Правительство Владимира Гройсмана может пойти на нарушение директив ЕС, чтобы дать Ринату Ахметову еще 3 млрд грн тарифных денег. (укр.)

Наприкнц минулого тижня мнстр енергетики та вуглепрому гор Насалик вдправив на погодження проект розпорядження Кабнету мнстрв щодо проритетного використання вуглля марки Г.

Простими словами йдеться про те, що енергетики для виробництва електроенерг обов’язково мають використовувати вуглля, яке видобува ДТЕК, незважаючи на його цну.

Груп Рната Ахметова це ршення принесе додаткових 2-3 млрд грн у рк.

На сьогодн серед станцй теплово генерац д певна конкуренця: вони працюють за цновими заявками - хто дав нижчу цнову заявку (нижчу цну вуглля), того включають у роботу.

Таким чином д хоч обмежена, але певна конкуренця: якщо ти неефективний або хочеш заробити надприбутки, виставляючи висок цнов заявки, то можеш бути просто не включений у роботу. А значить не зможеш взагал нчого заробити, бо твоя ТЕС буде простоювати.

Так правила: державний Енергоринок зобов’язаний включати у роботу дешевш ТЕС.

Новим Розпорядженням уряду мнстр Насалик пропону дуже примтивну рч. Припустимо блоки ТЕС, що працюють на марц Г, виставлятимуть цнову заявку по 10 000 грн/т. А електростанц, що працюють на антрацит, виставлятимуть заявки по 2 000 грн/т.

Але все одно у роботу включатимуться ТЕС на марц Г, хоча вони у 5 разв дорожч.

Таким чином на ринку буде лквдована економчна конкуренця за цною. ТЕС на марц Г, зможуть "малювати" будь-яку високу цну все одно матимуть проритет при включенн у роботу.

Кому вигдне це дивне ршення?

Звичайно, це ршення суперечить усм принципам економчно конкуренц. Але ж кому мнстр Насалик хоче так допомогти заробити грошей?

Бля 85% вуглля марки Г в Укран видобува компаня ДТЕК Рната Ахметова. Ще бля 6% видобува шахта Краснолиманська, яку контролю Кропачов.

Менше 9% видобувають державн шахти, на яких, за повдомленнями прем’р-мнстра Володимира Гройсмана, сидять "смотрящ".

При чому за останн два роки видобування вуглля на держшахтах скоротилося бльш нж на 25%.

Також у компан ДТЕК Ахметова 85% усх потужностей теплово генерац, що працю на марц Г.

Отже, тепер безвдносно до цново конкуренц виробток будуть отримувати ц ТЕС. Якщо ж нш захочуть також мати цей проритет, то змушен будуть переходити на марку Г.

А купувати доведеться знову у ДТЕК, бо вн видобува понад 85% всього укранського вуглля.

Отже, внаслдок цих ршень неефективнсть ДТЕКу вже не матиме значення. Цнова конкуренця вбиваться згдно з новими правилами, вони зможуть заробляти нов надприбутки.

Довга сторя корупцйного питання

Це ршення пробували протягнути ще восени 2017 року, тод Рада Оптового ринку електрично енерг затвердила вдповдний проект змн.

Але Антимонопольний комтет не погодив це ршення, бо вважав що воно суперечить конкуренц.

Проте 21 червня 2018 року Рада Оптового ринку, де головою Борис Лсовий (представник ДТЕКу Ахметова) у порушення процедури знову прийма ршення, щоб запропонувати уряду цю схему.

Таке ршення пдтримали 6 з 10-ти членв ради ОРЕ: 4 представники ДТЕКу, а також представники Укргдроенерго та Центренерго.

Це вже не вперше, коли ДТЕК у сумнвних питаннях якимось аргументами знаходить пдтримку нших членв Ради отриму бльшсть голосв.

Але тут виника питання, якщо з такою легкстю представники державних Укргдроенерго та Центренерго голосують за узгоджен антиконкурентн ршення, то як же вони будуть конкурувати мж собою у новй модел ринку?

Чи будуть дал так домовлятися та узгоджувати сво д, використовуючи багатий досвд та нституцйну пам'ять?

Дуже показово, що у 2005 р. вже було введення такого проритету, але для антрацитового вуглля.

Антимонопльний комтет у 2007 роц визнав це узгодженими антиконкурентними дями. А заявником, що скаржився на так антиконкурентн проритети, ви не поврите, було "ДТЕК Схденерго".

