фото показано с : glavcom.ua

Закон розкритикований правозахисниками через безпрецедентні повноваження, які надаються силовикам

У четвер Верховна Рада, нарешті, закрила В«хвістВ», який тягнеться з минулого року. Депутат 280 голосами підтримали закон №7163 В«Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областяхВ». Неформально він отримав більш просту назву – про реінтеграцію або деокупацію Донбасу. Планувалося, що в другому читанні закон мав бути прийнятий ще до кінця минулого року, але його розгляд перенесли, нібито тому, щоб не зірвати обмін полоненими.

Ватажок В«ДНРВ» Олександр Захарченко вже заявив, що прийняття цього закону В«розв’яже руки українській воєнщиніВ»: В«Все, що вони раніше не могли робити, тепер зможуть робити на законних підставах. Це абсолютно порушує Мінські домовленостіВ».

Розгляд закону тривав з вівторка до четверга – через сім сотень поданих правок. Парламент провалював кожну з них, згідно з процедурою, і власне до виходу на голосування дійшов лише сьогодні зранку. Незважаючи на попередню критику закону, голоси за нього у результаті віддали фракції В«БатьківщиниВ» та В«СамопомочіВ». Депутати від БПП та В«Народного фронтуВ», які були основними драйверами президентського проекту, заздалегідь дали йому піар-назву – закон про визнання Росії агресором. За час, що пройшов з першого читання, саме така подача переважала на всіх ефірах, де були провладні депутати. Усі, хто виступав проти, називались В«агентами КремляВ». Очевидно, що в тій же В«СамопомочіВ» просто вирішили підстрахуватись – неголосування про визнання Росії агресором їм би потім нагадували до самих виборів. Тим більше голоси опозиції, що вскочила у останній вагон, вже не були визначальними. Депутати від В«СамопомочіВ» після голосування намагались перехопити ініціативу. Вони розповідали, що визнання факту окупації Донбасу і Криму – це їхня ідея чотирирічної давності, яку хай і в недосконалому вигляді нарешті реалізував парламент. У В«БатьківщиніВ» пояснювали своє сьогоднішнє голосування тим, що кілька їхніх правок таки врахували. Зокрема, мова йде про скасування судового збору для тих, хто подасть позови до Росії з приводу компенсації за майно, втрачене на окупованих територіях.

У суд на Росію

У результаті закон вийшов досить типовим для українського парламенту останніх років – красиві гасла, на яких робиться медійний акцент, і купа В«тарганівВ», захованих всередині закону. Звісно, заміна терміну В«антитерористична операціяВ» на щось більш актуальне назріла. Тепер новостворений об’єднаний оперативний штаб Збройних сил буде здійснювати В«заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської ФедераціїВ». Причому Верховна Рада вже визнавала Росію агресором у своєму зверненні до ООН та інших міжнародних організацій від 27 січня 2015-го року. Це ж фіксувалось і у заяві В«Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідківВ» від 21 квітня 2015-го. Саме на ці документи є посилання в преамбулі прийнятого закону – тож ці постанови тепер імплементовані в українське законодавство.

Окрім факту визнання агресії Рада визнає Росію державою-окупантом та покладає на неї всю відповідальність за те, що відбувається на захоплених територіях. При цьому за громадянами України зберігається право власності на окупованих територіях. На думку деяких юристів, це допоможе постраждалим від дій Росії українцям подавати на неї позови у міжнародні суди. Втім існує думка, що посилання на внутрішній український закон не дуже допоможе у цій справі.

В«Народні республікиВ» на цих окупованих територіях (а визначити їхні межі має президент за погодженням з Міноборони) законом називаються окупаційними адміністраціями РФ в Донецькій та Луганській областях.

Пропозиції В«яструбівВ» щодо розриву дипвідносин з Росією до кінцевого тексту документу так і не потрапили, як нема в законі і згадок про Мінські угоди. Також з закону в результаті узгоджень були виключені згадки про Крим та Севастополь, які туди вносили перед другим читанням. Секретар комітету Іван Винник пояснив це тим, що тоді довелося б вносити зміни в назву закону і його могли оскаржити в судах. Прихильники того, аби не змішувати Крим з Донбасом, також аргументували це тим, що ці окуповані частини знаходяться в дещо інших ситуаціях – на півострові не йдуть бойові дії. Але згадка про Крим все ж лишилася в преамбулі: датою початку окупації території України визнається законодавчо закріплена дата окупації Криму – 20 лютого 2014 року. Хоча дехто з депутатів залишився незадоволеним цим – унали пропозиції визначити не тільки окрему дату для Донбасу, а й окремі дати для кожного району.

