2021-2-23 10:15 |
Накануне Рада приняла законопроект, который обяжет мировых техногигантов платить НДС за предоставление электронных услуг в Украине. Может ли это привести к росту на их услуги, и как они реагировали на такие меры в других странах.(укр)
Близько 3 млрд грн щорчно буде отримувати держбюджет вд технологчних ггантв Facebook, Google, Apple, Microsoft, Netflix та нших в якост податкв.
Таку оцнку да голова парламентського комтету з питань податково полтики Данило Гетманцев.
Вн став головним нцатором спвавтором прийнятого в першому читанн законопрокту, який зобов’язу мжнародн компан сплачувати ПДВ за надання електронних послуг в Укран. В багатьох кранах свту такого типу податок отримав назву "податок на Google".
Проте в соцальних мережах ця нцатива отримала шквал критики з боку рядових користувачв. Вони вважають, що тепер Facebook, Google, Apple, Microsoft, Netflix пдвищать на 20% (на розмр ставки ПДВ) цни для укранцв на сво продукти сервси.
Користувач також обурюються тим, що в обрунтуванн законопрокту автори наводять приклади схожих законодавчих нцатив в Росйськй Федерац Блорус, а не законотворчсть кран Захдно вропи.
Чи дйсно варто очкувати 20%-вого зростання цн на вс послуги технологчних ггантв? Як держава буде примушувати контролювати сплату податкв? Як на подбн нцативи свтов гганти реагують в нших кранах свту?
Свт проти технологчних ггантв
В кранах Захдно вропи "податок на Google" в тй чи ншй форм сну вже багато рокв. Ранше пд цим визначенням переважно мався на уваз податок, як мжнародн Т-компан повинн були платити в бюджет крани, де вони отримали прибуток, тобто податок на прибуток.
Проте на початку 2010-х рокв в захдних кранах почали виникати гучн скандали, коли в результат розслдувань ЗМ з’ясовували, що Т-гганти отримують в певних захдних кранах мльярдн прибутки, однак за допомогою складних бухгалтерських схем платять податкв з прибутку лише на клька мльйонв.
Наприклад, в 2012 роц представники бюджетного комтету парламенту Великобритан звинуватили американськ компан Amazon, Google Starbucks в тому, що т на формально законних пдставах ухиляються вд сплати податкв в британський бюджет, повдомила Daily Telegraph.
Для виведення зароблених на територ Британ коштв компан використовують складн бухгалтерськ схеми, як парламентар називають "цинчними несправедливими".
Член парламенту Великобритан вд Консервативно парт Чарл Елфк зазначав, що транснацональн компан недоплачують в британську казну мльярди доларв. Один тльки Google, за його пдрахунками, у 2011 заробив в Британ 2,5 млрд фунтв стерлнгв, а сплатив податкв лише 3,4 млн фунтв, або 0,4%. При цьому середньосвтова ставка податку для Google становить приблизно 21%.
Податок на Google: що це таке та як вплине на укранського споживача
Псля стор у Великобритан з ухилення Т-компанй вд оподаткування, скандал виник у Франц. Сенатор Флп Марн (Philippe Marini) у 2012 роц представив законопроект, що передбача оподаткування нтернет-компанй, як отримують велик прибутки у Франц.
У 2011 роц Apple, Google, Amazon Facebook отримали на територ ц крани майже 3 млрд вро прибутку, сплативши з них лише 4 млн вро. Це в 100 разв менше, нж заплатили б компан, чия штаб-квартира знаходилася у Франц.
У 2013 роц розгорвся скандал навколо Facebook: стало вдомо, що соцмережа використала "подвйну рландську" схему уникнення вд сплати податкв, що дозволило рландському пдроздлу за пдсумками 2012 року сплатити лише 1,9 млн вро при виручц в 1,79 млрд вро.
