Вскоре парламент рассмотрит законопроект о налогообложении электронных услуг. Документ больше ориентируется на Россию и Беларусь, нежели на ЕС. (укр)

нтернет становить невд'мну частину нашого життя, спрощу та автоматизу безлч процесв, на як ранше витрачалося багато часу.

З кожним днем кльксть постйних користувачв в Укран зроста. У 2018 роц цей показник становив 58%, наприкнц 2018 року - 63%, а в 2019 роц - уже 71%.

Разом з цим показником зроста кльксть послуг, як отримують споживач.

Вд поштових вдправлень з ншого кнця свту до платних послуг у сфер комп'ютерних гор, вд мережевого маркетингу до розмщення терабайтв даних за допомогою хмарних технологй - усе це можливо за допомогою нтернету.

Ус ц послуги мають вартсть повинн бути оплачен, а де грош, там рзн держави свту намагаються отримати власний зиск у вигляд податкв.

У грудн 2019 року голова податкового комтету Верховно Ради Данило Гетьманцев зарестрував прокт закону 2634, що вносить змни в Податковий кодекс щодо оподаткування податком на додану вартсть електронних послуг.

До перелку електронних послуг пропонуться вднести вс автоматизован послуги, як постачаються через нтернет за допомогою нформацйних технологй та переважно без втручання людини. Перелк таких послуг не вичерпним.

Наведу клька основних положень законопрокту.

Надсилання податкового повдомлення особ-нерезиденту, якщо вона не зарестрована платником ПДВ або не сплатила узгоджену суму ПДВ. Вдповдно передбачене подання скарги на таке повдомлення з боку особи-нерезидента.

Особа-нерезидент, що постача фзичним особам електронн послуги, мсце постачання яких розташоване на митнй територ Украни, або яка посередником в операцях з постачання таких послуг, платником ПДВ.

Спрощена процедура рестрац платником ПДВ. Обов'язково - якщо загальна сума вд здйснення ним операцй з постачання фзичним особам електронних послуг, мсце постачання яких розташоване на митнй територ Украни, сукупно перевищу суму, екввалентну 1 млн грн, в ншому випадку - добровльно.

Сума ПДВ становить 20% бази оподаткування (вартост цих послуг) та включаться до цни електронних послуг. Закон буде застосовуватися до податкових перодв, починаючи з 1 счня 2021 року.

В нтернет-середовищ використовуться нша назва цього податку - "податок на Google", адже пд оподаткування можуть потрапити свтов корпорац Google, Apple, Facebook, Youtube, Amazon. Автор цього законопрокту ще у 2016 роц говорив про необхднсть його запровадження на територ Украни.

Щоправда, тод йшлося про оподаткування не лише ПДВ, а й податком на прибуток (дохд) корпорацй, однак у зарестрованому варант цього нема.

Щоб спрогнозувати наслдки вд запровадження втчизняного "податку на Google", його варто порвняти з зарубжними аналогами.

З 2017 року цей податок д у Рос. Ставка податку становить 18%. Необхдн рестраця в контрольних органах, подання звтност та самостйна сплата податку. За перший квартал 2019 року до бюджету надйшло 12 млрд руб, це бльше нж за весь 2018 рк. Причина - податок поширився на електронн послуги бзнесу.

У Блорус такий податок д з 2018 року, ставка становить 20%. Платити мусять ноземн компан, що надають послуги в електроннй форм блорусам.

У Франц в 2019 роц затвердили "податок GAFA". Ставка становить 3%, податок поширються на компан з прибутком понад 750 млн вро.

Давос-2020: що обговорювали наймогутнш люди свту чим здивувала Украна

З 2020 року такий податок запроваджу Чехя. Його ставка - 7%. Податок платитимуть фрми з прибутком понад 750 млн вро доходом у Чех 4,3 млн дол.

таля запроваджу податок на Google, Facebook та нш вебгганти також з 2020 року. Ставка податку - 3%, прогнозован надходження - 600 млн вро.

Загально домовленост на рвн С щодо необхдност запровадження такого податку нема, однак деяк крани вводять або планують ввести цей податок. Оскльки ми рухамося в напрямку нтеграц з вропейським спвтовариством, незабаром може постати питання щодо податку на GAFA.

Аналз ноземного досвду свдчить, що укранська модель запровадження цього податку бльше схожа на блоруську та росйську, нж на модель С.

По-перше, вдсутн яскраво виражен обмеження щодо прибутку: у нас - 1 млн грн, у Чех - понад 100 млн грн у перерахунку за курсом долара.

По-друге, податок поширються на великий перелк електронних послуг. У С тривають дискус щодо видв та критерв вднесення послуг до оподатковуваних.

По-трет, ставка ПДВ у С - 3-7%, у РФ Блорус - 18% 20% вдповдно.[BANNER1]

Що очкувати в майбутньому?

Врогдним ухвалення цього законопрокту, адже вн збльшить доходи бюджету. й ризик: зростання вартост послуги для споживача. Частково чи повнстю, на розсуд компан, податковий тягар буде перекладено на споживача. Це може призвести до вдмови вд користування послугами скорочення х клькост.

Також це створю додатков адмнстративн бар'ри для компанй, що надають послуги в Укран. Рестраця, звтнсть, сплата податкв - усе це потребуватиме додаткових ресурсв, за що муситиме заплатити споживач.

Державна фскальна служба Украни також повинна забезпечити реалзацю положень законопрокту, на це потрбн кадров та фнансов ресурси.

Бар'р у вигляд 1 млн грн або 40 тис дол довол низький. Отже, вдомству доведеться реструвати та адмнструвати велику кльксть компанй. У результат клька компанй з великим оборотом будуть сплачувати левову частку податку, а для нших адмнстрування буде дорожчим за вигоду.

Крм того, застосування спрощено процедури рестрац та подання звтност створю нервн умови для втчизняних та ноземних платникв ПДВ.

Ставка податку 20% потребу додаткового обговорення, оскльки в кранах С вона в клька разв нижча, запровадження вдбуваться поступово. Можливо, в майбутньому ця ставка зросте, однак це позначиться на цн послуг.

Отже, запроваджувати податок варто з урахуванням вропейсько модел.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...