Страна утопает в отходах. Свалки переполнены, перерабатывающие заводы отсутствуют, люди болеют. Между тем страна импортирует вторичное сырье для производства. Есть ли рецепт, выгодный для всех? (Укр.)

Стародавн римляни одню з ознак цивлзац вважали наявнсть каналзац та водопостачання.

Разом з мовою законами це проводило межу мж варварами цивлзацю.

Через 2,5 тисяч рокв нчого не змнилося.

Охайн та чист - здебльшого найбльш розвинен крани, найбруднш - крани "третього свту", до яких, на жаль, можна впевнено вднести й Украну.

Ми прагнемо потрапити у найбльш престижний клуб свту - вропейський Союз. Вд нас очкують сповдувати т ж цнност, поводити себе "по-вропейськи".

Я не врю у здатнсть людини ефективно мняти все навколо себе одночасно - треба концентруватися. Отож, протягом останнх дев'ятьох рокв намагаюся сформувати, розвинути захистити в Укран два ринки, два сектори економки: вдновлювану енергетику та переробку побутових вдходв.

Цей текст дасть частков вдповд на деяк питання: чому Украна - найбльш засмчена крана вропи хто в цьому винен, як можна це змнити, хто за це повинен заплатити, а також що ми виграмо чим ризикумо.

Побутов вдходи складаються з рдких та твердих - ТПВ. Рдк, якщо збираються, то очищаються, хоча часто недостатньо, а от тверд просто накопичуються на десятках тисяч звалищ полгонв. У Полтавськй област х 674, Кивськй - понад 1 тис. Щодня в укранську землю ляга близько 28,5 тис тонн побутового смття.

Мф 1. Смття - це золото

Як хтось стверджу, що готовий з прибутком переробити вс ТПВ, будьте певн: перед вами дурень або аферист. Ринкова вартсть кнцево продукц переробки загального обсягу ТПВ завжди менша за витрати на його переробку. Переробка смття - це послуга, яку в цлому свт оплачу суспльство.

В Укран нема жодного смттпереробного пдпримства, крм застарлого смттспалювального заводу "Енергя" у Кив, не тому, що мськ голови чи мнстри поган, а тому, що мста не можуть оплатити вартсть переробки смття.

Ми не раз читали про нвесторв, як планують будувати так заводи. Однак де хоч одне таке пдпримство? Як тльки нвестори дзнаються, що оплати 50-100 вро за тонну вдходв не буде, розвертаються йдуть геть.

Мф 2. Проблему виршить роздльне збирання смття

Це повна нсентниця.

Так, роздльний збр вдходв дозволя робити важлив реч: максимально повернути цнн ресурси в економчний обг та ефективнше переробляти рзн види смття - упаковку чи електронку - на спецалзованих пдпримствах. Однак роздльне збирання не замною переробки вдходв. Це лише одна з стадй.

У кранах С лише 20-25% вд загально клькост ТПВ псля додаткового сортування на спецалзованих пдпримствах де до споживачв вторинно сировини: склозаводв, виробникв ПЕТ, паперу. Решта все одно рвно пдляга переробц на спецалзованих промислових пдпримствах.

За останнми дослдженнями, у Нмеччин лише 15% пластику використовують як вторинну сировину, а 30% навть роздльно збрано упаковки спалюють. Бльше того: чим бльшою буде частка роздльного збирання, тим дорожче коштуватиме для мешканцв мст переробка кожно тонни решти ТПВ.

Мф 3. Спалювання вдходв слд заборонити

Класичне спалювання ста менш привабливим через низку недолкв. Палити все разом дорого. Зазвичай очистка викидв вд небезпечних сполук - це половина вартост пдпримства, а пзнше - половина витрат на його експлуатацю.

При цьому цна переробки ТПВ таким методом для мста-мльйонника становитиме близько 200 млн вро нвестицй, а тариф - до 100 вро за тонну. Температури спалювання при цьому вдносно невисок - близько 800 градусв.

