Новый закон "Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью" позволяет избегать корпоративных конфликтов благодаря механизмам, которые эффективно работают в англо-американском праве. (укр)

У товариствах, де бльше, нж один учасник, часто виникають ситуац, коли погляди партнерв на те чи нше питання бзнесу розходяться. нколи так суперечки вдаться виршити шляхом переговорв, а нколи вони переростають у корпоративний конфлкт.

За умови, що жоден з учасникв не волод корпоративними частками в обсяз, необхдному для одноосбного ухвалення ршення, виника "патова" ситуаця (deadlock). З такою проблемою можуть зткнутись товариства, де частки розподлен 50:50 мж двома учасниками, а також т, де учасникв бльше, нж дво, однак нхто з них не волод часткою, яка б дозволяла йому не зважати на нших учасникв.

У червн 2018 року набув чинност Закон Украни "Про товариства з обмеженою та додатковою вдповдальнстю" (закон), який замнив собою старий Закон Украни "Про господарськ товариства" 1991 (закон 1991 року) року та Цивльний Кодекс Украни в частин регулювання дяльност товариств з обмеженою та додатковою вдповдальнстю.

Ще у лютому 2018 року набули чинност змни до закону 1991 року, як передбачали можливсть укладення учасниками товариства корпоративного договору - письмово домовленост мж учасниками товариства про порядок реалзац прав та повноважень учасникв щодо участ та управлнн в товариств.

З набранням чинност нового закону корпоративн договори для товариств з обмеженою та додатковою вдповдальнстю стали актуальншими.

Закон лбералзував корпоративне управлння та передав бльше питань, пов’язаних з управлнням товариством на розсуд учасникв, скасувавши ряд норм, як обмежували можливост учасникв виршувати певн питання на власний розсуд.

З розширенням меж вльного розсуду учасникв виникають ризики конфлктв, якщо учасники не зможуть дйти згоди щодо певних питань дяльност товариства.

Новий закон нада учасникам право встановлювати правила, за якими т чи нш питання потребують одностайного голосування або бльшост у 2/3 чи 3/4 вд загально клькост голосв учасникв.

Закон також передбача, що одностайним голосуванням мають виршуватись питання про створення нового органу товариства або придбання товариством частки учасника для виршення питання про змну розмру статутного капталу товариства, внесення змн до статуту, про реорганзац та лквдац товариства потрбно 3/4 голосв всх учасникв.

За таких умов "патов" ситуац (deadlocks) виникатимуть все частше.

У випадку складного масштабного бзнесу "патов" ситуац можуть призвести до значних фнансових втрат чи спричинити нш негативн наслдки в довгостроковй перспектив.

У кранах, де законодавство про компан набагато краще пристосовано до потреб ринково економки механзми виршення "патових" ситуацй обов’язково передбачають в корпоративному договор мж учасниками.

Логчно поставити питання: чому ц механзми не можна передбачити у статут, а треба обтяжувати учасникв додатковими формальностями у вигляд договору.

Статут установчим документом товариства, вн призначений для встановлення засад та правил дяльност самого товариства. Конструкця статуту не передбача включення до нього деяких стотних положень корпоративного договору, про як мова пде нижче.

Окрм того, змст статуту неможливо зберегти конфденцйним, вн розкриваться пд час державно рестрац товариства, статут також часто потрбно надавати третм особам в ход дяльност товариства.

Корпоративний договр у першу чергу договором в розумнн цивльного права. Це да можливсть учасникам передбачити у ньому вдповдальнсть (у тому числ в форм штрафу) за його невиконання, у статут цього зробити не можна.

Змст корпоративного договору конфденцйним не пдляга розкриттю, якщо цього не бажають сам учасники.

Корпоративний договр можна пдпорядкувати ноземному праву. Однак слд мати на уваз, що це можна зробити тльки у випадку, якщо один з його учасникв - ноземна юридична особа або громадянин.

