Колишніх медиків не буває, кажу Оксані. 11 років вона працювала фельдшером у невеликому селі. Приймала пологи, засвідчувала смерті, робила невідкладні операції, бувала на ексгумації тіла.

Селяни возили її до пацієнтів мотоциклами й на возах. Інколи забирали зі святкувань.

 Це найгірша професія, казала про роботу. У 30 років від неї вже мала сиву голову.

Звільнилася й переїхала до Львова. Пройшла піврічні курси, влаштувалася туристичним агентом. Спершу продавала екскурсійні путівки по Україні. Згодом тури для VIP-клієнтів. Від кожного отримувала відсот­ки, відпочивальники привозили сувеніри з поїздок. Роботою задоволена, говорила.

Проблеми почалися після оголошення в країні карантину. Туристичні компанії заявили, що запровадження обмежень це форс-мажор. Тому можуть не повертати грошей. Лише частина перенесла вильоти клієнтів на кінець літа чи початок осені.

 Взимку продала понад 10 преміальних турів. Частину постійним клієнтам, яких обслуговую роками. І тут таке. Повернули кошти лише трьом першим. Там суми із п'ятьма нулями були, розповідає Оксана. Люди дзвонили цілодобово. Вимагали гроші. Пояснювала, що від мене це не залежить. Коли почали погрожувати, стало страшно залишатися в місті.

Змінила номер телефону, видалилася із соціальних мереж і переїхала в село.

 Виявилося, що медик не така вже й погана професія, додає

Подробнее читайте на gazeta.ua ...