Попри це, у кожнй кран С працюють смттпереробн пдпримства WTE, що виробляють енергю з побутових вдходв. ншим чином технологчно неможливо забезпечити захоронення мнмально клькост побутових вдходв на полгонах.

Законодавчо закрплена в вроп рархя поводження з вдходами передбача: якщо ми не змогли запобгти утворенню вдходв, то переробити х можливо в матеральн чи в енергетичн ресурси з проритетом на перше.

В Укран, вдповдно до морфолог вдходв, бльшу частину смття можна переробити лише в енергю. Альтернативи просто не сну.

Схема правильно переробки

Вдходи збирають у два контейнери, сух та змшан, сортують на промислових лнях. Збрану та вдсортовану сировину продають споживачам. Рештки йдуть на смттв заводи. Вони використовують змшан та непридатн для повторного використання вдходи для виробництва тепла, електроенерг пального.

Вибр технолог спалювання залежить вд регональних особливостей. ТПВ - завжди мсцевий продукт, тож вдповдальнсть за спосб переробки й конкурсний вдбр найкращих ршень - за мсцевою владою. Якщо якась мсцева рада хоче застосувати бльш коштовну технологю, то комунальн платеж будуть вищими.

У свт нема прикладв побудови галуз переробки ТПВ, якщо можна дешево й безпечно викинути смття. Жадбнсть, на жаль, перемага. Проте така дешевизна оманлива, пзнше це буде коштувати дорожче. Так, лише на переробку озер фльтрату на полгон 5 у Пдгрцях Киву треба витратити 300-400 млн грн.

Вихд - як у всх кранах вропи: зробити захоронення вдходв дорожчим за переробку шляхом пдвищення екологчного податку на захоронення.

Наприклад, у Великобритан, де податок перевищу 100 вро за тонну, вдходи бльше не хоронить нхто. х повнстю переробляють. В Укран податок на захоронення ТПВ, 13 вроцентв за тонну, у 30 разв менший, нж у найбднших кранах вропи, та у 800 разв менший, нж у найбльш заможних.

Як у всх цивлзованих кранах, необхдна два карна та адмнстративна вдповдальнсть за незаконне забруднення. Викинув недопалок з вкна автомобля - штраф 2 тис грн. Викинув вантажвку смття у яр - штраф 10 тис грн за тонну тиждень суспльних робт у помаранчевй роб. Викинув небезпечн вдходи - три- п'ять рокв позбавлення вол. Органзував звалище у лс - конфскаця майна.

Основна проблема галуз поводження з вдходами в Укран - грош. Офцйний рчний оборот галуз не сяга 70 млн вро. У Нмеччин вн понад 8 млрд вро. Отож, мамо настльки чисту крану, наскльки сплачумо за прибирання.

Зрозумло, що низький рвень доходв громадян Украни зумовлю вибр на користь бльш дешевих методв поводження з ТПВ. Однак бльшсть людей пдтриму дею переробки смття, а не його подальшого накопичення захоронення.

Отже, необхдно, аби населення сплачувало мнмально можлив кошти з дотриманням принципв соцально вдповдальност. Цих коштв повинно вистачити на забезпечення галуз переробки вдходв. Як ж варанти?

Передусм, хочу заперечити поширену зараз манпуляцю. Представники пакувально галуз активно поширюють думку, начебто за х кошт плануться збудувати галузь переробки смття. Це неправда. Потрбно бути максимально чесними: за все платить кнцевий споживач.

три способи, як громадяни можуть сплачувати за поводження з вдходами.

1. Пропорцйно до клькост вдходв - якщо переважа одноповерхова житлова забудова можливсть надати кожному господарству власний смттвий бак. У Швейцар сплата за поводження з вдходами здйснються через акциз на смттв пакети. На жаль, ця опця для Украни утопчною.

2. Подушний податок чи оплата пропорцйно до площ житла. Цей варант використовуться в Укран. В середньому кожен мешканець вросоюзу сплачу на рк 115 вро за сво побутове смття. У чистших пвнчних кранах - бльше.

