2020-1-17 18:02 |
Повернувши делегацію Росії, ПАРЄ продемонструвала цим, що європейські цінності стосуються не всіх
Постанову парламентського комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва про участь української делегації в січневій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи можна трактувати по різному.
Але в міжнародній політиці прийнято користуватися підходами політичної доцільності.
У цьому сенсі потрібно чітко розмежувати колишнє рішення не брати участь в сесіях ПАРЄ, і нинішнє рішення взяти участь в сесіях ПАРЄ.
Оскільки рішення не брати участь ухвалювала ще стара президентська команда, а нинішнє рішення – це рішення команди президента Володимира Зеленського.
Ця нова команда має своє бачення міжнародної ситуації, і тому цілком закономірно, що вона ухвалює рішення, які докорінно відрізняються від рішень команди експрезидента Порошенка.
Але, якщо подібне рішення ухвалене, то очевидно, що воно є частиною плану більш лояльного ставлення українського керівництва до Росії.
Хоча будь-які дискусії Росія завжди буде намагатися перевести в русло, яке вигідне виключно для неї.
Тому розраховувати на те, що В«лоялістамВ» вдасться на політичному майданчику ПАРЄ переконати Москву припинити агресію стосовно України, не доводиться.
У КремліВ повторюватимуть свою В«політичну мантруВ»
У Кремлі й далі будуть повторювати свою В«політичну мантруВ», що на Донбасі триває В«внутрішній політичний конфліктВ», тому новій українській владі доведеться або погодитися з цим, або ж еволюціонувати в позиції з цього питання до тієї, яка буде досить близькою до позиції, яку намагалася відстоювати українська дипломатія часів президента Петра Порошенка.
В цьому світлі рішення не брати участь в осінній сесії, яку українська делегація проігнорувала через повернення в ПАРЄ росіян, виглядає цілком переконливо.
Оскільки в ПАРЄ явно підіграли Росії в цьому питанні, в той час, коли Москва не виконала, та й не збиралася виконувати жодного рішення ПАРЄ, які стосувалися гібридної війни Росії з Україною.
Складна політична дилема
І тут виникає складна політична дилема: в разі, якщо б українська делегація продовжувала дотримуватись позиції не брати участі в сесіях ПАРЄ, то самоізоляція позбавила б Україну можливості доносити свою позицію на солідному міжнародному майданчику.
Але, з іншого боку, все упирається в те, кому доносити цю позицію України?
Адже повернувши делегацію Росії, ПАРЄ продемонструвала цим, що європейські цінності стосуються не всіх.
І що у випадку з Україною їх взагалі можна просто проігнорувати.
Присутність української делегації поруч із делегацією країни-агресорки Росії буде лише в зайвий раз підкреслювати двояку позицію України, яка своєю появою в ПАРЄ ніби легітимізує правильність рішення про незаконне повернення російської делегації.
Тому навряд чи можна буде дивуватися, якщо, наприклад, в кінці 2020 року в ПАРЄ ще й проголосують за повне або часткове зняття санкцій з Росії.
Адже поступка європейців кривавому диктатору Путіну з одного питання, цілком здатна потягнути за собою поступки з інших принципових для України питань.
Подробнее читайте на glavcom.ua ...
