2018-9-4 12:00 |
Експерти Світового економічного форуму в Давосі стверджують, що останнє десятиліття креативна економіка розглядається, як нова модель зростання. За даними ООН на креативну економіку припадає 3,4% світового ВВП, частка зайнятих у ній досягла 25% населення світу, а темпи зростання вдвічі перевищують темпи зростання сфери послуг і в чотири рази перевищуючи темпи зростання сфери промислового виробництва.
У 2000 році в журналі "Business Week" вперше було введено в обіг це поняття, а у 2001 році вийшла книга Джона Хоукінса "Креативна економіка", в якій автор описав нові економічні системи, де цінність визначається не традиційними ресурсами на кшталт землі чи капіталу, а залежить від оригінальності та креативності.
Саме свобода і вільний ринок дає унікальну можливість перетворювати свої власні ідеї на товар чи послуги. І в цьому полягає суть креативної економіки,
– писав Хоукінс.
Креативна економіка – це сукупність людей та бізнесів, які створюють культурні, мистецькі, інноваційні продукти та послуги, а також простори, де творці можуть представляти свої роботи, обмінюватися ідеями, спільно працювати над проектами.
Ілюстративне зображення креативної економіки
Тобто її основою є використання людьми творчої уяви для підвищення цінності тієї чи іншої ідеї. Креативна економіка дає нове життя виробництву, послугам, торгівлі та сфері розваг. Вона змінює середовище, в якому люди хочуть жити, працювати та вчитися, де вони думають, винаходять і творять.
Креативна економіка — це вже галузь світової економіки, що швидко розвивається. Вона динамічна в частині генерування доходів, створення робочих місць і розвитку експорту, оскільки менше прив’язана до матеріальних ресурсів.
У світі для посилення креативного сектора запроваджено сотні програм різного масштабу: від рівня ЮНЕСКО чи державних програм до муніципальних.
Наприклад, Великобританія, яка сформувала урядову програму розвитку, створила агенції підтримки, надавала приміщення на пільгових умовах, гранти і доступні кредити, досягла відчутних результатів в цій галузі – 77 мільярдів фунтів на рік та 1,7 мільйона робочих місць.
А один із найбільших в Європі кластерів креативних індустрій за версією PwC в Барселоні (The Catalan Institute of Cultural Enterprises), який координує діяльність 140 тисяч креативних підприємців, створює додану вартість на 5,7 млрд євро на рік.
А що ж в Україні? Чи зроблено в нас щось, окрім того, що визначення поняття "креативні індустрії" внесено до Закону України "Про культуру". Креативна економіка – це про свободу, про ідеї, можливості їх втілення, про нетворк, про взаємодію і співпрацю.
А як наші підприємці та творчі люди з різних куточків України активно взаємодіяти між собою, якщо в транспортно-логістичному плані в нас досі немає зручного сполучення між містами, як маленькими, так і обласними центрами, а в деякі села просто неможливо доїхати.
Навіть ті обласні центри, які мають аеропорти, по Україні сполучені лише з Києвом, але не між собою. Наприклад, з культурно-мистецького Львова долетіти до науково-виробничого Харкова можна лише через Київ. Україна залишається дуже централізованою, хоч влада і декларує децентралізацію.
Напрямки, які потрібні для переорієнтування міст і регіонів з пострадянських на сучасні – це альтернативна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка та урбаністика. Завдяки їм старі заводи у Львові перетворюються на кластери, а в будівлі колишньої фабрики у Харкові відкривається коворкінг.
Дійсно, в останні роки в різних містах створюються хаби, коворкінги, центри діяльності, відкриваються бізнес-інкубатори, і не лише для ІТ-проектів. Більше того, розвивається соціальне підприємництво.
Ті ж бізнес-інкубатори безкоштовно навчають учасників АТО або інших початківців, які хотіли б розпочати власний бізнес. В Києві 21-річний киянин Владислав Малащенко відкрив пекарню Good Bread From Good People, де працює восьмеро людей з різними формами інтелектуальних порушень.
Владислав Малащенко
До речі, він виграв грант на навчання по створенню власного бізнесу в освітньому центрі Startup Ukraine. І в планах Владислава розширюватись, продавати франшизу, створити 100 робочих місць по всій країні. Такого роду ідеї і призводять до суспільних змін. Вдалим прикладом такого суспільно корисного підприємництва є історія, яку я нещодавно почула в Одесі на фестивалі ідей – Aspen Idea Fest.
Одна кравчиня, яка постачала на експорт скатертини ручної роботи з вишивкою, залучила до цієї кропіткої роботи людей з ментальними розладами, для яких вишивання є необхідною вправою, але раніше те, що вони вишивали фактично було нікому не потрібно і йшло у смітник.
А зараз вони і необхідні вправи роблять, і гроші заробляють, а головне, відчувають себе потрібними, є частиною суспільства, є тими, хто приносить користь іншим. І соціальне підприємництво, і креативні індустрії розвиваються в Україні.
Можливо, не так бурхливо, як би ми хотіли, але за останні 4 роки пройдено великий шлях. На тему креативної економіки та креативних індустрій проводяться масштабні форуми, фестивалі, проводяться лекції, майстер-класи та навчальні курси. В нас багато активних талановитих людей з культурним бекграундом, емоційних і щирих, які хочуть змінювати на краще і світ і свої міста, хочуть приносити користь, є соціально відповідальними.
Це – наша сильна сторона. Наступне слово – за державою. Міністерство культури проводить міжнародний форум "Креативна Україна", але цього недостатньо. Саме зараз, коли змиваються межі та кордони, Україна, завдяки розвитку креативної економіки може вийти на новий рівень, а не постачати кадри на експорт.
Унікальний людський капітал, талант, знання можуть стати поштовхом для нашого розвитку. І поки креативна економіка стає основою світової економіки, ми просто не можемо дозволити собі відставати. Світ дуже швидко змінюється і нам потрібно встигати.
То що ж робити? Чим держава може допомогти нашому креативному класу? Потрібно запроваджувати програми підтримки креативних індустрій, започатковувати грантові програми, допомагати тим, хто займається освітніми програмами в цій сфері, створювати сприятливі економічні умови для відкриття нових підприємств в сегментах креативної економіки, забезпечити для них дешеві кредитні гроші.
Нам потрібен закон про підтримку Start-Up, стабільне та ліберальне податкове законодавство, податкові знижки для тих, хто інвестує в інноваційні індустрії, легке заснування, адміністрування та закриття підприємства, якщо щось не вийшло, та звичайно ж зміна ставлення держави до підприємців. Держава повинна поважати платників податків, адже саме вони наповнюють бюджет.
А про яку креативність може йти мова, якщо завтра до тебе можуть прийти правоохоронці і почати вимагати свою частку в бізнесі, або рейдери заберуть твоє дітище, а ті ж правоохоронці не зможуть тебе захистити.
+Відео.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...