Середня сума 10 вро з людини на мсяць для укранцв також вигляда фантастично великою. У 2016 роц середня плата становила 5,27 грн на мсяць з громадянина. Це лише у мстах. Як вдомо, переважна бльшсть дрбних населених пунктв взагал не ма послуги поводження з ТПВ.

3. Пропорцйно до споживання через непрямий податок. Купуючи товар, споживач додатково сплачу 0,5-1% вартост товару. Ц кошти виробники пдакцизних товарв переказують пзнше тим, хто ц вдходи переробить: мсцевим радам або комплексам з переробки смття напряму.

Тож заплатить кнцевий споживач, але важливо, хто саме, скльки як поднати ц способи. Наведу клька прикладв на користь сплати через споживання.

чотири однаков квартири в одному будинку на Хрещатику. В однй живе пенсонерка, в ншй - родина з двома дтьми, у третй розташована маленька фрма, а четверту здають в оренду подобово ноземцям. Плата за смття в них однакова, проте кльксть цього смття може вдрзнятися в десятки разв.

нший варант: навть якщо ви на пвроку дете працювати за кордон, ви продовжуте сплачувати за смття, яке не продукуте. Це актуальна проблема для крани, де понад 10% населення завжди одночасно перебува за кордоном.

Мешканц великих престижних приватних будинкв за мстом часто не хочуть заводити власн смттв контейнери. х незручно розмщувати за огорожею не хочеться пускати робтникв перевзника смття всередину. Влтку набрида сморд, а частота наповнення контейнера набагато повльнша за мський варант.

Що робить такий мешканець? Везе смття до мста абсолютно безкоштовно кида його у комунальний контейнер. Очевидно, що оплата за ТПВ через споживання справедливша за оплату, що стягуться з клькост квадратних метрв житла.

Оновлена модель поводження з вдходами

Запроваджумо розширену вдповдальнсть виробника - РВВ - для виробникв упаковки та пакувальних матералв, частка вдходв яких у загальному склад ТПВ становить близько 45%, та як найбльше шкодять еколог.

Виробник вдповда за вдходи, утворен з його продукц, шляхом вибору одного з варантв або х поднання: самостйне повторне використання чи переробка вдходв упаковки, доручення повторного використання чи переробки вдходв упаковки органзац РВВ, сплата екологчного податку лише на випущену, проте повторно не використану або не перероблену упаковку.

Оподатковуються упаковка втчизняного виробництва, мпортна упаковка та мпортн товари в упаковц. Втчизнян товари в упаковц не оподатковуються, аби уникнути подвйно сплати. Оподатковуться вага упаковки. Плата стягуться за клограм пластику, скла, паперу чи картону. Що це да?

Виробник буде використовувати "розумну" упаковку - мнмально необхдну, аби зберегти й доправити товар. Не секрет, що упаковка в бльшост випадкв використовуться як засб маркетингу, аби щось продати споживачев. Якби вся упаковка була розумною, кльксть вдходв зменшилась би кардинально. Панацея одна: стимулювати ефективне використання ресурсв через х подорожчання.

Виробники упаковки зможуть повнстю або частково перекласти тягар цих витрат на споживача, пднявши вартсть кнцевого товару. Тому податок пропонуться мнмальним, аби товари подорожчали зовсм несуттво.

Наскльки - залежить вд премальност товару. Чим дорожчий товар, тим бльша дорожча упаковка. Недорог цукерки на вагу подорожчають на 0,1%, а премальн - на 2-3%, але споживач премального товару цього не вдчу.

Виробник буде сам визначати, наскльки його товар подорожча буде користуватися попитом на ринку. Виробники молочних продуктв у поворотнй склянй тар повинн мати переваги перед виробниками в одноразовому пластику.

Податок впливатиме на структуру ринку упаковки та ж поступово зробить його бльш екологчним. Людям потрбен товар, а не гарна оманлива обгортка.

