Лариса Скорик: Лариса Скорик. Населення без керма і без вітрил

Лариса Скорик: Лариса Скорик. Населення без керма і без вітрил
фото показано с : from-ua.com

2020-1-2 12:38

Люди з інтелектом і матеріальними можливостями майже всі виїжджають з України

У Новому році не бачу ніяких підстав для того, щоб побажати людям щось добре, а обманювати їх не можу. Доброго взагалі нічого немає. До чого ні доторкнемось, все погане. Нічого не змінилося в кращу сторону. Президент теперішній, як виявилось, демонструє абсолютну відсутність сили волі і відваги, що ніяк не співвідноситься із посадою голови держави. А якщо говорити серйозно, то держави вже немає як такої, тому що основні інституції у нас загублені. Ми є фактично населення без руля і без вітрил.

Зеленський йшов до влади, в першу чергу, для того, щоб здійснити цей продаж землі, тому що це єдине, що залишилося в Україні, з чого можна мати великі прибутки. Ось і все. Причому не для держави, а для окремих багачів, які можуть собі дозволити купити в одні руки 200 тисяч гектарів землі. Тому говорити про щось добре не доводиться.

Чи в культурі про щось добре можна сказати? Якщо у нас сьогодні найбільш модний і найбільш культовий, даруйте за таке слово, художник Ройтбурд зі всіма своїми збоченнями, то про що ми можемо говорити? Важка ситуація з культурою, зі ставленням так званої держави до цієї особливо важливої сфери, а фактично це сфера для цієї псевдодержави абсолютно зайва, тому що яка потрібна культура для прислуги?

Ті люди, які сьогодні володіють інтелектом і якимось матеріальними можливостями і можуть собі дозволити виїхати, майже всі виїжджають, залишається тільки та частина суспільства, яка і за рівнем своїх інтелектуальних досягнень, і за рівнем свого нікчемного матеріального достатку не може собі дозволити виїхати. А в принципі, фатальне бігство з країни - не створює ніякого позитиву.

Коли у 2013 році у листопаді традиційно починалася псевдореволюція, ще тоді побачила безвихідь і кінець для держави. І якщо при Ющенку ще можна було розраховувати на якісь зміни, то потім вже репетиція була проведена, прогін в цьому театрі абсурду відбувся, і все вже йшло, як кажуть, по сценарію. Але сценарій не нами написаний, але для нас - з повною зневагою до нас, а ми тут переконані, що ми собі зробили Революцію Гідності — якої гідності? Хоча слово гідність не охоплює того, що означає слово достоинство. Достоинство важить набагато більше, ніж просто гідність.

Подробнее читайте на ...

держави соб чого щось можна вже якщо говорити