось на 26%, торгових центрів - на 20%, робочих місць - на 14%.

Магазини та аптеки кияни стали відвідувати на 2% частіше. В межах власних домівок активність мешканців столиці зросла на 4%.

Подвійне зростання

Покращення ситуації із заторами на дорогах Києва носить короткостроковий характер. Глобально ситуація погіршується з кожним роком. Кількість активних автомобілів зростає. Скільки їх?

У Головному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ повідомили ЕП, що кількість зареєстрованих транспортних засобів у Києві за останні 7 років зросла удвічі.

Якщо у січні 2015 року в столиці було зареєстровано 695 тисяч автомобілів, то в січні 2022 року - вже 1,38 мільйона. При цьому темпи приросту їх кількості постійно зростають - за 2021 рік в Києві стало на 17% більше автомобілів, ніж у 2020-му.

Директор компанії "Про мобільність" Дмитро Беспалов називає цей показник нерелевантним у контексті аналізу дорожнього трафіку, оскільки він включає, в тому числі, старі автомобілі. До того ж, Києвом їздять автівки з інших областей.

"Якби у нас була обов'язкова перереєстрація транспортних засобів при їх перевезенні в інший регіон та суворіший контроль за утилізацією машин, то цифри МВС про щось говорили б", - додає експерт.

Рахувати точну кількість автомобілів у дорожній мережі столиці почали в рамках Kyiv Smart City лише кілька років тому.

В Києві працює інтелектуальна транспортна система, що складається з понад 70 "розумних" камер, розповів ЕП заступник київського міського голови з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Петро Оленич.

Ще тисячу камер відеоспостереження під'єднано до аналітичного модулю прогнозування завантаженості трафіку, додає чиновник.

Новітні технології дозволяють точно порахувати кількість автомобілів, що їздять дорогами Києва. За даними Оленича, станом на 17 січня середньодобова кількість унікальних транспортних засобів в Києві становить 820 тисяч.

Вперше кількість активних автомобілів в дорожній мережі Києва вдалося порахувати 2015 року. Тоді їх було трохи більше 600 тисяч. Щоправда, рахували їх іншим способом - за допомогою транспортної моделі міста.

На думку Беспалова, порівнювати тодішні 600 тисяч і сьогоднішні 820 тисяч автомобілів некоректно. Ймовірно, КМДА включає в це середнє значення трафік у вихідні та святкові дні. У 2015 році ж вирахували показник, який директор "Про мобільності" назвав "середньорічним у середню добу".

За даними заступника Віталія Кличка Усова, рекордну добову кількість активних автомобілів у Києві "розумні камери" зафіксували у січні 2022 року - 1,13 млн одиниць.

"Якщо усі ці автомобілі розмістити бампер до бампера на одному майданчику, їхня площа дорівнюватиме площі масиву Оболонь", - порівнює Усов.

У КМДА кажуть, що у 2021 році в порівнянні з 2020 роком приріст середньодобової кількості автомобілів становив 21%.

Кияни, майже кияни, некияни

Дорогами Києва користуються кияни, мешканці передмість, гості столиці та "випадковий" транзитний транспорт. Останні змушені їздити жвавими столичними вулицями через відсутність великої окружної дороги.

Як зафіксували "розумні" камери, станом на січень 2022 року 57% автомобілів у Києві були з київськими номерами та на номерах з Київської області, 27% автомобілів - з інших областей, 16% - "інші автомобільні номери" (автівки на європейських номерах, дипломати, радянські номерні знаки, українські знаки старого зразка тощо).

Минулого року міський голова Віталій Кличко скаржився, що частка транзитного транспорту на дорогах Києва сягає 40% від загальної кількості. Його заступник Оленич дає більш стриману цифру - за його інформацією, транзитний трафік столиці становить "мінімум 5-7%" від добової кількості авто.

Інший заступник Кличка говорить про 10-відсоткову частку транзитного транспорту. "Кожного дня через Київ проїжджають більше 4,5 тисяч вантажних авто. Поставивши їх в ряд, отримаємо ланцюг довжиною 90 кілометрів, тобто відстань від центру Києва до Білої Церкви", - каже Усов.

Він також озвучив співвідношення кількості киян і мешканців передмістя, що пересуваються власним автотранспортом.

Так, київськими дорогами користуються 60% киян і 30% мешканців Ірпеня, Бучі, Василькова, Софіївської Борщагівки, Борисполя, Броварів, Обухова та інших міст-супутників столиці.

З якісного в кількісне

Перетворити суб'єктивне відчуття "великих заторів" у кількісний показник допомагає нідерландська компанія TomTom, що займається навігацією та цифровим картографуванням.

Сервіс дає загальну інтегральну оцінку заторів. Ця система схожа на систему балів, яку свого часу робили "Яндекс. Пробки". TomTom показує затримки руху у відсотках по відношенню до часу руху порожніми дорогами за дозволеного швидкісного режиму.

За даними TomTom, у 2021 році Київ посів третє місце у світі за тривалістю затримок руху. Ще роком раніше столиця була сьомою у антирейтингу. В середньому, поїздки киян тривають на 56% довше, ніж могли б тривати.

Загалом на стояння у корках столичні автомобілісти у минулому році витратили 229 годин або 9,5 днів. Це на 22 години більше, ніж роком раніше.

Як саме TomTom збирає дані? Точну формулу вони не розкривають, розповідає Беспалов з "Про мобільності". За його інформацією, компанія купує сотні мільйонів треків на добу у навігаційних сервісів, Google. Карт, користувачів iPhone, Uber тощо.