ншою перевагою такого пдходу легксть у сприйнятт населенням. Людям морально легше платити поступово за те, що реально споживаш, нж фксовану суму щомсяця. Можливу одноразову нфляцю, 0,1-0,2%, нхто не помтить, а от чисту крану через клька рокв помтять ус.

Альтернативний варант - пдвищити комунальн тарифи на поводження з ТПВ до рвня схдновропейських. Однак ще 250-300 грн на мсяць з кожного мешканця - це надзвичайно боляче майже неможливо.

Виробник упаковки може не платити податок з тих обсягв, як виробляються з вторинно сировини. Виплавив частину пляшок з вдходв скла - значить, не забруднив середовище нкому нчого платити не винен.

Абсурдна ситуаця: протягом десятирч Украна мпортером битого скла та макулатури, тод як десятки тисяч тонн цих матералв щомсяця закопуються в землю. З цю огидною практикою необхдно закнчувати.

Виробники й мпортери упаковки можуть об'днуватися в органзац розширено вдповдальност виробника з метою спльного збору та переробки упаковок.

Так ми зменшимо кльксть вторинно сировини, що буде потрапляти на переробку чи захоронення, оскльки виробники упаковки стимулюватимуться до зменшення ваги упаковки та повторного використання ресурсв. За незначну кльксть неперероблено упаковки виробники сплатять екологчний податок.

Екологчний податок мусить надходити у мсцев бюджети пропорцйно до чисельност населення з дино можливим призначенням: компенсаця частини вартост переробки ТПВ. Чому це важливо?

Ус знають, як важко добитися вд влади ефективност.

Якщо дозволити мсцевй влад використовувати ц кошти на нш нагальн потреби у галуз ТПВ, наприклад, рекультивацю звалищ або запровадження роздльного збирання, то заводи з переробки смття нколи не з'являться.

Спокуса отримати "вдкат" на реклам у прес або на закупвл контейнерв зараз часто переважатиме сподвання на побудову пдпримства через три-п'ять рокв. Бльшсть чиновникв в Укран такими категорями не мислять.

Натомсть, якщо захоронення ТПВ на полгонах подорожча до схдновропейського рвня, чиновнику потрбно буде вимушено пднмати оплату населенню за поводження з ТПВ, це вкрай непримно непопулярно.

З ншого боку, можливсть провести конкурс на визначення переробника ТПВ не пднмати квартплату населенню. Тут почнеться справжня зацкавленсть робота. Цей варант видаться найбльш реалстичним.

Вибр технолог та економка пдпримства

У запропонованому пдход компенсаця з податку на упаковку повинна бути однаковою для кожного громадянина. Якщо ж регон хоче збудувати пдпримство з дорожчою технологю, то муситиме додатково збирати кошти з свох жителв.

Отже, вибирати переробника доведеться за клькома ознаками: найнижча цна переробки за тонну, досвд у реалзац подбних проектв, екологчн вимоги.

Досвд важливий, бо серцевина технолог, принаймн наступн п'ять-десять рокв, мусить бути ноземною. Нараз у цй галуз безлч аматорв та афериств. Важливо не зпсувати суспльно чутливий дорогий проект. Публчн ноземн компан мають чткий кодекс поведнки не будуть брати участь у непрозорих дях.

Спецальний тариф на перетворення неорганчних вдходв у струм мусить бути на рвн, недостатньому для фнансування стандартних смттспалювальних заводв. х цна надто висока, бо половину х вартост становить система очистки газв.

Отже, пропонуться не встановлювати для них спецальний тариф, тобто не стимулювати х побудову. Натомсть слд пдтримувати лише сучасн технолог високотемпературного спалювання частини вдходв без органки та вторинно сировини. Наприклад, спалювання синтезгазу.

Тематика смттспалювання сильно демонзована у значно частини суспльства. Тимчасом у центр Вдня - три так заводи, а всього у вроп х тисяч. У японських мстах на вершину труби смттспалювального заводу водять екскурс школярв подихати безпечним повтрям. Там ще й ресторан "на труб".