Примтно, що велик Т-компан отримують обвинувачення в ухиленн вд сплати податкв на батьквщин. Наприклад, в лютому 2020 року податкове управлння США звинуватило Facebook у несплат податкв на понад 9 млрд дол, подавши вдповдний позов до суду Сан-Франциско. роня в тому, що за версю фскалв Facebook ухилився вд сплати податкв за допомогою сво рландсько "дочки".
Серя гучних скандалв привернула увагу свтового суспльства до ново реальност, коли мжнародн Т-гганти Apple, Google, Amazon, Facebook, Microsoft та нш минуюч митн кордони за допомогою нтернет-технологй працюють на ринку будь-яко крани, отримують мльярдн прибутки, проте платять надзвичайно мало податкв в мсцев бюджети.
Скандали завдали мжнародним Т-компаням значно репутацйно шкоди, а нацональн уряди почали нтенсивно розробляти змни в податков правила, як б вдповдали сучасним реалям дозволяли бльш ефективно адмнструвати стягувати податки з прибуткв Т-компанй.[BANNER1]
З удосконаленням правил оподаткування дяльност мжнародних Т-компанй останн були вимушен пти на певн поступки.
Так, Facebook у 2017 роц оголосила, що змнить структуру оподаткування таким чином, щоб платити бльше податкв у тй кран, де вона отриму доходи. Тод соцальна мережа пообцяла з 2018 року перейти до структури, при якй рекламн доходи, як вона отриму в певнй кран, будуть вдображатися на баланс локальних пдроздлв, а не в рланд, де розташована мжнародна штаб-квартира Facebook.
У 2019 роц Google погодилася заплатити майже один мльярд вро, щоб припинити розслдування, яке клька рокв велось проти компан у Франц. В цй кран компаню обвинуватили в тому, що вона платить занадто мало податкв, в той час як бльша частина доходв в вроп проходить через флю Google в рланд.
Одночасно мнстр економки Франц повдомив про винесення на розгляд уряду законопроекту про оподаткування транснацональних технологчних компанй, в першу чергу тих, як входять до "велико четврки", - Google, Amazon, Facebook Apple.
В тал у 2019 роц був схвалений прокт бюджету на 2020 рк, який передбачав новий податок для цифрових компан. Так компан як Facebook, Google та Amazon зобов'язали сплачувати 3% з нтернет-транзакцй.
Укранський досвд
В Укран про введення "податку на Google" Данило Гетманцев заговорив ще у 2016 роц. Тод на платформ Taxlink.ua вн заявив, що таке оподаткування запровадити не тльки можливо, але й необхдно.
"Велик мжнародн корпорац, що провадять дяльнсть в мереж нтернет абсолютно свдомо ухиляються вд оподаткування, використовуючи прогалини у нацональному податковому законодавств. Йдеться про шален грош! Це несправедливим для громадян та збитковим для бюджетв, а отже, прямо суперечить нацональним нтересам", - зазначив тод Гетманцев.
Квартиру за токени: Украна за крок вд легалзац криптовалют вртуальних активв
Пзнше Гетманцев пройшов в парламент вд парт "Слуга народу", став головою податкового комтету вже в грудн зарестрував прокт закону, що вносив вдповдн змни в Податковий кодекс.
В травн 2020 року вн заявив, що Facebook та Viber готов до запровадження ПДВ для електронних послуг, як надають нерезиденти укранським громадянам.
"Треба приймати (закон. - ЕП) якнайшвидше. Що тут обговорювати? Вони надають послуги не першо необхдност. Сплачувати повинн нерезиденти, як будуть робити це з задоволенням. Ми з Facebook зустрчалися з Viber зустрчалися. Вони готов це робити (платити ПДВ. - ЕП). Facebook заявив, що вн сплачу ПДВ в 20 юрисдикцях вн готовий робити це тут. У них готов нструменти для цього", - сказав вн.
В жовтн вдбулась "ренкарнаця" законопрокту, але пд ншою назвою. Минулого тижня парламент прийняв документ у першому читанн.
Що пропону законопрокт
В коментар ЕП Гетманцев заявив, що законопрокт створю спрощений фактично добровльний порядок сплати ПДВ нерезидентами.
