Недостаточно амбициозный план сокращения выбросов углерода может перекрыть дорогу к международным средств сотням украинских проектов. (укр)

Липень 2020 року. Украна на високому полтичному рвн пдтриму вропейський Зелений Курс (European Green Deal), метою якого досягнення клматично нейтральност вропейського континенту до 2050 року.

Украна заявля, що невд’мною частиною реалзац цлей вропейського Зеленого Курсу. А його концепця, серед ншого, ма стати логчним продовженням зусиль щодо модернзац економки крани.

Фактично, з цього часу вс ключов трансформац в кран мають бути гармонзован з European Green Deal.

До того ж, спльний курс на декарбонзацю визначено як один з ключових проритетв Енергетичного Спвтовариства, мжнародного договору, який багато в чому визнача шляхи нашо енергетично нтеграц до С.

Найголовнше, вропейський Зелений Курс вимага вд кран-членв С перегляду чинних клматичних цлей до 2030 року, а також прийняття вдповдних полтик та нструментв, необхдних для х досягнення.

На рвн С врокомся визначила загальну цль з скорочення викидв на 55% вд рвня 1990 року. Згдно з даними кадастру викидв, обсяг емс кран С на 2019 рк складав у вдношенн до 1990 року 72%, що означа майбутн зменшення викидв на 40% за десять рокв.

Чи може Украна дозволити соб амбтн клматичн цл?

Вдповдна цль була прийнята на рвн Закону, попри те, що для деяких вропейських кран досягнення стане неабияким викликом. Однак, наприклад, Польща, з розвинутим вугльним сектором, прийняла цей виклик та стала на шлях вропейського Зеленого Курсу. Чому? Тому що трансформацй не уникнути, але значно комфортнше вдчувати себе за столом, анж у меню.

Перед Украною два сценар розвитку подй у майбутньому. Перший - стати частиною глобальних перетворень та слдуючи прикладу Польщ, прийняти виклик крокуючи в ногу з вропою, отримувати вдповдну пдтримку наших партнерв.

Другий - знову опинитися в ар’ргард змн та остаточно втратити можливост для конкуренц на вропейських ринках. А можливо опинитися перед штучними бар'рами.

Аби слдувати першому сценарю, Мндовклля запропонувало помрковано амбтну клматичну цль: не перевищити у 2030 роц 35% обсягв викидв парникових газв у 1990 роц або за найближч десять рокв скоротити викиди на 6,5%. Якщо порвнювати порвняне, то С скорочу викиди на 40%, а Украна на 6,5% за аналогчний промжок часу.

Що нараз вдбуваться з проктом НВВ?

Вже понад мсяць, з моменту як Мндовклля опублкувало прокт Другого ННВ (Нацонально визначений внесок Украни) до Паризько угоди, ц цифри стали причиною безлч дискусй та гучних обговорень.

Безумовно, оновлена клматична цль передбача цлий ряд трансформацй в ключових секторах економки. Але кльксть стейкхолдерв, як пдтримали амбтну клматичну мету Украни, свдчить про те, що крана готова до поступово трансформац в напрямку вуглецево-нейтрального розвитку.

Мндовклля отримало листи погодження та пдтримку вд цло низки всеукранських громадських органзацй та асоцацй. Окрм того було пдписано протоколи про узгодження секторальних цлей як з органами державно влади - Мнрегоном та Мнекономки, так з багатьма ключовими гравцями ринку - "ДТЕК", "Укренерго", "Метнвест", Асоцацю "Укрцемент", ДП "ДержавтотрансНДпроект".

Ще ряд органзацй, серед яких ГО "ДКС ГРУП", Fridays For Future Ukraine, Секретарат Енергетичного Спвтовариства висловились щодо недостатност амбцй запропонованих цлей для гдного внеску у стримування зростання середньо глобально температури. Також з боку вищезгаданих структур пролунали певн зауваження до змсту прокту НВВ.

Звсно, в рамках обговорень Мндовклля, яке вдповдальне за формування тексту НВВ, вта не лише пдтримку, а й конструктивну критику та конкретн пропозиц, як допоможуть остаточно сформувати дйсно амбтну та головне - досяжну клматичну цль Украни.

Проте, на противагу конструктивним пропозицям, часто лунають загальн застереження в частин загрози нвестицйному клмату, ризику закриття пдпримств та необхдност видлення державно допомоги на модернзац.

Деградувати чи модернзувати?

В низц секторв бездяльнсть насправд вартуватиме куди бльше, анж планована полтика модернзац, реформи та запровадження нових технологй.

НВВ включа заходи з енергоефективност та енергозбереження, трансформац енергетики, модернзацю промисловост, реформу управлння лсовим господарством, запровадження ресурсоефективних технологй в агросектор, запровадження рарх управлння вдходами, електрифкацю транспорту та розвиток його громадського напрямку, тощо.

