2019-4-5 13:00 |
Тема пчеловодства - священная для украинцев, как и тема земли. "Как не станет пчелы - через четыре года погибнет человечество", - любят повторять пчеловоды. "Божьи мухи" так же неприкасаемые в Украине, как коровы в Индии, а пчеловодством сегодня занимается каждый десятый украинец. (укр)
Проте точно статистики не зна нхто - 98% виробництва меду та паск знаходяться в тн. За останн 10 рокв Украна в 15 разв наростила експорт солодкого продукту на свтовий ринок уврвалася до трйки лдерв свтового експорту.
Проте минулого року на тл зниження свтових цн, експорт впав на третину. Чи втратить Украна лдерськ позиц на солодкому ринку що зробити, щоб укранський мед продавали не за 2 дол/кг, а за 60-70 дол/кг?
На чому заробляти пасчнику
Лдерами з експорту меду Китай та Аргентина. Украна у 2017 роц посдала третю сходинку.
Яксть укранського меду висока й вдповда мжнародним стандартам, адже найбльшими покупцями укранського солодкого продукту С та США. Проте, у США доходи вд реалзац меду пасчникв становлять менше 50%, тод як в Укран - близько 90%.
Бльшсть прибуткв американськ бджоляр отримують навть не вд реалзац прополсу, маточного молочка, пилку, вощини чи нших видв бджолярсько продукц. Основний х заробток - запилення.
Агровиробники, що мають сади, вирощують ягоди та овоч платять за збльшення врожайност. Найбльше пасчники отримують за запилення мигдалевих садв - бльше 160 дол на одну бджолосм’ю.
У вроп за запилення суниц садово у теплицях платять 100-120 вро за одну бджолину колоню, тод як в Укран це абсолютно непоширена практика, яка пдтверджуться поодинокими випадками ндивдуальних домовленостей окремих аграрних компанй ("Сварог", "Мря").
Подекуди садвники платять 300-400 грн за запилення на одну бджолосм’ю. За нформацю FAO, агровиробники в Укран втрачають бля 3 млрд грн щорчно вд недозапилення у плодоовочевому сектор.
Навть невеликий прирст врожаю вд запилення бджолами да рчний прибуток, що в 10 разв перевищу вартсть прямо продукц бджльництва.
Соняшниковий мед - експортний продукт
В Укран до 90% усього меду, що виробляться, - соняшниковий.
На переконання Андря Ярмака, економста нвестицйного департаменту FAO, укранський мед недооцнений у свт. "Соняшниковий мед - ншовий продукт, який можна вдало розрекламувати, адже квти соняху дуже гарн.
Цей вид меду достатньо недорогий та завдяки свому нейтральному смаку та золотистому кольору може стати деальним складником, наприклад, кондитерських виробв", - вважа експерт.
Також Андрй Ярмак дода, що укранськ виробники меду мають непоган шанси вийти на ринки кран Аз та MENA (Близький Схд та Пвнчна Африка).
Гречаний мед, якого достатньо в Укран, абсолютно вдповда вподобанням споживачв Персько затоки за смаком та кольором.
Проте, у свт мало знають про укранський мед, це типова для Украни помилка - не вкладати грош в маркетинг. Експортують укранський продукт здебльшого у бочках за довол низькою цною.
Минулого року середня цна за такий продукт становила 2 дол/кг.
Для того, щоб виходити на нов ринки, експортерам не вистача видового рзноманття продукц: нема достатнх товарних партй акац, липи та нших сортв, а також повльно розвиваться фасована та брендована продукця.
Де гудуть бджоли?
Монофлорний мед хоч подобаться споживачам, однак шкодить бджолам. Однотипне харчування - одна з багатьох причин х хвороб.
Смертнсть бджл в Укран псля зимвл нижча, нж у вроп у два-три рази, втрич менша, порвняно з США. В Укран нараховуться бля 2,5 млн бджолосмей.
За даними дослджень Чернвецького нацонального унверситету м. Ю.Федьковича, смертнсть бджл псля перезимвл у сезон 2017/2018 становила 11,3%.
За словами професора Мар Федоряк, неможливо виокремити дину причину, чому гинуть бджоли.
"Низка факторв вплива на ослаблення мунтету бджл та х колонй загалом. Це паразити, хвороби, шкдники, пестициди, збднене харчування, втрата природних та напвприродних ботипв, глобальн змни клмату та глобальне забруднення тощо".
