Какие шаги необходимы для экономического восстановления Украины после войны? (укр)

З 24 лютого 2022 в Укран трима вйна з РФ. За оцнками Мнекономки, прям збитки (без урахування втрат економчного зростання) для нфраструктури Украни сягають щонайменше 120 млрд доларв США або майже 3,6 трлн гривень.

Також, за розрахунками Нацонального банку, у перод вонного стану економка Украни втрача 50% "невиробленого" ВВП, тобто кожен тиждень вонних дй "кошту" нацональнй економц понад 50 млрд гривень.

Окрм матеральних збиткв, результатом вйни стануть суттв втрати людського капталу, що одним з ключових факторв економчного зростання.

Це вдбуватиметься як через безпосередн людськ втрати серед вйськових та цивльного населення, так через те, що частина укранських громадян спробу залишитися на територ С або нших розвинених кран, якщо не буде вдновлено х впевненсть у стйкост економчного зростання та нвельовано ризики ново агрес.

Очевидно, що вйна масштабним структурним шоком для економки Украни, одним з проявв якого стане втрата державним бюджетом значно частини традицйних надходжень у вигляд податкв, акцизв та митних платежв.

Яким ма бути "План Маршала" для Украни псля вйни

Частина цих втрат буде замнена пльговим фнансуванням вд мжнародних партнерв та прямим фнансуванням бюджету центральним банком, що матиме нфляцйний та девальвацйний ефект, але надзвичайн обставини вимагають надзвичайно реакц.

ншими словами, в умовах вйни… "ми не питамо, як ми будемо платити за не - ми це виршуватимемо псля завершення".

Попри те, що пдготовка цього матералу вдбуваться пд акомпанемент вибухв, ми переконан, що розпочинати роботу над механзмами вдновлення економки потрбно вже зараз, плануючи д на клька крокв наперед.

Мжнародний досвд зовншньо пдтримки кранах псля вйськових конфлктв

Починаючи з 1946 по 2001 рк в свт вдбулося близько 220 збройних конфлктв (Panić, 2008) в результат яких загинули понад 20 млн осб, а 67 млн осб стали бженцями.

За оцнками Свтового банку, на громадянськ вйни припада близько 80% вд клькост жертв вйськових конфлктв.

Як наслдок основний акцент в дослдженнях присвячен саме таким типам конфлктв, в т. ч. важливост недопущення вдновлення вйськового протистояння в таких кранах.

Згдно з аналтичним звтом ООН про пслявонне вдновлення, серед 30 проаналзованих кран (крани для яких було можливо збрати достатню кльксть даних) 18 кран було вднесено до групи кран, що вдновлювалися достатньо швидко псля конфлкту (Strong Growth Recovery-SGR), а 11 кран було вднесено до кран що вдновлювалися суттво повльнше (Weak Growth Recovery-WGR).

Автори звту зазначають, що обсяги офцйно зовншньо допомоги (Official development assistance-ODA) для таких кран виявлялися досить неоднордними впродовж перших чотирьох рокв псля завершення конфлкту.

Обсяги офцйно зовншньо допомоги для рзних груп кран, % валового нацонального доходу

Джерело: UN, Crisis Prevention and Recovery Report, 2008

Хоча проведений аналз не да можливост однозначно стверджувати, що значн надходження зовншньо допомоги призводять до економчного зростання (насправд бльш суттв надходження можуть бути викликан бльш стйким врегулюванням ситуац, що призводить до бльшо уваги донорв до крани), суттв надходження зовншньо допомоги одразу псля закнчення конфлкту можуть бути одним з чинникв стйкого зростання.

Спроба екстраполяц отриманих результатв для кран, що вдновлювалися достатньо швидко псля конфлкту (SGR) та врахування природи (зовншня агреся проти Украни, а не внутршнй конфлкт), масштабв (масове застосування збро невибркового ураження, руйнування нфраструктури) та загальносвтового суспльно-полтичного резонансу вйни РФ проти Украни да можливсть припустити, що обсяги необхдно щорчно зовншньо допомоги будуть вдвч бльшими, нж для кран SGR (близько 50% ВВП Украни) впродовж найближчих чотирьох рокв (загалом близько 250 млрд доларв США), та близько 20-30% ВВП впродовж наступних п’яти рокв (додатково до 250 млрд доларв США).

