2018-12-26 20:01 |
Останні події в білорусько-російських відносинах важко назвати загостренням. Як і на картині Сурікова «Підкорення Сибіру Єрмаком» в Білорусі ми спостерігаємо «історичний момент набуття двома народами єдиної батьківщини»
Останні події в білорусько-російських відносинах важко назвати загостренням. Як і на картині Сурікова В«Підкорення Сибіру ЄрмакомВ» в Білорусі ми спостерігаємо В«історичний момент набуття двома народами єдиної батьківщиниВ».
Про це на своїй сторінці у В«ФейсбукВ» повідомив дипломат, керівник В«Майдану закордонних справВ» Богдан Яременко.
Мовою сучасного корпоративного сектору - агресивне поглинання.
Те, що Лукашенко називає готовністю захищати суверенітет, я би радше охарактеризував як бажання зберегти особисту владу.
І навіть якщо Лукашенко готовий пустити заради збереження свого абсолютистського режиму кров (піти на максимальну конфронтацію з Росією, аж до кровопролиття), то не факт, що до цього готові білоруси, і в першу чергу - сектор безпеки та оборони країни.
Можливо цього року він якось знову пропетляє між поки що дипломатичними пропозиціями Росії - або згортай суверенітет і приєднуйся до Росії, або плати за все по повній, а потім все рівно перший варіант. Але ситуація повториться за півроку, рік, два роки. Рано чи пізно.
Україна не може зашкодити реалізації планів Кремля в Білорусі. Власне тому, що сама Білорусь Лукашенка не може і не хоче цього. Ну, і ще тому, що не маємо ресурсів і причин їх витрачати для забезпечення життєдіяльності репресивного авторитарного режиму.
Можемо лише подумати, як збільшити для Росії ціну проекта?
Зокрема, я би гарантував Лукашенку безпеку і притулок в Україні за однієї умови - він знайде можливість швидко передати контроль за країною в руки опозиції.
А тоді, хто знає, може і ресурси, і бажання їх витрачати для підтримки Білорусі знайдуться?
В
Вечірні Вісті
Подробнее читайте на gazetavv.com ...