Вчним протистоянням взамовдносини бджолярв з агровиробниками, яких часто звинувачують в отрунн бджл засобами захисту рослин.
Пасчники бояться втратити субсидю
Аби конфлктв мж аграрями та пасчниками поменшало, компаня Syngenta органзувала низку семнарв в Укран для пасчникв та агровиробникв по роз’ясненню регламентв, яких треба дотримуватися пд час обприскування полв.
Треннги протягом лютого-березня вдбулися у Полтав, Харков, Запоржж.
У Кив вдбувся пдсумковий круглий стл, за яким збралися науковц, бджоляр, агровиробники, а також в.о. Мнстра аграрно полтики та продовольства Ольга Трофмцева та голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.
Захищатися пасчникам у раз виникнення спрних моментв було б легше, якби паски були зарестрован.
Голова Держпродспоживслужби розповв, що мешканц сл нараз не реструють паски не тому, що хочуть уникнути переврок ветеринарв чи навть податково нспекц, - вони бояться втратити субсидю на комунальн послуги.
Хоча насправд рестраця паски громадянами не веде за собою втрату субсид чи накладання податкв.
Нараз у служб працюють над створенням ефективно системи оповщення про обприскування полв засобами захисту рослин - створення загального агрегатора, до якого будуть пдключен органи виконавчо влади, мсцевого самоврядування, де буде збрана вся нформаця про обробку полв.
У Мнагро пообцяли спростити рестрацю паск та отримання ветпаспортв.
На думку Ольги Трофмцево, в.о. Мнстра аграрно полтики та продовольства, це надасть поштовх до нового етапу еволюц галуз: переходу вд мкровиробництва в пдсобних господарствах до бльш комерцйно орнтованого виробництва меду вдповдно до мжнародних стандартв безпечност якост з метою виходу на внутршнй та зовншн ринки.
Медовий мсяць для пасчника та агровиробника
Розумючи нагальнсть проблеми комункац з бджолярами, велик агровиробники вже клька рокв тому почали взамодяти з ними у регонах сво присутност.
Компаня Goodvalley, що займа 19400 гектарв у Калуському та Галицькому районах вано-Франквсько област, вже деклька рокв тому налагодила спвпрацю.
Леся Розметанюк, нженер з охорони навколишнього середовища Goodvalley розповда, що у компан мають контактн телефони пасчникв та адреси розташування паск.
"Власники паск не завжди йшли на контакт, адже боялись, що компан кудись передаватимуть хн дан х змусять платити податки. Однак довру вдалося встановити", - розповда фахвець.
У кожному сел на дошц оголошень вившуться повдомлення про обробку полв компан. Кожен пасчник отриму SMS-повдомлення або дзвнок перед обприскуванням.
Обов’язково надаються дан про препарат, який буде використовуватись.
Ще одна компаня - агрохолдинг "Мря" розпочав активну спвпрацю з пасчниками у 2017 роц. "Мря" створила нтерактивну карту, де вдображен ус медоносн посви компан, паски та рекомендац агрономв для визду паск.
На даний момент у цй карт зарестровано 19 об’днань пасчникв, або 300 бджолярв та позначено 20 тисяч бджолосмей. Усм зарестрованим пасчникам надходить повдомлення про обробку посвв у п'ятиклометровй зон, або про змну дати обприскування.
Нараз за пдтримки компан створено 11 кооперативв пасчникв.
"Цього року у деклькох районах буде закладено дослдн длянки з вирощування фацел загальним розмром у 100 гектарв. Якщо дослд буде успшним, то наступного року цю культуру компаня плану посяти на площ у клька тисяч гектарв", - розповда Василь Мартюк, кервник соцально-нвестицйного вддлу Агрохолдингу "Мря".
Окрм того, агрохолдинг органзову семнари, на яких пасчники дляться власним досвдом. Було також органзоване навчання для бджолярв спльно з Гадяцьким аграрним училищем.
На жаль, поки що це лише поодинок випадки ефективно взамод бджолярв з агровиробниками до повного розумння мж цими двома сторонами ще далеко.
Проте цивлзований далог мж учасниками виробничого процесу в аграрнй галуз корисний для всх сторн, тому можна сподватися, що таких прикладв ставатиме все бльше. укранська медова галузь повернеться у ТОП-3 свтового експорту вдкриватиме свту наш укранський, найсмачнший найкориснший продукт.
Автор: Богдан Шведченко
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