Проте очевидно, що лише "заливаючи" економку грошима (внутршнього чи зовншнього походження) стйку та ефективну економчну модель збудувати неможливо.

Результати емпричних дослджень та економетричного аналзу не дають статистично значущих пдтверджень того, що надання зовншньо допомоги в цлому сприя економчному зростанню - цьому радше сприя припинення розгортання насильства.

А дезагрегований аналз показникв якост урядування та видв фнансово пдтримки не да чткого уявлення про оптимальну комбнацю заходв з полтики та типв фнансово пдтримки, що сприяють зростанню (Hoeffler, Shahbanо, von Billerbeck, 2011).

Це вимага бльш рунтовного аналзу кожного окремого випадку вдновлення псля вйськових конфлктв.

Особливо актуальност такий пдхд набува з огляду на те, що пслявонна зовншня пдтримка Украни буде мати "ндивдуальний характер", а необхдний набр заходв повинен сприяти подоланню перепон, що заважали економчному зростанню в довонний перод.

Необхдн кроки для пдтримки економчного вдновлення

1. Створення Фонду економчного вдновлення з залученням мжнародно фнансово пдтримки.

Невдкладне створення за пдтримки мжнародно спльноти Фонду вдновлення економки Украни за аналогю з Планом Маршалла дозволить спрямувати фнансов ресурси на вдбудову мст, галузей та нфраструктури, що постраждали внаслдок вонно агрес.

Джерелами фнансування Фонду можуть стати прям внески кран-партнерв, кошти структурних та нвестицйних фондв вропейського Союзу (ESI Funds), пльгове/безповоротне фнансування мжнародних фнансових органзацй, приватних донорв - потенцйних стратегчних нвесторв, а також розмщення Фондом боргових цнних паперв пд гарант провдних кран.

Додатковим джерелом наповнення Фонду можуть виступати активи, що були стягнут з держави-агресора та посадових осб у порядку компенсац втрат Украни вд вонних дй.

Прокти, у тому числ з затвердженого урядом перелку проритетних для держави нвестицйних проктв на перод до 2023 року, фнансування яких здйснюватиметься за рахунок Фонду, можуть використовувати механзми державно-приватного партнерства, що дозволить максимзувати ефективнсть використання вищезазначених ресурсв та забезпечити ефективну проритезацю вдповдних видаткв.

2. Розширення зони вльно торгвл з С.

На державному рвн ма бути нцйоване зниження митних ставок та скасування нших бар’рв на шляху укранських товарв до ринкв С (з наступним переходом до режиму диного ринку з С).

Це дозволить розширити ринки збуту для укранських товаровиробникв, що, в свою чергу, стимулюватиме прихд в Украну стратегчних ноземних нвесторв, створення нових та розширення наявних виробничих потужностей в Укран.

Нагадамо, що у рейтингу Savills Nearshoring Index 2020. Украна, з урахуванням вартост робочо сили та природних можливостей, займа перше мсце у свт та друге мсце в вроп за потенцалом Nearshoring (глобальний тренд з перенесення нвесторами виробництва у бльш "дешев" крани та диверсифкац ланцюгв постачань).

Дипломатичн зусилля з вдкриття вропейських ринкв мають супроводжуватися запуском повноцнно нфраструктури державно пдтримки експорту.

3. Розширення державних програм пдтримки бзнесу.

Розширене фнансування державно програми субсидування процентних ставок за банквськими кредитами (на основ програми "Доступн кредити 5-7-9%) дозволить зберегти дяльнсть життздатного бзнесу, у тому числ тимчасово перемщеного з постраждалих регонв, а отже, пдтримати зайнятсть та сплату податкв до бюджету. Фнансування вдповдних програм може бути пдтримане спецальними механзмами рефнансування Нацонального банку.

4. Ефективна реалзаця нвестицйних проктв мжнародних органзацй.