Але сьогодн, коли ДТЕК сконцентрував у себе 85% всього вуглля марки Г, то вже займають даметральну протилежну позицю - вже за так "ручн" проритети на свою користь.

Як же виправдовують це ршення лояльн до Ахметова чиновники та "експерти"?

"Це зменшить мпорт з Рос". Для багатьох давити на патротизм стало улюбленим фокусом, щоб вкрасти бльше грошей.

На сьогодн найбльшим мпортером вуглля з РФ якраз ДТЕК Ахметова. Вн мпорту вуглля з свох шахт у Ростовськй област РФ, але оплачумо це вуглля ми вс за формулою Роттердам+.

Проте для ДТЕК якраз надал буде збергатися можливсть працювати на росйському вуглл.

х Луганська ТЕС працю у так званому остров, тобто ма обмежен з’днання з об’днаною енергетичною системою Украни, тому на них цей проритет не поширються. Луганська ТЕС надал буде включатися у роботу на росйському антрацит.

Якщо ж дйсно бажання обмежити мпорт енергетичного вуглля з Рос, то уряду потрбно або ввести пряму заборону на завезення такого вуглля з Рос або ввести спецальне мпортне мито на таке вуглля.

Ще один спосб - припинити експорт електроенерг розвернути вдповдн блоки на внутршнй ринок, щоб вони у ход економчно конкуренц, а не ручними ршеннями, витснили антрацитов станц.

Пропоноване ж Насаликом ршення дозволить дал ДТЕКу завозити вуглля з РФ на свою Луганську ТЕС.

Але працювати на завезеному вуглл з Пвденно Африки, США або вропи буде фактично заборонено, бо вс муситимуть купувати у вуглля Ахметова. Купувати, звсно, по цн, яку встановить сама монополя.

Купуй дорого, купуй у Ахметова

Це ршення демонстру всю брехню навколо формули Роттердам+, яка вводилася нби як мпортний паритет для дефцитного вуглля.

Але який сенс надавати штучну преференцю спаленню саме марки Г, якщо вона дефцитна?

Якщо ж дефциту вуглля марки Г нема, тод тим бльше необрунтованою формула мпортного паритету "Роттердам+" на вуглля марки Г.

Насправд някого дефциту вуглля марки Г, звсно, нема. Адже у цьому роц у ДТЕК профцит бля 600 тис. тонн вуглля, яке вони не можуть продати на ринку через його низьку яксть (висока зольнсть, високий вмст срки).

Окрм того, не бажають конкурувати цною, адже якщо це вуглля таки хтось купить по 1800 грн/т, то як тод пояснити, що у тарифи нам закладають цну 2535 грн/т, тобто Роттердам+?

Це класика монопол: добитися високо цни (Роттердам+), вбити конкурентв та створити бар’ри, щоб на цей ринок не зайшли нш.

лише самим продавати по такй завищенй неринковй цн. Для цього потрбно ршення лояльних чиновникв.

А ця нова схема дасть для ДТЕКу додатковий виробток електроенерг 1-1,5 млрд кВт-год за рахунок витснення нших учасникв ринку. Це екввалентно 2-3 млрд грн додаткового доходу, що означа 1-1,5 млрд грн чистого прибутку. чим подлитися.

Ц процеси цкав у контекст переходу до ново модел ринку електроенерг, яка нби ма базуватися на конкуренц.

Готуйтеся, конкуруйте, пропонуйте сво вуглля дешевше, щоб купували ваше вуглля, а не антрацит.

Для чого бгате з валзами за чиновниками та полтиками, лобюючи ручн антиринков ршення?

Схоже, весь новий ринок не для конкуренц, а просто щоб монопол позбавилися регулювання з сторони держави.

Позицю, щодо неринковост таких ршень пдтримав Секретарат Енергетичного Спвтовариства, який надслав на адресу уряду вдповдний лист.

У ньому просили не приймати це ршення, адже це суперечить Правилам Енергетичного Спвтовариства та Статт 15 вродиректив 2009/72/ЕС.

Чи пде Гройсман на те, щоб ручним способом забрати долю електроенергетичного ринку у одних передати ншому, який так вже монополст? Чи допомагатиме ДТЕКу ще бльше моноползувати ринок?

Чи виршить прем’р-мнстр неринковим способом таки дати Ахметову ще додаткових 2-3 мльярди гривень тарифних грошей?

Вдповдь на ц питання дзнамося вже скоро.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...