Цей список можна продовжувати ще дуже довго. Але якщо резюмувати, то НВВ передбача вс т кроки, як необхдним для осучаснення економки.

Реалзаця вдповдних полтик матиме низку позитивних додаткових впливв на яксть життя, стан довклля та економчний розвиток. Зволкання - навпаки призведе до деградац низки сфер, створить ризики для стабльност енергетично системи (адже потрбно буде одночасно вивести велику кльксть застарлих потужностей, а не поступово оновлювати та замщувати х), економчних втрат вд зниження конкурентоздатност вуглецевомних товарв та поглиблення енергетично бдност в кран.

НВВ включа переважно заходи та трансформац, як так чи накше потрбно буде запроваджувати. Однак, х узгодженсть та координаця на загальнонацональному рвн дозволить правильно розставити проритети, монторити стад реалзац та залучати мжнародн фнанси для реалзац.

(НЕ)Прихован можливост

Наявнсть амбтного НВВ для Украни значно збльшу можливост залучення мжнародних коштв.

Клматичний порядок денний буде визначальним найближч 10 рокв для схвалення нвестицйних намрв практично всх потужних свтових фнансових органзацй та нвестицйних фондв, а полтика захисту таких нвестицй вд демпнгу з боку "клматично скептичних" кран все бльш ймоврною.

Проктований зараз механзм вуглецевого коригування на кордон С тому пдтвердження. Ризики для економки Украни у раз його застосування - тема окремо дискус.

Розумючи, що сам по соб амбтний Другий внесок в Паризьку клматичну Угоду не панацею вд СBAM (Механзму вуглецевого коригування на кордон), вн визнача полтичн цл крани та спонука до розробки вдповдних полтик щодо х досягнення. В першу чергу, маю на уваз значне збльшення вуглецевого податку та поступове введення нацонально системи торгвл викидами.

ще один, не перший, але як кажуть, далеко не останнй аргумент: вропейський банк реконструкц та розвитку (БРР), один з найбльших фнансових партнерв Украни, вже незабаром плану розробку та впровадження методик, як враховують НВВ кран в процес прийняття ршень про кредитування нвестицйних проктв.

Вдповдно до презентовано стратег, вже на першому етап вдбору БРР розглядатиме НВВ крани на вдповднсть цлям Паризько Угоди вдповдно до власно таксоном. На сьогодн НВВ1 "критично недостатнм", а НВВ2 зразка грудня 2020 року (36%-42% вд 1990 року) - "недостатнм" для досягнення цлей Паризько угоди. (за аналтичною оцнкою ресурсу www.climateactiontracker.org)

Тобто, фактично, не достатньо амбтний НВВ2 може перекрити дорогу до мжнародних коштв сотням укранських проктв, як потребують фнансування.

Ризики не там, де х шукають

Насправд, ризики, як бзнес так старанно шука в амбтному Нацонально визначеному внеску, закладен геть в ншому. Нов правила щодо фнансових ринкових механзмв вуглецевого регулювання - ось де криються справжн ризики для укранського бзнесу.

Важливо розумти, що ера Котського протоколу - вже позаду. Котський протокол, це був такий соб напвзахд, за допомогою якого свт спробував наблизити виршення проблеми змни клмату шляхом прийняття нацональних цлей, побудованих на торгвл викидами, мжнародних квот на викиди санкцях за х невиконання.

Однак, такий напвзахд дорвнював напврезультату. Серед найбльших забруднювачв, лише вдповдальн крани С та Японя або скоротили, або купили дозволи на викиди у нших кран. США не ратифкували Котський Протокол, а Канада взагал вийшла з нього.

Саме тому в рамках Паризько Угоди не передбачен квоти на викиди. Адже це стало анти-стимулом для амбтних дй. Паризька угода це не про примус, це про добровльн внески, як крани готов подати задля виршення глобально проблеми - змни клмату.

Паризька угода, це фактично диний документ, який передбача саме добровльн внески щодо скорочення викидв. За межами цього документу - примусов торговельн та фнансов регулювання, на як виходить С.

Прокт механзму вуглецевого коригування на кордон (CBAM) вд вропейського Союзу, прогресуюч ршення про вдмову вд фнансування спочатку вугльних проктв, а тепер проктв щодо викопного палива у всй номенклатур "банками розвитку" пдтвердженням вдповдно тенденц.

Тому насправд, для бзнесу значно бльшим ризиком фактична вуглецемнсть продуктв виробництва та ризики для конкуренц в умовах нових регулювань, але аж няк не загальнодержавна полтична цль щодо клмату.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...