Диявол в деталях

Закон був розкритикований правозахисниками через безпрецедентні повноваження, які надаються силовикам – причому не тільки на абстрактній В«лінії зіткненняВ», а фактично по всій території Донецької та Луганської областей. Командувач новостворених об’єднаних сил зможе контролювати навіть торгівлю з окупованими територіями (ніяково названою в документі В«переміщенням товарівВ») та переміщення осіб. Формально порядок визначає Кабмін, але командувач об’єднаних сил може обмежувати переміщення товарів та осіб В«з урахуванням безпекової обстановкиВ».В  Фактично об’єднаний оперативний штаб ЗСУ можна назвати ставкою Головнокомандувача без формального введення воєнного стану. А от обмеження прав і свобод будуть якраз наближені до такого стану.

Наприклад, просто перебування В«у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони В у Донецькій та Луганській областяхВ» осіб, не залучених до проведення таких заходів, допускається тільки з дозволу командувача об’єднаних сил. Під таке визначення можуть попасти журналісти, волонтери та інші особи, яких просто не допустять на території, ступінь В«закритостіВ» яких знову таки будуть визначати військові. Причому залучати до В«заходівВ» можуть не тількиВ  військових, а й В«інших посадових осібВ», вимоги яких стануть обов’язковими до виконання для усіх.

Такі особи отримують право у зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, за певних обставин застосовувати зброю, перевіряти документи, затримувати людей, оглядати їхні речі та автомобілі, добровільно-примусово В«орендуватиВ» майно громадян, безперешкодньо потрапляти до будь-яких приміщень. Знову ж таки – коло таких осіб за законом потенційно дуже широке і нічим не обмежене.

Цим законом нівелюється роль парламенту в використання Збройних сил та інших військових формувань – президент може керувати ними одноосібно, як і розпускати місцеві ради при введенні воєнної адміністрації. Взагалі велика частина критики закону стосувалась його неконституційності – перелік повноважень глави держави чітко виписаний у Конституції – і, наприклад, функції визначати межі окупованих районів, якою він наділяється цим законом, там точно нема. Те ж стосується і створення об’єднаного штабу. У Порошенка хитро пояснюють таку колізію тим, що він в даному випадку реалізує свої повноваження не як президент, а як Верховний головнокомандувач.

Порошенко ще має підписати закон, а поки формально на Донбасі продовжує тривати АТО, яка може бути завершена В«у зв’язку із введенням воєнного чи надзвичайного стану або із початком здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областяхВ». Втім і депутати, і експерти вказують на те, що прийнятий закон містить масу неконкретних загальних норм та в ньому відсутня стратегія повернення окупованого Донбасу в Україну. Але законодавчо закріплена роль Росії в конфлікті на Сході вЂ“ це вже щось. Принаймні депутатам є тепер чим козиряти перед своїми виборцями.

На прийняття закону вже встигли відреагувати українські політики.

Олег Тягнибок: В«На четвертому році священної війни з Москвою влада так і не назвала війну війноюВ»

Ігор Луценко: В«Ніякий це не закон про реінтеграцію – жодної реінтеграції там немаєВ»

Євген Мураєв: В«Президент після підписання закону перетвориться в повноцінного диктатора» 

Єгор Соболєв: В«Рухаємося далі, щоб визволити Україну від В«русского мираВ»

Мустафа Найєм: В«Документ матиме мінімальний вплив на реальне життя цивільного населенняВ»

Альона Шкрум: В«За наполяганням В«БатьківщиниВ» у сесійному залі вдалося відстояти НЕвиключення з тексту закону слів В«Російська ФедераціяВ»

Олег Ляшко: В«Так звана В«партія мируВ» - пряма агентура Кремля в УкраїніВ»

В 

Арсеній Яценюк: В«Сьогодні український парламент прийняв історичне рішенняВ»

Павло Вуєць, В«ГлавкомВ»

Подробнее читайте на glavcom.ua ...