Секрет популярності футболу у світі зумовлений насамперед його простотою і доступністю. Є сім основних правил. Дотримуючись їх, можна грати хоч на українському сільському вигоні, хоч на снігу в тундрі, хоч в африканській пустелі, хоч на стадіоні "Вемблі".

І це буде футболом. А помилки при виході м'яча за лінію чи перетині ним лінії воріт, призначенні штрафного, вільного чи 11-метрового ударів та визначенні положення "поза грою" будуть завжди і коли команди гратимуть без арбітрів, і коли цих арбітрів призначатиме Міжнародна федерація футболу. Причому в першому випадку помилок буде менше.

Теоретично вже тепер є можливість обладнати кожен міліметр футбольного поля датчиками, навісити електронні чипи на м'яч і гравців та знімати гру сотнею камер. І все одно помилки будуть визначити чи був контакт гравців умисним, чи футболіст симулює, стане можливо лише після вживлення чипів у мозок. Щоб читати їхні думки заодно з думками арбітрів. До цього поки що не дійшло. Але прогрес невпинний.

Та чи буде це скупчення електроніки футболом? Чи допоможе вся ця машинерія уникнути помилок? У жодному разі. Рішення все одно прийматиме людина, а коли арбітрами стануть роботи, їх теж хтось програмуватиме. І тоді замість слів "суддя неправий" будуть різні штучки, які означатимуть те саме.

Висновок: допоміжна електроніка не потрібна геніально простій грі у футбол. А помилки спортсменів та арбітрів є органічною її частиною. Славнозвісним VARом відеоасистентом арбітра все одно керують люди. Тож це ще один арбітр, який так само може помилитися. Лише ця хиба коштуватиме організаторам гри значно дорожче вони будуть змушені купувати й утримувати камери та монітори, наймати для них операторів.

Слово var турецькою означає "є". Чи є користь для футболу від VARу? Думаю, що "йок", що турецькою значить "немає"

Подробнее читайте на gazeta.ua ...