2022-1-5 15:00 |
Бюджетные и жилые здания в Украине потребляют около 40% всей энергии почти столько же, сколько вся промышленность. Это огромные объемы, которые будут все более обременительны для потребителей и государства. (укр)
Наприклад, для опалення гуртожитку 4 Нацонального унверситету "Льввська полтехнка" потрбно понад 80 тис куб м газу на рк. У грошовому вимр це 55 тис вро (близько 1,8 млн грн) за ниншнми цнами.
Гуртожиток 4 "Льввсько полтехнки"
Фото надане Б
Гарна новина в тому, що в осяжнй перспектив теплоспоживання цього гуртожитку знизиться майже вп’ятеро.
"Льввська полтехнка" - серед вищих навчальних закладв, як отримають фнансування на термомодернзацю будвель у межах першого етапу прокту "Вища освта Украни".
Покращення енергоефективност будвель та зменшення експлуатацйних витрат державних вишв одним з напрямв прокту.
Для цих потреб передбачено 160 млн вро. З них 120 млн вро нада вропейський нвестицйний банк (Б), решту - Пвнчна екологчна фнансова корпораця (НЕФКО) та Фонд схдновропейського партнерства з енергоефективност та довклля (фонд E5P).
Наприклад, у "Льввськй полтехнц" на кошти Б здйснять термомодернзацю 22 будвель на суму понад 11 млн вро. Очкуться, що загальне споживання енерг в цих навчальних корпусах та гуртожитках зменшиться майже вдвч.
"Наймолодш" з запланованих до термомодернзац навчальних корпусв та гуртожиткв збудован у 1986 роц, а й будвл XIX столття. х важко належно обгрти, водночас ми втрачамо значн кошти, - зауважу проректор з навчально-виробничо роботи "Льввсько полтехнки" Володимир Крайовський. - За розрахунками, завдяки прокту ми досягнемо теплового комфорту у всх 22 будвлях - стандартно температури 20°С. Разом з значною економю коштв термомодернзаця зробить навчання яксншим та комфортншим".
Прокт передбача теплозоляцю будвель та модернзацю систем опалення, встановленням сучасних вентиляцйних систем, ндивдуальних теплових пдстанцй та свтлододних свтильникв, запровадження системи енергоменеджменту.
Також у планах покращити те, що вплива на функцональнсть будвл, комфорт, забезпечення сталого ефекту вд запроваджених заходв з енергоефективност.
Наприклад, намр вдремонтувати покрвлю, замнити вкна й двер, модернзувати системи каналзац та пожежно безпеки.
Головний корпус "Льввсько полтехнки"
Фото надане Б
Так роботи плануються в нших вишах, як беруть участь у прокт "Вища освта Украни".
Зараз трива його перший етап, на якому допомогу вд вропейського нвестицйного банку - загалом 49 млн вро на модернзацю 86 будвель - отримають шсть ВНЗ.
Крм "Льввсько полтехнки", це Нацональний технчний унверситет "Харквський полтехнчний нститут", Нацональний унверситет "Чернгвська полтехнка", Сумський державний унверситет, Нацональний унверситет "Полтавська полтехнка м. Ю. Кондратюка", Внницький нацональний технчний унверситет.
На другому етап прокту Б профнансу термомодернзацю 64 будвель у всьмох вищих навчальних закладах.
Нараз в шстьох унверситетах першого етапу почалася пдготовка проктно-кошторисно тендерно документац для вдбору пдрядникв з виконання робт технчного нагляду.
"Комплексна термомодернзаця будвель нагальною потребою для системи освти в Укран.
Через значне зростання цн на енергонос заклади вимушен витрачати на комунальн платеж кошти, як можна було б використати на основну дяльнсть за умови зниження енергоспоживання, - каже заступник мнстра освти науки гор Гарбарук. - Лише незначна частина навчальних корпусв та гуртожиткв сучасними, тож простр для покращення величезний.
Надзвичайно важлива мжнародна допомога, у цьому випадку - вд Б та нших донорв. Завдяки таким масштабним проктам ми не лише отримумо вдремонтован будвл, а й знайомимося з новими технологями та можливостями для збльшення енергоефективност, як можемо застосовувати надал".
Студенти бля навчального корпусу "Ц" "Полтавсько полтехнки м. Ю. Кондратюка"
Фото надане Б
Протягом клькох десятилть унверситетськ корпуси в Укран якщо й ремонтували, то час вд часу з незначними заходами з пдвищення енергоефективност.
По сут, прокт стане першою в новтнй стор масштабною комплексною термомодернзацю будвель допоможуть у цьому С та Б.
Обсяг заощаджень псля завершення робт лише для унверситетв першого етапу прокту становитиме 3,5 млн вро щорчно. Це не може не тшити платникв податкв, адже унверситети фнансуються з державного бюджету.
При пдвищенн цни на газ ця економя лише зростатиме. Менш рахунки за енергю унверситети почнуть отримувати вдразу псля проведення термомодернзац завдяки довгостроковому кредиту вд вропейського нвестицйного банку.
"Укранська молодь - це майбутн крани, вона потребу високояксно освти та комфортних умов для навчання, - наголошу голова Представництва Б в Укран Жан-Ерк де Загон. - Комплексна термомодернзаця укранських унверситетв нада значн можливост для закладв вищо освти.
Вони зможуть зацкавити нових студентв зменшити витрати на комунальн послуги, експлуатацю та утримання будвель. Модернзаця також сприятиме "зеленй" трансформац в сектор освти".
Студенти в аудитор навчального корпусу "П" "Полтавсько полтехнки м. Ю. Кондратюка"
Фото надане Б
Справд, завдяки нвестицям Б в енергоефективне оновлення 86 унверситетських та нститутських будвель першого етапу обсяг викидв парникових газв зменшиться на понад 16 тис тонн. Це ще один плюс прокту.
вропейський нвестицйний банк одним з найбльших нвесторв в Укран з портфелем кредитв та гарантй на загальну суму понад 7 млрд вро.
Б - банк вропейського Союзу, а вросоюз уже тривалий час важливим донором для розвитку енергоефективност в Укран.
Обсяги технчно допомоги С лише на пдтримку впровадження прокту "Вища освта Украни" становлять 3,15 млн вро - на координацю прокту на центральному рвн та проведення енергоаудитв, пдготовку документац та закупвл за мжнародними стандартами - на рвн унверситетв.
"С ршуче пдтриму трансформацю в напрям енергоефективност в усх секторах укрансько економки. Завдяки нвестицям цей прокт сприятиме полпшенню теплозоляц, осучасненню систем опалення, вентиляц та освтлення в унверситетах та закладах вищо освти, - каже заступник голови Представництва С в Укран Рем Дюфло. - Крм безпосереднх результатв, економ енерг скорочення викидв, це також принесе значну суспльну користь, забезпечивши студентв викладачв комфортними, ефективними, екологчними та безпечними для довклля спорудами".
Подробнее читайте на epravda.com.ua ...