Об'єктивний показник, який міг би ще точніше проаналізувати глибину київських корок, - це середня швидкість руху. TomTom володіє такими даними, проте не розголошує їх безкоштовно.

Камери - це ще не все. Як автофантоми будуть ловити порушників

Натомість такими даними володіють у КМДА. За словами Петра Оленича у 2020 році "розумні" камери вирахували середню швидкість руху автомобілів на рівні 47,84 км/год, а у 2021 році ця цифра знизилась на 1,8% - до 46,96 км/год.

Впродовж всього минулого року затримки руху в Києві мали тенденцію до зростання. Параметри руху погіршуються поступово, каже Дмитро Беспалов.

"Різкого, моментального погіршення ситуації із заторами не буде. Просто години-пік будуть подовжуватися і зникнуть як явище. Затори триватимуть з ранку до пізнього вечора", - вважає директор "Про мобільності".

Він пояснює, що на графіку затору "верблюд з двома горбами", де горби - це ранкові та вечірні корки, "горби" перетворяться на "лінії".

"Щоб дістатися з точки А в точку Б за адекватний час, люди виїжджають раніше або пізніше. Ймовірно, існує психологічний поріг часу, який автомобілісти готові витратити на затори", - додає Беспалов.

Найгірша характерна риса київської транспортної системи - відмовонестійкість, вважає експерт.

"Декілька одночасних випадкових подій, наприклад, сніг, ДТП і збій у роботі електронного квитка, покладуть транспортну систему "на лопатки". Затримки зростатимуть в рази", - пояснив Беспалов.

Як у Кличка вирішують проблему заторів

Заступник Кличка Оленич переконує, що інтелектуальна транспортна система КМДА не тільки фіксує дані про рух транспорту на вулицях столиці, а й аналізує їх.

"ІТС коригує транспортні потоки, щоб максимально ефективно розвантажити дороги та якісно організувати роботу громадського транспорту. Вони динамічно змінюють роботу світлофорів та надсилають дані дорожнім службам або ж поліції. Час реагування на дорожні перешкоди чи ДТП стає в рази швидшим", - розповів він.

Незабаром до системи підключать так звані "штрафні камери", які фіксуватимуть свавільні порушення правил дорожнього руху - заїзд на смуги громадського транспорту, зупинку на перехресті, проїзд на червоний сигнал світлофора тощо.

Наразі управління ІТС здійснюється механічно. Міська влада хоче, щоб через три-чотири роки автономно керувати системою почав штучний інтелект.

Інший заступник Кличка Усов називає існуючу автоматизовану систему керування дорожнім рухом "красивими словами, які мають мало спільного з реальністю". Усов координує роботу Департаменту транспортної інфраструктури. За його словами, повноцінна інтелектуальна транспортна система в місті не побудована.

"Світові компанії-лідери, які мають досвід впровадження інтелектуальних транспортних систем, підтверджують, що Києву необхідно побудувати систему аналізу та інтелектуального управління трафіком. Вони надали свої звіти та пропозиції різних підходів щодо реалізації ІТС в Києві", - розповів Усов.

У листопаді 2021 року при Департаменті транспортної інфраструктури КМДА створили управління міської мобільності. Наразі воно вивчає можливі варіанти реалізації проєкту інтелектуальної транспортної системи, додав він.

Натомість зараз міська влада запевняє, що почала реформу транспортної галузі, яка полягає в поверненні довіри до громадського транспорту.

"Місто поповнює парк новими автобусами і тролейбусами, пришвидшує рух громадського транспорту, облаштовує виділені смуги громадського транспорту, запроваджує нові критерії для приватних перевізників, впроваджує нову паркувальну політику", - ділиться Усов.

Ідея пересадити киян на громадський транспорт провалилася

Поки чиновники на Хрещатику, 36 розмірковують про те, як пересадити киян на громадський транспорт, статистика показує, що пасажиропотік автобусів, тролейбусів, трамваю та метрополітену знижується на десятки відсотків щороку.

Так, згідно з даними "Київпастрансу", у 2017 році наземний транспорт перевіз 453 мільйони осіб, з них 60% пільговики. У 2018 році КПТ перевіз 389 мільйонів осіб, з яких 65% пільговики.

У 2019 році кількість користувачів комунальним транспортом зменшилась до 323 мільйонів, з них 58% - пільговики. У 2020 році пасажиропотік знизився ще більше через "ковідні" обмеження - 212 мільйонів пасажирів, з них 64% - пільговики.

Кількість пасажирів київського метрополітену також знижується. У 2017 році пасажиропотік метро становив 498 млн осіб, у 2018 році - 496 млн, у 2019 році - 495,3 млн, у 2020 році - 279,5 млн (навесні метрополітен не працював через карантин), у 2021 році - 319,3 млн.

Подвійне скорочення пасажиропотоку в наземному громадському транспорті за 4 роки свідчить про те, що кияни обирають інші види транспорту, переважно приватний. Причини тому - низька якість послуг та ненадійність комунального.

За словами транспортних аналітиків, кожне підвищення вартості проїзду в громадському транспорті завжди зменшує кількість користувачів транспортом.

Міський голова нещодавно анонсував підвищення тарифів на проїзд у 2022 році з 6,5-8 гривень до 14-20 гривень. .

Подробнее читайте на for-ua.com ...