фото показано с : 24tv.ua

Антикорупційне агентство проти Антикорупційного бюро, Антикорупційна прокуратура проти Антикорупційного бюро – здається, що новостворені органи замість боротьби з корупцією борються між собою, а це не тільки заважає результату, але й дискредитує всю мету, з якою вони створювались.

Щоби відповісти на це питання, давайте максимально спростимо і уявимо, що немає ні НАБУ, ні САП, ні НАЗК з електронними деклараціями. Ніколи не було створено. Замість них є Генеральна прокуратура і МВС, які існують всі 27 років незалежної України. І саме вони мають розслідувати корупцію вископосадовців.

Я намагаюсь уявити, як Генпрокурор Юрій Луценко, колишній голова фракції Блоку Петра Порошенка в парламенті, затримує свого колишнього колегу по фракції Голову Державної фіскальної служби Романа Насірова. Або як Генпрокурор Луценко зачитує підозру Голові ЦВК Михайлу Охендовському.

Цей той самий, який знаходиться в ЦВК ще з далекого 2004 року, коли ми з вами під час Помаранчевої революції кричали "фальсифікаціям ні, махінаціям ні". Вже три Президенти змінилось, вже нова революція відбулась, яка вигнала з країни Януковича, якого він двічі оголошував президентом, вже повноваження членів ЦВК чотири роки як закінчились, а він і досі там.

Я також намагаюсь уявити, як Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков завзято бореться із злочинністю, наприклад, розкраданням коштів на проекті "Стіна", ініційованому головною його партії Народний фронт Арсенієм Яценюком. Або як він із запалом допомагає розслідувати розкрадання сотень мільйонів гривень свого колишнього однопартійця Миколи Мартиненка, якого називають "гаманцем Народного фронту" – партії, по списках якої Аваков був обраний народним депутатом.

Микола Мартиненко

Я намагаюсь уявити і не можу. Тому що всім зрозуміло, що політично залежні і політично мотивовані ГПУ та МВС ніколи б не розслідували цих справ. Вони стали можливі лише тому, що їх розслідувало НАБУ, єдиний правоохоронний орган, створений з нуля в незалежній Україні і, хай і не ідеальний, але точно найбільш незалежний за всю її історію.

Справа Насірова вже передана до суду, Охендовському було повідомлено про підозру, в справі по схемі розкраданя коштів в проекті "Стіна" Яценюка НАБУ повідомило про підозру вже 8 особам, у справі Мартиненка про підозру повідомлено 11 особам, в тому числі самому екс-народному депутату.

Михайло Охендовський

І це лише чотири із майже 700 справ, які за 3 роки роботи розслідувало НАБУ: по народних депутатах, по суддях, керівниках органів виконавчої влади і державних підприємств — на півтори сотні мільярдів гривень збитків, які можуть бути повернуті в державний бюджет.

А тепер уявіть, що вся антикорупційна інфраструктура, від перевірки декларацій НАЗК, до розслідування злочинів НАБУ разом із САП, і розгляду справ судом діє незалежно, ефективно і на повну потужність. Який це мало би наслідок для корумпованих політичних еліт?

Дві третини парламенту опинилась би під слідством, через що не могла би далі пиляти державний бюджет, заради якого і купувала собі депутатський мандат; стільки ж суддів опинились би на лаві підсудних разом із прокурорами, які кришують корупційні схеми високопосадовців; там же опинились би керівники державних підприємств, які заробляли би гроші для державного бюджету, тобто нас з вами, а не для політиків, які з цих грошей збирають собі на розішне життя і заодно — наступну виборчу кампанію, щоб знову забивши телевізійний ефір і завішавши міста своїми обличчями запудрити вам мізки і переобратись.

Уся створена і виплекана десятиліттями система заробляння на державі була би зруйнована, корумповані високопосадовці втратили би можливість безкарно розкрадати державний бюджет, а на їхнє місце прийшли би ті, хто хоче будувати комфортну для життя країну.

Для нас з вами це означало би поступове руйнування корупційних схем, через які як через сито витікають мільярди гривень щороку, це вільне і зручне ведення бізнесу, це якісні адміністративні послуги, це вчасне і якісне правосуддя, це високі стандарти життя і, нарешті, нормальні дороги. Але це означало би – позбутися влади, статків і навіть свободи тим, хто збудував собі цілі імперії за рахунок держави. Ні, не для того вони по 10-20 років пробирался на найвищі державні посади, щоби всього цього позбутися.

Тому антикорупційні органи почали брати під контроль, щоби використовувати в інтересах збереження своєї влади та доступу до державних ресурсів. НАЗК не перевіряє е-декларації, бо орган знаходиться під владою корупціонерів, які чітко виконують їхні вказіки: з одного боку саботувати роботу, заради якої вони були створені, з іншого – виконувати їхні забаганки як-то переслідування конкретних опонентів і заважити працювати іншим органам. Звідси – абсурдні рішення і повна відсутність результату. Звідси ж – затягування розгляду справ в судах по року і дворічне затягування рішення про створення антикорупційного суду.

Звідси ж, очевидно, і неприємна і некрасива історія з керівинком САП Назаром Холодницьким. Навіть не вдаючись до юридичних аналізів – якщо на керівнивника такого важливо органу падає настільки серйозна підозра в зливанні справ, то він принаймні має бути відсторонений від здійснення повноважень на час, поки ці факти перевіряються, а не продовжувати свою діяльність, ніби нічого не сталося. А якщо його робота ставить під сумнів і дискредитує роботу органу, то він сам має ініціювати перевірку, щоби зняти з себе будь-які підозри і йти у відставку, але і цього не відбувається.

Назар Холодницький

Якщо САП буде таким же політично залежним як і НАЗК, це може мати незворотні руйнівні наслідки для по суті єдиного антикорупційного органу, який поки що демонструє незалежність. Тому що справи НАБУ можуть розслідувати лише спільно з прокурорами, без яких Бюро – не більше ніж агентство журналістських розслідувань.

У такому випадку вже восени зі стартом інтенсивної передвиборчої кампанії і цей останній острівець незалежності може бути знищений, оскільки під виглядом відсутності результатів це буде використано для його дискредитації і знищення. І тоді вже не буде мати значення, є антикорупційний суд чи немає, бо справи для його розгляду не буде кому розлідувати.

То кому вигідні так звані війни антикорупціонерів? Лише корупціонерам. Ця зрежисована корупційними елітами війна має на меті збреження корумпованої системи, для чого треба дискредитувати, знекровити та знешкодити антикорупційні органи. І вирішення цієї проблеми – звісно, лише в зміні тих самих політичних еліт, що якраз і можливо, якщо під час виборів ви не дасте жодного шансу всім, хто десятиліттями будував і підтримував цю корупційну системи. Але як ви знатимете про те, хто із них корупціонер а хто ні, якщо буде знищений останній незалежний антикорупційний орган?

Кінець кінцем все буде добре, і якщо зараз не добре, значить це ще не кінець.

+Відео.

Подробнее читайте на 24tv.ua ...