Нараз у портфел проктв, фнансування яких здйснються за рахунок мжнародних органзацй, таких як Свтовий банк, вропейський банк реконструкц та розвитку, вропейський нвестицйний банк, Кредитна установа для вдбудови, перебува понад як 50 нфраструктурних, енергетичних, природоохоронних та нших проктв, вибрка коштв за якими становить менше 50%. Невикористаними близько 7 млрд доларв США.

Створення диного центру (у статус Урядового офсу), уповноваженого на реалзацю державно стратег спвпрац Украни з МФО, координацю державних органв та нших зацкавлених у реалзац проктв осб, ведення рестру, монторингу та контроль за реалзацю проктв МФО на основ мжнародних стандартв проктного менеджменту дозволить суттво прискорити х реалзацю.

5. Активзаця монетарних та фскальних стимулв нвестицйно активност.

Прискорення економчного зростання у тривалй перспектив та забезпечення його стйкост потребують переходу до нвестицйно-орнтовано модел економки та збльшення виробництва товарв з високою доданою вартстю, як користуватимуться попитом як на внутршньому, так на мжнародних ринках.

Роль держави полягатиме у наданн поштовху приватним нвестицям через фнансування проктв створення нових та реконструкцю снуючих об’ктв фзично нфраструктури.

Справедливо буде вдзначити, що зношенсть нфраструктури, у тому числ зруйновано внаслдок вонних дй, подекуди сяга 90%, а тому навть вимушене оновлення дозволить суттво пдвищити продуктивнсть прац в економц та конкурентоспроможнсть в цлому.

Окрм вищезгаданих джерел фнансування таких проктв, необхдн кошти можуть бути моблзован шляхом удосконалення взамод центрального банку та уряду через спвучасть у наповненн спецального фонду нвестицй та випуск цльових ОВДП, кошти вд емс яких спрямовуватимуться на фнансування нацональних нвестицйних проктв, проктв розвитку та модернзац економки (зокрема, високотехнологчних галузей економки), сприяння експорту та мпортозамщенню.

Для стимулювання приватного бзнесу до активзац нвестування варто розглянути можливсть впровадження податкових стимулв шляхом перегляду нормативв амортизац основних засобв та податкових преференцй щодо прибуткв, як спрямовуються на каптальн нвестиц.

В частин монетарного нструментарю доцльним, на нашу думку, запровадження центральним банком спецальних програм довгострокового рефнансування, що спрямовуватиметься на пдтримку нвестицйно активност пдпримств.

Така практика застосовуться в кранах С, Велико Британ, Угорщин. У кранах, що розвиваються, вдповдн програми, як поднують фнансування центрального банку та механзми державних гарантй для кредитування бзнесу, зазвичай фокусуються на сегмент малих та середнх пдпримств.

6. Проведення структурних реформ.

Змна сприйняття Украни нвесторами ма бути пдтримана подальшим поступом в здйсненн необхдних структурних реформ в Укран, що передбачають посилення спроможност державних нститутв, верховенства права, забезпечення дотримання прав нвесторв та ринково конкуренц, зменшення корупцйних ризикв.

Цю "домашню роботу" з подолання перешкод нвестуванню, що займають перш мсця в антирейтингу опитувань провдних бзнес-асоцацй, ми мали б виконати ще вчора, однак термни х реалзац весь час змщувалися.

Повноцнне проведення структурних реформ дозволить суттво пдвищити нвестицйну привабливсть Украни вже в середньостроковй перспектив (3-5 рокв).

Як наслдок - Украна отрима можливсть перейти вд пслявонного вдновлення завдяки пльговому фнансуванню до стйкого економчного зростання завдяки надходженням прямих ноземних нвестицй та зростанню продуктивност прац (в т. ч. через застосування бльш ефективних технологй виробництва).

Результатом реалзац запропоновано модел економчного вдродження Украни стане не лише вдновлення традицйних виробничих ланцюгв, але й довгоочкуван яксн змни у структур економки. Це дозволить Укран не лише вдновитися, але й стати сильншою.

Спвавтор: Олександр Чопа

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...