Звсно ж, мова йде не про пдпримства з застарлою технологю, як кивська "Енергя". Чому ж ц демончн тези так активно поширюють деяк псевдоекологи? Дехто з них просто не розбрався не розум, що переробка частини смття в енергю - дино можливий шлях його переробки. Альтернатива - звалища.

нша частина свдомо заляку громадськсть, бо ма шкурний нтерес фнансуться пакувальним лоб. Ц дяч вбачають у такй переробц потенцйну загрозу свом нтересам. Мовляв, палити будуть в тому числ потрбну цим галузям вторинну сировину, перш за все, пластик папр.

Це недолуга позиця. Усе виршу ринок. Нхто в свт не кида в котел те, що можна продати як вторинну сировину й отримати прибуток вдразу. Якщо ж ви хочете мати цю вторинну сировину майже безкоштовно, то вибачте.

Додатков вигоди для суспльства

Потрбно заборонити захоронення цнних матералв: пластику, скла, металу, паперу. Тод ринок вторинно сировини суттво виросте, припиниться принизлива практика мпорту макулатури та битого скла, коли власн дуть на звалища.

Водночас буде легко контролювати дяльнсть комплексв з переробки смття. Якщо у х сховищах знайдеться пластик, метал чи недегазована органка, мунципалтет може не платити й зажадати компенсацй за оману. Тому так пдпримства не повинн використовували стар звалища для захоронення.

Створення ново ндустр в держав спричинить появу 30-40 тис робочих мсць. Ще одна вигода для суспльства - розвиток органчного сльського господарства. Нин головна стаття експорту Украни - аграрна продукця, яка не може мати мдж екологчно чисто при 36 тис звалищ у сльськй мсцевост.

Крм того, розвиватиметься туризм, полпшиться здоров'я громадян. Зросте рвень свдомост та вдповдальност громад - згадайте "теорю розбитих вкон". Украна набуде мджу цивлзовано держави, що прагне жити за стандартами вросоюзу.

Минуло три роки, як Кабмн скасував постанову про обов'язковий збр коштв з пакувальникв й мпортерв на користь державно компан "Укрекоресурси". За попередньо влади на цих потоках "сидв" син генпрокурора Артем Пшонка. Це поясню, чому парламент ранше не мг проголосувати так законопроекти.

Збр з пакувальникв проснував 13 рокв. Згадана держкомпаня дискредитувала дею розширено вдповдальност, тому зараз диний правильний вибр - вддати ц кошти в регони, мсцевй влад, або напряму побудованим пдпримствам з переробки смття. Однак для початку х треба побудувати.

Ми дина крани вропи, де пакувальники не переробляють вдходи не платять податки чи штрафи. Для них ця ситуаця деальна, тому х стратегя - якомога довше вести обговорення критикувати будь-як законопроекти про вдходи.

Лобсти пакувально галуз розробили свй проект закону про упаковку. Акт у раз його схвалення обмежить вдповдальнсть пакувальникв мзерним зобов'язанням щодо переробки певного вдсотка випущено продукц. Наприклад, 15% для пластику. А що робити з рештою упаковки? Вдповдь проста: вдвезти на звалище.

Громадянський контроль прозорш процедури поступово роблять роботу наших мунципалтетв бльш ефективною. Ми бачимо це на приклад Кива та нших мст. Однак там, де можна обйтися без участ держави, бажано обходитися.

Чи реально це зараз? Н. Проте надя, що коли переробн пдпримства будуть побудован, то вдповдальний бзнес напряму спвпрацюватиме з приватними переробниками, значення податку стане мнмальним. Вочевидь, таку практику слд поширити на нш сектори, наприклад, на випуск електронки чи мастил.

Вд провокацй та образ представникам вдповдального бзнесу, мсцевим чиновникам, урядовцям, народним депутатам та свдомим громадянам необхдно переходити до фахово дискус. Це було метою мого допису. Треба дал бити цю стну жадбност, байдужост й нерозумння. Бити, поки вона не впаде.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...