Почему Украине важно вернуться к бюджетной консолидации. (укр)

У 2014 роц, коли я розпочала свою роботу в Мнстерств фнансв, дефцит сектору загального державного управлння складав 4,5% ВВП, а загальний дефцит в публчних фнансах (разом з дефцитом НАК "Нафтогаз") - майже 10%.

Украна роками до цього витрачала бльше, нж заробляла, а дефцит покривала запозиченнями, як для нас, як для крани з покращеними в останн роки, але все ще низькими рейтингами, досить дорогими.

Тож збльшення дефциту бюджету бльшими темпами, нж зростання економки, призвело разом з ншими проблемами до боргу, який складав 80,9% ВВП в 2016 роц.

Звсно, водночас в Укран було багато нших структурних проблем: непрозор неефективн публчн фнанси, корупця, вдсутнсть верифкац контролю за видатками, завеликий перерозподл податкв через бюджет, олгархчн монопол та вдсутнсть справжньо конкуренц тощо.

Але, виршуючи ц проблеми, дуже важливо розумти, що саме дефцит бюджету, коли вн зроста, одню з первинних.

Тому вс крани, в яких були проблеми з публчними фнансами, проводили консолдацю, якщо хотли досягти макростабльност повернутися до економчного зростання.

Ззнаюся, що книгу "Десять урокв бюджетно консолдац" тепершнього голови "Свдбанку" нса Генрксона, видатного економста фнансиста, який був частиною команди мнфну Швец в т часи, я за час роботи в Мнфн неодноразово перечитувала.

Чи виправданий оптимзм

Тому було особливо примно, що успх, якого ми досягли в бюджетнй консолдац ( як результат кардинальне зниження частки боргу до ВВП) багато хто порвнював з фскальною консолдацю, яку Швеця провела в середин 90-х рокв, коли вийшла на чтке дотримання бюджетних правил.

За попередн п’ять рокв (з 2015 по 2020) трьом мнстрам фнансв, включно з мною, вдалося зменшити дефцит бюджету до 2% ВВП. У бюджет 2020 року мого авторства, ухваленому в листопад 2019 року, ми запланували, що вн залишиться на цьому ж рвн.

Бльше того, у Середньостроковй бюджетнй декларац на 2019-2021 роки, яку я як мнстр подала до КМУ в травн 2019 року, був чтко прописаний наш план зменшення дефциту до 1,5% ВВП у 2021 роц, а таргетування профциту як стратегчна мета для публчних фнансв зафксоване в Стратег розвитку публчних фнансв.

Зрозумло, що низький дефцит , висловлюючись мовою математикв, необхдною, але недостатньою умовою для здоров’я публчних фнансв.

Необхдне також повноцнне запровадження середньострокового бюджетування, яке я розпочала яке було призупинено квтневими "ковдними" змнами до Бюджету-2020, а також реалзаця тих заходв, що передбачен у Стратег реформування системи управлння державними фнансами (СУДФ), Стратег управлння державним боргом 2018-2020, Бюджетному кодекс, постановах, наказах.

Однак без утримання дефциту на низькому рвн виходу на профцит для створення резервв на кризов часи нш корисн нструменти не дадуть повноцнного результату, а питання поставатиме не про те, чи станеться погршення здоров’я в публчних фнансах, а про те, наскльки швидко це вдбудеться.

Тобто збльшений до 298 млрд грн (близько 8% ВВП) квтневими змнами дефцит бюджету, як дехто з парламентарв чомусь помилково називав секвестром, насправд повинен бути дуже короткостроковим явищем, в уряд ма снувати план якнайшвидшого приведення його до позначки нижче 3%.

Багато критикв нагадають нам про Сполучен Штати Америки та вропейськ крани, як цього року також через врусну кризу збльшили сво дефцити бюджетв, деяк навть до 10% ВВП.

Мовляв, якщо м можна, то нам теж. Не буду сперечатися, певне зростання дефциту насправд ма логку для пдтримки стану економки крани в умовах карантину пов’язаних з ним збов в процессах. Але…

По-перше, крани на кшталт США мають рейтинги рвня AAA, тобто позичають кошти для свох програм пд надзвичайно низьк вдсотки, що робить хн тимчасове збльшення дефциту майже невдчутним для хнх публчних фнансв, тод як для Украни актуальн вдсотков ставки за ринковими запозиченнями недоступн.

По-друге, ц крани чтко визначили, що таке збльшення тимчасовим, а кошти будуть спрямован виключно на пряму пдтримку громадян/бзнесв та на охорону здоров’я, а у нас ми чумо заклики надал збльшувати видатки та знижувати доходи бюджету, що означа подальше погршення загально ситуац.

По-трет, ц крани десятирччями живуть за бюджетними правилами, як ми тльки почали запроваджувати, а хн публчн фнанси набагато здоровшими, мають вищу стйксть до стресв налагоджену систему управлння кризовими явищами.

Тобто, за медичною аналогю, доречною в ковдний рк, якщо спортивна людина пд час врусно хвороби може дозволити соб багато висококалорйно ж, щоби швидше одужати, розумючи, що такий буст енерг прискорить одужання, то людина з багатьма хрончними хворобами через таке калорйне навантаження не тльки не отрима пдсилення для боротьби з врусом, а й поглибить сво поточн проблеми.

Тому Украна ма якнайшвидше повернутися до бюджетно консолдац зменшення дефциту.

Це моя послдовна позиця протягом всх рокв роботи в мнстерств, я вдячна трьом прем’р-мнстрам, головам бюджетних комтетв ВРУ та кервникам Рахунково палати, з якими працювала, що попри дуже складн дискус пд час бюджетного процесу, вони завжди в критичн моменти пдтримували позицю про необхднсть бути вдповдальними з дефцитом.

Така пдтримка критично потрбна Мнфну зараз, напередодн бюджетного процесу 2021 року, бо укранськй економц важливо якомога швидше повернутися до бюджетно консолдац, без яко макростабльнсть в нашй ситуац не буде стйкою.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...