Також корпоративний договр, складений, скажмо, за правом Англ та Уельсу, все одно не може порушувати мперативних норм укранського права, наприклад, не може передбачати обов’язку учасникв забезпечити голосування згдно з вказвками органв управлння товариства. Пдпорядкувати ноземному праву статут неможливо за жодних умов.

Спори, як виникають з корпоративного договору, можна передати на розгляд мжнародному комерцйному арбтражу. Однак тут певн обмеження - учасники корпоративного договору, а також саме товариство повинн укласти про це вдповдну арбтражну угоду.

Якщо закон тлумачити буквально, то саме товариство не може бути стороною корпоративного договору, а тому арбтражну угоду слд викласти в окремому документ.

Виконання зобов’язань учасникв за корпоративним договором може бути забезпечено безвдкличною довренстю з корпоративних прав.

Вона дозволя учаснику, на користь якого нший учасник повинен виконати певн обов’язки, здйснити вд мен такого зобов’язаного учасника (доврителя) вс необхдн д. Таку довренсть не можна просто скасувати, вона припиняться у випадку припинення самого корпоративного договору.

За умови, що конструкця корпоративного договору та безвдклично довреност сформульована обдумано та далекоглядно, товариству не страшн будуть няк сварки мж учасниками.

Щодо конкретних способв виходу з патових ситуацй, то найбльш поширеним механзмами в систем загального права (common law) так.

"Техаська перестрлка" (Texas shoot-out). Учасник 1 пропону Учаснику 2 викупити належну йому частку за визначеною цною. У свою чергу, Учасник 2 ма право прийняти пропозицю або вдмовитися вд не, зробивши Учаснику 1 зустрчну пропозицю з вищою цною (крок пдвищення зазвичай визначаться корпоративним договором).

Така "перестрлка" може мати клька раундв, поки хтось з учасникв не прийма пропозицю опонента.

Якщо у товариств бльше, нж два учасники, то механзм працю так - один учасник повдомля нш конфлктуюч сторони корпоративного договору про намр продати свою частку. нш учасники повинн направити в закритому вигляд незалежному посереднику пропозицю з зазначенням цни, яку вони готов заплатити за частку.

Псля надходження всх пропозицй конверти одночасно вдкриваються, а учасник, який нцював "перестрлку" зобов’язуться продати свою частку тому учаснику, який запропонував найвищу цну.

"Голландський аукцон" (Dutch Auction). Конфлктуюч учасники товариства надсилають повдомлення незалежному посереднику, у яких вказують мнмальну цну, за яку вони готов продати свою частку.

Той учасник, чия запропонована цна продажу найвищою, зобов’язаний придбати частки того (тих), чия запропонована цна нижча.

"Росйська рулетка" (Russian Roulette/Buy-Sell) найчастше використовуться для ситуацй, де два учасники володють частками 50:50 та мають бльш-менш однаков фнансов ресурси.

Учасник 1, який ма намр врегулювати "патову" ситуацю, пропону Учаснику 2 викупити його частку за визначеною цною.

Учасник 2 ма право прийняти таку пропозицю або вдмовитися вд не, зробивши Учаснику 1 зустрчну пропозицю (запропонувати Учаснику 1 продати його частку за такою ж цною).

Якщо Учасник 2 робить Учаснику 1 зустрчну пропозицю, то Учасник 1 зобов’язаний продати свою частку на вдповдних умовах.

Для виршення "патових" ситуацй можуть бути застосован й нш механзми, наприклад, подл бзнесу, реорганзаця товариства тощо.

Будь-який з запропонованих механзмв здатен вберегти бзнес вд краху через конфлкт мж учасниками, потрбно лише чтко та обачно обумовити правила гри, так би мовити "на берез".

У корпоративному договор слд детально описати порядок реалзац обраного механзму (строки направлення пропозицй та строки х прийняття, наслдки гнорування учасником надслано йому пропозиц тощо).

Чим детальнше описаний у договор обраний механзм, тим бльше шансв ефективного його реалзувати на практиц.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...