Как застройщики и их лоббисты в парламенте блокируют законопроект 8124?

Ви колись бачили крану, яка вперто руками й ногами вдбиваться вд ноземних нвестицй та полпшення умов для бзнесу?

Зараз саме це робить Украна. Врнше, частина, до яко входять забудовники х лобсти у Верховнй Рад.

Вони почали "збивати на злет" законопроект 8124, що може радикально пдняти Украну в рейтингу сприятливост нвестклмату Doing Business.

Цей рейтинг уже давно став свордним KPI не тльки для нашого уряду, але й для урядв бльшост кран, що розвиваються.

Кому яким чином законопроект 8124 може заважати? Вдповдь виявляться простою й банальною.

"Недолком" проекту називають скасування пайово участ у нфраструктур населеного пункту.

За версю забудовникв, за рахунок пайово участ будуться нфраструктура населених пунктв, яка залишиться без фнансування.

Але дослдження Мнрегону показало: насправд, кошти вд пайово участ не йдуть на нфраструктуру, або х цльове використання неможливо вдслдкувати.

За 18 рокв снування пайовий внесок показав практично нульову ефективнсть. Де вс ц садочки, школи, клнки, нститути, стадони, побудован за рахунок пайових внескв? Яка частка старих мереж була замнена?

Прихильники пайово участ стверджують, що завдяки нй наповнюються бюджети мст. Насправд ж частка пайового внеску в бюджет мста склада не бльше 1%.

У випадку житлових будинкв сплачують пайовий внесок не забудовники, а ми з вами. Сума пайового внеску одразу закладена в кошторис, тобто вартсть квадратного метра.

Окрм цього, ми часто чумо, що сьогодн нема альтернативи пайовй участ, що вдвертою манпуляцю. Наведу конкретний приклад можливого компенсатора.

Перший - податок на нерухомсть, який лише у м. Кив у 2017 роц дав бюджету 449,3 млн грн, що на 63% бльше, нж у 2016.

Другий приклад - плата за оренду земл, яка за останн деклька рокв зросла майже на 70% дала бюджетам ну дуже пристойн надходження.

ще одне, найгрше - так звану сплату пайово участ перетворили на корупцйну схему.

Близький до мсцево влади бзнес користуться значними привлеями та несправедливими конкурентними перевагами: наприклад, безпдставною вдстрочкою або розстроченням платежу (тльки у Кив рахунок заборгованост по таким платежам йде на мльярди), непрозорим нарахуванням платежу, вибрковим доступом до зарахування витрат на нфраструктуру для зменшення платежу у якост пайово участ.

Саме тому бзнес-гганти використовують депутатв, що "валити" 8124.

Велик забудовники, як й так не сплачують пайов внески, мають чимал можливост для цього, у тому числ кошти на пар.

Проти 8124 дуже активно виступа партя "Удар", яку власне пов’язують з великими забудовниками, зокрема в столиц, та Асоцаця великих мст, яку очолю мер Кива.

Що може протиставити таким "голафам" малий та середнй бзнес?

Вн не представлений у влад, не зна, чого конкретно хоче вд держави, а якщо й розум, то не ма жодних важелв впливу.

А реформа, спрямована на захист нтересв малого бзнесу практично автоматично тягне за собою невдоволення великих гравцв, як б не хотли зайво конкуренц. Тому для протид такй реформ включаються згадан вище потужн ресурси великого бзнесу.

Виходить, основна "проблема" 8124 в тому, що вн захища нтереси малого та середнього бзнесу в Укран та прибира чинн корупцйн схеми.

А також створю передумови для здешевлення кредитв, обмежу сваволю мажоритарних акцонерв, здешевлю будвництво заводв та житла, зменшу транзакцйн витрати та мстить чимало нших корисних нцатив.

Як ще закиди на адресу законопроекту ми чумо?

Крм скасування пайово участ, камння летить в дею впровадження нового способу забезпечення виконання зобов’язань - доврчу власнсть.

Для критики використовують все, що потрапля пд руку: вирван з контексту цитати юриств позаминулого столття, пдручники для студентв 12-рчно давнини, популстичн клше.

Основна теза: доврча власнсть як спосб забезпечення - це продукт англо-саксонсько системи права вн не може бути використаний в укранськй систем права, яка належить до континентально см’.

Однак насправд, ця теза не правдивою. нститут цей вдомий ще з римського права, сну вн у значнй клькост кран з континентальною системою права.

Бльше того, вн обов’язковим для кожно крани-члена С.

Загалом питання про запровадження нституту доврчо власност як способу забезпечення уже давно не актуальне - Украна зобов’язана це зробити вдповдно до Угоди про асоцацю з С. Питання лише у тому, яким чином його врегулювати.

Врешт-решт Укран критично потрбен новий надйний нструмент для вдновлення кредитування.

На превеликий жаль, регулювання застави мстить чимало прогалин, як дозволяють недобросовсним боржникам не повертати кредити.

При цьому спроби "латання" дрок у законодавств щодо застави викликають скажений спротив у депутатв, за якими якраз стоть той бзнес, який не завжди хоче розраховуватися з боргами.

У результат добросовсн позичальники вимушен платити за себе, за того, хто виршив борг не повертати.

Новий та надйний нструмент забезпечення повернення боргв змг би вдновити кредитування та потенцйно знизити процентн ставки для бзнесу.

Третм за популярнстю "мнусом" проекту згадують обмеження прав мажоритарних акцонерв у публчних акцонерних товариствах. Так акцонери будуть вимушен стати прозоршими у питаннях укладення угод з афлйованими компанями вибор аудитора.

Природно, що це не подобаться великим гравцям, як волли б надал зберегти можливсть зловживання своми правами.

Але нчим зарадити не можемо: публчне акцонерне товариство на те публчне, що права та нтереси усх без винятку акцонерв мають дотримуватися та контролюватися державою. Якщо хто-небудь бажа закритост та менших витрат, тому пряма дорога до змни типу товариства на приватне.

Ще нам закидають, що обсяг законопроекту надто великий. Кажуть, що варто було законопроект роздлити на клька окремих частин розглядати х окремо.

Тут вдповдь зовсм проста: пробували, не спрацювало. Значна частина нцатив з проекту 8124 уже роками лежить окремими законопроектами у парламент без жодних перспектив.

Невелик законопроекти не видаються надто важливими на них нхто не зверта увагу. Як результат, за рк-два вони застарвають втрачають свою актуальнсть.

Лише об’днаний комплексний законопроект 8124 викликав нтерес депутатв та експертв, лише об’днаний законопроект почали детально читати та обговорювати, лише об’днаний законопроект отримав шанси на потрапляння у порядок денний парламенту.

Крм того, об’днання усх нцатив у межах одного законопроекту ма одне логчне пдрунтя - ус вони базуються на кращих практиках, описаних у методолог рейтингу Doing Business, що ведеться Свтовим банком.

наостанок. Ухвалити проект закону потрбно до 1 травня. Це дуже дуже стислий термн, практично нереальний. З ншого боку, це можливсть довести, що депутати стоять не на боц великих гравцв рику нерухомост, манпуляторв та популств, а на боц малого бзнесу та мджу держави.

Якщо ж наш обранц таки не ухвалять законопроект, то бзнес не отрима очкуваних змн, а громадяни вдновлення кредитування.

Скажу бльше, Украна, може проссти в рейтингу Doing Business вже ц осен. це нашкодить не лише мджу, а й перетвориться на сильний аргумент для опозиц перед виборами.

Отож, панове депутати, не пдведть.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...