"Ми вводимо простий механзм для нерезидентв для сплати цього податку. Тобто, вони можуть тут зареструватися в електронному вигляд, вони можуть платити (податок) у валют, сплкуватися на англйськй мов, вони не повинн виписувати податков накладн. Це спрощений порядок сплати ПДВ. Але цей ПДВ повинен платитися вже зараз", - наголошу голова податкового комтету.
Документ, зокрема передбача, що кожен нерезидент, який протягом календарного року постача електронн послуги фзичним особам на суму понад 1 млн грн, повинен зареструватися в кабнет платника податку на електронному сервс "ПДВ для осб нерезидентв", скласти спрощену податкову декларацю сплатити ПДВ - 20%.
Хто платитиме податок? Пд постачальниками електронних послуг законодавц пропонують закрпити тих, хто нада наступн сервси:
✔ постачання зображень або текств, в тому числ фотографй, електронних книжок та журналв;
✔ постачання аудовзуальних творв, вдео на замовлення, гор, азартн гри, включаючи постачання послуг з участ в таких грах;
✔ надання доступу до нформацйних, комерцйних, освтнх та розважальних електронних ресурсв та нших подбних ресурсв;
✔ надання у користування хмарних технологй для розмщення даних;
✔ постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанцйне обслуговування ПЗ та електронного обладнання;
✔ надання рекламних послуг в мереж "нтернет", мобльних додатках та нших електронних ресурсах.
Якщо нерезидент не зареструться як платник ПДВ, то до нього застосують штрафн санкц - 100% вд вартост наданих електронних послуг.
Документ передбача право оскарження податкового повдомлення, але лише для тих хто зареструвався у кабнет платникв податкв.[BANNER2]
За що критикують законопрокт користувач
Перш за все користувач виступають проти документу, оскльки вважають, що 20% ПДВ мжнародн Т-компан закладуть у вартсть електронних послуг, через що цна на сервси Netflix, Google, Apple, Adobe в Укран зростуть на т ж 20%.
Вдповдаючи на питання ЕП, чи пдвищать Т-компан цни на сво послуги, Гетманцев каже, що платника податку визнача не формула податку, а спввдношення попиту пропозиц в конкретний сторичний момент.
"Тобто, в одному випадку продавець може брати сплату податку на себе, а в ншому випадку перекладати податок на споживача", - каже голова податкового комтету.
"Я вас не хочу шокувати, але податок на прибуток теж платить споживач. Тому ц заяви манпуляцю. Не манпуляцю те, що ми з вами з молока з м'яса повинн платити податок на додану вартсть, а з рекламних послуг Facebook - не повинн", - дода вн.
Глобальний збй: чому "падають" сайти соцмереж та нтернет-сервсв як це шкодить користувачам
Крм того, автори законопрокту пддалися критиц через те, що як приклад наводили практику застосування подбного податку в Росйськй Федерац Блорус.
Зрештою такий податок вже давно працю в кранах Захдно вропи. Проблема лише в тому, що складно знайти дан про обсяги сплати податкв Т-компанями в захдних кранах, запевняють автори документу.
Замсть висновку
Ставлення мжнародних Т-компан до прийнятого в першому читанн документу поки що невдоме. В укранському представництв Google вдмовились вд коментарв.
В свою чергу Гетманцев стверджу, що Facebook та Viber готов сплачувати ПДВ. За його словами, такий механзм стягування податку сну у бльш нж 80 кранах.
"Досвд цих кран каже про те, що велик транснацональн компан вддалено реструються платниками податкв платять податки в бюджет самостйно добровльно", - каже голова податкового комтету.
За його оцнками, вд впровадження адмнстрування ПДВ для постачальникв електронних послуг щорчно в державний бюджет крани буде надходити мнмум 3 млрд грн. це лише ПДВ з рекламних послуг.
Скльки бюджет може отримати вд сплати податку на нформацйн послуги, з поставки гор та нших послуг, нараз невдомо.
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...
