Почему развивать аэропорты, расположенные на расстоянии до 300 км друг от друга, в Украине экономически нецелесообразно. (укр)

Стратегя розвитку авацйно галуз Украни, прийнята на державному рвн, нерозривно пов'язана з загальним розвитком економки: з ростом добробуту доходв населення, з зростанням длово активност й туризму як такого.

Економка зроста - зроста й авацйна галузь, економка пада - пада й галузь.

Крм того, говорячи про розвиток галуз, не можна говорити тльки про фактори всередин крани. Адже мжнародн перевезення пов'язан з внутршнм станом економки крани, з нтеграцю Украни у свтову торгвлю.

Стратегя розвитку авацйно галуз ма три складов:

повтря - тобто розвиток авацйних перевезень як таких,

розвиток наземно аеропортово нфраструктури,

комбнаця наземного та повтряного транспортв.

Аваперевезення можуть швидко "вмикатися" або "вимикатися" за наявност попиту на них. за рзким паднням ринку йде його швидке зростання.

Цього не можна сказати про нфраструктуру. Розвиток наземно нфраструктури - дуже витратний дуже тривалий процес.

"Вдкрите небо" з С: що передбача угода та як змняться цни на аваквитки

тому ми не можемо спостергати таку кореляцю: рзко зрс пасажиропотк - у нас з'явилися аеропорти.

Розвитком аеропортово нфраструктури потрбно займатися системно, цлеспрямовано планомрно. для початку необхдно зрозумти й оцнити:

яка кльксть аеродромв необхдна;

на якй вдстан вони мають розмщуватися один вд одного;

який потенцал пасажирських авацйних перевезень - тобто, наскльки аеропорти повинн бути завантажен.

Дал - запроктувати автомобльн та залзничн сполучення, як з'днують аеропорти з населеними пунктами, вокзалами та автовокзалами, враховуючи перспективу розвитку нфраструктури не менше, нж на 20 рокв вперед.

Якщо взяти вропу як еталон авацйних перевезень, то, на мою думку, оскльки у нас нема тако щльност населення, нема тако нтенсивност руху як у вроп, вдстань мж аеропортами не повинна бути ближчою за 300 км.

йдеться не лише про аеропорти мжнародного значення, а й про аеродроми, як пов'язують мста, розташован мж собою на вдстан менше 200-300 км. Адже при таких вдстанях - це близько 3-4-х годин на машин чи позд.

Тобто, витрачений час на подорож буде той же, але комфорту менше, тому що авацйна безпека, обмеження в багаж, можлив пересадки тощо. Та й вартсть подорож лтаком буде вищою.

Тому з економчно точки зору розвиток внутршнх аваперевезень на вдстан 300 км менше недоцльний.

Сьогодн в Укран 8 великих аеропортв: Одеса, Львв, Харкв, Днпро, Запоржжя, Херсон та два в Кив. Намагаються розвивати Ужгород, Чернвц, Внницю, Житомир.

Зараз ми мамо 2 досить великих аеропорти у кивському авацйному вузл, як можуть сумарно "переварити" до 40-50 млн пасажирв. Можливо, кивський авацйний вузол буде настльки швидко розвиватись, що колись з’явиться необхднсть у 3-му аеропорт, в радус 300 км.

Про "вдкрите небо"

Не менш резонансне на сьогодн питання - пдписання Угоди про спльний авацйний простр з С.

Як на мене, укранському споживачев, на перший погляд, ця угода вигдна. Наймоврнше, це призведе до здешевлення квитка збльшення клькост маршрутв.

Але це тльки з одного боку.

Ця Угода "вдарить" по укранському виробников. Втчизняним авакомпаням буде складно конкурувати з вропейськими - розвиненшими, з новшим флотом, з доступом до дешевших кредитних ресурсв, як дозволяють м купувати нов лтаки належно якост.

Тому саме на першому етап "вдкрите небо" може полпшити й здешевити авацйн послуги для населення, але надал може призвести до експанс зарубжних авакомпанй, банкрутства укранських авакомпанй , як наслдок, до скорочення робочих мсць в Укран.

Тож проритетом для крани в цьому питанн ма бути розвиток укранських авакомпанй.

коли укранськ авакомпан зрвняються в фнансових технчних можливостях з вропейськими, тод й буде сенс говорити про те, що ми повинн вдкривати ринки для вропейських авакомпанй. Та це за умови, що вропейськ ринки так само вдкриються для укранських авакомпанй. Саме тод "вдкрите небо" буде вигдним Укран.

Як негативний приклад розвитку подй тут може слугувати укранський автопром, який врешт-решт просто не витримав конкуренц.

Проте вс ми знамо приклад Китаю, крани, яка вдкрилась для високотехнологчного виробництва. ноземн компан, як хотли продавати на територ Китаю, повинн були вдкрити дочрн пдпримства саме у цй кран.

Украна могла би теж пти цим шляхом, але потрбн законодавч змни. У свй час деяк потужн лоукости вже вдкривали дочрн пдпримства в Укран. Проте - НДС на паливо, НДС на запчастини, - укранське законодавство поставило ц компан у менш вигдне положення, нж якби вони працювали в Укран як ноземн материнськ компан.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...