2017-12-8 15:17 |
Зараз закон «Про освіту» вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити у 2020 році
Венеційська комісія ухвалила рішення щодо скандальної мовної статті закону В«Про освітуВ».
Експерти не підтримали звинувачення з боку Угорщини.
В«Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону В«Про освітуВ» звужує права представників національних меншинВ», – передаєВ прес-служба МОН.
АлеВ Венеційська комісія рекомендувала Україні В«видовжитиВ» перехідний період для імплементації мовної статті.
Зараз закон В«Про освітуВ» вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити у 2020 році.
Міністерство освіти погодилось подовжити цей період.
В«Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОНВ і планує зробитиВ», – йдеться у заяві міністерства.
На думку міністерства, найголовніша теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема, у Законі В«Про загальну середню освітуВ».
В«Ми цілком згодні з цим твердженням.В Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб.В Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовамиВ», – кажуть у міністерстві освіти.
Нагадаємо, що одразу післяВ прийняття закону В«Про освітуВ» у Верховній РадіВ румунська спільнота попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон з тим, що він мовляв В«неконституційнийВ».
В«Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншинВ», – йдетьсяВ у відкритому листі.
Також свою стурбованість озвучилиВ російське,В угорськеВ таВ польське МЗС. Проти закону про освіту також виступивВ президент МолдовиВ Ігор Додон.
При цьому заступник міністра освіти та наукиВ Павло ХобзейВ в ефірі В«Громадського радіоВ» повідомив, щоВ всього близько 10% учнів в Україні навчаються іншими мовами, а 90% школярів навчаються українською мовою.
Він уточнив, що В«більшість (із цих 10% – ред.) навчаються російськоюВ мовоюВ».
Новим законом передбачено, що зміни щодо мови викладання розпочнуться у навчальному році 2020В року.
В«Право навчатися мовою меншини будуть мати лише в дошкільних закладах і в початкових школах.
В основній школі з 5 по 9 клас та старшій профільній з 10 по 11 (а в майбутньому по 12-й) навчання загальноосвітнім предметам буде здійснюватися українською мовою, але паралельно буде вивчення мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншиниВ», – говоритьВ Хобзей.
В Прикінцевих положеннях до закону В«Про освітуВ» зазначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українськоюВ мовою.
В«Це означає, що діти, які в 7 чи 10 класі, далі будуть навчатися мовою своєї національної меншини і цей навчальний рік проведуть, як заплановано, – заясніє заступник міністра. – А в наступному році з 1вересня в школах від 5 по 9 і в 10-11 класах ми спільно з органами управління освіти будемо визначати, які предмети будуть викладатися українською мовою, а які залишаться викладатися мовою національної меншини.
А з 2020 року з 5 по 11 класів всі вивчатимуть загальноосвітні предмети українською мовою, а мовою національних меншин мову і літературуВ меншиниВ».
Президент Петро Порошенко 25 вересняВ підписав закон В«Про освітуВ».
Міносвіти запропонувало Раді Європи надіслати статтю 7 В«Про мову навчанняВ» закону В«Про освітуВ» на експертизу до Венеціанської комісії.
Читайте також інтерв'ю члена Венеційської комісії Сергія Головатого: Навчання виключно мовою нацменшин? Такого не допускає жодна країна Європи!
Подробнее читайте на glavcom.ua ...
