Введение акциза уменьшит тариф для производителей "зеленой" энергии на 3,2%. Какие последствия это может иметь для государства и инвесторов? (укр)

1 липня Верховна Рада прийняла у першому читанн законопрокт 5600, який вже встиг наробити багато галасу.

Документ неофцйно прозвали "ресурсним" та "антиолгархчним" через положення, як змнюють методику розрахунку рентно плати за видобування залзно руди.

Втм, цей законопрокт мстить чимало нших нововведень, як у раз ухвалення закону суттво ( переважно негативно) вплинуть на бзнес та вкладен в Украну ноземн нвестиц.

Одне з таких положень, що привернуло до себе менше уваги громадськост, мстить норму про запровадження акцизу на "зелену" електроенергю. Точнше, про скасування пльги, яка виключала саме зелену електроенергю з-пд д акцизу, адже для вс ншо електроенерг акциз в Укран д вже деклька рокв.

Галузева спльнота вдреагувала надзвичайно критично. Профльн асоцац неодноразово зверталися до уряду та парламенту, вказуючи на неприпустимсть запровадження таких змн.

З аналогчною, цлком чткою й однозначною, заявою виступили Секретарат вропейського Енергетичного спвтовариства, вропейський Банк Реконструкц та Розвитку, а також Чорноморський банк торгвл розвитку. Вс ц нституц важко запдозрити у намаганнях нашкодити Укран.

"Зелений" тариф по обидва боки Чорного моря: Украна Туреччина

Пересчний спостергач може здивуватися такй реакц. Дйсно, розмр акцизу порвняно невеликим - 3,2%. Та й уряд може зауважити, що начебто лише пропону поставити виробникв "зелено" електроенерг у рвн умови порвняно з ншими виробниками, як вже платять акциз.

Однак усе зовсм не так просто. для обурення нвесторв дйсно багато причин.

По-перше, такий крок , по сут, черговим зменшенням "зеленого" тарифу. Акциз - це так званий непрямий податок на споживання. ншими словами, вн додаться до цни товару та сплачуться споживачем, який цей товар купу.

Однак це не працю, якщо сама цна фксованою - як у випадку зеленого тарифу. У такому випадку запровадження акцизу лише означатиме зменшення цни, яку отриму виробник. в таких умовах це нщо нше, як дуже погано приховане зниження тарифу.

По-друге, такий крок прямо суперечить зовсм нещодавнм обцянкам, як сама держава давала нвесторам. Лише рк тому уряд уклав меморандум про взаморозумння з низкою профльних асоцацй, аби розв’язати кризу в сектор вдновлювано енергетики.

Поряд з зниженням "зеленого" тарифу та ншими кроками, уряд взяв на себе зобов’язання забезпечити стабльнсть законодавства (зокрема, в частин нових змн тарифу чи впровадження нових податкв).

Надал цю гарантю парламент закрпив також у вдповдному закон. Як виявилося, лише для того, щоб менше нж за рк уряд та парламент зухвало порушили.

це при тому, що дос не були вжит вс заходи, передбачен Меморандумом, задля повного розрахунку "ГарПок" з нвесторами за вироблену "зелену" електроенергю (на сьогодн визначен джерела фнансування покривають лише 80% вартост).

Дуже суттво вдстають вд графку й виплати накопичених за 2020 рк багатомльярдних боргв (з понад 22 мльярдв гривень боргу на початок липня 2021 року виплачено лише трохи бльше 26% замсть передбачених графком 70%).

Як наслдки це може мати для держави?

Передусм це втрата доври нвесторв. Послдовнсть та передбачувансть - ключов фактори, як враховуються при довгостроковому нвестуванн. Електроенергетична галузь Украни потребу дуже суттвих нвестицй у найближч роки.

Та навряд чи яксь притомн нституцйн нвестори розглядатимуть для нвестицй крану, у якй держава регулярно демонстративно ошуку ноземних нвесторв.

Менш драматичним, але бльш вдчутним наслдком у короткостроковй перспектив можуть стати позови проти держави Украна до мжнародного арбтражу на пдстав мжнародних договорв про захист нвестицй.

хоча мжнародне право не може заборонити державам впроваджувати податки чи здйснювати регулювання свого енергетичного сектора, втм, воно забороня м поводитися нечесно та несправедливо.

це не просто деклараця, а цлком два норма. Невиконання обцянок та взятих на себе зобов’язань перед нвесторами цлком можуть розглядатися як порушення нвестицйних гарантй, як передбачен мжнародним правом.

ншими словами, якщо держава прямо пообцяла нвестору певний тариф запевнила, що вн впродовж якогось часу залишиться незмнним, але потм знехтувала цю обцянку знизила його, так д держави цлком можуть бути визнан незаконними.

Тод нвестор буде вправ вимагати компенсац свох збиткв у мжнародному арбтраж.

При цьому предметом таких позовв можуть стати не лише збитки, яких нвестори зазнають через запровадження акцизу (якщо вн все ж буде прийнятий, на що уряд, очевидно, ршуче налаштований).

Це вже не перше ретроспективне зменшення (де факто) "зеленого" тарифу, тож нвестори можуть вимагати компенсац свох втрат у зв’язку з попереднм 15% зниженням. Минулого року це зниження також вдбувалося всупереч попереднм гарантям держави щодо незмнност тарифу.

На шляху до нормалзац - рк псля Меморандуму з виробниками ВДЕ

хоча у кожному конкретному випадку визначення завданих збиткв необхдно проводити ндивдуально, за дуже грубою оцнкою упродовж наступних 10 рокв (строк д "зеленого" тарифу), втрати одного нвестора, який волод сонячними електростанцями сукупною потужнстю 100 МВт, внаслдок запроваджених Украною заходв, моврно, складуть щонайменше 25 мльйонв вро.

Усього ж в Укран нараз встановлено сонячних електростанцй сукупною потужнстю понад 5600 МВт та втрових електростанцй сукупною потужнстю понад 1400 МВт.

хоча режим пдтримки та його змни у кожнй кран, безумовно, мають свою особливост, досвд нших кран, зокрема спан, показовим. За зменшенням "зеленого" тарифу в спан пшла справжня лавина нвестицйних позовв.

На сьогодн проти держави вже винесено не менше пвтора десятка ршень, за якими спаня ма сплатити нвесторам сукупно близько 1,3 мльярди доларв США.

Цкавим прецедентом колективний позов близько десятка не пов’язаних мж собою нвесторв у сонячну енергетику, яким мжнародний трибунал присудив сукупно понад 100 мльйонв доларв США. Ще деклька десяткв арбтражв перебувають на стад розгляду чи конфденцйними.

В укранському контекст нараз вдомо лише про один нвестицйний позов з боку нвестора (на суму близько 11,5 мльйонв вро) у зв’язку з минулорчними подями. Однак черговий раунд порушених обцянок держави цлком може стати останньою краплею.

Ситуаця на укранському ринку електроенерг нараз дйсно складна потребу у тому числ й залучення нвестицй для будвництва енергосховищ та маневрових потужностей.

Однак обман нвесторв аж няк не сприятиме залученню нових нвестицй. Прост ршення, як рунтуються на порушенн державою власних гарантй та зобов’язань, не можуть принести благо у довгостроковй перспектив.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...