Почему одни страны процветают, а другие беднеют? Развитых рыночных институтов для успеха недостаточно, требуется общественное доверие. (укр)

На початку навчання у бзнес-школ наш клас подлили на групи запропонували протягом години зграти у гру "Дилема в'язня".

Вона поляга в тому, що два гравц можуть обрати варанти "зрадити" або "не зрадити".

Якщо впевненсть у партнер, обопльна "незрада" да обом найкращий результат.

Коли ж один дотримуться цього принципу, а нший - н, тод болюче програ "лояльний".

третй варант, коли, зрадивши, програють обидва.

Дуже швидко ми переконалися, що стратегя "беззаперечно доври" не працю у груп малознайомих людей. Пара зрад - зрадниками стали вс.

Гарна новина в тому, що за велико клькост спроб стратегя зрад ста програшною. У сер мжнародних змагань комп'ютерних програм було доведено, що найкращ довгостроков пдходи спираються на "освчену довру".

Програми-переможц базувалися на апрорнй довр, прагматизм - "добро повинно бути з кулаками", умнн прощати та вдсутност заздрост - "я виграю, але нчого, якщо ти заробиш трохи бльше".

Бльш за те, еволюцйн бологи вирахували, що популяц тварин, як керуються такими принципами, мають кращ шанси на стале снування й експансю.

На думку популярного економста-лбертаранця Ствена Хорвиця, прогрес людства напряму пов'язаний з змнами, як дозволяли зменшувати трансакцйн затрати. дея поляга в тому, що чим легший обмн товарами послугами, тим вища х лквднсть, а вдповдно й вартсть, тим краще працю економка.

низка цкавих дослджень, як вдстежують фактори впливу трансакцйних витрат на рвень успху чи занепаду кран. Окрм розвиненост ринкових нституцй, увагу економств приверта роль суспльно доври.

Крстан Бьорнсков з Унверситету Aarhus, Даня, провв емпричне дослдження та вирахував, що збльшення показника взамно доври в суспльств на 10% транслються в додаткове щорчне зростання ВВП на 0,5%. Укран це давало б понад 500 млн дол щорчно дал, при зростанн ВВП, - бльше.

Низка дослджень академчних нституцй мжнародних органзацй доводить, що низький рвень доври веде до посилення регуляцй гальмування бзнесв. На думку гарвардських дослдникв, збльшення регуляцй форму ще бльшу недовру бажання посилювати регулювання, навть при розумнн корупцйност уряду.[BANNER1]

На вдмну вд покладв нафти чи нших природних ресурсв, довра не дстаться нац, а формуться. Скандинавськ крани, як мають найвищ рейтинги добробуту Р2Р доври (персон-ту-персон), називають "золотом сучасност".

Клька рокв тому я брав участь у майстер-клас вдомого менеджмент-консультанта сака Адзеса, який допомг сотням корпорацй бути кращими та успшншими. Вн спитав нас: "Що головне для менеджменту компан?". У групи було багато варантв вдповд: професоналзм, досвд, нновацйнсть.

Мудрий ддусь, вислухав сказав: "Так, це все важливо. Втм, я переконався, що головне - довра. Решту речей можна купити, аутсорсити, але не це".

З ним важко не погодитися. У свому житт я бачив клька блискучих компанй, як занепали майже "на рвному мсц" саме внаслдок руйнування доври серед менеджменту або власникв. Водночас, безлч випадкв, коли бзнеси з згуртованими командами проходили кризи ставали сильншими.

Довра там, де чеснсть, послдовнсть вдповдальна свобода. Недавно мен потрапила до рук цкава стаття В. Мхайлна "Раб як антропологчна проблема", яка поясню багато "хвороб" сучасного росйського суспльства.

У нй наводиться цитата з дисертац американця С. Елкнза, що опису раба: "Самбо, типовий раб з плантац, був слухняним, але безвдповдальним, вдданим, але ледачим, невимогливим, але схильним до злодйства та брехн". Там же - цитата з росйського джерела середини 18 столття з описом росйського крпака.

"Леность, обман, ложь, воровство будто наследственно в них положено. Приготовленное общими трудами крадут, отданного для сбережения вычистить, вымыть, починить - не хотят. Определенные в начальство, в расходах денег и хлеба - меры не знают. Остатков к предбудущему времени весьма не любят и, будто как нарочно, стараются в разорение приводить".

Рабство у США крпацтво в Росйськй мпер були скасован приблизно в один час - у 70-т роки 19 столття. Чому ж така рзниця в розвитку цих кран зараз?

Можливо, тому, що на той час кльксть закрпачених в Рос становила майже 50% вд загально клькост населення. Якщо взяти так званих заводських державних крпакв, ця цифра вироста ще бльше. У США ж рабв було близько 7%.

На вдмну вд Рос, де вдбулася внутршня колонзаця населення, "крпацька" культура глибоко пронизала структуру всього суспльства, у США рабство снувало набагато менший промжок часу було засуджене як явище.

В СРСР колгоспно-радгоспна система ГУЛАГ були форматами рабства 20 столття. А як вам факт, що у кранах Балт крпацтво було скасоване майже на пвстолття ранше, нж по всй Росйськй мпер - у 1816 роц? Не бачите тут причини бльш швидкого прогресу у цих кранах?

Як розвивати довру в нашй кран? На мою думку, ми рухамося у правильному напрямку. Суттве цннсне прискорення укранське суспльство отримало завдяки Революц гдност герочному опору росйськй навал.

Усвдомлення свободи да нам бльше можливостей у свт, що швидко розвиваться. Утм, на цьому шляху ще багато роботи для всх: бзнесу, меда, освтян, громад, полтикв, кожного з нас. Як сказав мудрий Адзес, "якщо ви на правильному шляху, але не рухатесь, рано чи пзно вас знесе вантажвка".

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...