2018-2-12 17:30 |
Валентина Терешкова -- це повністю імперський дискурс "зато мы делаем ракеты, а также в области балета мы впереди планеты всей"
Валентина Терешкова -- це повністю імперський дискурс "зато мы делаем ракеты, а также в области балета мы впереди планеты всей". Можна ще сперечатися про Булгакова, Висоцького та Цоя -- вони хоча би були проти системи (хай навіть навчилися в ній виживати і зараз можуть бути культурною зброєю проти нас саме тому, що ми їх любимо і на них виросли). Валентина Терешкова таких суперечок не викликає -- це і є система, так само як Сергій Михалков. Вона імперська героїня, що мала бути спільною для естонців, грузинів та узбеків. І, звичайно, для українців.
Про це на своїй сторінці у В«ФейсбукВ» повідомив громадський діяч, засновник громадянської платформи В«Нова країнаВ» Валерій Пекар, який раніше розказав, що п'ятикласникам в одному з київських шкіл дали завдання написати твір про Валентину Терешкову, яка активно підтримує російську окупацію окремих територій України.
На вчорашній пост про домашнє завдання малій дитині в школі написати твір про Валентину Терешкову народ вражаюче закліпав очима: "А що тут такого?"
Постійно відтворюючи імперський дискурс, ми тим самим підкреслюємо його виключну цінність і виховуємо дітей в розумінні цього. Але це чужий дискурс, це ворожий дискурс. Сучасна Росія не має своїх героїв поза часом і простором імперії, і такий саме погляд нав'язується нам. Але ж в Радянському Союзі не все було погано, кажуть нам. Відповідаю: в Радянському Союзі були Голодомор та знищення української культури, і цього має бути досить українцям. Скажіть євреям, що у Третьому Райху не все було погано, і будьте готові почути відповідь.
Можливо, вчителі мали на увазі прославити жіночий героїзм. Можливо, вони хотіли прославити жінок у науці та технологічному прориві. Може, вони прагнули підкреслити ґендерну рівність. Але, на мій погляд, наш час в Україні дає достатньо прикладів всього цього, й особливо жіночого героїзму. Нам потрібні свої герої, свої історії -- жіночі й чоловічі, воєнні, винахідницькі, наукові, політичні, бізнесові, волонтерські тощо. Нам потрібні свої образи, і то не лише з давнього минулого, а з нещодавнього. Революція, війна і виклики сьогодення є достатнім джерелом таких історій.
Імперія починається з прославляння імперських героїв -- спільних героїв. Імперія закінчується з появою власних героїв вільних народів. Тому українські герої сиділи на Каспії чи в Сибіру, гинули у бою чи психушках. Їх не мало бути, і головне -- щоб після них не залишалося пам'яті. Замість них мали бути Валентина Терешкова, Зоя Космодем'янська і Павлик Морозов. Імперські герої - це зброя проти нас, це зброя проти наших дітей. Дивно чути в такій ситуації "А що тут такого?" Якщо ви бачите зброю, наставлену на ваших дітей, - не гайте ні хвилини.
Вечірні Вісті
Подробнее читайте на gazetavv.com ...
